Логістика розподілення

1. Сутність, завдання та основні функції логістики збуту на
підприємстві.

2. Основні форми організації розподільчої логістики.

3. Канали розподілу товарів.

4. Розміщення розподільчих центрів на логістичному полігоні.

Основні поняття: розподіл, збутова логістика, канал розподілу,
розподільчий центр, логістичний ланцюг, учасник логістичного ланцюга.

1. Сутність, завдання та основні функції логістики збуту на
підприємстві.

Розподільча логістика (або збутова) – невід’ємна частина загальної
логістичної системи, яка забезпечує найбільш ефективну організацію
розподілу виготовленої продукції, охоплюючи весь ланцюг системи
розподілу: транспортування, складування, упакування та ін. Збутова
діяльність – це не лише та і не стільки продаж готової продукції, але і
орієнтація виробництва на задоволення платоспроможного попиту покупців,
та активна робота на ринку з підтримки та формування попиту на продукцію
підприємства, і організація ефективних каналів розподілу та
товаропросування.

До функцій розподілу належать:

визначення споживчого попиту та організація його задоволення;

нагромадження, сортування та розміщення запасів готової продукції;

встановлення господарських відносин щодо поставки товарів та здійснення
послуг споживачам;

вибір раціональних форм товаропросування та організація торгівлі.

Розрізняють комерційний, канальний та фізичний розподіл. Комерційний
розподіл охоплює функції планування, аналізу, контролю та регулювання
збуту, тобто управління збутовою діяльністю у вузькому змісті цього
слова. Канальний розподіл – це сукупність фірм та окремих осіб, які
беруть на себе або допомагають передати кому-небудь право власності на
конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача.
Фізичний розподіл логістика розуміє традиційно, як функції збереження,
транспортування, складування, переробки та ін. До фізичного розподілу в
якості складових елементів належать функції управління виробничими
запасами, транспортування товарів, складування, операції
навантаження-розвантаження та пакування.

Розподільча логістика будується на загальних логістичних принципах,
визнаних закордонними та вітчизняними вченими:

координація всіх процесів товаропросування, починаючи від кінцевих
операцій товаровиробника та закінчуючи сервісом споживача;

інтеграція всіх функцій управління процесами розподілу готової продукції
та послуг, починаючи від визначення мети та закінчуючи контролем;

адаптація комерційного, канального та фізичного розподілу до постійно
змінних вимог ринку та потреб споживача;

системність як управління розподілом в його цілісності та
взаємозалежності всіх елементів збутової діяльності;

комплексність, тобто вирішення всієї сукупності проблем, пов’язаних із
задоволенням платоспроможного попиту покупців;

оптимальність як щодо елементів системи, так і до режиму її
функціонування;

раціональність як в організаційній структурі, так і в організації
управління.

Основними завданнями розподільчої логістики є:

максимальний прибуток підприємства при більш повному задоволенні попиту
споживачів;

ефективне використання виробничого апарату підприємства за рахунок
оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями
споживачів;

раціональна поведінка на ринку із врахуванням його постійно змінної
кон’юнктури.

2. Основні форми організації розподільчої логістики.

Організація розподільчої логістики охоплює:

організацію процесу збуту готової продукції із врахуванням

принципів та методів логістики;

організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій,

логістичних ланцюгів та логістичних систем;

організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб’єктів
розподільчої логістики.

Операційна система розподільчої логістики складається із трьох підсистем
(рис.6):

переробна підсистема;

підсистеми забезпечення;

підсистеми планування та контролю.

Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи
сигнали ринку про платоспроможний попит (вхід системи) в необхідні ринку
товари та послуги (вихід системи). Виконує операції асортиментного
завантаження виробництва, кількісного та якісного прийому готової
продукції, організаціям її збереження та підготовка до споживання,
просування товарів на ринок каналами розподілу та товаропросування, до
продажного та післяпродажного обслуговування.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові та фінансове трудові
умови для нормального функціонування переробної підсистеми. Вона
охоплює: виробниче забезпечення збуту за замовленнями споживачів,
матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності до створення
складів, транспортних та торгових, інших комунікацій, фінансове
забезпечення виробництва та реалізації продукції до фінансування
рекламних компаній, кадрове забезпечення збутових служб підприємства, до
професійного навчання торговельного персоналу.

Підсистема планування та контролю розробляє плани, завдання, прогнози та
ін. для інших керованих підсистем, отримує інформацію про їх реагування
на управлінський вплив (зворотній зв’язок) та вносить корективи в
поведінку учасників збутової діяльності відповідно до обраних завдань та
мети.

Рис. 6. Операційна система розподільчої логістики

3. Канали розподілу товарів.

I

?

O

?

®

°

h

gd?}?

gd?}?

??????????є частково впорядкованою множиною різноманітних посередників,
які здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника
до його споживача. Множина є частково впорядкованою до тих пір, поки не
буде зроблений вибір конкретних учасників процесу просування
матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього
логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг.

Рівень каналу – це посередник, який виконує роботу з наближення товару
та права власності на нього до кінцевого споживача. Довжина каналу
визначається за кількістю проміжних рівнів між виробником і споживачем,
які, як і рівні каналу, є членами каналу розподілу (рис. 7).

Види каналів:

горизонтальний (кожен учасник каналу є окремим підприємством, яке прагне
отримати максимальний прибуток);

вертикальні канали розподілу (це канали, які складаються з виробника та
одного або декількох посередників, які діють як одна єдина система).

Логістичний ланцюг у розподільчій системі визначають, як «лінійно
впорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб, які здійснюють
логістичні операції доведення матеріального потоку від однієї
логістичної системи до іншої або до кінцевого споживача.

Рис. 7. Канали розподілу товарів різних рівнів.

Різноманітність логістичних ланцюгів можна класифікувати за такими
основними ознаками:

за кількістю ланок (операцій) – двох-, трьох- та багатоланкові ланцюги;

за складом учасників – внутрішні та зовнішні;

за часом дії – постійні або довготривалі, періодичні та разові;

за ринками обслуговування – глобальні, регіональні та локальні.

Класифікацію посередників можна провести за двома ознаками:

від кого працює посередник;

за чий рахунок посередник веде операції.

Охарактеризуємо основних учасників логістичного ланцюга (рис.8).

Рис. 8. Основні логістичні ланцюги розподільчої логістики.

Ділер – це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від
свого імені та за свій рахунок. Товар купується ними згідно з договором
поставки.

Дистриб’ютори – оптові та роздрібні посередники, які ведуть операції від
імені виробника та за свій рахунок.

Комісіонери – це оптові та роздрібні посередники, які здійснюють
операції від свого імені та за рахунок виробника.

Агенти – посередники, які виступають як представник або помічник іншої
основної відносно до них особи (принципала).

Брокери – посередники при підписанні договорів зводять контрагентів.

4. Розміщення розподільчих центрів на логістичному полігоні.

При виборі варіанту розміщення розподільчого центру важливу роль
відіграє фактор розташування виробництва та доступу до нього
транспортної мережі.

Варіанти: 1) розподільчий центр знаходиться в місці зосередження
виробництва, транспортування відбувається за допомогою засобів
магістрального транспорту; 2) розподільчий центр розташовується в місці
споживання матеріального потоку. Транспортування вантажів, як правило,
здійснюється автомобільним транспортом.

При виборі розподільчого центру застосовується така послідовність:

вивчається кон’юнктура ринку, стратегічні цілі логістичної розподільчої
системи;

розробляється система товаропостачання;

складаються схеми розподілу матеріального потоку всередині логістичної
системи;

здійснюється вибір варіанту місця розташування розподільчого центру,
який відповідає критерію мінімум витрат.

Список рекомендованої літератури

Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.

Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: “Маркетинг”, 2001.
– 396с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389с.

Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. и доп. –
М.: ИНФРА-М, 2000. – 352с. – (Серия “Высшее образование”).

Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. –
448 с.

Промышленная логистика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Колобова. – М.:
МГТУ им. Баумана, 1997. – 204с.

Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Бауэрсокс
Доналд Дж., Колосс Дейвид Дж. – М.: “Бизнес-книга”, 2001. – 683с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2003. –
495с.

Основы логистики: Учеб.пособие/ Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева.
– М.: ИНФРА – М, 1999.-200 с.

Николайчук В.Е. Логистика: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 347с

Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ.
и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 976с.

М.А. Окландер. Логістична система підприємства. – Одеса.: «Астропринт»,
2004. – 309с.

Внутрішня організація

Зовнішнє середовище

Підсистема планування та контролю

Товари та послуги

Переробна підсистема

Плато-спроможний попит

Лізингові засоби

Підсистема забезпечення

Ресурси під-приємства

Споживач

Виробник

Канал нульового рівня

Роздрібний посередник

Споживач

Виробник

Канал першого рівня

Роздрібний посередник

Споживач

Виробник

Гуртовий посередник

Канал другого рівня

Дрібногуртовий посередник

Споживач

Роздрібний посередник

Гуртовий посередник

Виробник

Канал третього рівня

Похожие записи