.

Життя і творчий шлях Івана Драча(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 3333
Скачать документ

Реферат на тему:

Життя і творчий шлях Івана Драча

(Нар. 1936 p.)

Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург,
громадсько-політичний діяч. Народився 17 жовтня 1936р. в селі Теліжинці
на Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював учителем. В
1957 — 1962 роках навчався на філологічному факультеті Київського
університету, згодом працював у редакції письменницької газети
«Літературна Україна». Перша збірка поезій «Соняшник» побачила світ
1962p. Згодом з’явилися й інші поетичні книги: «Протуберанці серця»
(1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона»
(1974), «Київське небо» (1976), «Сонячний фенікс» (1978), «Американський
зошит» (1980), «Шабля і хустина» (1981), «Теліжинці» (1985), «Храм
сонця» (1988). Художнє слово І. Драча виклично метафоричне, в своєму
потужному семантичному полі воно єднає найглибші шари етногенетичної
пам’яті народу з трагічними, часом дисонансними ритмами сучасності.
Піднесений космізм і суто побутова «заземленість», художня умовність і
різка окресленість реалістичної деталі — такі антиномії іманентно
притаманні художньому мисленню поета. Визначним явищем національної
літератури стали також поеми «Ніж у сонці» (1961), «Смерть Шевченка»
(1962), «Чорнобильська мадонна» (1988). В останні роки І. Драч веде
активну громадсько-політичну діяльність. Він був організатором і першим
головою Народного Руху України. Нині поет — голова Української
Всесвітньої Координаційної Ради, Конгресу української інтелігенції.
1976p. йому було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.

 

 П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної
війни, а з Перемоги радів на дев’ятому — народився Іван Федорович 17
жовтня 1936p. в с. Теліжинці на Київщині.

Після війни біографія І. Драча складалася в прискореному темпі: за
десятиліття — до військової служби (1955 — 1958) — він здобув середню
освіту, викладав російську мову та літературу в сільській семирічці, був
на комсомольській роботі — інструктором райкому комсомолу. Після армії
вчився в Київському університеті (завершував навчання заочно, бувши
співробітником «Літературної газети»), закінчив Вищі кіносценарні курси
в Москві (1964), працював у сценарному відділі Київської кіностудії ім.
О. П. Довженка, редакції журналу «Вітчизна», в Спілці письменників
України.

Чимало списів ламалося навколо поеми «Ніж у сонці» (1961), якою молодий
поет дебютував в «Літературній газеті» ще до виходу першої збірки —
«Соняшник».

Нечасто перші книжки молодих літераторів стають таким помітним явищем,
як «Соняшник». Ця збірочка, що містила сорок умовних балад, етюдів та
інших віршованих або й не зовсім віршованих творів з примхливими
образними асоціаціями, малозрозумілими для багатьох тодішніх читачів, і
через двадцять років згадувалась як далеко не традиційна, задерикувата,
гостросучасна.

Драча в усіх його книжках не сплутаєш ні з ким. Але він, разом з тим,
ніби кожного разу починається заново, ніби йде за власним закликом,
проголошеним у другій збірці — «Протуберанці серця» (1965): «Народжуйте
себе».

Поет «народжує себе» і в «Баладах буднів» (1967), і в збірці «До джерел»
(1972) (хоч це в значній мірі підсумкова книга, вибране з попередніх
видань), і в інших.

1972p. вийшла збірка І. Драча «До джерел». До вибраних творів він додав
чимало нового, завершив її перекладами з поетів республіканських
радянських літератур та літератур зарубіжних. Тут з’явився вірш «Зелена
брама», який через десятиліття дасть назву книзі, що буде відзначена
Державною премією СРСР.

Та й збірка «Корінь і крона», яка вийшла у 1974 році, почалася вже тут,
у роздумах над підсумком першого десятиліття в поезії. Ця книга,
складена з двох розділів — «Подих доби» та «Подорожник», вивірила поета
на життєспроможність і в координатах сучасності, і в координатах
історії. За неї в 1976p. І. Драч удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.
Г. Шевченка.

У поета є наскрізна внутрішня тема, яка пронизує і з’єднує все творене
ним, — оте горіння, палання в спразі людяності і краси, і змоги, що про
нього вже сказано ще в першій серйозній роботі про творчість І. Драча —
передмові Л. Новиченка до «Соняшника». Звучить ця тема і в гостро
драматичній тональності (назвемо, крім поем «Ніж у сонці» та «Смерть
Шевченка», драматичні поеми «Дума про Вчителя» й «Зоря і смерть Пабло
Неруди»), і в мажорно-вибуховій, як у вірші «Небо моїх надій», що
відкриває і першу збірку, і цикл «Дихаю Леніним» у книзі «До джерел», і
збірку вибраного «Сонце і слово» (1978)

Чергова книжка російською мовою «Зеленые врата» (М., 1980) в 1983р.
відзначена Державною премією СРСР. «Зелена брама» у вірші, який дав
назву книзі, — це умовний образ входу в життя і виходу, початок і
кінець.

Значного резонансу набули драматичні поеми І. Драча «Дума про Вчителя»,
«Соловейко-Сольвейг» і «Зоря і смерть Пабло Неруди», що з’явились
спочатку в різних книжках, а потім видані збіркою («Драматичні поеми»,
1982).

І. Драч працює в багатьох напрямах. Він видає кіноповісті «Криниця для
спраглих» та «Іду до тебе» (1970), можна додати до них і поему для кіно
«Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої
троянди-шипшини» (обидва твори — в збірці «Київський оберіг», 1983).
Також І. Драч активно виступає в галузі літературно-мистецької критики.

Творчість І. Драча набула широкої популярності і в нашій країні, і в
зарубіжжі. Його поезії відомі в перекладах на російську (кілька окремих
видань), білоруську, азербайджанську, латиську, молдавську, польську,
чеську, німецьку та інші мови, і кількість перекладних видань зростає. 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020