.

Життя і творчий шлях Є. П. Гребінки(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2121
Скачать документ

Реферат на тему:

Життя і творчість Є. П. Гребінки

(1812 — 1848)

 

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного
поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині.

Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом
учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831); тут почалася його
літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як
майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті
гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обговорювалися
літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера
гімназистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один з них виходив
за участю Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням
сучасників, з’являлися його твори, “переважно сатиричні”. Згодом він
став основним співробітником рукописного журналу “Аматузія”.

Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го
Малоросійського козачого полку Гребінка повертається до рідного хутора
Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у цей
час з’являються друком його окремі байки, уривки з перекладу “Полтави”
Пушкіна).

У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав’язує широкі
знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема
Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує літературні салони і
влаштовує літературні вечори в себе вдома. Разом з тим він домагається
прихильності М. Греча, графа Хвостова та інших високопоставлених осіб,
завдяки яким займає непогані посади на цивільній службі, друкується в
столичних журналах.

У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність,
систематично виступає із своїми творами на сторінках “Современника”,
“Отечественных записок”, “Литературной газеты”, “Утренней зари” та ін.

Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка,
з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав безпосередню
участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у
Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й
українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними
діячами російської культури, зокрема майбутніми петрашевцями М. Момбеллі
та О. Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840р. з його
допомогою побачив світ “Кобзар” Шевченка.

З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор українських
літературних сил. Так, за його участю в 1841р. виходить альманах
“Ластівка”, на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка,
Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Боровиковського, Забіли та інших
авторів, добірка українських народних пісень і приказок. Тут же було
вміщено два напівбелетристичних нариси Гребінки — передмова “Так собі до
земляків” і післямова “До зобачення”.

Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще
в Ніжині, є переклад українською мовою “Полтави” Пушкіна (Петербург,
1836). Свій переклад Гребінка назвав “вільним”; це виявилося, зокрема, у
багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких
подробиць, у трактуванні окремих образів тощо.

Гребінці належить також кілька українських ліричних поезій, що виникли
на грунті народної творчості (“Човен” (1833), “Українська мелодія”,
“Заквітчалася дівчина…”, “Маруся” та ін.).

Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою
посідають байки. Славу йому як байкареві принесли “Малороссийские
приказки”, що з’явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836
рр.

Байки Гребінки органічно пов’язані з народними приказками і прислів’ями,
не випадково він називає свої твори “приказками”, побудованими за
принципом розгортання й конкретизації фольклорних прислів’їв (в основі
байки “Верша та Болото” — мотив народного прислів’я “Насміялася верша з
болота, аж і сама в болоті”; повчання байки “Школяр Денис” взято з
прислів’я “Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать” тощо).

В окремих з байок поет творчо використав традиційні мотиви, опрацьовані
ще античними авторами та їх багатьма послідовниками. Приміром, в основу
“Могилиних родин” покладено чотирирядкову притчу “Гора-породілля” Федра.

Мотиви творів І. Крилова своєрідно, на іншому життєвому матеріалі,
іншими художніми засобами оброблені в таких байках Гребінки, як
“Рибалка” (“Селяни і Ріка”), “Ведмежий суд” (“Селянин і Вівця”),
“Грішник” (“Троєженець”) та ін.

Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як
правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її
морального висновку (“Ведмежий суд”, “Рибалка”, “Будяк да Коноплиночка”
та ін.). Багато байок Гребінки побудовано у формі монологів (“Пшениця”,
“Маківка”, “Школяр Денис”). Окремі байки українського поета — це
суцільні діалоги, що нагадують невеличкі п’єси (приміром, “Ячмінь”),
проте й у них присутність автора-оповідача, точніше, його ставлення до
зображуваного виявляється досить виразно.

Поетичний доробок Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і
тематикою, ніж українською. Його російські вірші переважно романтичні
(“Печаль”, “Скала”); широкою популярністю користувалися свого часу
романс Гребінки “Черные очи” (“Очи черные, очи страстные..”), вірш
“Почтальон”, “Песня” (“Молода еще девица я была…”) та ін.

Переспівами українських народних пісень були поезії “Казак на чужбине
(Украинская мелодия)”, “Кукушка (Украинская мелодия)”, “Украинская
мелодия” (“Не калина ль в темном лесе…”) та ін.

Історичному минулому України присвячені вірші “Курган”, “Нежин-озеро”,
“Украинский бард” і поема “Богдан” (1843), написані на основі народних
переказів.

Популярність Гребінці як прозаїку принесла збірка “Рассказы пирятинца”
(1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному дусі за
фольклорними мотивами — українськими народними легендами, казками,
переказами.

З українською тематикою пов’язані також повість “Нежинский полковник
Золотаренко” (1842) (в основу повісті покладені історичні події, що
відбувалися одразу після возз’єднання України з Росією) та роман
“Чайковский” (1843), що є одним із значних досягнень Гребінки-прозаїка.

Якщо твори Гребінки 30-х — початку 40-х рр. мали загалом романтичний
характер, то ряд інших повістей й оповідань. цього і пізнішого часу
відзначається реалістичною спрямованістю.

1840р. — повість “Кулик”, написана в дусі естетики натуральної школи.

1841р. — “Записки студента”, написані у формі щоденника і присвячені
темі “маленької людини” (ця ж тема порушується у романі “Доктор”).

1847р. — надрукована одна з останніх повістей Гребінки — “Приключения
синей ассигнации”.

В цей період з’явилися також повісти “Лука Прохорович”, “Верное
лекарство”, “Сила Кондратьев” (надрукована в “Современнике”), кілька
фізіологічних нарисів: “Петербургская сторона”, “Провинциал в столице”,
“Хвастун” та ін.

 

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020