Реферат на тему:
Життя і творчість
Олексія Коломійця
(Нар. 1919 р.)
Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці
Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в
родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення
семирічки Коломієць в 1935 — 1938 pp. навчається на робітфаку при
Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному
факультеті Харківського університету. Із студентської лави пішов на
фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі;
був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, в 1950
— 1953 pp. працював відповідальним редактором газети «Молодь України»,
потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати перші нариси й
оповідання, що склали збірку новел «Біла криниця» (1960).
Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов
у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша
спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в Московському
театрі ім. М. В. Гоголя, п’єса в 1962p. ставилася вже в 71 театрі
країни. У 1978p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п’ятсота
вистава.
В наступні роки слідує низка драматичних творів:
1961 р. — драматичний памфлет «Дванадцята година».
1963 р. — психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж
твоє сонце?»).
1964 р. — п’єса «Прошу слова сьогодні».
1965 р. — драматична дилогія «Планета Сперанта».
1966 р. — «Спасибі тобі, моє кохання».
1969 р. — «Келих вина для адвоката».
1970 р. — п’єса проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця»,
п’єса «Перший гріх».
Лірична драма «Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у 1970p.
були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
1972 р. — п’єса «Одіссея в сім днів».
1973 р. — «Голубі олені» — «повість про кохання», яка на фоні численних
батальних творів прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977
році була удостоєна Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка.
1975 р. — «Кравцов».
1977 р. — «Срібна павутина».
1978 р. — драма «Дикий Ангел», постановка якої у Київському театрі ім.
І. Франка відзначена Державною премією СРСР (1980).
Хоча в творчості О. Коломійця переважають п’єси про актуальні, сучасні
авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987), є у нього й дві драми
на теми минулого: «За дев’ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971) та
«Камінь русина» («Град князя Кия», 1981), написана спеціально до
святкування 1500-ліття Києва.
Помер О. Коломієць 23 листопада 1994р.
Вперше його ім’я з’явилося на афішах театрів на початку 60-х років, коли
з успіхом обійшли сотні сцен дотепні, веселі і мудрі «Фараони» (1961)
досі нікому невідомого автора. А сьогодні вже наше театральне мистецтво
важко уявити без таких сценічних здобутків, якими стали трагічна дилогія
«Планета Сперанта», тривожно-медитаційна «Горлиця» чи озвучена високими
нотами душевної краси й людського щему поетична повість про кохання
«Голубі олені», прозора в чистоті й ніжності своїй «Срібна павутина» чи
психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter