Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

“Тарас Мельничук – поет Прикарпаття.”

Прикарпаття… оспіване багатьма письменниками, талантами, чарівна
перлина нашої держави, мальовничий куток багатющої української землі, що
своєю величчю й красою надихнув на створення мистецьких шедеврів не
одного майстра пензля. Неповторні пейзажі, наповнена волею, гордістю і
кришталевою чистістю атмосфера виколисує й чарує мужніх, з незалежною
вдачею й щирою душею людей. І нічого, здається, дивного немає в тому, що
саме кращі сини і дочки Прикарпаття були в перших рядах тих, хто
самовіддано боровся й наполеглевою працею прискорював поступ нашої
країни до суверенітету.

Літературними талантами славився він не від сьогодні, його літературна
доля напрочуд цікава. Через чотири роки після смерті Григорія Сковороди
в гіганькому селі Уторопах 1797 року народився перший гуцульський
літописець Петро Ступницький, а майже через півтори сотні літ тут же
прийшов на світ відомий поет, лауреат Державньої премії імені
Т.Г.Шевченка Тарас Мельничук – поет розкованої уяви, волелюбної душі,
навдивовижну щедрої творчої праці.

Тарас Юрійович Мельничук народився 20 серпня 1938 року в с. Уторопи на
Косівщині у селянській родині, коли рясно палахкотіли в небі зорі, а
одна зірка скотилася в око немовляті, щоб живити дивною енергією весь
вік.

У різні періоди свого життя Т.Мельничук мешкав, або часто бував у
Коломиї. З Коломиєю пов’язана і його літературна творчість. Тут він
написавбагато своїх поезій, тут вони з’явилися друком у газетаг.
Причому, більшість з них, особливо ранні вірші кінця 1950-х – початку
1960-х рр, так і залишилися у першодрках.

Перший коломийсьий період в житті і творчості Мельничука дещо формально
можимо числити від часу найранішої публікації його віршів у
міськрайонній газеті “Червоний прапор” (беркзень 1959) по 1967 рік, коли
про нього ця ж газета писала як про автора збірки поезій “Несімо любов
планеті”. Далі ж ім’я Т.Мельничука надовго зникає зі сторінок
коломийськой періодики. Перший навколоколомийський період у біографії
Т.Мельничука позначений такими етапами: Яблунівську школу (у сусідньому
з Уторопами селищі) Тарас закінчив із відмінними оцінками, і після цього
почалися його ненастанні пошуки й митарства. Працював коректором
косівської райгазети “Радянська Гуцульщина”, далі доля закинула поета в
Комі, де він рубав ліс, теслярем у Сибіру, наваловідбійником на Донбасі.
Після служби в армії 1958 року і маючи вже життєвий досвід, уявляючи
чого хоче в житті, вступає до Чернівецького університету, але на
третьому курсі покинув науку і поїхав, як тоді казали, за комсомольською
путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату,
потім упродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського
краю. Однак, не забував Коломиї. Скажімо, в листопаді 1961 року в
анотації до добірки віршів, опублікованої в “Червоному прапорі”, йдеться
про Т.Мельничука як людину, яка колись співпрацювала з газетою, а тепер
є членом бригади комуністичної праці на новобудовах Красноярська. 1964
року Т.Мельничук поновився в університеті, але за півтора року за
вільнодумство його відраховоють. Після цього працює журналістом у
редакціях газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківській
обласній молодіжній газеті. 1976 року в видавництві “Карпати” виходить
перша збірка віршів “Нексімо любов планеті”. А в 1968 році Тарас вступає
на заочне відділення Московського літературного інституту. Але й тут не
пощастило закінчити навчання – недремне око КДБ, давно “засікло”
стихійного бунтаря. Рукопис збірки віршів “Чага” поданий у ужгородське
видавництво “Карпати” і київське – “Радянський письменник”, книга з
прозорою символікою й образністю, прсякнута ідеєю національної
окремішності українців, стала останньою краплею, що переповнила чашу
терпіння тодішнього політичного режиму. 24 січня 1957 року, під час
хвилі ркпресій проти української інтелігенції, заарештували й
Т.Мнльничука. за “Чагу” Тарас віл дзвінка до дзвінка відсидів три роки в
колонії суворого режиму, звідки вийшов на волю в березні 1975 року.
Знаходився під наглядом органів безпеки. І квітні 1979 року за вчиненя
опору працівникові міліції, а насправді за антирадянську діяльність
арештований на 4 роки. Далі – кілька років адміністративного нагляду,
поневіряння в пошуках роботи.

Цькованого в Україні поета – інакодумця знали і видавали за рубежем.
1982 в Торонто, видавництво “Смолоскип” видало збірку віршів “Із-за
грат”. Уже в час так званої перебудови у Велекобританії видано книгу
Т.Мельничука “Строфи із Голгофи” (1990). Та і в Україні – Київське
видваництво “Молодь” видало збірку поезії “Князь роси” (1990). Саме за
енї Т.Мельничукові й присудили 1992 року Державну премію України імені
Тараса Шевченка. Та поет вважав, що краща поезія згоріла в батьківськії
хаті, коли вдруге повернувся з в’язниці. Висока відзнака, присуджена
нашому краянинові, правдиво підтвердила, що Тарас Мельничук – один із
найталановитіших українських поетів нашого часу, який плідно розвивав
свій власний творчий стль.

Останньою з прижиттєвих кних Т.Мельничука була збірка “Чага”. І коли
чеємо, що книга як і люди, мають свою долю, та Мельничукова “Чага” –
цьому ще одне, хоч і трагічне підтвердження : впорядкований під цією
назвою рукопис книжки був ув’язнений і перебув під недоступним
спецзамком понад двадцять років. Визволення його з неволі – це немов
дивовижне повернення з небуття. Його поетичне слово немов наново
народилася на світ, стало вільним і життєдайним. 20 серпня 1993 року в
Коломиї офіційно повернули рукопис “Чаги” Т.Мельничукові. за кілька днів
до смерті друзі принесли Тарасові в лікарню сигнальний примірник виданої
коломиїсьим видавництвом “Вік” вистражданої “Чаги”. Поет глянув на
книжку, заплакав і сказав : “Тепер я можу померати”.

А невдовзі Коломия й Україна назавжди прощалася з Князем Роси. 29
березня 1995 року його не стало. Похований у с. Уторопи Косівського р-н
Івано-Франківської області, за своїм заповітом біля згарища рідної хати
на горі Комісівка. Це був поет, який обрав дорогу терну, а вона його.

Пезія Мельничука гостро виражає, захоплює своїморигінальним образним
колоритом та сміливими узагальненями, розмаїтним інколи дивовижним
метафоричним розгалуженням, щедрістю почуттів і буйною стихією емоцій.

Вірші поета пронизливі щирим болем за Україну, тривогою за долю свого
народу, тому вони так природно зріднилися з бурхливими прцесами
відродженя національної духовності, розвитку сувернітету й державності.

Відтоді, як 1990р згоріла батьківська хата, а з нею рукописи ще не
опублікованих поезій, в тому числі, й книги “Політичних в’язнів;
Т.Мельничук постійно жив в Коломиї.

Коломиїський адрес Т.Мельничука декількаа – іофіційних і неофіційних.
Починаючи з 1998 р., він жив нетривалі відтинки часу у свого побратима
Дмитра Гриньківа на нинішній вульці С.Бандери, 11, кв.28, й у Євгена
Пашковського на вул. Б.Хмельницького, 1 кв..35. 1988-1989р. – у Дмитра
Гриньківа на вул. Шкрумелюка, 36а, кв.4, а також у майстерні художника
Василя Андрушака та у Генадія Романюка на вул. Леонтовича, 81а, кв. 38.

Упрлдовж 1990-94р. Т.Мельничук мав помешкання, надане міською владою на
вул. Карпатській, 35, кв.4.Далі – також державну квартиру на вул.
С.Бандери. а з липня 1994р. – останньою, наданою місьвиконкомом квартиру
на вул. С.Стрільців. Якийсь час Т.Мельничук жив на вул. Євгена
Коновальця. Останні місяці жмття уже невиліковно хворий поет жив у
письменниці Ірини Том’як в Коломиї, на вул.Крушельницьких.

У місті над Прутом і завершився шлях Князя Роси.

Рішення виконкому Коломийської міської ради 1996р. встановлено щорічну
літературну премую імені Тараса Мельниука. Присуджують її за видатні
літературно художні твори, котрі сприяють духовному росту громадян і
здобіли широке громадське визнання. Першим лауреатом премії стала
поетеса з Городенки член Спілки письменників України Орися Яхневич 1997
за збірку поезії “Нескорена”

???

Коломицський коледж

права і бізнесу

Про походження назв

“Гуцул і “Гуцульщина”.

Реферат

з зарубіжної культури

студентка групи Ю11

Юзефович О.

Викладач Сербенюк Л.М.

Коломия 2000

Коломицський коледж

права і бізнесу

Образне переосмислення номінацій

“гуцул”, “гуцульщина”

в творчості Гната Хоткевича.

Реферат

з зарубіжної культури

студентка групи Ю11

Рогожинська Ярослава

Викладач Сербенюк Л.М.

Коломия 2000

Коломицський коледж

права і бізнесу

Міфологічна лексика гуцульщини

Реферат

з зарубіжної культури

студентка групи Ю11

Рогожинська Ярослава

Викладач Сербенюк Л.М.

Коломия 2000

Коломицський коледж

права і бізнесу

Участь гоцулів у

національно-визвольних змаганнях

Реферат

з зарубіжної культури

студентка групи Ю11

Дичук Ольга

Викладач Сербенюк Л.М.

Коломия 2000

Коломицський коледж

права і бізнесу

Ірмалогічний спів на Гуцульщині.

Реферат

з зарубіжної культури

студентка групи Ю11

Глушкевич Орисі

Викладач Сербенюк Л.М.

Коломия 2000

Похожие записи