Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”
Реферат
з курсу “Сучасна українська поезія”
на тему:
Поезія Емми Андієвської.
Київ 2002.
Емма Андієвська (1931) належить до так званої Нью-Йоркської групи
(Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський, П.Килина, Е.Андієвська, В.Вовк),
хоча був такий час, коли вона заперечувала цю приналежність. У її
творчому доробку 12 збірок поезії та 6 книг прози. На даний час вона
більш захоплюється малярством, ніж літературною творчістю.
Члени Нью-Йоркської групи зрозуміли марність спроб звести літературу з
соціальним життям суспільства і відмовились від цих спроб. Можна сміливо
назвати їхню поезію асоціальною, асуспільною. Поезії Андієвської є
яскравим прикладом цього. Напевне не останню роль відіграла у цьому доля
українських діаспорних митців. Живучи в країні, яку сприймаєш лише як
одне з багатьох можливих місць проживання, цілком природньо, що не
переймаєшся її суспільним життям. А твоя батьківщина – це чужина, бо
через її соціальний уклад там не знайшлося місця для тебе. Тому й обрали
ці діаспорні поети шлях творення у своїх творах власної асоціальної
дійсності.
В поезії Андієвської, як вже зазначалося, важко знайти соціальні
мотиви. Вона витворює власний світ, відштовхуючись лише від своїх
внутрішніх переживань. Як зазначає Тарас Возняк: “ Натомість правдиве
поетизування відбувається в ширших рамках – воно є креуванням
світу/мови, а відповідно і о-мовлюванням світу, прирощуванням цього
світу через творчий акт поета. І, ясна річ, не кожен поет, у посполитому
розумінні слова, є таким поетом – поетом-креатором.”(2.). Поетеса
намагається вирватися з вже існуючого світу у світ, де потрібно все
створювати наново:
Що, коли світу існування – вибрик
Нам ще не знаної терпкої порожнечі,
(“Вігілії. Спокуси святого Антонія”)
4 6 8 : @ B D F \ ^ o
E!\#^#¶#th#ooooooeeeeaeTHOTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTH
ися на звичні речі з несподіваної незвичної точки зору. У цьому й
полягає завдання поета-креатора: відкрити читачеві інший світ, створити
його для читача. На мій погляд, відкривання і творення у даному випадку
є синонімічними.
Логіка Андієвської-поета часто не відповідає нашому поняттю логіки. Ця
її алогічність і є спробою вирватися з буденної дійсності в уявний світ,
де вона може створювати дійсність за своїми уявленнями.
Можливо, вічність – вхід в сліпучість кани,
В чарунки запаху і кольору цитрини…
Можливо, вічність тільки з іскри трунок,
Єдиний закрут хатки слимака?..
Можливо, вічність – небуття хамелеон,
Який з отруйних дивиться на нас ліан.
(“Вігілії. Спокуси святого Антонія.”)
У традиційному розумінні Вічність – це щось абстрактне, що не має ні
початку, ні кінця, темрява, пустка. А тут раптом – іскри, слимак,
хамелеон. У цих образах- порівняннях відображається суб’єктивне,
особистісне світобачення. Саме до суб’єктивного, індивідуального
світосприйняття пізніше звернуться українські поети 80-их.
Емма Андієвська живе і працює у Мюнхені, Німеччина. Проте її поезія має
“глибинну “українськість”, незважаючи на те, що в її творах важко
відшукати патріотичні мотиви. Вся її творчість глибинно українська,
просякнута українськими реаліями, українськими мотивами, надзвичайно
близькими українцям. І все це дуже природньо, дуже органічно.
Пів-оселедця, келишок, коньяк…
Суто український натюрморт з традиційною національною закускою.
Але її “українськість” проявляється не лише у сфері побуту, але й у
сакральній сфері. Зокрема у ставленні до Бога як до чогось існуючого,
але недосяжного і невловимого:
Я співаю про Тебе,
Воно ж береться гарбузовим цвітом, окапиною, деревом.
Ти поруч – увесь неоспіваний.
(“Я співаю про тебе. Пісні без тексту”)
Література:
Андієвська Емма. Поезії.
Возняк Тарас. “Небуття-хамелеон” в поезії Емми Андієвської.//
Сучасність.1992 №5.
Світо-Вид . 1996 №11.
Богдан Рубчак. Кам’яні баби чи світовид?//Світо-Вид.1996 №11.
PAGE
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter