Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”

Реферат

з курсу “Сучасна українська поезія”

на тему:

Поезія Емми Андієвської.

Київ 2002.

Емма Андієвська (1931) належить до так званої Нью-Йоркської групи
(Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський, П.Килина, Е.Андієвська, В.Вовк),
хоча був такий час, коли вона заперечувала цю приналежність. У її
творчому доробку 12 збірок поезії та 6 книг прози. На даний час вона
більш захоплюється малярством, ніж літературною творчістю.

Члени Нью-Йоркської групи зрозуміли марність спроб звести літературу з
соціальним життям суспільства і відмовились від цих спроб. Можна сміливо
назвати їхню поезію асоціальною, асуспільною. Поезії Андієвської є
яскравим прикладом цього. Напевне не останню роль відіграла у цьому доля
українських діаспорних митців. Живучи в країні, яку сприймаєш лише як
одне з багатьох можливих місць проживання, цілком природньо, що не
переймаєшся її суспільним життям. А твоя батьківщина — це чужина, бо
через її соціальний уклад там не знайшлося місця для тебе. Тому й обрали
ці діаспорні поети шлях творення у своїх творах власної асоціальної
дійсності.

В поезії Андієвської, як вже зазначалося, важко знайти соціальні
мотиви. Вона витворює власний світ, відштовхуючись лише від своїх
внутрішніх переживань. Як зазначає Тарас Возняк: “ Натомість правдиве
поетизування відбувається в ширших рамках — воно є креуванням
світу/мови, а відповідно і о-мовлюванням світу, прирощуванням цього
світу через творчий акт поета. І, ясна річ, не кожен поет, у посполитому
розумінні слова, є таким поетом — поетом-креатором.”(2.). Поетеса
намагається вирватися з вже існуючого світу у світ, де потрібно все
створювати наново:

Що, коли світу існування — вибрик

Нам ще не знаної терпкої порожнечі,

(“Вігілії. Спокуси святого Антонія”)

4 6 8 : < > @ B D F \ ^ o

E!\#^#¶#th#ooooooeeeeaeTHOTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTH

ися на звичні речі з несподіваної незвичної точки зору. У цьому й
полягає завдання поета-креатора: відкрити читачеві інший світ, створити
його для читача. На мій погляд, відкривання і творення у даному випадку
є синонімічними.

Логіка Андієвської-поета часто не відповідає нашому поняттю логіки. Ця
її алогічність і є спробою вирватися з буденної дійсності в уявний світ,
де вона може створювати дійсність за своїми уявленнями.

Можливо, вічність — вхід в сліпучість кани,

В чарунки запаху і кольору цитрини…

Можливо, вічність тільки з іскри трунок,

Єдиний закрут хатки слимака?..

Можливо, вічність — небуття хамелеон,

Який з отруйних дивиться на нас ліан.

(“Вігілії. Спокуси святого Антонія.”)

У традиційному розумінні Вічність — це щось абстрактне, що не має ні
початку, ні кінця, темрява, пустка. А тут раптом — іскри, слимак,
хамелеон. У цих образах- порівняннях відображається суб’єктивне,
особистісне світобачення. Саме до суб’єктивного, індивідуального
світосприйняття пізніше звернуться українські поети 80-их.

Емма Андієвська живе і працює у Мюнхені, Німеччина. Проте її поезія має
“глибинну “українськість”, незважаючи на те, що в її творах важко
відшукати патріотичні мотиви. Вся її творчість глибинно українська,
просякнута українськими реаліями, українськими мотивами, надзвичайно
близькими українцям. І все це дуже природньо, дуже органічно.

Пів-оселедця, келишок, коньяк…

Суто український натюрморт з традиційною національною закускою.

Але її “українськість” проявляється не лише у сфері побуту, але й у
сакральній сфері. Зокрема у ставленні до Бога як до чогось існуючого,
але недосяжного і невловимого:

Я співаю про Тебе,

Воно ж береться гарбузовим цвітом, окапиною, деревом.

Ти поруч — увесь неоспіваний.

(“Я співаю про тебе. Пісні без тексту”)

Література:

Андієвська Емма. Поезії.

Возняк Тарас. “Небуття-хамелеон” в поезії Емми Андієвської.//
Сучасність.1992 №5.

Світо-Вид . 1996 №11.

Богдан Рубчак. Кам’яні баби чи світовид?//Світо-Вид.1996 №11.

PAGE

PAGE 5

Похожие записи