Реферат на тему:
Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г.С. Сковороди.
Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель, письменник, а також
виразник ідей гуманізму. Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи
Лубенського полку на Полтавщині, у сім‘ї малоземельного козака.
Початкову освіту здобув у місцевого дяка–скрипаля, який підготував
хлопця до вступу в Києво-Могилянську Академію. Вже змалку Сковорода
виявляв схильність до “богочтенія”, охоту до музики і до наук, грав на
сопілці, співав у церкві. З 1738 по 1750 рік навчався в Академії на
Подолі, де отримав блискучу на ті часи освіту.
З 1753 року працював учителем піїтики в Переяславському колегіумі,
але за нетрадиційний підхід до викладання був звільнений з посади.
Деякий час працював домашнім учителем у поміщика. Саме тоді він пише
свої перші вірші.
Останні 25 років життя письменник провів у мандрах по Україні. Художня
спадщина Сковороди складається з віршів, зібраних у книзі “Сад
божественних пісень” і збірки байок “Басні харківські”.
Багатогранна і філософська спадщина письменника охоплює
найрізноманітніші аспекти людського життя: науку, релігію, культуру,
мистецтво. І можна однозначно стверджувати, що основна суть його
творчості спирається на загальний центральний стержень, який розглядає
проблему природи людини та її призначення.
Г. С. Сковорода написав понад двадцять філософських трактів, у яких
виклав своє бачення світу та життя в ньому. Вважав, що все навкруги
складається з двох частин: видимої і невидимої. У людини це тіло і душа.
Автор закликав постійно дбати про невидиму частину в собі. Світ також
ділив навпіл: на макрокосмос (явища природи) і мікрокосмос (людина).
Стверджував: все, що відбувається у макрокосмосі, відображається в
мікрокосмосі та навпаки. Звідси відомий вислів мислителя: „Пізнай себе –
і ти пізнаєш світ”.
З поглядами Сковороди тісно пов’язані і його твори – байки та пісні,
як він називав ліричні вірші. 30 поезій складали збірку „Сад
божественних пісень”, головний герой якої у пошуках правди, добра,
щастя. Він ,як і автор, великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання
людини з природою. Відкриваючи перед нами свою благородну, чутливу душу,
автор виливає свою журбу, тривогу, роздуми. У багатьох творах Сковорода
милується красою рідної природи, чарами якої духовно збагачується.
Найяскравіше це зображено у віршах “Гей поля, поля зелені”, „Вже хмарка
пройшла”.
Найвищою цінністю для поета є воля. Сковорода на кожному кроці бачив
покріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі. Свої роздуми з
приводу цього висловив у пісні “De liberate” (“Про свободу”). У ній
оспівано волю як найбільше багатство. Золото в порівнянні з волею –
ніщо, болото. Тут висловлена турбота автора про те, щоб не позбутися
волі. Тому поет і славить Богдана Хмельницького, називає його героєм,
батьком волі. У своїх творах він висловив сподівання народу на часи,
коли земля стане “царством любові… без ворожнечі і чвар”.
Григорій Сковорода не лише талановитий поет-лірик, а й видатний
байкар. На думку Сковороди: „Відтворити істину й висловити критичне
ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки”. Тому
майже усі його байки– це зображення глибокої істини в простих життєвих
сюжетах за допомогою сатири.
Так, наприклад, у байці „Олениця і Кабан” письменник висміює
прагнення козацької старшини до дворянських привілеїв. Зустрівши Кабана,
Олениця чемно вітається: „Доброго Вам здоров’я, пане Кабан” ,- на що той
образився. Виявляється, йому нещодавно присвоїли титул „барона”.
Доведено, що його предки були благородними бобрами. „Вибачайте, пане
Кабан, – відповіла Олениця. – Ми, люди прості, судимо не по словах, а
по справах. Ви, як і колись, риєте землю і ламаєте тин. Дай Боже Вам
бути і конем”.
Розумову обмеженість людей висміяно в байці “Жайворонки”. Молодий
жайворонок сприйняв за орла черепаху, коли та з великим шумом і гуркотом
упала на камінь. З приводу такої нерозсудливості старий жайворонок
зауважує: “Не той орел, що літа, а той, що легко сідає”.
Чванство й самодурство панства засуджено в байці “Голова і Тулуб”, в
якій бундючний Тулуб у розкішній одежі величається перед Головою,
здатною обійтися малим, але дуже кмітливою. Простота і розум
протиставлені пихатості й нікчемності.
Байка “Чиж і Щиглик” навчає скромності та волелюбності. Чиж, який
потрапив у неволю, бо спокусили його солодким харчем і гарною кліткою,
тепер зрозумів, що краще вже “сухар з водою, ніж цукор із бідою”.
Г.Сковорода завжди вважав, що кожна людина повинна працювати за
своїми здібностями. Ці погляди він висловив у байці “Бджола і Шершень”,
де Бджола – це мудра людина, “що у своєму ділі працює”. Вона збирає мед,
бо, власне, народжена для цього. Для неї саме збирання меду – „
незрівнянно більша радість від споживання його”. Цього ніяк не може
збагнути Шершень. І тому відразу можна зрозуміти, що Шершень – це
уособлення паразитів, які звикли жити за рахунок інших. Ідея байки
проста: праця повинна стати природною потребою для кожного.
Головне джерело байок Сковороди – українська народна казка. А їх
особливість полягає у моралі, що буває в кілька разів більшою, ніж
основна частина байки.
У своїх творах, які ніби стали підсумком найвищих здобутків давньої
української літератури, Сковорода оспівав красу природи рідної
Батьківщини, її працьовитих людей, їх прагнення до волі і щастя. Висміяв
панівну верхівку за паразитизм і знущання з народу, проголосив людину
та її волю – найвищою цінністю. Автор розвинув ідею гуманізму, вніс у
літературу нові теми й образи. Він – перший з українських письменників,
що по-новому поставився до народної творчості, розірвавши ланцюг
заборон, який на той час сковував митців. Народна мудрість стала основою
у трактуванні ним багатьох процесів суспільного життя.
Г.С. Сковорода писав: “Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні
бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу”. Можливо, ми
українці ХХІ століття, є тими самими людьми, які повинні здійснити
пророцтво великого письменника. Створити нову історію, відродити славу
нашої оновленої землі. Але незмінним залишиться тільки одне –
вдячність, що завжди житиме в серцях правнуків легендарного філософа –
Григорія Сковороди.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
