.

Письменники рідного краю – Кучірка Михайло (село Чортовець Городенківського району) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2400
Скачать документ

Реферат на тему:

Письменники рідного краю – Кучірка Михайло (село Чортовець
Городенківського району)

На культурно-мистецькій ниві дуже помітною особистістю в історії села
Чортовець постає Кучірка Михайло Іванович постає Кучірка Михайло
Іванович. Про нього говорять і пишуть так: Бібліограф, поет і художник.

Народився М.І. Кучірка 8 червня 1932 р. в селі Чортовець
Городенківського району Івано-Франківської обл. в сім’ї відомого в селі
ґазди і новатора техніка-механіка, який у двадцяті-тридцяті роки
двадцятого століття зробив водяне колесо на потоці, яке давало
електрику до хати і на господарство, чи дуже подивував односельців, які
вперше побачили електричну лампочку.

А потім зробив трактор, що обслуговував господарство, чим також
подивував село. Був головою читальні. Нажаль батько сорокарічним загинув
у 1944 р. на війні і похований у Братській могилі у Литві, де впало
багато Чортовецьких.

Мати, сплакана вдова, все життя працювала у колгоспі. Воєнні і повоєнні
дії завдавали, як і всім селянам, дуже важкі умови вижити.

Малий Михайло збігав босими ногами Тутярки, Могилки, Прокопівку,
Свирчів. Бував на Ладівці, ставищі та інших знаних місць села.

Малим, ще до колгоспу, мусів із старшою сестрою Наталкою, обробляти
поле, тримати господарку. Закінчив семирічку, а потім і середню школу у
селі Вчився в Івано-Франківському фельдшерському училищі, фізкультурному
технікумі, а закінчив Чернівецький культурно-освітній технікум.

Згодом, вже в 1967 р. закінчив Київський інститут культи за професією
бібліограф.

У 1955 р. одружився з найкращою дівчиною Раїсою з якою склалася добра,
здорова сім’я.

Раїса Іванівна, за професією медпрацівник, завжди була другом і
помічником на творчому шляху Михайла Івановича.

Вони народили і виховали троє дітей, а потім дочекалися внуків і
правнуків.

Сім’я Кучірків завжди була прикладом для інших.

Образу після закінчення десятого класу був призначений на посаду
методиста Обертинського районного відділу культури, як такий, що дуже
годився до культурно-освітньої роботи.

З 1954 по 1967 рік працював завідуючим Чортовецького сільською
бібліотекою. Працював учителем в середній школі де викладав образотворче
мистецтво, літературу та історію.

Ще будучи у дев’ятому класі оформляв, як художник декорації вистав. У
тісній співдружності з Прокоповим Миколою Михайловичем, який працював
завідуючим клубом і художнім керівником поставили п’єси: «Утоплена» за
Гоголем, «Лісову пісню» Лесі Українки, «Н неділю рано зілля копала»
Ольги Кобилянської, а також «Чорноморці», «Весілля в Малинівці»,
«Фараони» та інші. До кожної п’єси малював декорації у кожній виставі
виконував головну роль.

`

yyyyyyyyyyyynaaaaaaaaaaaaa

П’ятдесяті-шістдесяті роки можна назвати найвищим розвитком художньої
самодіяльності в селі. Установи – клуб і бібліотека мали звання
відмінної роботи. П’єси були поставлені на обласній і районній сценах, а
також багато їздили з виставами по селах.

У 1968 р. М.І. Кучірка був переведений обласним управлінням культури на
посаду директора Коломийської районної бібліотеки. З цього року почалося
Коломийське життя.

Писати вірші почав ще за шкільною партою, а же вірші старшокласника
друкувалися в газетах. Активною літературною творчістю по-новому
зайнявся в новітні часи Української держави, починаючи з кінця
вісімдесятих років, у вільному українсько-патріотичному циклі.

Творчий доробок складає 12 книжок – поетичні збірки «Такий я повен
таємниць»,»Дороги», «Мій час», «День», «Тайстра», «Живиця», «Дримба»,
«Збірка», «Грунь». Поеми «Яблунівська ніч»,, «Гуцули». Збірка «Знай і
пам’ятай» – це зібрані «Золоті ххххх» всіх часів і народів. Переклав з
польської поетів Леопольда Стаффа, Ярослава Івашкевича, здійснив
переклад на українську мову Расула Ганзатова, Булата Окуджаву.

В часописах друкувалися нариси та оповідання. Опубліковано сотні статей
про літературу, книги, краєзнавство, родинне коріння і збереження роду,
життя краю.

Особливими були опубліковані розвідки «Василь Стефаник в селі
Чортовець», «Василь Стефаник на Обретинщині» і «Іван Франко і пісні з
Чортівця».

Творчість М.Кучірки служить розбудові української самостійної держави,
вихованню молоді в дусі українця, патріота, звеличує і славить рідний
край. Та незабутнім є те, що перші вірші – «Вінок Кобзареві» і «Спіє
жито» були надруковані в Городенківській районній газеті, яка також
друкувала багато оглядів літератури та відгуки на книги написані
М.кучіркою.

Все його життя супроводжує любов до поетичного слова і малярства. І в
цьому і в тому знаходить себе.

Часто виступає на презентаціях, творчих зустрічах і інших заходах.

Малярський доробок складає понад сто картин-живопису олійними і
акварельними фарбами та інша художня техніка. Брав участь в колективних
виставках, організовували і персональні.

Добрих відгуків зазнав у виконанні декорацій до вистав в селі Чортовець
та Коломийському драматичному театрі.

Відрадним є те, що твори М.Кучірки можна побачити у Києві, Ірпіні,
Харкові, Олександрії і звичайно в Коломиї та Чортівці. Є вони і у
Вроцлаві у Польщі, Онтаріо – Канада, Трафалгар – США.

М.Кучірка наполегливий прихильник реалістичного мистецтва у слові і
малярстві.

Мистецтво має служити народові.

Він щороку подорожує Карпатами, звідти привозить повну тайстру вражень і
в слові, і в малярстві.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020