Реферат на тему:

Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної
творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття

Урок 2

Талант невичерпної радості

Тема: Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення
поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.

Мета: розкрити поетичний світ пастернаківської лірики, осмислити
внутрішню сутність поезії; з’ясувати особливості пейзажної лірики;
розвивати вміння визначати і аналізувати художні засоби творів; робити
ідейно-тематичний аналіз поезії; виховувати високі людські почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети Б.Пастернака і Льва Толстого; фото планет сонячної
системи; фотографіії коханих; платівка з голосом Б.Пастернака.

Зміст уроку

Радость – Страданье – одно.

О. Блок

В его поэзии человек на наших глазах

дает доходящее до последней глубины

согласие на свою боль и свою гибель.

Ф. Достоевский

У всьому хочу я дійти самої суті.

Б.Пастернак

Єдине, що нам підвладне,

це спромогтися не спотворити голосу,

життя, що звучить у нас.

Б. Пастернак.

І. Оргмоменти.

ІІ. Звучить музика.

Оголошення теми уроку

— Я думаю, діти, ви зрозуміли, чому наш урок, темою якого є «Особливості
пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як
засобу проникнення у сутність речей і буття» почався з 3 симфонії
видатного російського композитора-класика О.Скрябіна, вона ж
«Божественна поема».

Адже, як сам висловлювався Б.Пастернак, «музыкально лепетать» он начал
намного раньше, чем «лепетать литературно».

І пізніше, коли вчився в московській консерваторії, саме 3 симфонія
Скрябіна в свій час надихнула Б.Пастернака стати композитором. Він
написав 2 прелюдії і 3 сонати.

Але одного разу, граючи напам’ять одну із прелюдій, Скрябін серйозно
помилився тональністю, виявивши тим самим відсутність у себе абсолютного
слуху, якому Борис Леонідович, не зовсім зрозуміло чому, придавав
великого значення.

Розчарувавшись в Скрябіні, а заодно і в собі самому (ну, тому що саме
Скрябін звернув увагу на музичний талант Пастернака), Борис Леонідович в
19 років відійшов від музики і, мабуть, був «правий».

Виконання прелюдій Б.Пастернака в кінці 70-х років ХХ століття
підтвердило їх дуже спірну цінність.

Ось така історія! І доповненням до неї стала навіть не прелюдія
Пастернака, і навіть не прелюдія Скрябіна, а Третя Симфонія, вона ж
«Божественна поема».

Тому ми й згадали її перед початком вивчення поезії митця.

Мета: На уроці ми постараємось розкрити поетичний світ пастернаківської
лірики, осмислити внутрішню сутність поезій; з’ясувати особливості
пейзажної лірики; розвивати вміння робити ідейно-тематичний аналіз
поезії.

ІІІ. Актуалізація знань.

Що ви запам’ятали про Пастернака з попереднього уроку?

(використання інтерактивного методу «Віночок»)

ІV. Опитування домашнього завдання.

Діти читають 2-3 міні-твори чи твори-роздуми на тему «Гамлет ХХ
століття».

Вчитель: Молодці, діти! Цікаво було слухати ваші твори.

Що то був за час?

Як Пастернак одного разу сказав?

(Це – період срібного століття, коли був оголошений антидемократичний
режим. Одного разу Б.Пастернак сказав: «Дуже тяжкий для мене час.
Найкраще було б тепер померти, але я сам, напевне, не накладу на себе
руки. Тяжкою ціною заплатили за право бути вільними і С.Єсєнін, і
В.Маяковський, і М.Цвєтаєва»)

V. Робота з епіграфами.

— Прочитаємо епіграфи!

VІ. Учениця, що мала випереджувальне завдання, розповідає про історію
створення «Повного зібрання творів».

Дуже довго не було повного зібрання творів Пастернака.

Лише після сторіччя поета в 1990 році вийшов 5-титомник його творів. І
не так давно видавництво «Слово» підготувало 11-томник творів Пастернака
– повне зібрання творів.

І том – Біографія Пастернака

ІІ том – Вірші

ІІІ том – Повісті, статті, есе

ІV том – Доктор Живаго

V том – Публіцистика. Драматургія.

VІ том – Переклади

VІІ, VІІІ, ІХ, Х – листи

хі – спогади сучасників про Б.Пастернака.

VІІ. Робота по темі уроку.

1. Проблемне питання:

В чому бачить Пастернак призначення поезії?

2. Вчитель:

— Сьогодні у нас на уроці – платівка з голосом Б.Пастернака.

Їй майже 40 років.

Ви розумієте, що ця річ – безцінна, і навіть, якщо трішки буде шуміти, —
ми послухаємо її.

Адже за життя книги Пастернака спалювали, а тепер на Україні його не
друкують.

3. Прослуховування вірша «Ніч» Б.Пастернака у виконанні автора (платівка
1968)

— (А заодно заочно познайомимося з голосом автора, його тембром, його
манерою виконання. Зверніть увагу на риторику його віршів (паузи,
наголос…).

4. Рефлексія.

— Які асоціації у вас виникли?

— Небесні тіла, картина Вселенної, безмежний простір.

5. Читання вчителем оригіналу вірша «Февраль. Достать чернил и плакать!»
(1912-1914) із збірки «Близнюк у хмарах».

6. Читання напам’ять учнем вірша «Цей лютий. Час для сліз і віршів» в
перекладі М.Рябчука.

7. Порівняння оригіналу з перекладом.

Висновок: якими б не були талановитими перекладачі, все одно вірш
набирає звучання тієї мови, на яку його перекладають. Специфіка мов
різна. Тому, звичайно, російських поетів ми будемо вчити в оригіналі.

8. Аналіз вірша. «Февраль. Достать чернил и плакать!»

— На що відразу ви звернули увагу?

— У вірші багато чорного кольору!

— Знайдіть і зачитайте ці місця!

— Але чи сумні ці картини? (з чорним кольором)

— Ні, так як вони передають динаміку приходу весни. (асоціюються з
кольором, що першим показався з-під снігу – кольором Землі).

Вчитель. Тобто, у Пастернака – символічний чорний колір аж ніяк не
сумний – це колір оновлення життя.

Головна особливість творчості Пастернака – талант черпати радість в
природі.

У вірші «Февраль…» світ представлений на нові лади:

тут і плавність,

і шуршання,

і грохот…

Все це – музика весни, що наближається.

Вже в І строфі ми бачимо конфлікт ще зими і майже весни.

До яких художніх засобів вдається автор змальовуючи цей болісний перехід
природи.

1) – Автор в своєму вірші використовує звукопис.

Повторення торії літератури.

Звукопис – система звукового інструментування (алітерація, асонанс)
спрямована на створення звукового образу.

Риторика – паузи наголос.

Алітерація –

Асонанс –

Автор використовує також експресивні метафори (клик колес), які додають
стрімкості ритму, загостреної емоційності.

— Який звук ви чуєте при читанні цього вірша?

Полетка – лив – слезы

Колеса –клик –благовест –

слякоть – слагаются – лужи

Звук – Л. У цьому вірші звучить звук слякоті.

Хто ще тяжко переживає цю днину в природі?

Болісний перехід в природі від зими до весни. Тяжко переживає і поет, і
ця біль, ці сильні почуття виливаються в радість – у вірші.

Наростання почуття поета автор показує завдяки прийому руйнування
фразеологізму «плакать навзрыд», перетвореного в словосполучення
«слагаются стихи навзрыд».

Аналіз вірша «Зимова ніч»

1. Читання вірша в оригіналі.

2. Читання вірша в перекладі.

-Діти, що вам більше сподобалося?

(бачите, яким ви не був талановитий перекладач, але специфіка мов різна,
і неможливо перекласти вірш так, щоб якнайкраще передати переживання
автора).

Тому, звичайно поезію треба читати в оригіналі.

2. – Давайте визначимо розмір вірша

Мело, / мело, / по всій / землі,

Мело/, сніжило

Свіча горіла на / столі,/

Свіча / горіла.

(для цього треба поставити наголос у кожному слові рядка і визначити
стопу).

Діти, дайте визначення стопи!

(це умовна найкоротша одиниця певного віршованого розміру)

Стопи бувають двоскладові і трискладові.

4. Який розмір вірша?

Розмір – двоскладовий, ямб

Ямб – двоскладова стопа з наголосом на 2 складі.

5. Давайте визначимо римування.

Римування – особливість розташування рим у вірші (інтервал між ними)

— Яке буває римування? (перехресне, паралельне, кільцеве)

(Пастернак в цьому вірші використав перехресне римування)

iiiiiiiiiiaeOEEOOOO1/4°

a$

onoooooooooaaaaaaaaaaaaaO

&

&

9B9?9o9ue:8¶>th>@?^?oeeUeUeUeUeUeUeUeUeUeUeooUeUeUeUeUeUeUeU
eUeUe

&

YvY?YIYuY ZHZnZEZ,[oooooooooooooooooooooooooooo

і «Зимова ніч» Пастернака?

(у Пастернака чергується чоловіча і жіноча рими, що ще раз підкреслює
гармонійність) (порівняти з Тютчевим)

7. – Який порядок слів у реченнях: прямий чи зворотній .

8. Слова якої частини мови – в основ івірша – дієслова. Для автора
важливо показати рух.

7. Подивіться уважно, які 2 теми переплітаються у вірші Б.Пастернака
«зимова ніч»?

(тема кохання і тема природи)

8. – Які деталі передають рух любовних взаємин?

(Схрестились руки і уста,

Схрестились долі

І черевички з ніч самі

Упали м’яко.

І віск із нічника слізьми

На плаття капав»).

9. – У чому сенс контрасту заметілі в свічки?

(Чим сильніша заметіль, тим краще горить свічка)

10. –Що символізує з давніх-давен вогонь?

(появу Бога, любов)

11. – Як ви думаєте, що символізує в цьому вірші заметіль?

(рух, тривогу. Це той неспокій в природі, який передує появі Бога)

(Яка природа неспокійна під час заметілі, так і причиною кохання є вихор
тривоги, який несподівано (вряди-годи) поселяється в людині, як нагорода
за щось.

12. – Що ж хоче донести до нас автор. Змальовуючи заметіль і свічку?

Діти:

— Відкриваються зовнішній і внутрішній плати вірша.

Зовнішній – це образ весни, що наближається.

Внутрішній – це процес пробудження поезії, оновлення природи стає
натхненням.

Це – вірш про взаємовідношення людини і природи, результатом яких є
творчість.

Б.Пастернак намагається показати, що і природа, і людина переживають
одні і ті ж почуття. Як природа неспокійна в тих місцях, де з’являється
Бог, так і причиною зародження кохання в людині є вихор тривоги, який
несподівано поселяється в ній.

Пастернак доказує, що людина – частинка природи.

Розвиток образного мислення.

За віршами Б.Пастернака дуже легко малювати ілюстрації.

(кожна строфа вимальовує певну картину)

Діти:

1 строфа: — заметіль, сніг, свіча на столі

2 строфа: — сніг вирує перед шибками, літо – на вогонь мошва летить.

3 строфа – уособлення

4 строфа – кохання чоловіка і жінки (вимальовується образ Христа)

5 строфа – хуртеча, нічого не видно (біла епітети)

6 строфа – вимальовується образ Спокуси, що хрестоподібно підняла. Як
ангел, крила (порівняння)

Пантеїстичне почуття у віршах Б. Пастернака

У Пастернака природа не має поділу не живу і неживу; пейзаж існує на
рівних правах з людиною; не тільки ліричний герой дивиться на природу,
але й сама природа спостерігає за ним, освідчується від власного імені.

Звучить пантеїстичне почуття, яке так властиве пейзажній ліриці
Б.Пастернака.

Пантеїзм – релігійна філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою.

Вірш – мелодійний, пісенна основа (про що свідчать повтори)

Висновок: у вірші Пастернак показав взаємо зв’язок природи, людини,
мистецтва. І разом з тим тут присутній сам творець, як частинка природи.

P.S. Даний твір «Зимова ніч» має автобіографічну передісторію: зустріч з
Ольгою Іванівною на дачі в Пєрєдєлкіно. Але звичайно, твір має
узагальнюючий характер.

Є у вірші елементи імпресіонізму – найвитонченіше відображення
навколишнього світу.

Однак, якщо імпресіоністи зосереджувалися на поверхні зображуваного, то
Пастернак намагався осягнути мить у ї філософському (глибоке філософе
мислення Пастернака).

Читання вірша «У всьому хочу я дійти самої суті»

(із збірки «Корда разгуляется 1956-1959)

Про ідейну основу своїх блукань «начальной» пори Пастернак говрить вже в
«Охранной грамоте» (1931):

«Эта была странная мешанина от отжившей метафизики и неоперившегося
просвещенства»

Поет соромився своїх ранніх творів, більше того, він неодноразово
говорив, що не любить свого стилю до 1940 року і дає пояснення цьому:
«Слух у меня тогда был испорчен выкрутасами и ламкою всего привычного
царившими кругам. Все нормально сказанное отскакивало от меня. Я забывал
что слова сами по себе могут что-то заключать и значить, помимо
побрякушек, которыми из увешали.. Я Вов сем искал не сущности, а
посторонней остроты».

Дуже важливе признання 67-річного поета варто спів ставити з його віршем
приблизно тієї ж пори «Во всем мне хочется дойти до самой сути…»

Підсумок уроку

Таким чином, чи можна назвати Пастернака зрілих років футуристом?

Ні, в його творчості появились свічі, заметілі, образи Хисти,
страждання, елементи моралі.

Це вже людина вдруге народжена, людина, що прийняла Христа, і вміє
радіти життю так як радіють справжні християни, кожен день очікуючи
Чуда, Божої Благодаті.

Тобто, творчість поета ввібрала в себе і ознаки символізму і футуризму
імперссіонізму, реалізму романтизму.

Разом з тим, вимальовується шлях Б.Пастернака від рівня поета срібної
доби до величини поета золотої доби до рівня класика рос. літератури
Лева Толстого.

Тут і діалог поколінь: Толстой-Пастернак.

І на кінець. Дамо відповідь на проблемне питання. В чому бачить
Пастернак призначення поезій (зробити за допомогою поезій все, щоб люди
залишилися людьми, одухотворити людей)

Особливості пейзажної лірики

1. Талант Пастернака черпати радість в природі. «Тютчевське здивування
перед божим світом» — так любив називати його поет – не залишало
Пастернака до самої смерті.

2. У філософії Пастернака поет – завжди особа страждальна, а не дійова,
не «герой».

3. В його поезії людина на наших очах дає повну згоду на свою біль і
свою загибель.

4. Вірші Пастернака не знають поділу природи на живу і неживу. Пейзаж
існує в них на рівних правах з людиною, а автором.

Поет переконаний, що і сама природа дивиться на автора, відчуває його і
освідчується від власного імені.

Цей прийом, в якому прозирає (проглядає) велике пантеїстичне почуття –
один із –найхарактерніших Пастернака.

Явища природи для нього ніби живі істоти.

Пантеїзм – релігійно-філософські погляди (переконання), що ототожнюють
бога з природою.

5. В поезії зрілого віку появляються елементи моралі.

Ця поезія – взірець гармонійності.

6. Вірші Бориса Пастеранка дуже мелодійні.

7. Відтворення безперервного руху, динаміки життя, прагнення охопити
світ в цілому.

VІ. Бесіда.

Діти, що ви знаєте про ранню творчість Б. Пастернака?

Чи був він задоволений своєю поезією до 40-го року?

(ні, Пастернак говорив, що в його ранній творчості багато штучності
манерності, викрутасів).

До якого літературно-мистецького напряму належав Пастернак?

(До футуризму, а саме до 4 групи футуристів «Гілея»

«Асоціація егофутуристів»

«Мезонін поезії»

«Центрифуга»

Що характерно для футуристів?

(Футуризм відзначався неприйняттям вічних цінностей і культурних надбань
попередніх епох)

Вперше він виник в Італії, 1909 р. Усіх футуристів об’єднувало одно:
бажання знайти нові шляхи розвитку суспільства і мистецтва.

Тобто Пастернак в той час знаходився під перехресним впливом символізму
і футуризму.

VІІ. Проблемні питання

Чи можна назвати Б.Пастернака зрілих років футуристом?

В чому бачить Б.Пастернак призначення поезії?

Читання вірша

«У всьому хочу я дійти самої суті» (із збірки «Корда разгулятся.
1956-1959)

У вірші є образ (Льва Толстого, любимого письменника вчителя Пастернака
по життєвого співбесідника.

Саме під портретом Льва Толстого Б.Пастернак — помер.

Через весь вірш в основі проходить бажання «у всьому дійти суті»

Відчувається небайдужість автора, його страждання від того, що люди не
живуть так, як би могли жити.

Висновок

Діти, а ви скажете, Г.С. ну що ви таке говорите. В темі уроку Радість

А закінчуєте уроку стражданням, співчуттям

Так от за Пастернаком: поки людина має здатність страждати, співчувати –
до тих під вона Людина. А це велика радість. І як тільки людина втрачає
здатність страждати, співчувати – вона вироджується в пустиню
артистизму.

Д/з.

Вивчити один вірш Б.Пастернака напам’ять.

Похожие записи