Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів

Національна доктрина розвитку освіти в Україні визначила стратегічну
мету – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості
як громадянина України. У навчальних програмах з української мови, для
досягнення цієї мети, окреслена переорієнтація лінгводидактики на
різнобічний особистісний і мовленнєвий розвиток учнів. Ці зміни повинні
втілюватися вчителем у застосуванні таких педагогічних технологій, які
найповніше враховують значення всіх факторів соціально-педагогічного
впливу на утвердження підлітка як особистості, реалізуватись в
адекватних програмах саме в руслі особистісно-розвивальної парадигми.

Цілком закономірно зростають вимоги до результативності навчального
процесу на уроках рідної мови, інтенсифікації навчальної діяльності
учнів. Одним із засобів реалізації цього завдання є урізноманітнення
форм і методів роботи, адже одноманітність на уроках призводить до
пасивності, байдужості дітей, знижує пізнавальний інтерес.

Важливе завдання сучасної лінгводидактики – активізація пізнавальної
діяльності учнів, розвиток їхніх інтелектуальних та лінгвістичних
здібностей. Успіх навчання школярів залежить від уміння виконувати
логічні операції, що сприяють формуванню інтелектуальних можливостей
людини, – абстрагувати, порювнювати, аналізувати, виділяти головне,
встановлювати причиново-наслідкові зв’язки тощо, тобто тренувати
мислительний компонент свого інтелекту.

Літературні тексти – чудовий засіб розвитку образного мислення учнів.
Образні уявлення, що виникають під час читання таких текстів,
допомагають зробити мовні закономірності близькими, ясними, зрозумілими,
такими, що легко запам’ятовуються; ними стає легко користуватися, а
отже, увага до слова зростає, і слово постає перед учнями у своїй
глибині значень й у своїх взаємозв’язках з історією народу, виступає як
акумулятор високих духовних поривів, надій і сподівань.

Вважаємо, що засвоїти ці прийоми роботи можна за умови, коли дидактичний
матеріал на уроці учитель-словесник буде пропонувати у вигляді таких
завдань, які розвивають творчість, активність учнів і пізнавальну
самостійність.

Критерії відбору текстів як дидактичних одиниць повинні враховувати
спрямованість навчання. В умовах особистісно-зорієнтованого навчання
відбір мовного матеріалу повинен здійснюватися з урахуванням можливості
опори на суб’єктивний досвід учня. Немаловажним при цьому є наявність
хоча б мінімальної спільності між реципієнтом і текстом: близькість
предметного плану, мовного контексту, предметної діяльності, що отримала
відбиття в тексті, тому що інтерес, зазвичай, викликається за умови,
якщо текст може бути включений читачем у систему своїх цінностей, коли
він зрозумілий.

Над проблемою сприймання учнями-підлітками художніх текстів, естетичного
впливу творів на них, відбором та аналізом активно працювали у різні
часи М.Бахтін, Г.Башляр, П.Блонський, О.Білецький, В.Віноградов,
Л.Виготський, П.Гіро, Л.Жабицька, В.Крутецький, Г.Костюк, Н.Молдавська,
О.Никифорова, Є.Пасічник, О.Потебня, І.Синиця, В.Сухомлинський, М.Фослер
та ін.

Аналізуючи творчий доробок науковців і практиків ми дійшли висновку, що
при відборі навчальних текстів учителю треба враховувати наступні
критерії:

відповідність навчальним цілям;

поліфункціональність (можливість використання інформації тексту як
фактора:

а) мотивуючого навчальну й мовну діяльність школярів; б) потребуючого
досвіду суб’єкта при вирішенні завдання; в) скеровуючого
інтелектуально-мовну діяльність школяра; г) забезпечуючий денотативний
(змістовний) план текстів, які мають бути створені учнями);

інформативність (включення додаткової інформації до досліджуваної теми);

доступність розумінню й властивість викликати інтерес у школярів
відповідної вікової групи;

культурологічна цінність і морально-етична значимість тексту для
формування ідеалу моральних цінностей.

Процес лінгвістичного розвитку школярів інтенсифікують лінгвістичні
засоби рідної мови, що передбачають врахування функцій мови, а також
розвивальні методи й прийоми навчання, спрямовані на вдосконалення
лінгвістичної кмітливості, лінгвістичної інтуіції, нестандартного
мислення, інтелектуальної гнучкості.

Звернення до літератури на уроках мови розвиває в учнів пізнавальний
інтерес. Суто механічним, навіть непривабливим для учнів 5-х, 6-х класів
є розбір слова за будовою. Визначення морфем – найменших частин слова –
як логічна операція, при цьому виступає ізольовано, а це не сприяє
розвиткові чуття слова. Тому завдання на знаходження спільнокореневих
слів, які були запропоновані учням експериментальних класів, а також
абітурієнтам філологічного факультета, видалися складними. Вважаємо, що
такі завдання будуть посильними, і цікавими, якщо вчитель, разом з
поетом, розкриватиме учням істину, підкріпивши її цікавим текстом:

Як у дерев, у слів є кревні корені,

Незмінні, як незмінна правди суть.

У префіксах і суфіксах заховані,

Вони життя їм, немічним, дають.

У повсякденній свіжій мовній повені

Слова тому й цвітуть із губ людських,

Що коренями кревними напоєні

Гіллячки – префікси і суфікси – бруньки.

(М.Пасічник)

Учитель має прагнути до того, щоб на кожному уроці учні саме крізь
емоційно-естетичну призму сприймали мовлення, виробляли свй мовленнєвий
ідеал. З цією метою потрібно акцентувати їхню увагу на таких важливих
чинниках мовлення, як точність, виразність, багатство, правильність,
краса, доречність тощо.

Під час вивчення теми “Будова слова”, спираючись на літературні тексти,
ми запропонували вчителю експериментального класу систему вправ, яка
розвиває мовлення учнів, вчить розуміти, що будь-яке граматичне явище в
контексті може стати засобом художньо-естетичної виразності.

*Записати під диктовку текст. Підкреслити слова з префіксами, пояснити
значення цих слів. Намалювати словесну картину, яку уявляєте, читаючи
поезію.

Рідне слово

Так довго сподівана, ждана година

Настала для рідного слова мого:

Не так, як приборкана, смутна пташина,

Озветься воно із затишку свого;

Не так, – весняним жайворонком у полі

Вкраїнськая мова тепер залуна

І гомоном вільним по всьому роздоллі,

По всій Україні озветься вона.

(Олена пчілка)

На уроці з вивчення суфіксів на означення зменшеності й пестливості (5-й
клас) школярі повинні усвідомити, що українська мова має розвинену
систему словотвору, виняткове багатство словотвірних ресурсів з яскравим
стилістичним забарвленням. Особлива виразність властива оцінним
суфіксам. Вони уможливлюють передачу найрізноманітніших почуттів.
Зменшувальні й збільшувальні суфікси можуть виражати пестливість,
презирство, зневагу, схвалення, осуд, захоплення, повагу, іронію,
скептицизм, залежно від ситуації висловлювання. Цим зумовлене широке
використання їх у художніх текстах.

Виражальні особливості оцінних суфіксів ілюструємо на прикладі уривка з
оповідання А.Тесленка “Школяр”:

„Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був:
сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий
чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще
й чубок кучерями. Воно й училось нівроку йому. Страх яке до книжки було:
чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке, – чи про
луку, чи про ліс… Ну й любило це!

Раз гулять повели їх у ліс. Воно вбігло в гущавину та:

– А як ось тут гарно! …Гіллячко… сонечко в дірочки… мережечки…
ну й гарно!

Далі вхопило квіточку, осміхнулось, притулило до щічки, погладило…

А там що раде знать було все! …Усе, було, розпитує вчителя, усе
розпитує й про се, і про те, як і дощ, як і сніг. Вчитель, було, не
навтішається ним, усе було по щічках його, по щічках, а воно вже таке
раде ото, так осміхається та ту голівку так простягає до його…”

Післятекстова робота.

Знайти слова й словосполучення з портретної характеристики Миколки.
(Сумирненький, соромливенький, млявенький, чорнобривенький,
білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, чубок кучерями.)

У чому полягає особливість слів, якими автор описав хлопчика? (Пестливі,
ніжні, ласкаві.)

Записати ці слова, а поряд з ними ті, від яких вони утворені, позначити
спосіб творення, виділити словотворчі суфікси.

Яких нових значень надають суфікси словам?

Які пестливі слова вживає Миколка? (Гіллячко, сонечко в дірочки,
мережечки.)

Про що свідчать ці слова? (У Миколки багата, добра й ніжна душа. Він
ласкавий, привітний, любить природу.)

Про яке ставлення автора до Миколки свідчить добір мовних засобів?
(Автор ставиться до Миколки з любов’ю, ніжністю, співчуттям.)

З якою метою автор розповідає нам про Миколку? (Хоче викликати такі самі
почуття й у читача.)

*Виразно прочитати вірш. Пояснити, яке ставлення автора до зображеної
картини передають слова з суфіксами. Які це суфікси? Виділені слова
розмістити в таблиці за схемою:

Основа слова Закінчення

Префікс Корінь Суфікс

На зеленому горбочку, Чи не вийде її мати.

У вишневому садочку, І до білої хатинки

Притулилася хатинка, Вийшло сонце, засвітило

Мов маленькая дитинка І хатинку звеселило.

Стиха вийшла виглядати, (Леся Українка)

*Списати уривки з відомих віршів. Виділити зменшувально-пестливі суфікси
іменників. Як впливає вживання таких суфіксів на створення поетичного
настрою? Порівняти попередню поезію з наведеними рядками Тараса Шевченка
і Лесі Українки. Що в них спільного?

Перепілонька – малий птах, малий птах.

Попід межею літала, літала.

І колосоньки збирала, збирала.

І снопоньки в’язала, в’язала.

І в копоньки складала, складала.

Плавай, плавай, лебеденько,

По синьому морю.

Рости, рости, тополенько,

Все в гору та вгору.

Місяць яснесенький, промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи, мій малесенький, пізній бо час.

*Переписати вірш, замість крапок дібрати слова, можливі за змістом.

У ластівки ластовенятко,

В шовковиці – … (шовковенятко),

В гаю у стежки – … (стеженятко),

У хмари в небі – … (хмаренятко),

В зорі над садом – …(зоренятко), вже народилося.

Лиш зажурилися старезна скеля над урвищем

Та дуба всохле стовбурище.

(М.Вінграновський)

Післятекстова робота.

\

??&??????O

?????-?????????O

???????????????O

???????????????O

??????O

?????O

???????????O

???$????O

?????????O

???????????O

???????????????O

???????????O

JЗа допомогою якої частини ви утворили нові слова? (Суфікса -енятк- ).

У виділених словах визначити суфікси. Якого відтінку вони надають
іменникам? (Утворені слова називають новонароджених, наголошуючи на
короткому часі їх існування.)

Чому ми утворювали назви малих істот за допомогою саме цього суфікса?
(Щоб показати ніжне ставлення до новонароджених у природі.)

Чому автор говорить, що не лише у ластівки, шовковиці, а й у стежки,
хмари, зорі народжуються малята? (М.Вінграновський звертає увагу на те,
що навколо нас усе живе: оновлюється, змінюється, народжується,
зникає… Треба лише це вміти бачити.)

З якими почуттями у вас пов’язується слово “народилися”? (З радістю.)

Знайти у вірші слово, протилежне за емоційним сприйняттям до
“народилися”. (Зажурилися.)

Знайти слова у вірші, які є протилежними до утворених нами слів, що
виражають щось велике і грубе? (Урвище, стовбурище, старезна.)

Які суфікси надають цим словам збільшеності і згрубілості? (-ищ-,
-езн-.)

Отже, які за значенням суфікси -енятк- і -езн-, -ищ-? (Протилежні.)

Для чого автор вживає у вірші протилежні за емоційним сприйманням слова,
утворені протилежними суфіксами? (Щоб показати ріноманітність природи,
її існування: новонароджене і віджиле, непомітне і величезне, ніжне і
грубе, приємне і неприємне.)

Які мовні одиниці є найважливішими у тексті для вираження думок автора?
(Слова із суфіксами -енянк-, -ищ-.)

*За поданим початком скласти казку про частини слова – основу, корінь,
суфікси, префікси та закінчення.

Як розквітло слово

У зошиті хтось стер частину слова, і залишилось лише 4 літери: -квіт-.
Довго сумували літери. Бо не знали, що вони мають означати. А потім
пішли по світу долі шукати. За горами високими, за морями глибокими
літери побачили, як у лузі серед трави вітер колише чарівну рослинку з
білими пелюстками. Літери зраділи й прошепотіли:

– Квіт-ка…

Глибоке сприйняття художнього твору – це таке сприймання, коли учень
відчуває підтекст, бачить авторське ставлення до героїв, узагальнення
життєвих явищ. Початком роботи, що веде до такого розуміння твору, є
завдання, що вимагають зрозуміти зміст слова у контексті, дібрати до
нього синоніми або з синонімічного ряду вибрати той, що найточніше
характеризує дану ситуацію.

*Переписати текст, вибираючи потрібний за змістом та емоційним
забарвленням синонім. Аргументувати свій вибір. Дібрати заголовок. Який
це текст за метою висловлювання?

Перепели давали натхненний вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував,
чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед замислених колосків
жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з тихим шепотінням і
(припадали, кланялися, вклонялися) землі, сонцю і людині. Мені не видно
було кінця житнього лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся)
вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що
тут, серед цієї гущавини, можна заблудитись, як у джунглях
(О.Копиленко).

З’ясувати лексичне значення слів перепел, гущавина, джунглі.

Визначити, які дієслова вказують на завершену дію, а які – на
незавершену (звернути увагу на категорію часу).

*Прочитайте текст. Знайдіть і випишіть синоніми, згрупувавши їх у
синонімічні ряди за ступенем градації. Дайте їх семантичну
характеристику. Визначте роль синонімів у розкритті думки тексту.

Життя навчило його (Сивоока) ні з чим не згоджуватися, протестувати,
обурюватися. Він зрозумів, що тільки ті, хто бореться, мають слушність.
Не досить помічати несправедливість – треба знайти спосіб, як її
усунути, подолати кривду.

Хай ці його мозаїки будуть останньою даниною колишньому, до якого більше
не повернеться. Не хоче більше цієї кабали, цього вічного рабства! Хоче
волі! (За П.Загребельним).

*Прочитайте наведені речення, випишіть синоніми. З’ясуйте спільні і
відмінні компоненти у їх семантиці. Що можна сказати про ставлення
автора до своїх персонажів? Чи можна в усіх реченнях замінити синоніми
словом “дивитися”? Відповідь обґрунтуйте.

1. Богдан зачудовано глянув на старого Шаламая і вперше за свій тяжкий
день почув, як парості тепла торкнулися його серця. 2. Старий пильно
поглянув на Богдана, заворушив стрілами брів, і вони вп’ялися у
перенісся. 3. Артемон відклав гарячий цвях, глипнув на батька. 4. Мати
стомлено зиркнула на сина. 5. Артемон побачив у батьковій руці барвінок,
покосував на нього. 6. Того й зириш у кожне вікно, ждеж не діждешся
якогось лісника чи захожого (З творів М.Стельмаха).

Відчуття рідного слова, найтонших його відтінків, уміння вималювати
словесний художній образ приходять до учня не воднораз. Творчій
спроможності передує велика робота розуму й душі і самого учня, і
вчителя, найперше завдання якого – побачити й роздмухати творчий запал
дитини. На нашу думку, процес розвитку творчих здібностей учнів повинен
проходити поетапно.

На першому етапі (“початковий”) ми пропонували учителю-словеснику робити
аналіз уривків класичної літератури, кожного разу акцентуючи увагу
підлітків на наявність і роль найрізноманітніших художніх засобів.
Завдання філолога у цей період: захопити учнів довершеністю художніх
уривків, проаналізувати засоби творення прекрасного, допомогти зазирнути
у творчу лабораторію письменника; показати, як впливає образне слово на
людину, чому змушує співпереживати, яким має бути таке слово. Якщо
уривок, що його опрацьовують п’ятикласники, є пейзажним описом, то
перший етап має свою передісторію – мандрівки в природу. Це будуть
“уроки милування красою навколишнього”.

Вважаємо, що споглядання (враження), підсилене художнім словом буде
сприяти формуванню майбутнього образу. Для цього можна використати
тематично дібрані

тексти [2, 67]:

Тема 1. Барвистий віночок літа. Літні аромати. Вслухайся в музику літа.

Тема 2. Карнавал осінніх барв. Прощальна пісня осені. Танок осіннього
листя. Багаті осінні дари.

Тема 3. Кришталевий дзвін зими. Якого кольору зима? Зима-скульптор.

Тема 4. Весняна симфонія. Свято весняних квітів. Чим пахне весна?

Завдання вчителя на другому етапі (“проміжний” – творчі завдання на
основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо): задіяти
творчі можливості школярів, використовуючи подані зразки та, зіставляючи
їхні роботи з оригіналом, пережити разом з учнем перші творчі успіхи,
заохотити до наступних кроків у творчість. Ми радили словеснику на одній
з класних дошок на уроках мови постійно вивішувати творчі завдання.
Наприклад:

Дібрати означуване слово, для якого поданий прикметник був би епітетом.

Мрійний (смуток), душевна (розмова), лиха (зима, доля), спекотне (літо),
стоголосі (джерела), ніжне (серце), світлий (розум).

До поданих слів дібрати означення.

Земля (барвінкова), сади (білосніжні), небеса (теплі), алеї (задумані),
струмок (веселий).

Дібрати дієслова з переносним значенням.

Осінь (загляне, пожуриться), струмочок (виграє), сонечко (усміхається).

Витлумачити порівняння чи знайти його.

Мов на землю впало небо – що це? (Сині проліски навкруг.)

Подане словосполучення дрібні осінні дощики ввести в речення,
використовуючи епітети, метафори. (Дрібні осінні дощики скроплюють опале
листя. Дрібні осінні дощики вмивають очиці замріяних айстр.)

Завдання на третьому етапі (“творчий” – побудова художнього тексту):
емоційно надихнути учнів на творення власних текстів. Бажано, щоб
учитель спочатку зачитав уривки з текстів різних письменників:

Земля полегко зітхула і тепер спокійно дихає. Лише верба стогне над
річкою та береза плаче за літечком красним (Є.Нижник). Грайливо бавиться
з березами вітер (А.Ткаченко). Чарівниця осінь принесла нам духмяний
хліб на вишитому рушнику (В.Дудка). Зажурена, замріяна, оглядає осінь
свої володіння (М.Євсевська). Підкралася осінь на семибарвному коні.
Вкрила землю м’яким жовтогарячим килимом, зволожила шовковим дощиком.
Сумно плаче верба. Крекче-скрипить старий дуб. Тільки осика стоїть
безлиста і тремтить: може, від жаху перед крижаним подихом зими?
(Н.Захарчук.)

У контрольному класі ми запропонували учням текст на тему: “Чому Київ
приваблює туристів?”. З цього зв’язного вислову виключаються найбільш
комунікативно значущі дієслова: приїжджають, манять, приваблюють,
вирушають, долають, побачити, хочуть, подивитися, побувати, бажають,
пізнати та інші. Завдання формулюється так: у наданий текст вставити
необхідні за смислом дієслова, виключаючи повторення і спільнокореневі
слова. Може бути й інший варіант роботи: дієслова цього тексту потрібно
замінити на менш виразні, учні мають відреагувати на дані висловлювання
за допомогою лексичної та синтаксичної синонімії. Доповнюючи і
трансформуючи текст, учні мають реалізувати такі текстові категорії, як
інформативність, смислова та змістова цілісність, зв’язність.

Ми погоджуємося з думками І.О.Синиці про те, що суто “утилітарний підхід
до викладання мови як навчального предмета скоріше стримує, ніж розвиває
в учнів мовні здібності” [1, 30], тому вправи, що вносять у навчальний
процес літературно-творчі елементи, цілком виправдані й необхідні. Слід
добирати завдання, які передбачають залучення мислення й пам’яті, –
тобто коли в операційній (робочій) пам’яті потрібно утримувати певні
факти, що непомітно сприяє запам’ятовуванню слів, виразів, винятків з
правил тощо.

Слово в художньому творі має ту перевагу, що мовлення тут особливе,
індивідуалізоване. Саме широке використання літературних текстів на
уроках мови дає змогу показати, що слово може змінювати своє лексичне
значення залежно від контексту, модифікуючись навіть до свого
протилежного поняття. Вивчення мови на основі аналізу тексту в єдності
змісту й форми сприятиме вихованню в учнів уваги до слова, формуватиме в
них бажання збагатити свій мовний запас, осягнути всі відтінки значення
слова, глибини його виразності.

ЛІТЕРАТУРА

Синиця І.О. Психологія усного мовлення. – К., 1974. – 126 с.

Тарасенко Г.М. Дивосвіт. Тематична добірка текстів. – К., 1995. – 235 с.

Похожие записи