Реферат з української літератури

Колискові пісні

Колискові пісні – ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю
(рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того,
щоб її приспати.

Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням
міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише
образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони
споріднені із замовляннями.

В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а
привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил,
оберегти від зла.

Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в
центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст,
здоров’я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе – її дім, родина.

Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями,
думками матері про майбутню долю дитини.

Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі
слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки
найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних
прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка
навіває дитині сон.

Мати і дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці
духовності.

Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає
вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках.

Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним,
здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію,
організовану ритмом гойданням колиски.

У багатьох колискових мотив присипляння пов’язаний з ще однією
напівміфологічною істотою – котом. Кіт у слов’янських культах займає
вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не
відходить далеко від дому, завжди повертається).

Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти,
приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої
колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на
крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях
діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті.

Люляй, люляй, мій синочку

Люляй, люляй, мій синочку,

Справлю тобі колисочку,

Справлю тобі колисочку

Та й повішу на дубочку.

Ей сонце зійде, обогріє,

Листок впаде та й накриє,

Будуть пташки прилітати та будуть співати

Дитиночку малесеньку будуть присипляти.

Сонце зійде, обогріє,

Роса впаде та й скупає,

Листок впаде та й накриє.

Будуть пташки прилітати та й будуть співати

Дитиночку малесеньку будуть присипляти.

Ой спи, дитя

Ой спи, дитя, колишу тя,

Як ти уснеш – я лишу тя,

Піду в гори на млинки,

Назбираю для дитинки.

Ой ходить сон коло вікон

Ой ходить сон коло вікон

А дрімота коло плота,

Питається сон дрімоти:

А де будем ночувати?

Де хатонька теплесенька,

Де дитина мелесенька,

Там ми будем ночувати,

Дитиночку колихати.

Ходить сонко по долині

Ходить сонко по долині.

Мати кличе до дитини:

-Ой, соночку, соколочку,

Іди до нас в колисочку,

Приспи нашу дитиночку!

У нас хата тепленькая,

Колисочка новенькая.

Не йде сонко, не приходить,

Десь комишем тихо бродить.

Ходи-броди по комишу,

А я й сама заколишу.

Ой ти, коте Рябку

Ой ти, колет Рябку,

Та вимети хатку.

А ти, коте сірий,

Та вимети сіни.

А ти, котку рудий,

Та вимети грубу,

А ти, кішко, не ворси,

Піди сміття одімчи.

А ти, волохатий,

Біжи кругом хати.

Тільки, котку, не мурчи,

Дитиночки не збуди.

А ти, коте муругий,

Прийди до нас удруге,

До нашої хати

Дитя колихати.

А ти, коте чорний,

Та сідай у човен,

Та й поїдеш на лужок,

Наламаєш квіточок

Забавляти діточок.

Поїдеш в долину

По червону калину

Забавляти дитину.

Ой ти, котик, коточок

Ой ти, котик, коточок

Виїв бабин медочок

Та й сховався в куточок,

Тільки видно хвостичок

Та лапочки шматочок.

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ

ПРО КОЛИСКОВІ ПІСНІ

“Найдорожча пісня, з якою мати колисала”.

З народного джерела.

“Дні дитинства – наче плин води

Проліта дитинство, та й у спадок

Зостається пісня, повна згадок,

Пам’ять зостається назавжди.

Расу Гамзатов

“Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя”.

В.Скуратівський.

“Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”.

Т.Шевченко.

Виконали студентки ІV курсу

спец. «Українська мова і література»

Коломийського інституту

Прикарпатського національного університету

ім. В. Стефаника, зокрема:

Винничук Надія

Голіней Іванна

Кубаєвич Інна

Яремин Марія

Похожие записи