Реферат

Галина ЖУРБА

(29 грудня 1888 — 9 квітня 1979)

Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська)
народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в
польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і
повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду
Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. Двадцятирічною
студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця
Андрія Ніковського, який підготовив і зредагував першу книжку оповідань
Галини Журби “З життя”, що вийшла друком в 1908р. в Одесі. До цієї
книжки увійшли три оповідання: “Солов’ї”, “Черешні” та “Ясний день”.
Рецензії на це видання написали Іван Липа й Євген Чикаленко. Журба
переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час
літературному журналі “Українська хата”; число “Української хати”, в
якому було надруковане оповідання Галини Журби “Коняка”, підпало під
цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка оповідань “Похід життя”.
Після визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР
переїхала у Польщу й опинилась у польському таборі полонених
українських вояків у Тарнові, де написала сценічний етюд “Маланка”, що
вийшов книжковим виданням в 1921 р. Поселилась на Волині, де присвятила
час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де
продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві
“Батьківщина” були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна
війна, а саме “Зорі світ заповідають” (1933) і “Революція йде” (1937);
за першу повість письменниця була нагороджена премією Товариства
Письменників і Журналістів. Під час другої світової війни вийшов
друком в Українському Видавництві сензаційний роман “Доктор Качіоні”
(1943). Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через Німеччину
переїхала в Америку, де поселилась у Філядельфії. Тут, живучи дуже
вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної
праці; це автобіографічна розповідь “Далекий світ”, що вийшла першим
виданням в Буенос-Айресі в 1955 р., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і
роман на тлі історії “Тодір Сокір” (1967) як перша частина задуманої
трилогії. Обі книжки — це картина життя отого “далекого світу”, з якого
вийшла письменниця, коли упадав старий порядок з чужим панством і
селянським бунтом, і в революції творився новий світ, в якому й Україна
вимагала свого місця на землі. Ці два романи виносять Галину Журбу на
перше місце між еміграційними письменниками та увійдуть у класику
української літератури. Галина Журба посвятила багато уваги організації
ОУП “Слово”, а ще активніше допомагала уможливити видання нашого
письменницького збірника “Слово”, для чого перевела і грошову збірку.
Померла 9 квітня 1979 р. у Філядельфії. Остап ТАРНАВСЬКИЙ Українське
слово. — Т. 1. — К., 1994.

Похожие записи