.

Євген Грибінка (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2891
Скачать документ

Реферат

Євген Грибінка

(1812 — 1848)

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного
поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову
освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в
Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831); тут почалася його
літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як
майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті
гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обговорювалися
літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера
гімназистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один з них виходив
за участю Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням
сучасників, з’являлися його твори, “переважно сатиричні”. Згодом він
став основним співробітником рукописного журналу “Аматузія”. Після
закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го
Малоросійського козачого полку Гребінка повертається до рідного хутора
Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у
цей час з’являються друком його окремі байки, уривки з перекладу
“Полтави” Пушкіна). У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де
зав’язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської
культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує
літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Разом з
тим він домагається прихильності М. Греча, графа Хвостова та інших
високопоставлених осіб, завдяки яким займає непогані посади на
цивільній службі, друкується в столичних журналах. У Петербурзі
Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає
із своїми творами на сторінках “Современника”, “Отечественных записок”,
“Литературной газеты”, “Утренней зари” та ін. Велику роль відіграв
Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився
у другій половині 1836р. Він брав безпосередню участь у викупі його з
кріпацької неволі. На літературних вечорах у Гребінки Шевченко
дізнається про новини тогочасного російського й українського
літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами
російської культури, зокрема майбутніми петрашевцями М. Момбеллі та О.
Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840р. з його допомогою
побачив світ “Кобзар” Шевченка. З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як
невтомний організатор українських літературних сил. Так, за його участю
в 1841р. виходить альманах “Ластівка”, на сторінках якого були
опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ’яненка,
Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних
пісень і приказок. Тут же було вміщено два напівбелетристичних нариси
Гребінки — передмова “Так собі до земляків” і післямова “До зобачення”.
Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще
в Ніжині, є переклад українською мовою “Полтави” Пушкіна (Петербург,
1836). Свій переклад Гребінка назвав “вільним”; це виявилося, зокрема,
у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких
подробиць, у трактуванні окремих образів тощо. Гребінці належить також
кілька українських ліричних поезій, що виникли на грунті народної
творчості (“Човен” (1833), “Українська мелодія”, “Заквітчалася
дівчина…”, “Маруся” та ін.). Найвизначніше місце в художньому доробку
Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві
принесли “Малороссийские приказки”, що з’явились окремими виданнями у
Петербурзі в 1834 і 1836 рр. Байки Гребінки органічно пов’язані з
народними приказками і прислів’ями, не випадково він називає свої твори
“приказками”, побудованими за принципом розгортання й конкретизації
фольклорних прислів’їв (в основі байки “Верша та Болото” — мотив
народного прислів’я “Насміялася верша з болота, аж і сама в болоті”;
повчання байки “Школяр Денис” взято з прислів’я “Пани б’ються, а в
мужиків чуби тріщать” тощо). В окремих з байок поет творчо використав
традиційні мотиви, опрацьовані ще античними авторами та їх багатьма
послідовниками. Приміром, в основу “Могилиних родин” покладено
чотирирядкову притчу “Гора-породілля” Федра. Мотиви творів І. Крилова
своєрідно, на іншому життєвому матеріалі, іншими художніми засобами
оброблені в таких байках Гребінки, як “Рибалка” (“Селяни і Ріка”),
“Ведмежий суд” (“Селянин і Вівця”), “Грішник” (“Троєженець”) та ін.
Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як
правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її
морального висновку (“Ведмежий суд”, “Рибалка”, “Будяк да Коноплиночка”
та ін.). Багато байок Гребінки побудовано у формі монологів (“Пшениця”,
“Маківка”, “Школяр Денис”). Окремі байки українського поета — це
суцільні діалоги, що нагадують невеличкі п’єси (приміром, “Ячмінь”),
проте й у них присутність автора-оповідача, точніше, його ставлення до
зображуваного виявляється досить виразно. Поетичний доробок Гребінки
російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською.
Його російські вірші переважно романтичні (“Печаль”, “Скала”); широкою
популярністю користувалися свого часу романс Гребінки “Черные очи”
(“Очи черные, очи страстные..”), вірш “Почтальон”, “Песня” (“Молода еще
девица я была…”) та ін. Переспівами українських народних пісень були
поезії “Казак на чужбине (Украинская мелодия)”, “Кукушка (Украинская
мелодия)”, “Украинская мелодия” (“Не калина ль в темном лесе…”) та
ін. Історичному минулому України присвячені вірші “Курган”,
“Нежин-озеро”, “Украинский бард” і поема “Богдан” (1843), написані на
основі народних переказів. Популярність Гребінці як прозаїку принесла
збірка “Рассказы пирятинца” (1837) та інші ранні твори, написані
переважно в романтичному дусі за фольклорними мотивами — українськими
народними легендами, казками, переказами. З українською тематикою
пов’язані також повість “Нежинский полковник Золотаренко” (1842) (в
основу повісті покладені історичні події, що відбувалися одразу після
возз’єднання України з Росією) та роман “Чайковский” (1843), що є одним
із значних досягнень Гребінки-прозаїка. Якщо твори Гребінки 30-х —
початку 40-х рр. мали загалом романтичний характер, то ряд інших
повістей й оповідань. цього і пізнішого часу відзначається реалістичною
спрямованістю. 1840р. — повість “Кулик”, написана в дусі естетики
натуральної школи. 1841р. — “Записки студента”, написані у формі
щоденника і присвячені темі “маленької людини” (ця ж тема порушується у
романі “Доктор”). 1847р. — надрукована одна з останніх повістей
Гребінки — “Приключения синей ассигнации”. В цей період з’явилися
також повісти “Лука Прохорович”, “Верное лекарство”, “Сила Кондратьев”
(надрукована в “Современнике”), кілька фізіологічних нарисів:
“Петербургская сторона”, “Провинциал в столице”, “Хвастун” та ін.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020