.

День пам’яті кобзаря (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1392
Скачать документ

День пам’яті кобзаря

Багатьом херсонцям травень імпонує різнобарв’ям квітів та буянням
зелені, зливами сонця і, звичайно, цілим разком традиційних свят. Серед
них називаємо і відроджений з забуття День Матері, який мимоволі
викликає в пам’ятку прекрасні Шевченкові рядки: “У нашім раї на землі /
Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим”.
Є щось символічне в тому, що і в березні (Жіноче свято і Кобзареві дні),
і в травні (Свято Матері та День пам’яті Шевченка) ці світлоносні дати
крокують поряд. Адже для кожного українця священними є слова “мати” і
“Шевченко”. Це наші давні обереги, що утримують наш етнос над безоднею
винародовлення, перевертенства, нелюдяності. Чи не тому відзначення цих
Днів у травні додає нам духовної снаги, як і Різдвяне та Великоднє
свято.

????????5?ного дня в церкві Різдва, а під вечір (о 16 годині) труну було
перенесено до пароплава: хоча названий брат Шевченків — Варфоломій —
переконував у доцільності поховання Кобзаря на Щекавиці в Києві, де вже
було викопано яму, Тарасові друзі не погодились. На Кобзаря чекав Канів.

20 травня (8 травня за ст. стилем) вранці прах Шевченка полинув водами
Дніпра-Славути на борту пароплава “Кременчук” у супроводі рідних і
друзів. О 16 годині того ж дня по прибуттю до Канева домовину Кобзаря
було поставлено в місцевому Успенському соборі. Тут наступного дня було
відслужено панахиду, а 22 травня (10 травня за ст. стилем) Т.Г.Шевченко
був похований на Чернечій горі. У цій скорботній події взяли участь біля
2000 чоловік. Серед них: Микита, Йосип, Ярина і Варфоломій Шевченки,
Іван Сошенко, Віктор Забіла, Тадей Рильський, Борис Познанський та ін.
Як повідомляв генерал-губернатор князь Васильчиков цивільному
губернаторові генерал-лейтенантові Гессе через кілька днів по тому: “при
похованні 10 числа цього місяця в м. Каневі тіла академіка Тараса
Шевченка студенти Київського університету виголошували промови, в яких
чітко висловлювалась нібито надія на майбутню свободу України”.
Незважаючи ні на які перешкоди і цькування з боку царських посіпак,
Тарасові спадкоємці продовжили його величну справу і віддали своє життя,
свій хист рідному народові. У хвилини прощання з Кобзарем у Каневі того
далекого від нас травня протопоп Мацкевич провістив: “Світ твій
просвітиться перед людьми: вони побачили твої діла добрі і прославили
Отця, іже на небесах. Минуть віки, і далекі нащадки дітей України
побачать і пізнають, хто був Тарас Шевченко!”

Тож не забуваймо про світоча української нації Тараса Шевченка і ми з
Вами, дорогі херсонці! Шануймо його пам’ять і в дні свят, і в дні праці.
І найкращою даниною шани Кобзареві буде наша відданість ідеї зміцнення
Української держави — тієї “сем’ї вольної, нової”, якою її хотів бачити
поет.

Література

1. Афанасьєв-Чужбинський О.С.Спомини про Т.Г.Шевченка // Спогади про
Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С.87-107.

2. Українські поети-романтики: Поетичні твори. — К.: Наукова думка,
1987. — 592 с.

3. Шевченко Т.Г. Твори: У 5 т. — К.: Дніпро, 1978. — Т.1. — 373 с.

4. Шевченко Т.Г. Твори: У 5 т. — К.: Дніпро, 1979. — Т.5. — 567 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020