Видатні діячі культури

Київської Русі

Процес розвою українського мистецтва починається десь у глибині віків.

Від тих найдавніших часів доби мамонта та печерного ведмедя знаход. на
Україні – в Києві, на Чернігівщині та по інших місцях сліди людини та її
тогочасного мистецтва.

В Київській Русі були такі видатні діячі культури:

Сковорода. Подібно, як автор “Історії Русів”, будив серед українського
громадянства нові думки й національні почування Григорій Савич
Сковорода. Уся його діяльність і вся його творчість указувала на близьке
національне пробудження. Сковорода — це оригінальна постать
“українського Сократа”, як звали його загально. Звали його також
«ходячою академією», бо в сірій свитині, в чоботах, з палицею в руках,
із сопілкою за поясом ходив по селах і вчив людей. Скрізь, де з’явився,
будив зацікавлення своїми питаннями й своїми думками. Розмовляв з
людьми, де тільки їх зустрінув: на ярмаркових майданах, на шляхах, під
церквами, хоч найрадше любив навчати в холодному садку або в затишній
пасіці.

Родився в селі Чорнухах, у Полтавщині, як син козака в 1722. р. Дитячі
літа провів у близькім житті з природою: серед вишневих садів, темних
гаїв, на берегах рідної річки. Від дитинячих літ залюбки читав книжки і
виявляв нахил до музики. Вчився в київській академії. По двох роках
побуту в Києві виїхав до надвірної капелі цариці Єлисавети в Петербурзі,
куди його покликано за гарний голос. Під цю пору українські співаки
тішилися на півночі великою славою (Дмитро Бортнянський) і українська
пісня добула собі широкий розголос. З Петербургу вернувся до Києва. Щоб
пізнати світ га людей, виправився в подорож по Європі і звидів пішки
Польщу,, Угорщину, Німеччину та Італію. По повороті прожив десять літ на
самоті. Якийсь час був учителем поетики в переяславській духовній
семінарії, де на основі нових поглядів написав підручник поезії
(“Руководство о поезії”). Тим твором наразив собі єпископа й мусів
кинути становище. Потім був учителем у домі поміщика Степана Тамари, в
московській Троїцькій Лаврі, знову в Тамари, в харківській колегії, де
згодом зайняв катедру етики й написав “Начальная двер к христіянскому
добронравію для молодого шляхетства харковской губернії». З причини його
ліберальних поглядів приневолено Сковороду залишити виклади. Від тієї
пори розпочав свої мандрівки по Україні. Помер у 1794. Над могилою
просив дати надпис: “Світ ловив мене, та не спіймав”. У часі мандрівок
по лівобічній Україні вщіплював Сковорода і живим словом і власним
життєвим І прикладом вищі моральні почування, накликував добувати
знання, запалював до любови правди, рідного краю, заохочував до добрих
діл).

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ (Володимир-Василій Всеволодович; 1053-19.V.1125,
похований у Софійському соборі в Києві) — великий князь київський
(1113—25), онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Костянтина
IX Мономаха. Княжив у Ростові-Суздальському, Смоленську, Володимирі
Волинському, Чернігові, Переяславлі. Запрошений боярством на престол у
Києві, проводив політику консолідації руських князівств, законодавче
(«Устав» Володимира Мономаха) дещо ослабив гніт і визискування народу.

Володимир Мономах сприяв розвиткові літописання. Він є автором
«Поучения» (1117), листа («грамотиці») до Олега Святославича (1096—97)
та молитви. Автобіографічне «Поучения» Володимира Мономаха, адресоване
його дітям і широкому загалу, пропагувало ідеї гуманізму, миру,
справедливості, високої моралі, наполегливої праці, патріотизму.

Твори Володимира Мономаха мають історично-документальне та
художньо-естетичне значення і належать до видатних пам’яток письменства
Київської Русі. Збереглися в складі «Повісті временних літ» за
Лаврентіївським списком.

Уривок з «Поучения» подається за Літописом руським (пер. з давньорус.
Л.Є. Махновця). У квадратних дужках надруковано додатки від перекладача.

ПРОКОПОВИЧ Феофан (справжнє ім’я — Єлеазар; народився 18 червня 1681 р.
в Києві в сім’ї дрібного торговця) — відомий український церковний і
суспільний діяч, письменник, вчений. Закінчив Києво-Могилянський
колегіум (1698) і римську єзуїтську колегію. Був ігуменом Братського
монастиря; професором риторики і піїтики в Київській академії, з 1710 р.
— її ректором.

На вимогу Петра І (1716) виїхав до Петербурга. Фактично керував всіма
справами російської церкви. Йому ж Петро І доручає скласти трактат
«Духовний регламент» про створення Святішого Синоду. В Синоді Прокопович
отримує посаду другого віце-президента. Був єпископом Псковським і
Нарвським (1718), архієпископом Новгородським. Помер Феофан Прокопович 8
(19) вересня 1736 року на 55 році життя в Новгороді, де і похований.

Феофан Прокопович — автор багатьох філософських, історичних, теологічних
та літературно-публіцистичних творів. За його відомим «Первым учением
отрокам» (1721) вчилися росіяни і українці, білоруси і молдавани,
грузини, серби, болгари, греки. Твори Прокоповича видавалися російською,
старослов’янською, тогочасною книжною українською, а також німецькою,
англійською, французькою, шведською, латинською та іншими мовами.

Для Прокоповича, як і для багатьох професорів Київської академії, в
питаннях риторики головним авторитетом був Аристотель, який перший
сформулював закони словесного втілення ораторського мистецтва,
підкреслив значення думки і пізнання словом у справі збудження душевних
почуттів, заклав основу вчення про мову, стиль і структуру промови.

Риторику Прокопович вважає царицею мистецтв. Визначаючи предмет риторики
і подаючи точку зору Аристотеля, Платона, Цицерона, Квінтіліана та інших
авторів, Прокопович доходить висновку, що найточнішим із них є
визначення риторики як вміння добре говорити. Він аналізує суспільну,
соціально-організаційну та культурно-освітню функції красномовства;
вказує на його приємність, здатність викликати почуття насолоди у
слухачів; наголошує, що темами красномовства мають стати питання життя
країни і народу.

Згідно з Прокоповичем, передумов красномовства є три: природа, мистецтво
(тобто талант, освіта) та тренування наслідування (передусім,
дослідження історичних та філософських проблем, законів грецького і
римського права, перечитування священних книг, знайомство з творчістю
поетів тощо).

Похожие записи