РЕФЕРАТ
На тему:
Технології виконання зачісок різних епох.
Єгипет. Для виконання єгипетської зачіски (рис. 8.1 а, б, в, г)
необхідно розділити вогке волосся прямим проділом над чолом, гладенько
розчесати. Відокремити волосся скроневих і потиличної зон у шаховому
порядку. Починати закрутку на стержні потрібно з нижньопотиличної зони.
Верхній ряд слід накручувати таким чином, щоб тім’яна зона залишалася
гладенькою. Кінчики волосся скручують джугутоподібно і фіксують гелем.
Після того як волосся висохне, його розчісують гребінцем, створюючи
об’ємну форму. Кінчики волосся знову формують у джгутоподібні форми й
фіксують спеціальними зажимами, бажано золотистого кольору. Зачіску
можна прикрасити аксесуарами, характерними для давньоєгипетської доби
(ободи, квітки лотоса, духмяний конус, змія-урей та ін.).
Ассирія та Вавилон. Для виконання жіночої зачіски
ассирійська-вавилонської (рис. 8.2) необхідно на вогке волосся нанести
гель. Наступним етапом буде розподіл волосся над чолом прямим проділом і
виконання у верхній зоні «холодних хвиль» за допомогою пальців рук і
гребінця. Кінчики волосся, що залишилися, заплітають у дрібні коси й
висушують. Після того як на межі з кісками хвилі зафіксовані
невидимками, кіски розплітають і надають волоссю дрібної хвилястої
текстури. До нижньо-потиличної зони прикріплюють постижерний виріб з
оформлених в декілька рядів буклів. Постиж з’єднують із хвилястим,
вільно оформленим волоссям. Зачіску прикрашають квітами, ободом або
діадемою.
Стародавня Греція. Для виконання давньогрецької жіночої зачіски (рис.
8.3) потрібно вологе волосся розподілити таким чином: відокремити по
крайовій лінії тонкі пасма, а зверху волосся, що залишилося, накрутити
на бігуді діаметром приблизно 1 см. Після того як воно висохне, бігуді
знімають і розчісують волосся, надавши йому пишності. На маківці
прикріплюють каркас і поступово пасмо за пасмом накручують на нього
волосся, закріплюючи його невидимками, шпильками й фіксуючи пасма лаком.
в г
Рис. 8.1. Виконання жіночої єгипетської зачіски:
а — розподіл волосся; б — закрутка волосся; в — оформлення зачіски;
г — загальний вигляд
Дрібні пасма, що залишилися по крайовій лінії, необхідно укласти в
кільця (локони, дрібні буклі). Поверх зробленої конструкції треба
пов’язати стрічку, яка буде додатково укріплювати зачіску і прикрашати
ЇЇ.
Стародавній Рим. Для виконання жіночої зачіски Стародавнього Риму (рис.
8.4. а, б, в) потрібно волосся розділити на три зони: від вуха до вуха
через середину тім’я; середня зона починається від середини тім’я й
закінчується зверху на потилиці; волосся, що залишилися на потилиці,
збирають у «хвіст» і заплітають дрібненькі кіски.
Рис. 8.2. Виконання ассирійсько-вавилонської жіночої зачіски:
а — послідовність виконання хвиль і плетіння волосся;
б— оформлення текстури і скріплення постижерного виробу;
в — загальний вигляд
Між першою та другою зонами слід прикріпити каркас. На волосся першої
зони наносять «піну» й накручують на бігуді. Волосся другої зони
зачісують на каркас і закріплюють невидимками. Із заплетених кісок
формують складний пучок, який прикрашають шпильками. Щоб пучок був більш
об’ємним, можна під кіски прикріпити м’який каркас. Із накрученого на
бігуді волосся формують завитки, які прикріплюють до каркаса. Чоло
повинне бути повністю відкритим.
Рис. 8.3. Виконання давньогрецької жіночої зачіски:
а — розподіл волосся та закрутка на бігуді;
б— прикріплення каркаса;
в — зачісування волосся на каркас і формування завитків;
г — загальний вигляд зачіски
Візантія. Для виконання історичної жіночої візантійської зачіски (рис.
8.5 а-г) необхідно волосся поділити на окремі пасма: нижньопотиличне
ліве і праве потиличне скронево-тім’яне.
Рис. 8.4. Виконання давньоримської жіночої зачіски:
а — розподіл волосся і плетіння кісок;
б — накрутка волосся на бігуді та формування пучка з плетінок;
в — загальний вигляд зачіски
Поділені пасма начісують для об’єму; за допомогою щітки надають
гладкості й формують окремі валики, які закріплюють шпильками. На
валики, що знаходяться над чолом та знизу на потилиці, надівають сітки —
характерні аксесуари Візантії, їх прикрашають перлами, стрічками.
д є
Рис. 8.5. Виконання візантійської жіночої зачіски:
а — розподіл волосся на зони;
б — виконання начосу волосся;
в — формування валиків на потилиці;
г — формування валика над чолом;
д, є — загальний вигляд зачіски (спереду, ззаду)
Варварські племена і народності. Пропонується технологія виконання
зачіски знатної жінки з варварських племен (рис. 8.6 а, б, в, г, д).
Прямим проділом волосся слід поділити від чола до верхньопотиличної
зони. Від кінцевої точки виділити два променевих проділи, створивши па
потилиці трикутник. У зоні трикутника волосся збирається в «хвіст»,
начісується для створення об’єму й знизу на потилиці формується пучок.
Передні пасма накладають на потиличний пучок хрест на хрест. Зачіску
закріплюють шпильками та невидимками. Доповненням є сітка, якою
покривають зачіску.
Середньовіччя. Романський період. Для виконання жіночої зачіски
романського періоду Середньовіччя (рис. 8.7 а, б, в, г, д) необхідно
волосся розподілити прямим проділом на дві рівні частини, кожну з яких
зав’язати стрічкою так, щоб утворилися «хвости». Кожну частину волосся
начісують і гладенько причісують. Потім розподіляють ще на два пасма.
Кожне пасмо перев’язують стрічкою по спіралі, а далі на скронях
укладають по колу у вигляді «равлика». З кожного боку форми закріплюють
шпильками, прикрашають церковною символікою, доповнюють коропоподібним
головним убором. Можливе використання доповнень у вигляді сітки,
барбетів, темплетів.
Готичний період. Для виконання зачіски готичного періоду Середньовіччя
(рис. 8.8 а, б, в, г, д) під назвою «цукрова голова» потрібно волосся
розділити на дві частини прямим проділом. Після цього зробити начіс. На
скронях сформувати об’ємні валики, закріпити шпильками, закрити пеналами
та доповнити У-подібною прикрасою, до якої додати покривало.
Італійське Відродження. Для виконання жіночої зачіски італійського
Відродження (рис. 8.9 а, б, в, г) волосся розподіляють, виділивши
скроневі зони та нижньопотиличну. Те, що залишилося, забирають у «хвіст»
і заплітають косу. Останню закручують на потилиці по колу. В
нижньоскроиевих зонах і на потилиці волосся накручують на бігуді,
створивши дрібні кучері. Зверху на скронях заплітають кіску й роблять
джгут, вводять їх у косу на потилиці. Прикрашають зачіску сіткою,
перлами, фераньєркою.
Англія XVI ст. Для виконання зачіски в стилі «Марії Стюарт» (рис. 8.10
а, б, в, г) волосся необхідно розділити прямим проділом; на скронях з
обох боків закріпити каркаси. На каркаси начісують волосся, формуючи
валики. На маківці закріплюють шиньйон у вигляді пучка. Зачіску
прикрашають брошкою, перлами, коштовностями.
Стиль бароко. Для виконання жіночої зачіски у стилі бароко «Мадам
Севіньє» (рис. 8.11 а, б, в, г) потрібно зробити невеликий чубчик,
розділити волосся прямим проділом і забрати довге волосся в «хвости» на
скронях з обох боків.
в
Рис. 8.6. Виконання жіночої зачіски варварських племен і народностей:
а — розподіл волосся;
б — формування пучка на потилиці;
в — укладка лівого пасма;
г — укладка правого пасма;
д— загальний вигляд зачіски
Рис. 8.7. Технологія виконання жіночої зачіски романського періоду:
а — розподіл волосся;
б— використання начосу, формування окремих пасом;
в — закручування пасом у «равлик»;
г — оформлення зачіски церковною символікою у вигляді хрестів, корони;
д — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.8 Технологія виконання готичної зачіски:
а — розподіл волосся;
б — створення об’єму волосся;
в — виконання валиків;
г — кріплення пеналів і прикрас;
д — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.9. Технологія виконання жіночої зачіски італійського Відродження:
а — розподіл волосся;
б — накрутка волосся, оформлення «хвоста»;
в — плетіння джгута та кіски на скронях;
г — загальний вигляд зачіски
Поділити «хвости» на окремі пасма: з одного боку — на три, з другого —
на чотири. Кожне пасмо накрутити на бігуді. Після цього надати пасмам
об’єму й укласти в спіральні локони, зробивши один із локонів довшим.
Доповнити зачіску мереживною наколкою, бантами.
Стиль бароко. Для виконання зачіски «а-ля Фонтанж» (рис. 8.12 а, б, в,
г) неохідно розділити волосся проділом від вуха до вуха через маківку.
Волосся, що залишилося на потилиці, треба зібрати у «хвіст», а переднє
поділити на окремі пасма, попередньо зрізавши коротенько волосся з боків
від лобного виступу. Потім довгі пасми начесати, надати їм гладенької
форми і зверху на потилиці прикріпити каркас.
Рис. 8.10. Технологія виконання жіночої зачіски XVI ст. Англія:
а — розподіл волосся та закріплення каркасів;
б — формування валиків;
в — закріплення постижерного виробу;
г — загальний вигляд зачіски
З кожного пасма зробити об’ємні буклі, укласти їх на каркасі каскадно,
утворивши вертикальну форму зачіски. Коротенькі пасма зачесати у вигляді
місяця; доповнити зачіску наколкою з мережива.
Рококо. Для виконання жіночої зачіски «принцеса Ламбаль», яку носили в
період стилю рококо (рис. 8.13 а, б, в, г, д), волосся потрібно
розподілити так: відокремити його проділом від вуха до вуха через
середину тім’я; двома паралельними проділами визначити тім’яну зону;
волосся на скронях також поділити на дві частини; на потилиці
відокремити верхню, середню та нижню частини, кожну з них розділити
проділами за схемою. Зверху прикріпити каркас.
Рис. 8.11. Технологія виконання зачіски
«мадам Севіньє». Стиль бароко:
а — розподіл волосся та формування чілки;
б — накрутка і створення об’єму волосся;
в — формування локонів;
г — загальний вигляд зачіски
На каркас начесати волосся тім’яної зони. На скронях сформувати буклі та
локони. Зробити різноманітне оформлення волосся на потилиці: зверху —
об’ємні буклі; всередині — дрібні кучері; знизу — джгут, петля, локон.
Зачіска повинна виглядати трохи асиметрично. Прикрашають зачіску
квітами, бантами, стрічками.
Жіночу зачіску «Марія Антуанетта» стилю рококо (рис. 8.14 а, б, в, г)
виконують, починаючи з розподілу волосся. Від маківки волосся слід
розчесати на всі боки, прикріпити зверху каркас трапецеподібної форми.
Надавши волоссю об’ємності, зачесати його на каркас і закріпити.
Рис. 8.12. Технологія виконання жіночої зачіски
«а-ля Фонтаж». Стиль бароко:
а — розподіл волосся;
б — створення об’ємних пасом;
в — формування буклів;
г — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.13 Технологія виконання зачіски «Ламбаль».
Стиль рококо:
а — розподіл волосся та прикріплення каркаса;
б — розподіл волосся на потилиці;
в — формування об’єму над чолом;
г — формування елементів зачіски на потилиці;
д — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.14. Технологія виконання зачіски
«Марія Антуанетта». Стиль рококо:
а — розподіл волосся та кріплення каркаса;
б — створення об’єму волосся;
в — зачісування волосся та закріплення деталей зачіски;
г — загальний вигляд зачіски
г
Рис. 8.15. Технологія виконання зачіски аристократки в період
французької революції та директорії:
а — накрутка волосся на бігуді;
б— створення об’єму волосся;
в — формування зачіски;
г — загальний вигляд зачіски
Додатково доповнити постижерними деталями у вигляді буклів, локонів,
петель. Зачіску прикрашають пір’ям, бантами, намистом, брошкою.
Французька революція та директорія. Для виконання жіночої зачіски
періоду французької революції та директорії (рис. 8.15 а, б, в, г)
необхідно накрутити волосся за схемою. Потім його розчісують, надають
об’ємності й збирають догори, сховавши кінці всередину. Щоб форма
трималася, зачіску перев’язують стрічкою і прикрашають бантом.
Ампір. Для виконання жіночої зачіски стилю ампір (рис. 8.16 а, б, в, г)
необхідно виділити волосся на скронях і зрізати його на рівні лінії губ
або підборіддя. Волосся, що залишилося, зібрати у «хвіст» і закрутити в
джгут. Волосся на скронях накрутити на бігуді, надавши йому форми легких
локонів. Джгут закрутити по колу у верхній зоні потилиці й на маківці.
Прикрасити зачіску дрібними квітами та намистинами.
Для виконання жіночої зачіски стилю бідермейєр (рис. 8.17 а, б, в, г, д)
потрібно У-подібним проділом відокремити тім’яну зону від скроневих. На
скронях зробити вертикальну накрутку волосся на бігуді. Волосся, що
залишилося, зібрати на потилиці у «хвіст», поділивши його на три пасма.
З одного зробити кіску, з другого — джгут, а третє начесати і прикріпити
каркас. Сформувати на каркасі петлю, доповнити її джгутом та кіскою,
прикрасити квітами і пір’ям.
Друга половина XIX ст. (друге рококо). Для виконання жіночої зачіски
«а-ля курон» другої половини XIX ст. ( рис. 8.18 а,
б, в, г, д) волосся розділяють по колу, відокремивши верхню зону від
нижньої. Волосся верхньої зони збирають у «хвіст» на потилиці. Над чолом
волосся поділяють прямим проділом і, закручуючи джгутоподібно, укладають
у напрямку до потилиці. Кінці його збирають у «хвіст». Знизу на потилиці
прикріплюють штучні вертикальні локони в необхідній кількості. На них
каскадно накладають сформовані з «хвостів» локони. Доповнюють зачіску
вінком із квітів.
Для виконання жіночої зачіски кінця XIX ст. (рис. 8.19 а, б, в, г)
волосся розподіляють так: над чолом його відокремлюють півколом і
роблять чубчик, який ділять на дві частини прямим проділом. Потім
відокремлюють волосся верхньотім’яної зони, яке поділяють на окремі
пасма; волосся з потилиці і скронь збирають на маківці у «хвіст». Далі
волосся накручують за схемою. З «хвоста» формують об’ємний валик на
маківці. Зверху тім’яної зони виконують дрібні буклі, а над чолом
укладають пасма півколом. На потилиці під валиком прикріплюють шиньйон.
Прикрашають зачіску квітами.
Для виконання зачіски стилю модерн (рис. 8.20 а, б, в) необхідно надати
волоссю рухливої структури. На маківці накрутити на бігуді, а все інше —
на щипці. Сформувати на маківці дрібні буклі, оформити їх хаотично.
Накручене на щипці волосся підняти догори, ввести в масу буклів і
підтримати стрічкою. Прикрасити зачіску брошкою з пір’ям.
б
г
Рис. 8.16. Технологія виконання жіночої зачіски стилю ампір:
а — розподіл волосся та стрижка скроневих зон;
б — формування джгута і накрутка волосся на бігуді;
в — укладка волосся в форму;
г — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.17. Технологія виконання жіночої зачіски стилю бідермейєр:
а — розподіл волосся;
б — накрутка волосся, виконання об’єму, коси, джгута;
в — формування петлі на каркасі;
г — оформлення зачіски;
д — загальний вигляд зачіски
Рис. 8.18. Технологія виконання жіночої зачіски «а-ля курон».
II пол. XIX ст.:
а — розподіл волосся;
б— формування валикоподібної форми та «хвостів»
в — кріплення постижерних локонів;
г — формування локонів із «хвостів»;
д — загальний вигляд зачіски
б
Рис. 8.19. Технологія виконання жіночої зачіски кінця XIX ст.:
а — розподіл волосся;
б — накрутка волосся;
в — формування пучка та закріплення постижерного виробу;
г — загальний вигляд зачіски
б
в
Рис. 8.20. Технологія виконання жіночої зачіски стилю модерн:
а — схема накрутки волосся;
б— розчісування волосся, формування текстури;
в — загальний вигляд зачіски
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.
Васіна З. Український літопис. Вбрання. – Т. 1. — К.: Мистецтво, 2003.
26 с.
Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.
Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия,
1986. — 320 с.
Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. –
М.: Артист, 2000.
Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук,
2000. – с. 63.
Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. — СПб.. 1910. – 176 с.
Матейко К. М. Український народний одяг. — К.: Наукова думка, 1996.
Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. – К.:
Наукова думка, 1996. — 112 с.
Мода й стиль. Современная єнциклопедия. — М.: Аваита, 2002.
Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. – М.: 2003.
Пономарьжов А. Українська минувшина. — К.: Либідь, 1993.
Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. — К.: Мистецтво,
1978. – 192 с.
Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. — К.: Наукова
думка, 1993. – 168 с.
Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. —
К., 1961.
Ясіевич В. Про стиль і моду. — К.: Мистецтво, 1968.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
