.

Сучасні технології організації сімейного дозвілля (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
270 2987
Скачать документ

Реферат на тему:

Сучасні технології організації сімейного дозвілля

 

Сучасний стан економічного, суспільно-політичного, соціального
та культурного розвитку суспільства зумовлює необхідність
трансформаційних змін в моделях і технологіях діяльності всіх
традиційних закладів культури, зважаючи на зміну тієї ролі і місця, які
вони посідають в оновлених умовах життєдіяльності кожної людини.

В контексті цих процесів характерні зрушення спостерігаються і в роботи
музеїв, що все виразніше перетворюються із суто скарбниць мистецької,
етнографічної, історичної та культурної спадщини людства на центри
соціально-культурної, в тому числі і освітньо-виховної діяльності.

Розбудова сучасних форм і технологій організації діяльності музеїв
відбувається в загальному просторі музейної педагогіки (термін було
введено в обіг К.Фрізеном у 1934 р.) — міждисциплінарної науки,
що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного
та полікультурного підходів через педагогічний процес в умовах музейного
середовища. Сутність музейної педагогіки полягає в опануванні музейною
реальністю у її педагогічному аспекті, в здатності пробуджувати інтерес
до пізнання світового мистецтва і культури народів світу через музей
та його колекції, у вихованні дбайливого ставлення до музейних пам’яток
як до частини культури, у формуванні розуміння єдності природи
і культури, традицій і культурних надбань конкретного етносу, у розвитку
духовних, інформаційних, пізнавальних та комунікативних інтересів
та потреб конкретної особистості та відновленні, наповненні новим
емоційним змістом міжособистісної взаємодії між окремими індивідами.

В контексті антропоцентричної парадигми культурно-просвітницької
діяльності, збереження культурологічних здобутків, духовних цінностей,
моральних традицій задля формування і вдосконалення кожної особистості,
нової питомої ваги набувають музеї просто неба («Open-air museums»).

Саме в них можна найбільш образно й історично достовірно відтворити
в комплексі архітектуру та побут колишнього села, продемонструвати
господарську діяльність населення, яке жило, працювало і творило
у тогочасних умовах.

Думку про створення такого типу музею вперше висунув наприкінці ХУІІІст.
швейцарський вчений Чарльз Болстен. Але тільки сто років по тому
у 1867р. у Норвегії на спеціально виділену ділянку біля Осло було
перевезено декілька селянських осель і церкву. У 1891р. за ініціативою
шведського вченого Артура Газеліуса, на горбистій місцевості, так
званому Скансені, палкі прихильники старовини законсервували кілька
давніх споруд і такім чином поклали початок новій формі музеїв —
всесвітньо відомим «скансенам». Вже через кілька років музеї під
відкритим небом відкрилися у Норвегії (18897р.), Данії (1901р.), Естонії
(1909р.), Латвії (1924р.). В них були відтворені селянські житла
і господарські будівлі, майстерні ремісників і споруди загального
використання.

З того часу створенню музеїв просто неба приділяється велика увага
у багатьох країнах світу. Так сьогодні на різних континентах діє вже
понад 600 музеїв під відкритим небом. В Україні їх налічується шість:
у Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому, Чернівцях,
у с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

Основна мета і завдання при створенні та функціонуванні музеїв під
відкритим небом полягає в:

збереженні найцікавіших автентичних пам’яток архітектури;

створенні умов для вільного доступу до цих будівель широких верств
населення, підвищення їхнього культурного рівня;

показі у комплексі національної народної культури і архітектури,
предметів побуту, знарядь праці, ужиткового мистецтва, тобто створенні
моделі середовища, ландшафті;

допомозі відродження народних ремесел і проведенню фольклорних свят;

сприянні індустрії туризму;

вирішенні наукових проблем, пов’язаних з пошуком, збором, вивченням,
реставрацією експонатів.

Функціонуючі в Україні музеї просто неба включають
як великі архітектурно-художні комплекси, так і окремі локальні
експозиції під відкритим небом. Тематична спрямованість
їх диференціюється залежно від цілей і завдань кожного з них,
особливостей етнічної специфіки представленої території. Зокрема,
Львівський музей просто неба демонструє традиційну народну архітектуру
та культурно-побутову своєрідність бойків,долинян, лемків, гуцулів,
подолян, волинян, поліщуків; Переяслав-Хмельницький музей народної
архітектури і побуту — відтворює народне будівництво дорадянської
Наддніпрянщини; Закарпатський — показує особливості народного зодчества,
культури і побуту українців та інших етнічних груп населення Закарпаття;
Музей народної архітектури і побуту України «Пирогове» комплексно
експонує твори народної архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва,
предмети побуту і знаряддя праці всіх регіонів України.

Піднесення інтересу до народної творчості — цілком закономірне явище,
яке зумовлене новими соціальними умовами побуту — існуванням
традиційного мистецтва в системі сучасної культури, а також інтенсивним
розвитком художньої самодіяльності. Звернення нині до фольклорних форм
творчості — це процес розвитку сучасної культури, який неможливий без
освоєння того великого культурного досвіду, що містить у собі фольклор.
Сьогодні активний інтерес до останнього отримує дістає практичне
втілення у формах художньої самодіяльності: оглядах, конкурсах,
фестивалях, у повсякденній сфері впровадження і розвитку сімейної
обрядовості, у діяльності художніх професійних колективів, у творчості
композиторів і письменників.

Важливою властивістю музеїв просто неба є наявність
видовищного елементу. Перенасиченість опосередкованими формами
спілкування, як відзначають дослідники, породжує в наш час
повернення до традиційних форм спілкування. Специфіка музеїв під
відкритим небом полягає в тому, що в них існують широкі можливості
безпосереднього неформального спілкування /під час організації в них
змагань, обрядів, виступів фольклорних колективів/, що, водночас,
складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств
населення.

В організації сімейного дозвілля музеї під відкритим небом користуються
неабиякою популярністю, хоча, зважимо на те, що повністю потенціал цих
культурно-просвітніх установ ще ні в яким мірі не можна вважати
реалізованим — внаслідок багатьох причин: економічних, організаційних,
матеріальних, методичних тощо.

Музей просто неба дає можливості реалізації таким функціям сімейного
дозвілля:

компенсаторній — оскільки тут створені умови для відпочинку від життєвих
проблем і отримання емоційної розрядки — ця функція реалізується
як в прогулянках територією музею, так і завдяки сімейній участі
у різноманітних святах, обрядах, ярмарках тощо;

рекреативно-оздоровчій — відвідування такого музею, як правило,
передбачає декілька годин пішохідної екскурсії територією музею,
що знаходиться у лісопарковій зоні міста або за його межами;

культурно-просвітницькій — розробка програм «Екскурсія без екскурсовода»
дає можливість кожній родині, з одного боку, самостійно, без втручання
екскурсовода і порушення моделі внутрішнього сімейного спілкування
знайомитись з музейними експонатами, з іншого, вступати у колективний
пізнавальний процес, розвиваючи інтуїцію, фантазію, уяву;

комунікативній — вже зазначалось, що в музеї просто неба існують
нетипові для інших типів музеїв можливості спілкування: тут можна
спілкуватись, обговорювати побачене. ділитись враженнями, навіть співати
і голосно кричати під час свят і обрядів, з іншого боку просторова
дислокація не спричиняє комунікативного пере навантаження;

екологічній — українські музеї просто неба характеризують унікальні
зібрання рослинного світу а також особливі періоди (весняний, осінній),
коли відвідування музеїв є найпривабливішим, саме тут в колі сім’ї стає
можливим і реальним усвідомлення екологічної культури як частки
світосприйняття особистості;

соціальній — оскільки музеї просто неба є популярними серед різних
верств населення, а проведення різноманітних свят, днів міста,
фольклорних фестивалів, конкурсів народних майстрів, ярмарків
є природовідповідним менталітету українського народу, й відповідає тезі
про те, що сучасне дозвілля стало символом самоутвердження, самовиразу
окремої особистості, зміцнення та підсилення сімейних цінностей
та традицій;

економічній — говорячи про збільшення обсягу вільного часу, мусимо
зазначити, що музеї просто неба ще далеко не повністю реалізовують свої
можливості створення різноманітних форм організації дозвілля, які,
безперечно, забезпечували б постійний прибуток.

Сучасний досвід функціонування музеїв просто неба переконує, що за своїм
структурно-змістовим наповненням вони є інноваційними за своєю суттю.
Це — унікальні соціально-культурні педагогічні комплекси, що спроможні
інтегрувати зусилля сім’ї, школи, громадських організацій,
культурно-мистецьких об’єднань і спрямовувати їх на реалізацію
рекреативного, розвиваючого, морального, естетичного потенціалу
дозвілля, на формування духовної спільності родини, зміцнення сімейних
цінностей і традицій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020