13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ

з дисципліни

Історія графічного дизайну

Тема роботи:

Розвиток реклами в Західній Європі і США до ХХ ст.

Перевірила:

доцент

Храмова-Баранова О.Л.Виконала:

студентка групи ДЗ-51

Гродзь А.С.

Черкаси 2006

ЗМІСТ РОБОТИ

Титульний лист

Зміст роботи

Вступ

Основна частина

Висновки

Посилання на використану літературу

ВСТУП

“Споживач перебуває у постійній облозі. Його вкрай залякано. Його
безжально лупцює телебачення, запекло атакує преса, бере приступом
радіо, спантеличує щитова реклама. Дуже важко примусити його запам’ятати
будь-що, зате забуває він легко і швидко”.

Р.Рівз

В найбільш загальному плані Європейський регіон можна поділити на дві
великі частини: Західна Європа та Центральна та Східна Європа. Така
диференціація пов(язана зі ступенем розвику, характеристикою економічних
систем та економічної політики, що проводиться урядами країн цих
субрегіонів. В сучасній літературі країни першої групи відносять до
країн з ринковою економікою, країни другої групи характеризують як
постсоціалістичні, а частіше — країни з перехідною економікою. Внаслідок
збільшення розриву в темпах розвитку і успішності економічних реформ в
країнах з перехідною економікою відбувся процес дезінтеграції колишніх
партнерів по Раді Економічної взаємодопомоги і утворення угрупувань
країн, що відрізняються як за географічним положенням, так і за рівнем
розвитку економіки. В економічній літературі закріпилося розмежування
колишніх соціальстичних країн Європи як субрегіон Центральної та Східної
Європи і країни колишнього СРСР. З другої підгрупи в першу чергу нас
цікавлять ті країни колишнього СРСР, які відносяться до Європейського
регіону (Росія має специфічний статус. За статистичними звітами ООН її
відносять до країн регіону ЦСЄ, за звітами ж МФО – це центрально-
азіатська країна) Україна, Білорусь, Молдова. Стан і ступінь розвитку
економік країн Західної та Центральної та Східної Європи встановлюються
не лише географічними та економічними умовами, а й моделями
соціально-економічного розвитку, що покладені в основу економічних
програм і економічною політикою цих країн. Ці моделі розрізняються за
ступенем застосування державних та ринкових важелів.

Бурхливий розвиток реклами, її технічних засобів і носіїв дали
можливість англійському вченому докторові С.Джонсону у 1760 році
написати: «Рекламний бізнес є зараз таким близьким до вивершення, що
дуже важко вказати якісь шляхи для його поліпшення».

Крім того, в цей період відбулось суворе правове регламентування
рекламної діяльності. У 1752 p. англійський парламент прийняв закон,
який визначав, що предметом об`яв і публічних звернень мають бути тільки
надійні речі — від товарів до репутації фірм або особистостей.

Особливо інтенсивно розвивається рекламний бізнес у ХІХ ст. Очікується,
що до кінця XІX ст. витрати на рекламування товарів, послуг,
організаційних одиниць тощо становитимуть майже 1 трлн. дол. США.
Реклама стала мистецтвом, виокремилась у самосійну галузь, де знайшли
собі робочі місця десятки мільйонів людей. Рекламний бізнес є джерелом
мільярдних прибутків. Коли в економічно розвинутих країнах четвертою
владою називають пресу, то п`ятою — рекламу. Вона формує світосприймання
і впливає на психіку. Вона стала частиною громадської думки, визначаючи
свідомість людини так само, як визначає її батьківський дім, школа тощо.
Вона стала дуже впливовою і справді дійовою. Людина почала вимагати від
життя такого самого бурхливого темпу, який вона знаходить у рекламі.

Реклама змусила повірити, що той, хто створює цікаву рекламу, той і
виготовляє якісні товари. Вона заслуговує на визнання з боку читачів
газет, тому що 80 % вартості газети покриває реклама, а тільки 20 %
сплачують читачі. Однак найважливішим є те, що реклама — це єдиний
елемент маркетингу, який починається з намагання зрозуміти споживача і
задовольнити його інтереси.

У XІX ст. споживачами реклами як послуги стали домогосподарки, лікарі,
державні службовці, продавці, підприємства (промислові, оптової та
роздрібної торгівлі), державні та некомерційні установи й організації.
Усе це породило появу найрізноманітніших видів реклами, включаючи
рекламу в масштабі країни, місцеву, споживацьку, промислову, рекламу
послуг (побутових, юридичних, банківських тощо), зрівняльну, спільну
(торгово-промислову), пропагандистську, зустрічну тощо. Така
спеціалізація дає змогу кожному знайти своє джерело інформації,
скоротити час на його пошуки. Тим самим підвищується ефективність
використання часу споживача, бо «час — це гроші».

Для того щоб зрозуміти споживача, дізнатись про його запити і потреби, а
потім задовольнити їх, у XІX ст. було створено нову галузь діяльності —
рекламне дослідження ринку.

Деякі дослідні компанії в економічно розвинутих країнах спеціалізуються
на аналізі ефективності реклами, її впливу на відповідну аудиторію і
надають замовникам інформацію, необхідну для успішного проведення
рекламних кампаній. Інші займаються аналізом теле-, радіо-, друкованої
реклами й визначенням цільових груп читачів (глядачів, слухачів).
Виконуються також послуги з планування використання засобів масової
інформації, аналізу тиражів газет, журналів, галузевих і комерційних
засобів масової інформації.

Нову форму аналізу ринку, який базується на проведенні вибіркових
вимірювань, використовують у США дослідні об`єднання під назвою
«Інформаційні послуги». Ці об`єднання аналізують поведінку покупців,
застосовуючи сучасну обчислювальну техніку, і дають рекомендації фірмам
і організаціям для розробки ними стратегії поведінки на ринках збуту.

Саме вимоги інформації й реклами привели у XX ст. до значних змін у
засобах масової інформації.

У 1922 р. новим засобом реклами стало радіо. Тридцяті-сорокові були
«золотими роками» радіо. В економічно розвинутих країнах радіо багато
років тримало увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні оголошення.

З появою телебачення (перед другою світовою війною) радіо відійшло на
другий план. Але в шістдесятих роках воно знову знайшло своє місце,
ставши джерелом передачі інформації для тих, хто знаходиться поза домом.
Нове життя радіо забезпечувалось уведенням різних новинок: радіошоу,
програми новин зі скритою формою реклами, музичні програми «хард-рок» з
рекламою для молоді і людей середнього віку, спеціалізація радіостанцій
на обслуговуванні конкретних груп населення. Зрозуміло, що все це було б
неможливим без винайдення транзисторів, які зменшили радіоприймачі до
розмірів пачки сигарет і дали змогу людям носити їх у кишені. Відтак
радіо стало чудовим засобом передачі інформації на місцевому рівні і
локальні рекламні фірми справді віддають на радіо, за даними
американських спеціалістів, понад 60 % своєї реклами.

З 1948 р. починається ера реклами на телебаченні. Поява кабельного
телебачення, платних телевізійних програм і відеозаписів обіцяє тривале
життя реклами на телебаченні. З`явилася можливість робити рекламні
передачі за інтересами. Нині глядачі вже не звертають уваги на рекламні
вставки загального характеру. Їх може зацікавити тільки ін4юрмативна,
розважальна або необхідна побутова реклама. Щоб вплинути на глядача
сьогодні, треба мати зовсім інші підходи до тестування реклами.
Очікуються нові відкриття в супутниковому зв`язку, що дасть унікальну
перспективу опанувати світову аудиторію з використанням сучасних
технічних засобів типу Internet.

Реклама покликала до своїх лав найталановитіших людей, висококласних
професіоналів, творців власних оригінальних стилів. Вона стала частиною
культури суспільства. Реклама впливає на кіно, літературу і театр.
Кінець-кінцем, саме реклама творить менталітет країни. Під впливом
реклами змінюються характери людей, їхні бажання, їхнє мислення,
прискорюється темп життя всього суспільства.

Різні групи населення обмінюються результатами своєї праці за допомогою
реклами. Вони ніби ведуть між собою переговори образами, символами,
стилями, які не мають, на перший погляд, суворої логіки та системності,
але впроваджують у свідомість і підсвідомість свою власну (на жаль,
частіше за все неправдиву) картину життя. У США вже зараз реклама є
невід`ємним елементом «американського стилю життя», що підтримується
величезним науково-технічним і виробничним потенціалом. Це вже породжує
невдоволення найбільш далекоглядної частини американського суспільства,
яка розуміє, що справжні людські цінності вимірюються не тільки рахунком
у банку, престижним авто й розкішним будинком. Але як би там не було,
реклама сприяє створенню певного рівня життя, якого намагаються досягти.
Це теж здобуток столітнього рекламного бізнесу в США. Реклама в США —
щось на зразок «візуального повітря», яким дихають постійно, не
помічаючи його. Але будь-які зміни в рекламі негайно впливають на її
споживачів.

Через той величезний вплив, який має нині реклама на людей, вона може
бути й небезпечною. Тому було створено міжнародну правову базу рекламної
діяльності, яка має гарантувати благопристойність, чесність і
правдивість реклами. Міжнародний кодекс рекламної практики зобов`язує
робити рекламу з почуттям відповідальності перед суспільством на
принципах добросовісної конкуренції, що властива комерції цивілізованих
країн, а також не підривати громадської довіри до реклами.

В Україні тільки-но починає розвиватися рекламний бізнес. Це зв`язано з
тим, що Україна як самостійна країна також лише почала процес
становлення. Початком розвитку рекламного бізнесу в Україні можна
вважати прийняття у 1996 році закону «Про рекламу».

У цьому підручнику за основу взято досвід американських теоретиків і
практиків рекламного бізнесу. У США реклама набула майже сучасного
вигляду вже наприкінці XIX ст. Цілком природно, що у такій енергійній,
підприємливій країні, як США, динамічна й заповзятлива реклама мусила
відігравати дуже важливу роль в усьому діловому житті.

Епоха становлення американської реклами датується спеціалістами
приблизно 1840— 1915 pp.

1841 року В. Б. Палмер та Д. Хупер уперше почали продавати частину
газетної площі під рекламу за комісійну винагороду, що стало початком
ери незалежних посередників у рекламному бізнесі США.

За період 1840 — 1915 pp. реклама стала окремою інституціональною
структурою з усіма притаманними таким структурам рисами (формами,
функціями та засобами впливу). У США виникла вже тоді
загальнонаціональна рекламна діяльність, а засоби поширення інформації
почали розглядати як основне джерело фінансування. Саме в ті часи
рекламний посередник перетворився з оптового продавця місця під рекламу
на ділового партнера з повним циклом послуг, аж до творчих і
дослідницьких включно. Стали з`являтися критичні огляди реклами,
почалася розробка теорії реклами, а також було прийнято правові акти, що
регулювали діяльність у цій сфері.

Ч. Сендвідж умовно називає період розвитку американської реклами, який
почався у 1915 році, епохою вдосконалення. Це був час переосмислення
самої суті рекламної справи.

1914 року вперше почалися (в інтересах реклами) спроби розробки
аналітичних матеріалів щодо поширення газет і журналів. У 1919 р. у
Гарвардському університеті розробляється так званий метод впливу для
визначення кількості читачів журналів і газет. У 20-ті роки А. Крослі
здійснив дослідження стосовно визначення рейтингу засобів масової
інформації (Media), у тому числі нового засобу — радіо. Поступово
компанії, які займались науковими дослідженнями, почали пропонувати
широке коло послуг для рекламодавців — від аналізу споживачів та їхньої
реакції на нову продукцію до аналізу ефективності реклами, визначення
цільової аудиторії тощо. Тобто з початку століття американське
суспільство від простої розробки рекламного звернення швидко наближалось
до того всеосяжного явища, яке пізніше отримало назву рекламної
кампанії.

Тоді ж у США було видано багато теоретичної літератури з питань
реклами. Значна кількість її не втратила актуальності й досі, оскільки
там поєднались досягнення таких наук, як економіка, фізіологія,
соціальна психологія й менеджмент. Вдалим початком була, зокрема, книга
К. Гопкінса «Наука реклами» (1923р.).

Організація рекламних кампаній. Рекламна діяльність рекламодавця як
сукупність рекламних кампаній. Рекламна кампанія – комплекс рекламних
заходів, розроблений відповідно до програми маркетингу і спрямований на
споживачів товару, які представляють відповідні сегменти ринку, з метою
викликати їхню реакцію, що сприяє вирішенню фірмою-виробником своїх
стратегічних чи тактичних завдань. Чинники конкретизації заходів у
рекламній кампанії: маркетингова стратегія та інфраструктура, людські й
технічні ресурси, рівень налагодженості комунікацій і постачання
інформацією, характер екології рекламно-інформаційної і маркетингової
діяльності.

Показники, за якими різняться рекламні кампанії: переслідувана мета –
підтримка товару, формування іміджу рекламодавця; територіальне
охоплення – локальні, регіональні, національні, міжнародні;
інтенсивність впливу – рівні, наростаючі, спадаючі.

Реклама в епоху раннього середньовіччя. Історичні, політичні,
економічні, релігійні, культурні передумови її розвитку (натуральне
господарство, влада військової сили, панування релігійної ідеології,
невисокий рівень грамотності тощо). Зникнення потреби в рекламі за умов
відсутності можливості будь-якого вибору в усіх цих сферах. Переважання
усної реклами: глашатаї, ярмарки, поголоска.

Істотна роль ярмарків як єдино можливих пунктів концентрації обміну й
засобу формування комунікації оптових торговців.

Розвиток реклами в період класичного середньовіччя. Перевага
натурального господарства, зародження внутрішніх ринків, розвиток
ремесел як чинники бурхливого росту міст у Західній Європі. Виникнення
цехових організацій (перший цех – 1061 р.) і їх повсюдне поширення; їх
позитивна роль в розвитку реклами (корпоративна відповідальність за
якість товару) та фактори негативного впливу (усунення конкуренції між
членами цехової організації, забезпечення надійного захисту від
зовнішньої конкуренції). Єдиний цеховий знак, герб і прапор. Продовження
традиції маркування продукції ремісників. Товарний знак як гарантія
якості та елемент реклами і стимулювання збуту. Початок формування
корпоративного фірмового стилю.

Посилення внутрицехової конкуренції і початок традиції додавання
ремісниками до корпоративних знаків індивідуальних деталей – деталізація
фірмового стилю. Зростання значення ярмарків. Своєрідність вивісок
(містили лише знаки й символи). Подальший розвиток інституту
глашатайства (професійний цех, глашатай як професія в реєстрі ремесел,
функції публічного інформування та збору заявок на купівлю і продаж
товарів, різноманіття тем і виконавська майстерність). Видання з XIII
ст. збірників «Лементи Парижа», «Лементи Рима», «Лементи Лондона» як
рекомендацій з ведення професійної рекламної діяльності. Спроби
регламентувати рекламну діяльність, запобігти неетичним діям, уведення
низки заборон.

Реклама в період пізнього середньовіччя. Суспільно-політичні, технічні
та культурні передумови. Поширення написаних від руки летучих листків у
торгово-рекламних і політичних цілях. Формування засобів масової
інформації: рукописна протогазета «Регулярний вісник» у ІІ пол. XVI ст.
(інформація про врожаї, відкриття нових підрозділів компанії, оголошення
комерційного характеру). Винахід друкарського верстата як прорив у
процесі формування масових комунікацій. Поява друкованої реклами
(Лондон, 1478). Перші летучі листки в Європі ХVІ ст. – переважання
матеріалів рекламного характеру. Виникнення у І пол. XVII ст. перших
спеціалізованих друкованих видань, що містять винятково рекламні
матеріали. Перша англомовна газета «Уікли ньюс» (1622), реклама в
газеті. Адресне бюро Т. Ренодо (Франція, 1629 р.) – прообраз рекламного
агентства. Видання Т. Ренодо листка оголошень, згодом оформленого в
журнал «Маленькі афіші» – перше спеціалізоване рекламне видання в
Європі. Перші надруковані театральні афіші (1638), афішні тумби.
Вітринні викладення товарів (XVIII ст.). Перша великомасштабна рекламна
кампанія (Англія, сер. XVII ст.) – впровадження чаю і кави на ринок і
формування попиту на них. Перші спеціалізовані рекламні видання та
рекламні агентства з вузькою спеціалізацією (Англія, 60-і рр.). Перший
досвід поширення безкоштовних рекламних видань. Закон про захист від
недоброякісної реклами (Англія, 1752). 1797 р. – уведення першого
податку на рекламу в Англії. Поч. ХVIIІ ст. – поява і стрімкий розвиток
газетної справи в Північній Америці.

Західноєвропейська й американська реклама XIX – ХХ ст. Розвиток
рекламної справи, становлення рекламного бізнесу. Передумови: промислова
революція, суспільні звершення, технологічний прорив тощо. XIX ст. – час
активізації процесів масової комунікації, виникнення й формування
основних засобів реклами. 1825 р. – у друкарні нью-йоркської «Газетт»
встановлено німецький прес, що дозволяв робити 2000 копії в годину:
зростання тиражів видань і різке зниження передплатної ціни, можливість
у кілька разів підняти розцінки на рекламу. Поч. XIX ст. –
удосконалювання методів репродукції дозволило створити ілюстровані
журнали. 40 рр. – перші незалежні рекламні агенти (США). Кінець XIX ст.
– розквіт фотореклами. Нічне підсвічування в зовнішній рекламі, перехід
до динамічних зображень і написів. Спеціалізовані виставки. Рекламні
агентства з повним циклом послуг. Відомі рекламні кампанії. ІІ пол. ХІХ
ст. – практика реєстрації товарних знаків як промислової власності. 1883
р. – Паризька конвенція з охорони промислової власності, що захищає
товарні знаки. Кін. XIX – поч. XX ст. – ряд законів про рекламу у
країнах Європи й у США. ХХ ст. – новий етап розвитку рекламної
діяльності. Перетворення реклами в сучасний інститут з властивими йому
формами, функціями та засобами впливу. Збільшення кількості засобів
поширення рекламної інформації.

ВИСНОВКИ

Формування фірмового стилю, вихід економіки на новий якісний рівень,
більша увага до формування фірмового стилю почалося в ХІХ ст. Його
основні елементи до кінця XIX ст. – фамільні клейма, купецькі герби,
прізвища власників компаній в оригінальному накресленні. 1896 р. – у
Росії прийнято закон про охорону товарних знаків, який не містив
визначення товарного знаку, але включав довгий перелік того, що могло
бути товарним знаком: товарним знаком може бути усе, що підходить для
індивідуалізації походження товару.

Реклама на поч. XX ст. — відхід від бездоказової «багатообіцяючої»
реклами. Увага законодавства до регулювання у сфері патентованих
лікарських засобів. Рекламні агентства при журналах і газетах, значна
знижка при багаторазових публікаціях.

ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНУ ЛІТЕРАТУРУ

1. Катернюк А.В. Рекламные технологии. Коммерческая реклама. Учебное
пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 316 с.

2. Лук’янець Т.І. Рекламний менеджмент: Навч.-метод. посібник для
самостійного вивчення дисциплін. – К.: КНЕУ, 2002. – 200 с.

3. Ляпина Т.В. Бизнес и коммуникации, или Школа современной рекламы:
Экспресс-курс современной рекламы. – К.: Альтпресс, 2002. – 333 с.

4. Матанцев А.Н. Эффективность рекламы. – М.: Финпресс, 2002. – 413 с.

5. Мокшанцев Р.И. Психология рекламы: Учебное пособие. – М.;
Новосибирск: Инфра-М; Сибирское соглашение, 2000. – 229 с.

6. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы: Учеб. пособие
для вузов. – Ч. 1. – М.: Евраз. регион, 1998. – 399 с.

7. Оганесян А.А. Рекламная деятельность: Конспект лекций: Пособие для
подготовки к экзаменам. – М.: Приор, 2002. – 161 с.

8. Панкратов Ф.Г. и др. Рекламная деятельность: Учебник для вузов. – М.:
Маркетинг, 2001. – 362 с.

9. Ромат Е.В. Реклама. Учебник для вузов.– К.; Х.: Студцентр, 1999. –
479 с.

10. Сэндидж Ч., Фрайбургер В, Ротцолл К. Реклама. Теория и практика. –
М.: Прогресс, 1989. – 628 с.

Похожие записи