Реферат на тему:
Рекреаційна функція бібліотеки початку ХХІ століття
Сучасний період соціальної трансформації суспільства, взаємопов’язаний
з поглибленням кризових явищ, висуває перед українськими бібліотеками
завдання вибору напрямів і функцій розвитку їх суспільної
життєдіяльності з урахуванням загальнодюдських та національних
пріоритетів на фоні поляризації сучасного українського суспільства,
негативних наслідків інформаційної цивілізації. Радикальна перебудова
суспільної свідомості, духовних цінностей, світоглядних орієнтацій
розширює соціальні функції бібліотеки.
Бібліотека, реалізуючи інформаційну функцію в умовах практично
необмеженого доступу до банків інформації за допомогою комп’ютерної
мережі бібліотек, сприяє розкриттю й реалізації творчих здібностей,
самоудосконаленню й самореалізії в інформаційному суспільстві. Водночас
постійно зростаючі темпи збільшення обсягів інформації впливають
на фізичний та духовний стан людини, що потребує адаптації її до нових
умов і можливостей життєдіяльності. З метою сприяння збереженню
й зміцненню фізичного та духовного здоров’я особистості шляхом
застосування різних засобів і заходів бібліотека розширює свої функції.
Як свідчать бібліотекознавчі дослідження останніх років, читачі все
частіше звертаються до бібліотеки з метою вирішення психологічних
проблем, подолання психоемоційного дискомфорту, викликаних негативними
наслідками перехідного періоду, що супроводжуються радикальними змінами
в соціальній сфері.
Якщо погодитись з тим, що здоров’я — «це здатність адаптуватись,
пристосовуватись до все більш змістовно багатшого житття у все менш
єволюційно сприятливому середовищі проживання» (Чекалов А.Е.), то зміни
життя на краще, включаючи параметри рівня, якості та тривалості самого
життя, зумовлюють, поряд з іншими факторами, покращання організації
дозвілля людини, в т.ч. засобами бібліотечної діяльності.
Рекреаційна функція бібліотеки полягає в організації змістовного
дозвілля на основі комплексу спеціальних заходів, спрямованих
на відновлення та відтворення втрачених або послаблених психічних сил,
оптимізації самопочуття людини, що сприяє її пристосуванню до умов праці
і побуту. Ефективність рекреаційної функції бібліотеки пов’язана
із змістовно- комунікативним характером діяльності, а також з ії впливом
на формування таких соціокультурних чинників, як стиль життя, соціальний
статус, соціальні стереотипи і настанови, індивідуальна культура
особистості. Вивчення особливостей рекреаційних потреб та інтересів
кожної читацької групи, кожного користувача також створює умови
ефективної рекреаційної діяльності бібліотеки, розширення
та урізноманітнення видів і форм дозвілля. Організація змістовного
дозвілля з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей, підлітків
та молоді в дитячих, юнацьких і публічних бібліотек сприяє утворення
соціалізуючого середовища, вихованню загальнолюдських цінностей.
Запровадження інноваційних бібліотечних технологій при організації
дозвілля людей похилого віку сприяє залученню їх до культурного соціуму,
продовженню активного способу життя, реалізації їх інтелектуального
і морального потенціалу.
Рекреаційна функція бібліотеки повною мірою реалізується через практичну
бібліотерапію, головною метою якої є «протистояння негативним тенденціям
у суспільстві, здатність формувати настанови на позитивну самореалізацію
різних категорій населення і тим самим збереження і зміцнення фізичного
та духовного здоров’я, цілісності особистості» (Дрешер Ю.Н.) Водночас
бібліотерапія є також наукою про закономірності, механізми, засоби
збереження, зміцнення фізичного і духовного здоров’я, цілісності
особистості у несприятливих умовах засобом синтезування ситуацій читання
спеціально дібраної літератури (Дрешер Ю.Н.). Можна було б уточнити: «…
спеціально дібраної бібліотекарем літератури із документного фонду
бібліотеки».
Посилення рекреаційної діяльності бібліотеки з метою пом’якшення
наслідків «стресового суспільства» здійснюється шляхом комплексності
й адресності рекреаційних заходів стимуляції соціальної активності
користувачів бібліотеки, підтримки найуразливіших верств населення,
залучення користувачів, громадськості до участі у цій роботі.
Поліфункціональність дозвіллєвої діяльності бібліотеки спрямовується
на активізацію різноманітних засобів пошуку активних напрямів
організації дозвілля з використанням сучасних технологій. Активізація
цієї роботи засвідчує, що бібліотеки можуть бути не лише інформаційними
центрами, але й центрами відпочинку та розваг. Тим більше,
що у співвідношенні «безоплатні-платні» послуги у сфері дозвілля
пріоритетною серед більшості населення залишається бібліотека, обрана
для використання вільного часу (Ловкова Т.Б.).
Сучасна бібліотека є важливим осередком культури, що безоплатно надає
користувачам не лише інформаційні послуги, але й сприяє розвитку
інтелектуального та творчого потенціалу особистості, організації
спілкування, відпочинку та розваг. Бібліотеки, втілюючи оригінальні
культурно-дозвіллєві програми, організовуючи літературно-музичні салони
та вітальні, естетичні студії, кружки і клуби за інтересами, диспути,
презентації, читацькі конференції, тематичні вечори, творчі зустрічі,
круглі столи сприияють створенню оптимальної інфраструктури для
організації відпочинку в бібліотеках різних типів, а тікож сприяють
диференціації рекреаційних запитів користувачів з урахуванням потреб
сучасного українського суспільства.
Водночас бібліотека допомогає організації читання художньої, мистецької,
розважальної літератури, що задовольняє різні види відпочинку громадян.
Результати соціології читання засвідчують про зниження загальної
кількості прочитаних книжок. Тому читання як процес навчання, виховання
та відпочинку турбує не лише читачезнавців, але й урядовців, науковців,
громадськість, оскільки рівень читацької культури визначає культуру
суспільства в цілому. Серед співвідношення каналів задоволення
суспільної потреби у читанні бібліотекам належить провідна роль.
Рекреаціійній діяльності бібліотеки притаманна і аксіологічна складова,
що виявляється у пошуках фундаментальних цінностей, закладених у книзі,
просторі друкованого тексту, друкованому слові.
Бібліотека як традиційний соціальний інститут в перехідний від
тоталітаризму до демократії період постає як найефективніший чинник
динамізації суспільного розвитку, про що свідчить розвиток соціальних
функцій, перехід на якісно новий рівень її самоорганізації. Виокремлення
традиційних та актуалізація новоутворюваних функцій як внутрішніх
суспільних факторів саморозвитку, самовідтворення і самоформування
бібліотеки відображає її динамічну природу. Актуальною стає проблема
активізації функцій, викликаних особливостями суспільного розвитку для
збереження стабільного функціонування та якісного удосконалення
бібліотеки в системі закладів соціальної комунікації.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
