.

Культура юриста (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
336 1161
Скачать документ

Реферат на тему:

Культура юриста

Культура особи у контексті філософського аналізу

Гармонія особи — складне філософське поняття, що полягає у внутрішній та
зовнішній конструкціях живої істоти, які є найдосконалішими механізмами.

Дух культури формується залежно від волі і здібностей людини, утворюючи
необхідну сукупність культур, своєрідний світ культури, пізнання якого
відбувається через вплив Духу, осягнення його людиною.

Культура особи – це максимальні якісні, індивідуальні здобутки людини у
матеріальній і духовній сферах та впровадження набутих цінностей у її
життєдіяльність.

Культура людини – це її цілісний внутрішній і зовнішній світ.

Правова соціалізація особи юриста

Соціалізація — це процес залучення індивіда до системи суспільних
відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвиток як
цілісної особистості на основі засвоєння нею елементів культури і
соціальних цінностей.

Отже, правова соціалізація юриста — це віддзеркалення діалектики його
становлення як особистості, усвідомлення службового обов’язку,
вироблення почуття правової та моральної відповідальності.

Отже, почуття правової і моральної відповідальності активізують
професійну свідомість правника, скеровують його на свідоме розв’язання
суспільних суперечностей, які виникають у його практичній діяльності.

Тому ефективність правової соціалізації юриста як суб’єкта культури
передбачає гармонійність, всебічність, тобто наявність максимальної
сукупності професійних функцій.

Методологічні засади культурології права

Під загальнолюдськими цінностями розуміються вартісні здобутки народу в
сфері як матеріального, так і нематеріального розвитку.

Загальнолюдські цінності ґрунтуються на загальнолюдській моралі.

Під нею розуміються кількісні та якісні матеріальні і духовні надбання,
необхідні для природного життя людства на конкретний період часу.

Правової політики як основи законності мають беззастережно дотримуватись
усі члени суспільства, а метою її є утвердження цивілізованого
правопорядку.

Окультурення права — це максимальне використання результатів, історичних
здобутків інтелектуальної праці людства при формуванні правових норм.

Отже, предметом культурології права є вивчення загальних і спеціальних
законів розвитку культури та права; система знань про сутність,
суспільне призначення культури та права, їх зв’язки з іншими соціальними
явищами; загальні закономірності виникнення і розвитку права, вплив
різних видів цінностей (множини культур) на право, його формування та
реалізацію, утворення культурно-правової реальності.

Адже національна ідея — це рушійна сила народу, перспективна стратегія
розвитку нації. Вона формує українську національну реальність,
відображає мету існування нації.

Саме тому українська національна ідея повинна реалізовуватись через
право.

Поняття юридичної деонтології

Деонтологія — це розділ етики, що вивчає проблеми обов’язку, сферу
обов’язкового, всі форми моральних вимог та співвідношення їх.

І Під обов’язком розуміють те, що треба безвідмовно виконувати згідно з
вимогами суспільства або виходячи із власного переконання.

Отже, юридична деонтологія — це філософсько-правова наука про пізнання
юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов’язку, який
створює передумови для формування особистісних норм його професійної
поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього
переконання, встановлення об’єктивної істини та прийняття справедливого
правового рішення.

Тому кожний юрист повинен самостійно виявити сутність свого службового
обов’язку у різних правових та неправових явищах можливого обов’язку.

Але основним стимулом є бажання бути потрібним людям, творити щось нове,
корисне. Це — найвище почуття службового обов’язку юриста.

Отже, методологічна функція юридичної деонтології спрямована на глибоке
проникнення у сутність службового обов’язку, вироблення власного
варіанта внутрішнього імперативу на основі аналізу, синтезу, сходження
від конкретного до абстрактного.

Під юридичною субкультурою треба розуміти систему правових цінностей, їх
норм та еталонів правомірної поведінки.

Принципи та джерела юридичної деонтології

Головне у професійній діяльності юриста — вчасно прийняти оптимальне
рішення.

Обітниця надихає на формування внутрішнього, особистого
(індивідуального) правового і морального почуттів, які виявляються у
самодисципліні та самоконтролі.

Порушення юристом обітниці — це зрада власної совісті, свого народу.
Особа, яка це вчинила, має добровільно залишити службу, бути готовою
нести не лише моральну, а й юридичну відповідальність за свої вчинки.

Функції юридичної деонтології

Природні, моральні та правові норми у взаємодії становлять сутність
юридичної деонтології.

Національний дух українського права — це внутрішній вияв права у
контексті історичного розвитку та формування культурних і правових
надбань цивілізованих держав.

Верховенство права – це один із принципів демократичної держави.

Юридична деонтологія передбачає створення умов для функціонування
української національно-правової теорії, яка б ґрунтувалася на духовному
звичаєвому праві, відповідала національному духові народу, підкреслювала
національну своєрідність правової системи, утверджувала право
української нації. Це – продукт української нації (і держави, коли вона
вже існувала), виразник правової свідомості народу. Тому
національно-правова теорія розкривається через вивчення історії
українського права та державності.

Акт проголошення незалежності України створив умови для формування нової
правової системи з пріоритетом національних ознак.

Отже, цивілізований правопорядок — це результат досить високого рівня
загальної нормативної культури та правосвідомості громадян, свідчення
ефективного правового регулювання правовідносин, їхня стабільність, а
також надійні юридичні гарантії прав і свобод членів суспільства.

Відокремлення держави від церкви зовсім не означає відокремлення права
від релігії.

Основне — пізнати самого себе, що є великим мистецтвом.

Компоненти юридичної деонтології

Отже, культурологічний аспект юридичної деонтології дає змогу глибше
зрозуміти внутрішній імператив службового обов’язку. У юриста
розвивається здатність не лише сформулювати культурологічну думку, а й
реалізувати службову дію в контексті культури.

Поняття “професійна культура юриста”

Одним із критеріїв професіоналізму юриста є вироблення власного почерку
юридичної діяльності, постійна потреба продуктивно працювати, виховання
необхідних навичок та звичок.

Етап формування юриста як професіонала характеризується повною
самостійністю у службовій діяльності, набуттям окремих навичок,
виробленням власного стилю і культури праці та ін.

Отже, професійна мораль – це система моральних та морально-правових
норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності.

Методологічними основами формування професійної культури юриста — як
його властивості — виступають: філософія права, культурологія права,
юридична деонтологія та правнича етика.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020