РЕФЕРАТ

на тему:

“Культура Стародавнього Єгипту”

ПЛАН

Вступ

1. Основні досягнення культури раннього та середнього періодів
Стародавнього Єгипту

2. Культура розвинутої стародавньої єгипетської культури

(Нове царство)

3. Внесок культури Стародавнього Єгипту у світову культуру

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У
кінці ІV тисячоліття до н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки
Ніл, сформувалась ранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала
історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури.

Майже двохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на
три періоди: перший — Стародавній (бл. 2800-2250 до н.е.), другий —
Середнє царство (бл. 2050-1700 до н.е.), третій — Нове царство (бл.
1580-1070 до н.е.). Відповідно виділяють і три періоди в розвитку його
культури.

1. Основні досягнення культури раннього та середнього періодів
Стародавнього Єгипту

Вже у Стародавньому та Середньому Царствах були створені унікальні
пам’ятки культури — гробниці фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина,
сфінкси фараона Хефрена в Гізі і фараона Аменемхета ІІІ, портретний
дерев’яний рельєф «Зодчий Хесира» та численні художні скарби з гробниць
Хенену і Хені. Наприклад, піраміда Хеопса за розмірами не має собі
рівних серед кам’яних будов усього світу: висота її — 146 метрів,
довжина основи кожної з чотирьох граней — 230 метрів, її середина — по
суті суцільний масив з кам’яних брил, у яких зроблено вузькі проходи до
усипальниці фараона. Як підрахували дослідники, для того, щоб перевезти
кам’яні блоки цієї піраміди, потрібно було б 20 тисяч товарних поїздів
по 30 вагонів кожний. Це справді незвичайний пам’ятник необмеженої влади
фараона і каторжної праці рабів. Понад сорок століть стоять ці витвори
людини — піраміди Хеопса, Хефрена, Мікерина — на скелястому плоскогір’ї
пустелі поблизу Каїра, викликаючи у спостерігачів захоплення величчю
людської праці та роздуми про вічне. До гробниць через піщану пустелю
веде єдина дорога зі Сходу, від плодючих долин Нілу , дорога, що
символізує шлях від життя до смерті і вічності. На початку пустелі межу
її стереже велетенський сфінкс — лев з обличчям фараона Хефрена.
Споглядання цього дива на фоні мертвого спекотливого моря піщаних дюн,
гробової тиші й безмежжя сонячного світла викликає трепет душі,
благоговіння перед життям.

Стародавні єгиптяни обожнювали природу і земну владу. Тварини вважалися
священними, їх тримали при храмах, віддавали їм шану, а після смерті
бальзамували і хоронили в саркофагах. Збереглися цілі кладовища
священних биків, баранів, кішок, крокодилів. На тотемізмі базується
звіроликість єгипетських богів, верховним серед яких уважався бог сонця
Ра, якого нерідко зображували соколом або телям. Фараон вважався «сином
сонця», з цим пов’язані і почесті, які йому віддавались, і відповідне
відтворення: перехідне не цікавило, фараон зображувався величавим,
звільненим від влади часу і земної реальності; у скульптурних
зображеннях він спокійно-холодним, неземним як за поставою, так і за
виразом обличчя та поглядом очей, відходив у вічність.

Наприкінці періоду Стародавнього царства в Єгипті відбуваються важливі
соціально-політичні зміни. Постійні війни та гігантські будівельні
роботи по спорудженню пірамід та храмів ущент підірвали економіку країни
і призвели до ослаблення влади фараонів. Єгипет розпався на окремі
області — номи, між правителями яких точилася жорстока боротьба за
владу.

Період Середнього царства відзначається боротьбою за об’єднання Єгипту,
в результаті якої владу в країні захопили південні володарі. Столиця
країни переноситься з півночі у місто Фіви (єгипетська назва Уасет), де
розпочинається інтенсивне спорудження царських гробниць і храмів.

Найвидатнішим у фіванському некрополі є поминальний храм в Деїрель-Бахрі
царя Ментухотепа І, родоначальника XI династії, котрий завершив
об’єднання країни. На стінах збереглися численні рельєфи, виконані в
стилі попередньої епохи. Цікавою особливістю будови є спрямування з
центру храму невисокої піраміди на масивному цоколі, обличкованої
плитами білого вапняку. Та головною архітектурною відзнакою споруди
постає фантастична багатоколонність — 254 колони. Перед рештками
колонади храму можна побачити сліди 6-ти десятків ям, вирубаних у скелі
через рівномірні проміжки. Призначення цілком однозначне — для зелених
насаджень. Отже, колись перед царським некрополем буяв декоративний
сад…

Загалом мистецтво Середнього царства позначено прагненням наслідувати
пам’ятники Стародавнього царства. Продовжується будування пірамід,
щоправда, менших за розмірами. Запозичення давніх зразків
спостерігається також у скульптурному портреті, який втілює
ідеалізований образ царя-бога.

Фіванські майстри створюють ряд прекрасних портретів, наприклад,
Сенусерта III, Аменемхета III, де відчутні спроби передати внутрішній
світ цих фараонів, їхні характери.

Цікаво розвивається мистецтво в центрах середньоєгипетських номів (від
Єгипет. — сенатів). Гробниці монархів прикрашалися надзвичайно цікавими
рельєфами та розписами, які правдиво розповідають про працю землеробів,
полювання на хижих звірів, про розваги та ігри знаті.

Особливих успіхів єгипетські художники досягли в зображенні тварин:
диких звірів, нільських чапель, гусей, котів, риб.

Реалістичні пошуки митців середньоєгипетських номів мали величезний
вплив на подальший розвиток мистецтва впродовж усього періоду Середнього
царства. Цей, відносно вільний від релігійних канонів, стиль був
перейнятий фіванськими майстрами і знайшов втілення навіть у царському
портреті.

Зміцнення в середині XX ст. до н.е. централізованої влади зумовлює
значні зміни в архітектурі. Особливу увагу знову починають приділяти
будівництву царських гробниць і храмів.

Однією з найбільш відомих храмових споруд був так званий Лабіринт з
пантеону Аменемхета III, фараона XII династії. Площа храму сягала 72
тис. м2 Його численні зали були оздоблені круглою скульптурою та
рельєфом. Особливу роль в архітектурному стилі лабіринту відігравали
колонади. Поряд з уже відомими з часів Стародавнього царства
«рослинними» колонами, тобто колонами у вигляді стеблин лотоса чи
папірусу, широко використовуються колони з канельованими стовпами,
капітелі яких прикрашалися головами богинь. Тут ми вперше зустрічаємо
портики й тринефні зали, з яких найвищий — середній. Уперше в храмовому
будівництві ворота оформляються двома пілонами.

Усі досягнення майстрів Середнього царства були вагомим внеском у
загальноєгипетську культуру.

2. Культура розвинутої стародавньої єгипетської культури

(Нове царство)

У новому царстві розквітла архітектура храмів. У цей час широко
провадилось будівництво святилищ, найвідомішими з яких є храми Амона-Ра
в Карнаці і Луксорі поблизу Фів. Характерна особливість цих
архітектурних споруд — маса різноманітних колон, які символізували ліс
(наприклад, лише в гіпостильному залі храму в Карнаці було зведено 144
колони). Стелю покривали темно-синьою фарбою з золотими зірками, і
складалося враження, ніби людина увечері в лісі спостерігає зоряне небо.

Надзвичайно цікаві розписи гробниць у Фівах, які вражають своєю
пластикою, художньою оригінальністю. Стародавні єгиптяни ввели традицію
зображення фігур у таки спосіб: голова і ноги — в профіль, а торс —
розвернутим. Цього принципу вони дотримувались послідовно, лише в VІІ
столітті до н.е. у єгипетському мистецтві зникає традиція такого
зображення (рельєф в Мемфіса «Плакальник»), але це було вже на схилі
староєгипетської культури, напередодні завоювання Єгипту персами.

Храми Нового царства прямокутні, оточені високими стінами. До храму вела
широка дорога, з двох боків якої розміщені статуї сфінксів. Вхід у храм
оздоблений двома пілонами з вузькими дверима між ними. За входом
знаходився видовжений двір, обнесений колонадою, який переходить у
великий широкий колонний, або гіпостільний, зал і святилище.

Видатними пам’ятками цієї доби стають Карнакський і Луксорський храми
бога Амона поблизу Фів. Протягом кількох віків кожний наступний фараон
добудовував ці храми, оздоблював їх гігантськими скульптурними
зображеннями богів і царів, сфінксами, високими стелами, настінним
живописом, рельєфами.

Оригінальним в архітектурі самих споруд є широке використання
різноманітних колон. Храм у Луксорі прикрашено 151 колоною. Крім колон
рослинного типу зустрічаємо тут колони з капітелями у формі дзвона. В
епоху Нового царства велич будов досягається не тільки монументальністю
масивних колон, як це було у мистецтві Середнього царства, а й
перспективою їхнього чергування. Повздовжня колонада вела погляд все
далі й далі вглиб, підсилюючи ефект просторової перспективи.

Особливе місце серед архітектурних ансамблів Нового царства посідає храм
цариці Хатшепсут, жінки-фараона (кінець XVI ст. до н.е.). Талановитий
будівничий цього храму архітектор Сенмут розмістив на трьох терасах один
на одному три прямокутники з таким розрахунком, щоб горизонталі терас
чергувалися з вертикалями колон. Храм чудово вписується в навколишній
пейзаж. На тлі сіро-коричневих скель чітко вирізняються стрункі лінії
колон. Багатству зовнішнього оформлення храму відповідало також його
внутрішнє оздоблення — золоті та срібні плити підлоги, численні двері,
інкрустовані бронзою, скульптура, стінопис. Для храму було виконано
понад 200 статуй, серед яких чимало відтворювало образ самої Хатшепсут.

В історії Єгипетської держави особливу роль відігравав фараон Аменхотеп
IV. Прагнучи підірвати авторитет фіванських жерців бога Амона, що
протиставляли свою владу царевій, Аменхотеп ліквідував поклоніння усім
богам, почавши складати хвалу лише новому божеству — сонячному диску —
Атону.

Згідно з новим культом єдинобожжя фараон вважався улюбленим сином Атона.
Він прийняв нове ім’я Ехнатон, тобто «блиск Атона». Ахетатоном, або
«небосхилом Атона», було названо новозбудовану столицю. На цьому місці
нині знаходиться селище Амарна, тому культуру цього періоду називають
амарнською.

Мистецтву періоду правління Аменхотепа IV властиві реалістичні
тенденції. Фараона, його дружину Нефертіті та їхніх дітей стали
зображувати часом дуже реалістично.

Реформи Ехнатона зустріли шалений опір з боку жерців. Внаслідок
двірцевої змови зійшов у «вічне царство» фараон, і жерці Амона знову
підняли голови. Новий бог був заборонений, а камені кладки храму Атона
використали для подальшого будівництва храмів у Фівах. Ім’я Ехнатона
було наказано викреслити з історії Єгипту.

У 1912 р. археологи відкопали майстерню Тутмоса, придворного скульптора
Ехнатона. Всюди були сліди погрому, та серед уламків уціліли портрети
Ехнатона і Нефертіті. Тутмос з геніальною майстерністю передав риси
вродливого обличчя цариці: м’який овал, ледь помітну усмішку ніжних уст,
лебедину стрункість шиї. Скульптурне зображення Нефертіті увійшло до
скарбниці світової культури як один з кращих реалістичних пам’яток
мистецтва Стародавнього Єгипту.

Спільну мову з жерцями намагався знайти наступник Ехнатона, його юний
зять Тутанхамон, який підозріло помер у молодому віці.

Гробниця фараона Тутанхамона — єдина, що збереглася до наших днів
непограбованою; вона дає повне уявлення про мистецтво тієї доби. Важко
перелічити усі шедеври, знайдені в гробниці. Це численні скульптури,
рельєфи, статуетки, предмети художнього ремесла, розписи, мініатюри.
Прекрасна, наприклад, золота посмертна маска вісімнадцятирічного
фараона.

Амарнське мистецтво значною мірою продовжило розвиток культури Нового
царства.

Фараони наступної, XIX династії, особливо Рамзес II, продовжували
боротьбу з жерцями й аристократичною верхівкою. Для зміцнення серед
народу авторитету царської влади знову розгортається храмове
будівництво, насамперед увага скеровується на розширення храму Амона в
Карнаку. Цей храм вражає грандіозним масштабом, пишним декором, великою
кількістю статуй.

Рамзес II особливо дбав про те, щоб створювалися скульптури на його
честь. Так, перед Луксорським храмом було поставлено шість великих
статуй фараона, а в храмі Рамзеса II — грандіозну статую царя.

До кращих образів Рамзеса II належить статуя фараона, що знаходиться в
турінському музеї (Італія). Реалістично зображені тіло фараона, одяг.
Скульптор створив образ сильного, впевненого в собі воїна. Традиції
мистецтва Амарни особливо відбилися на розписах храмів і гробниць, в
яких художники прагнули відтворити побутові сцени («Поливка саду»,
«Молитва під пальмою» та інші).

За Рамзеса II розгорнулося будівництво по всьому Єгипту. Часто храми
вирубувалися в скелях Абу-Сімбела (Нижня Нубія). Перед Великим храмом
височіли чотири гігантські статуї царя. Безперервна війна, важке
становище простолюду Єгипту призвели до значного ослаблення країни.
Народні маси кілька разів піднімали повстання. Цей процес завершився
тим, що з XI ст. до н.е. Єгипет втратив цілісність і панівне становище
серед держав давнього світу. Велике будівництво припиняється, знижується
художня цінність пам’ятників.

Останні спалахи високої мистецької культури спостерігаються за фараона
Шешонка І (X ст. до н. е.), який намагався повернути Єгипту втрачену
славу. При цьому ще добудовувався Карнак. Деяке культурне відродження
відбулося за так званої ефіопської (кушитської) ХХУ династії, підтримане
царем на ім’я Шабах (VIII—VII ст. до н.е.), свідченням чого є
реалістичні скульптурні твори, зокрема портрет градоначальника Фів
Ментуемхта. У часи, коли він жив, Єгипет уже захопила (цар Асаргаддон)
Ассирія (приблизно 670 р. до н. е).

Короткий розквіт єгипетської культури припадає на період правління
саїської династії (VII—VI ст. до н.е.). Характерним для всіх видів
мистецтва стає особливе тяжіння до художніх форм Стародавнього царства.
Пишність поминальних гробниць «саїського ренесансу», багатство їхнього
внутрішнього декору, реалістичне трактування скульптурних портретів,
розквіт художніх ремесел — усе це мало вплив на подальший розвиток
єгипетського мистецтва, незважаючи на тяжкі наслідки перського
завоювання (525 р. до н.е.). Царі саїської династії правили майже 100
років, з 663 р. по 525 р. до н. е. У цьому ж році Єгипет стає перською
сатрапією, підкорений армією царя Камбіза. Культурний розвиток
занепадає, розчиняючись у хвилях народних повстань.

У 332 р. до н.е. Єгипет був завойований македонцями. Проте він зберігав
політичну самостійність за часів династії Птолемеїв, засновником якої
був воєначальник Птолемей, що захопив владу в Єгипті після смерті
Александра Македонського у 323 р. до н, е. У цей період спостерігаємо
повернення до старих традиційних форм культурного побуту й будівництва,
що засвідчують храми в Едфу, Есні, Дендері, на острові Філе. Проте на
їхній архітектурі вже позначилися елліністичні віяння.

Значні досягнення стародавніх єгиптян у галузі фізики, хімії, медицини,
хірургії. Вони користувалися десятковою системою числення, їм були
відомі арифметичні і геометричні прогресії. Щоб будувати піраміди,
палаци, гробниці, потрібні були не тільки знання з математики, але й з
геометрії, треба було вміти обчислювати об’єми циліндра, півкулі,
піраміди. Стародавні єгиптяни вміли передбачити затемнення Сонця, інші
явища природи, особливо періоди розливу Нілу, від яких залежало ведення
зрошувальної системи сільського господарства.

3. Внесок культури Стародавнього Єгипту у світову культуру

Мистецтво Стародавнього Єгипту розвивалося понад 6 тис. років. Дивовижні
пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного
мистецтва зберегли до наших днів історію цивілізації у долині Нілу. Вони
і сьогодні вражають досконалістю форм і конструкцій, реалістичною
достовірністю, високим рівнем художньої майстерності.

Єгипетський народ створив багату літературу, яка мала в подальшому вплив
на античну та арабську літератури. Авторитет єгипетської науки, зокрема
математики, астрономії, медицини, географії, історії, у стародавньому
світі був досить питомим.

Художня культура Стародавнього Єгипту відбила розвиток класових взаємин
рабовласницького суспільства. У ній знайшли відображення разючі
контрасти між соціальним становищем могутнього володаря, намісника Бога
на землі — фараона, землевласницької верхівки, служителів релігії —
жерців та простих трудівників — землеробів, мисливців, будівельників,
гончарів.

Мистецтво Стародавнього Єгипту було надзвичайно залежним від релігії, і
це значною мірою уповільнювало його розвиток. Культові догмати вимагали
канонізації художніх образів, суворого наслідування усталеним зразкам.
Та попри все протягом тривалого періоду єгипетська художня культура
розвивалась, відбиваючи і нові вимоги часу, і боротьбу різних соціальних
верств.

Провідним видом мистецтва Стародавнього Єгипту була архітектура, а всі
інші види певним чином залежали від неї.

Монументальність форм — ось що перш за все впадає у вічі при знайомстві
із самобутньою єгипетською культурою. Грандіозність архітектури царських
поховань визначала стиль скульптури, стінопису, які складають єдиний
ансамбль з архітектурним комплексом.

Давньоєгипетську скульптуру характеризує високий ступінь розвитку,
незважаючи на суворі релігійні канони.

Статуям властива симетричність фігур, статичність поз, спокійна
зосередженість обличчя. Все це ми спостерігаємо в зображенні фараона
Хефрена. Фронтальне положення статуї, узагальненість форм, обличчя,
позбавлене афектації, погляд, спрямований вдалечінь, — такі риси
скульптури продиктовані культовими вимогами, з покоління в покоління
залишаючись характерними ознаками єгипетської пластики. Єгипетські
скульптори прекрасно володіли технічними можливостями різних матеріалів:
граніту, алебастру, піщанику, дерева, міді тощо.

Про високий рівень скульптури свідчать портретні статуї фараонів IV
династії Джедефра, Мікеріна, Шепсескфа. Основна думка, яку прагнули
донести творці різця, — зобразити фараона як втілення бога. Скульптури
відзначаються точним відтворенням пропорцій натури і прекрасним
моделюванням форм.

Вагоме місце в єгипетській скульптурі займають статуї вельмож. Серед
досконаліших — портрети Рахотепа і його дружини — Нофрет. У них правдиво
втілені індивідуальні особливості подружжя; повні щоки, товсті губи
чоловіка і видовжений ніжний овал обличчя жінки. Виразне обличчя зодчого
Хеміуна — різкі лінії носа, маленькі уста, глибокі повіки — передає
вольовий, жорсткий характер царського родича, керівника будівництва
піраміди Хеопса.

Найталановитіші твори відзначаються і типізацією, і гостротою
індивідуальних характеристик. Прикладом цьому є образи царського сина
Каапера, вельможі Ранофера.

У цей час розвивається і дрібна пластика. Широкого розповсюдження набули
статуетки селян, слуг, рабів. Оскільки ці твори зображали представників
нижчих верств, скульптори мали право не додержуватись канону. Тому
статуетки вражають своєю життєвістю, точним відтворенням занять давніх
єгиптян. Значне місце в мистецтві Стародавньому Єгипту посідають
монументальний розпис і рельєф.

Єгипетські майстри стінопису користувалися барвниками мінерального
походження. Білу фарбу одержували з вапняку, червону — з червоної вохри,
зелену — з малахіту, жовту — з вохри, блакитну — з лазуриту.

Зміст настінних розписів залежав від їхнього призначення: в поминальних
храмах уславлювали царя, зображували битви, захоплення полонених,
полювання, розповідали про сівбу, жнива, риболовлю, полювання в заростях
Нілу, працю ремісників.

Подібні сюжети виконувалися і технікою рельєфу. У скульптурі Древнього
царства спостерігаються обидва види єгипетського рельєфу: барельєф і
контррельєф (заглиблення контурів на поверхні каменю).

Композиція рельєфів розгортається в горизонтальних площинах, що
знаходяться одна під одною. Своєрідним є також принцип побудови людської
фігури на рельєфній площині : голова і ноги — у профіль, плечі і груди —
у фас. Постать царя і вельмож за розмірами набагато більша від інших
постатей. Додержуючись основних канонів зображення, художники намагалися
розширити коло сюжетів і образів, вводячи у композиції сцени праці,
жанрові епізоди.

Чимало цікавих сцен, котрі знайомлять нас із побутом, звичаями і
соціальним укладом Стародавньому Єгипту, зустрічаємо у рельєфах гробниць
IV — V династій. На одному з них, зокрема, зображено отару, що
переходить через канал. Погонич несе на плечах ягнятко, а воно тягнеться
до матері, яка (вівця) йде позаду. На іншому рельєфі — сцена, сповнена
глибокого соціального змісту. Збирач податків люто б’є землероба, що
завинив йому борг. Поряд — зображення танцюристок, які розважають свого
господаря. Але, незважаючи на реалістичність цих образів, канонізація в
єгипетському рельєфі ще довго залишається стійкою. Тут переважають
геометризація ліній, контурів, чітке чергування ритму, сувора
послідовність у розташуванні на площині фігур, максимальний лаконізм
образів.

Мистецтво Стародавнього Єгипту мало надзвичайно велике значення для
історії світової культури. Його вплив простежується в майбутньому, в
культурах інших народів. А чудові пам’ятники єгипетського мистецтва і
сьогодні хвилюють нашу уяву своєю високою майстерністю, величним
розмахом, реалістичною вірогідністю.

Висновки

Отже, культура Стародавнього Єгипту, що бере свій виток з III тис. до
н.е. (офіційна версія), є однією з найстаріших і унікальних культур
Сходу.

У стародавніх єгиптян, ймовірно, вперше в історії культури ми знаходимо
високий розвиток почуття краси. Єгиптяни прагнули надати краси усім
предметам. Проте вони не виготовляли чудові речі виключно заради їхньої
краси. Всі предмети служили якійсь практичній потребі.

Стародавній Єгипет став, вірогідно, батьківщиною світової релігії та
естетики. Обожнена сонячна куля постійно вважалась стародавніми
єгиптянами вищим благом та вищою силою. Сонце і життєва сила, світло й
краса з прадавніх часів ототожнювалися в єгипетській культурі, були
життєдайними печатками земного життя.

Основними підвалинами єгипетської культури є віра у вічне життя,
особисте безсмертя. Стародавні єгиптяни дуже цінували щастя, а також
насолоди й утіхи, вважаючи їх найвищою земною метою. Життя і його
цінності настільки поважалися, що переходили в «загробний світ», у якому
люди, за власною уявою, мали вести таке ж життя, як і на землі.

Проте єгипетська культура розвивалася дуже повільно, являючи типовий
зразок застійної давньосхідної культури.

Список використаної літератури

Древние цивилизации. – М., 1989.

История Древнего мира. Расцвет древних обществ. – М., 1989.

Історія світової культури. – К., 1993,

Історія світової та української культури. – К., 2000.

Історія світової культури. Культурні регіони. – К., 1997.

Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи

Eoeueoo?a Noa?iaeaaiueiai ?aeioo

Oeea?e?caoe?y Noa?iaeaaiueiai ?aeioo ia?aoiao? iiiaae o?e oeny/? ?ie?a.
O e?ioe? ?V oeny/ie?ooy aei i.a. a I?aaeaiii-No?aei?e Ao?eoe?, o aeieei?
??ee I?e, noi?ioaaeanue ?aiiuei?aaiaeanieoeueea aea?aeaaa ?aeiao, ye?e
aeiaea ?noi?e/ia aeiey noaoe iaeiei ?c iaea?eueoeo oeaio??a na?oiai?
eoeueoo?e.

Iaeaea aeaiooeny/ie?oith ?noi??th Noa?iaeaaiueiai ?aeioo i?eeiyoi
ae?eeoe ia o?e ia??iaee: ia?oee — Noa?iaeaai?e (ae. 2800-2250 aei i.a.),
ae?oaee — Na?aaei? oea?noai (ae. 2050-1700 aei i.a.), o?ao?e — Iiaa
oea?noai (ae. 1580-1070 aei i.a.). A?aeiia?aeii aeae?eythoue ? o?e
ia??iaee a ?icaeoeo eiai eoeueoo?e.

Aaea o Noa?iaeaaiueiio oa Na?aaeiueiio Oea?noaao aoee noai?ai?
oi?eaeuei? iai’yoee eoeueoo?e — a?iaieoe? oa?aii?a Oaiina, Oao?aia oa
I?ea?eia, no?iene oa?aiia Oao?aia a A?c? ? oa?aiia Aiaiaioaoa ???,
ii?o?aoiee aea?aa’yiee ?aeue?o «Ciae/ee Oane?a» oa /eneaii? ooaeiaei?
nea?ae c a?iaieoeue Oaiaio ? Oai?. Iai?eeeaae, i??ai?aea Oaiina ca
?ici??aie ia ia? nia? ??aieo na?aae eai’yieo aoaeia onueiai na?oo:
aenioa ?? — 146 iao??a, aeiaaeeia iniiae eiaeii? c /ioe?ueio a?aiae —
230 iao??a, ?? na?aaeeia — ii noo? nooe?eueiee ianea c eai’yieo a?ee, o
yeeo c?iaeaii aocuee? i?ioiaee aei oneiaeueieoe? oa?aiia. sse
i?ae?aooaaee aeine?aeieee, aeey oiai, uia ia?aaacoe eai’yi? aeiee oe???
i??ai?aee, iio??aii aoei a 20 oeny/ oiaa?ieo ii?cae?a ii 30 aaaii?a
eiaeiee. Oea ni?aaae? iacae/aeiee iai’yoiee iaiaiaaeaii? aeaaee oa?aiia
? eaoi?aeii? i?aoe? ?aa?a. Iiiaae ni?ie noie?oue noiyoue oe? aeoai?e
ethaeeie — i??ai?aee Oaiina, Oao?aia, I?ea?eia — ia neaeynoiio
ieineia??’? ionoae? iiaeeco Ea??a, aeeeeeath/e o niinoa??aa/?a
caoiieaiiy aaee//th ethaenueei? i?aoe? oa ?icaeoie i?i a?/ia. Aei
a?iaieoeue /a?ac i?uaio ionoaeth aaaea ?aeeia aei?iaa c? Noiaeo, a?ae
ieiaeth/eo aeieei I?eo , aei?iaa, ui neiaie?co? oeyo a?ae aeeooy aei
nia?o? ? a?/iino?. Ia ii/aoeo ionoae? iaaeo ?? noa?aaea aaeaoainueeee
no?ien — eaa c iaee//yi oa?aiia Oao?aia. Niiaeyaeaiiy oeueiai aeeaa ia
oii? ia?oaiai niaeioeeaiai ii?y i?uaieo aethi, a?iaiai? oeo? e
aaciaaeaey niiy/iiai na?oea aeeeeea? o?aiao aeoo?, aeaaiaia?iiy ia?aae
aeeooyi.

Noa?iaeaai? ?aeioyie iaiaeithaaee i?e?iaeo ? caiio aeaaeo. Oaa?eie
aaaaeaeeny nayuaiieie, ?o o?eiaee i?e o?aiao, a?aeaeaaaee ?i oaio, a
i?ney nia?o? aaeuecaioaaee ? oi?iieee a na?eioaaao. Caa?aaeeny oe?e?
eeaaeiaeua nayuaiieo aee?a, aa?ai?a, e?oie, e?ieiaeee?a. Ia oioai?ci?
aaco?oueny ca??ieee?noue ?aeiaonueeeo aia?a, aa?oiaiei na?aae yeeo
oaaaeaany aia niioey ?a, yeiai ia??aeei cia?aaeoaaee nieieii aai oaeyi.
Oa?aii aaaaeaany «neiii niioey», c oeei iia’ycai? ? ii/ano?, ye? eiio
a?aeaeaaaeenue, ? a?aeiia?aeia a?aeoai?aiiy: ia?ao?aeia ia oe?eaaeei,
oa?aii cia?aaeoaaany aaee/aaei, ca?eueiaiei a?ae aeaaee /ano ? caiii?
?aaeueiino?; o neoeueioo?ieo cia?aaeaiiyo a?i niie?eii-oieiaeiei,
iacaiiei ye ca iinoaaith, oae ? ca ae?acii iaee//y oa iiaeyaeii i/ae,
a?aeoiaeea o a?/i?noue.

O iiaiio oea?noa? ?icea?oea a?o?oaeoo?a o?ai?a. O oeae /an oe?iei
i?iaaaeeeinue aoae?aieoeoai nayoeeeu, iaea?aeii?oeie c yeeo ? o?aie
Aiiia-?a a Ea?iaoe? ? Eoeni?? iiaeeco O?a. Oa?aeoa?ia iniaeea?noue oeeo
a?o?oaeoo?ieo nii?oae — iana ??ciiiai?oieo eieii, ye? neiaie?coaaee e?n
(iai?eeeaae, eeoa a a?iinoeeueiiio cae? o?aio a Ea?iaoe? aoei caaaeaii
144 eieiie). Noaeth iie?eaaee oaiii-neiueith oa?aith c cieioeie c??eaie,
? neeaaeaeiny a?aaeaiiy, i?ae ethaeeia oaa/a?? a e?n? niinoa??aa? ci?yia
iaai.

Iaaecae/aeii oe?eaa? ?iciene a?iaieoeue o O?aao, ye? a?aaeathoue nai?th
ieanoeeith, ooaeiaeiueith i?ea?iaeuei?noth. Noa?iaeaai? ?aeioyie aaaee
o?aaeeoe?th cia?aaeaiiy o?ao? o oaee niin?a: aieiaa ? iiae — a i?io?eue,
a oi?n — ?icaa?iooei. Oeueiai i?eioeeio aiie aeio?eioaaeenue
iine?aeiaii, eeoa a V?? noie?oo? aei i.a. o ?aeiaonueeiio ienoaoeoa?
cieea? o?aaeeoe?y oaeiai cia?aaeaiiy (?aeue?o a Iaio?na «Ieaeaeueiee»),
aea oea aoei aaea ia noee? noa?i?aeiaonueei? eoeueoo?e, iaia?aaeiaei?
caaithaaiiy ?aeioo ia?naie.

Cia/i? aeinyaiaiiy noa?iaeaai?o ?aeioyi o aaeoc? o?ceee, o?i??,
iaaeeoeeie, o??o?a??. Aiie ei?enooaaeeny aeanyoeiaith nenoaiith
/eneaiiy, ?i aoee a?aeii? a?eoiaoe/i? ? aaiiao?e/i? i?ia?an??. Uia
aoaeoaaoe i??ai?aee, iaeaoee, a?iaieoe?, iio??ai? aoee ia o?eueee ciaiiy
c iaoaiaoeee, aea e c aaiiao???, o?aaa aoei ai?oe ia/enethaaoe ia’?ie
oeee?iae?a, i?aeoe?, i??ai?aee. Noa?iaeaai? ?aeioyie ai?ee ia?aaeaa/eoe
caoaiiaiiy Niioey, ?io? yaeua i?e?iaee, iniaeeai ia??iaee ?iceeao I?eo,
a?ae yeeo caeaaeaei aaaeaiiy c?iooaaeueii? nenoaie n?euenueeiai
ainiiaea?noaa.

Eoeueoo?a Ianiiioai??

Ianiiioainueea oeea?e?caoe?y aeieeea ia Aeecueeiio Noiae?, ia oa?eoi???
no/aniiai ??aeo, i?ae ??eaie Oea? ? ?ao?ao, o IV oeny/ie?oo? aei i.a. Ia
i?aaei? Ianiiioai??, aea oe?iei i?iaaaeeeinue ??eaaoe?eia n?euenueea
ainiiaea?noai, ?icaeioeeny i?aaeaai? i?noa-aea?aeaae O?, O?oe, E?o,
A??aeo, Ea?na, I?iio?, Eaaao, Oiia oa ?i. ?icea?o oeeo i?no iaceaathoue
cieioei a?eii noa?iaeaaiuei? aea?aeaae ooia??a. Oea ni?aaaaeeeai ? a
i?yiiio, ? a iaoaoi?e/iiio ?icoi?ii?: ooo ae?iaeyeeny c cieioa i?aaeiaoe
iae??ciiiai?oi?oiai iiaooiaiai i?ecia/aiiy oa ca?iy; eoeueoo?a ooia??a
ni?aaeea aaee/aciee aieea ia iiaeaeueoee i?ia?an ia o?eueee Ianiiioai??,
a e onueiai ethaenoaa. Ooia?ai iaeaaeaoue aaaeeea? a?aee?eooy: aiie
ia?oeie iaa/eeenue aeaioiaeyoe eieuei?iaa neei oa a?iico, aeiaeoei
eieani ? eeeiiienia ienueii, noai?eee ia?oo i?ioan?eio a?i?th. Neeaee
ia?o? i?aaia? eiaeaene, aeiaeoee a?eoiaoeeo, a iniia? yei? eaaeaea
iiceoe?eia nenoaia /eneaiiy.

Na?o aeooiaii? eoeueoo?e ooia??a caniiaaiee ia i?oieia??. Ethaeeia
noai?aia c aeeie, cai?oaia ia aiae?e e?ia?; ?? i?ecia/aiiy — i?aoethaaoe
ia aia?a ? ?noe oo ?aeo, yeo aiie /iionue ia niiaeeaathoue. Anana?o —
aiaeanoaaiia aea?aeaaa, a ye?e ona iiaoaeiaaia ia neooiyiino?. Oaia
neooiyiino? a n?i’?, a?iiaaenuee?e iiaaae?ioe?, aaaaea? aeine?aeiee
A.Iie?ea?iia, noaiiaeea nooue aeia?i/einoaa ? i?aaeeueiiai aeeooy
acaaae? o noa?iaeaai?e Ianiiioai??, aaeaea ethaeeia noai?aia aeey
?aanueei? iiaeiiino? e a??iiai neoae?iiy aiaai. Noa?aiiee ? neooiyiee
neoaa iiaea ?ic?aoiaoaaoe ia iee?noue ainiiaea?y. Ioaea, oeyo
neooiyiino?, a??ii? neoaeae oa iioaie aei noa?oeo, i?aaeoae?a ? aia?a —
oea oeyo caiiiai oni?oo, caei?ia’y e aeiaaie?ooy. Ca?aene
aeaoa?i?i?noe/ia eiioeaioe?y aeeooy ethaeeie: a?ae naiiai aeiy
ia?iaeaeaiiy aiii aecia/aia aiaii, ? i?/iai a iueiio ci?ieoe iaiiaeeeai,
oae naii iaiiaeeeai a?aeaa?iooe nia?oue. Nia?oue — oea eoeuei?iaoe?y
aeeooy, caaa?oaiiy oni?o?a ? ia?aiia ethaeeie o ai?iouea? ca
anoaiiaeaiiy ni?aaaaeeeaiai ? neooiyiiai aeeooy. A eoeueoo?? ooia??a
oia?oa a ?noi??? ethaeeia c?iaeea ni?iao ii?aeueii iiaeieaoe nia?oue,
c?icoi?oe ?? ye iiiaio ia?aoiaeo o a?/i?noue. O ooia?nuee?e i?oieia??
aaea ?niothoue i?oe i?i cieioee a?e ethaenoaa oa ?aenueea aeeooy, ye?
caiaeii oa?eoee aei ?ae?a?eieo oyaeaiue ia?iae?a Ia?aaeuei? Ac??, a
i?ci?oa — a a?ae?ei? nthaeaoe.

O noa?iaeaai?i Ooia?? ii/eia?oueny ?icaeoie iaoee, yea iaiaaa?oueny
iaieiae?oe ae?eni?noth. AEa?oe? i?noa O? ?iaeee ano?iiii?/i?
niinoa?aaeaiiy i?ioyaii 360 ?ie?a, ia iniia? /iai anoaiiaeee, ui
i?ioyaei?noue ?ieo — 365 aei?a, 6 aiaeei, 15 oaeeei ? 41 naeoiaea. Oea
a?aee?eooy o?eiaeiny ae?aoeyie o aeeaie?e oa?iieoe? ? aeei?enoiaoaaeiny
aeey ci?oeiaiiy aeaaee iaae ia?iaeii, neeaaeaiiy ?ae?a?eieo i?noe/ieo
?eooae?a oa i?aai?caoe?? oi?aae?iiy aea?aeaaith. AEa?oe? e iaae
aeei?enoiaoaaee ciaiiy i?i ?oo c??ie, I?nyoey ? Niioey, i?i iiaaae?ieo
oaa?ei, i?i oi?ie ?ineei aeey ai?iae?iue, ia?aaeaa/aiiy iiae?e o e?a?i?.
Aiie aoee oiieeie ineoieiaaie, ai?eeie aeno?anainaie oa a?iiioeca?aie. O
aeooiai?e eoeueoo?? ooia??a ua e aein? caeeoa?oueny aaaaoi
ia?icaaaeaiiai.

Aeine?aeieee a?aecia/athoue aeineoue aenieo ooaeiaeith eoeueoo?o
ooia??a. Ae??ciythoueny e?anith e ooaeiaeiueith aeineiiae?noth ?o
a?o?oaeoo?a oa neoeueioo?a. A O?ooe? aoa caaaeaiee eiiieaen nayuaiieo
nii?oae — ceeeo?ao?a, ye? noaee oeaio?ii aeooiaii? eoeueoo?e. Ca nai?th
a?o?oaeoo?ith nayoeiy O?o aoea i?ioioeiii Aaa?eiinueei? aaae?. O Ooia??
aeia?a ?icaeioeany neoeueioo?a. Noaoo? oea??a, aea?oe?a, ai?i?a
aeeiioaaeeny c aeni?an??th i?e i?i?ioi cania?a ae?aaeaiiy, ui na?ae/eoue
i?i aenieo iaenoa?i?noue ?oi?o oai?oe?a. Iaaoei cia/iiai ?icaeoeo
ienoaoeoai ieanoeee a iaoae?: oia?oa cieioi aeei?enoiaoaaeiny a
eiia?iaoe?? c? n??aeii, a?iicith ? e?noth. O neiaaniiio ienoaoeoa?
ooia?e ia?oeie canoinoaaee niin?a aacia?a?aii? ?iciia?ae? i?i iiae??, ui
aeaei ciiao noai?eoe ia?o? ai?/i? oai?e, iaea?aeii?oee c yeeo — ai?/ia
eaaaiaea «A?eueaaiao».

O e?ioe? ?? oeny/ie?ooy aei i.a. ooia?e anei?ethaaeeny c aaa?eiiyiaie.
?icea?oa? noa?iaeaaiy ?aaiaeanieoeueea aea?aeaaa Aaa?eii, yea
i?i?nioaaea aei VI no. aei i.a. Aaa?eiinueea, oaeaeaenueea oa
anne??enueea oeea?e?caoe?? aeoaea aaaaoi ia?aeiyee c eoeueoo?e ooia??a.
Iaea?eueoeo oni?o?a aeinyaee aaa?eiiyie a ano?iiii??. Iaeiae iinooiiai
ao?a/a?oueny iacaeaaei?noue ?aaiaeanieoeueeeo i?no-aea?aeaa, a c
onoaiiaeaiiyi ia?neaenueeiai iaioaaiiy Aaa?eii ia?anoa? aooe noieeoeath,
eiai iaeaoee e ceeeo?aoe ia?aoai?ththoueny ia ?o?ie. O iaoa??aeuei?e oa
aeooiai?e eoeueoo?? noaee iai?aieie ?io? cae/a?, caeiie, a??oaaiiy,
?aeaieia?y. Aaa?eiinueea oeea?e?caoe?y, ii noo?, aoea inoaiiueith oacith
ooia?nueei? oeea?e?caoe?? oa eoeueoo?e.

Eoeueoo?a Eeoath

Eeoae — e?a?ia noa?iaeaaiuei? oeea?e?caoe??: ia eiai oa?eoi??? aeyaeai?
caeeoee ia?a?nii? eoeueoo?e /an?a ?aiiueiai iaeaie?oo oa a?iiciaiai
a?eo. Ia?a?nii-iaueiiee eaae ?nioaaa ooo aeiaai — aei O?V no. aei i.a.,
eiee noi?ioaaeanue ia?oa ?aaiaeanieoeueea aea?aeaaa ?iue. Naia a ?inueeo
aiioo ca?iaeeeany eoeueoo?a, yea aeaea ii/aoie eeoaenuee?e oeea?e?caoe??
a on?e ?? niaoeeo?oe? oa cia/ouino?. Aoa neeaaeaiee a iniiaieo ?enao
i?ny/iee eaeaiaea? oa aeiaeaeaia ienueii — i?iia?ac no/anii?
???iae?o?/ii? eae?a?ao??. Iiaeaeueoee ?icaeoie eoeueoo?e a?aeaoaaany o
ia?oeo oeaio?ae?ciaaieo ?iia??yo — aeeiano?? Oe?iue (221-207 aei i.a.)
oa aeeiano?? Oaiue (206 aei i.a. — 220 i.a.).

Noa?iaeaai?e Eeoae caaaaoea na?oiao iaoeo ? eoeueoo?o cia/ieie
aeinyaiaiiyie: a?i ? aaouee?aueiith oaeeo aeiaoiae?a, ye eiiian (??? no.
aei i.a.), ni?aeiiao? (??? no. aei i.a.), naeniia?ao (?? no. i.a.),
ii?io (O no. i.a.), eieaiae?oeoaaiiy (V?-VIII no.), oa?oi? (???-Vno.). A
aaeoc? iaoaiaoeee aoa a?aee?eoee iaoiae ?ica’ycaiiy ??aiyiue ia?oiai
nooiaiy c aeaiia ? o?ueiia iaa?aeiieie, ae/eneaia a?aeiioaiiy aeiaaeeie
eiea aei eiai ae?aiao?a — /enei ?. A aaeoc? ano?iiii?? eeoaeoe? ciaee,
ye ae?aoiaoaaoe aeaoo caoaiiaiiy Niioey, neeaee iaeei ?c ia?oeo
eaoaeia?a c??ie, aaee niinoa?aaeaiiy ca ieyiaie ia Niioe? oa ?i.

Aeineoue oe?ieiai ?icaeoeo iaaoea oi?a?aey, oeae aaaeeeaee oaeoi?
eoeueoo?e ? i?ia?ano. Eeoaeoe? aaee aeaaao oi?a?aeth c ?iae??th oa
e?a?iaie Na?aaeiuei? Ac?? Aaeeeei oiaeiaei oeyoii, a oaeiae c
a?aanueeeie e?a?iaie, Ei?a?th, ssiii??th — ii?nueeei oiaeiaei oeyoii.

Ia aanue na?o neaaeoueny eeoaenueea iaaeeoeeia, yea ia?
o?ueiooeny/ie?oith ?noi??th. A Noa?iaeaaiueiio Eeoa? aia?oa aoei
iaienaii «Oa?iaeieia?th» (Aaiue oeai), aia?oa noaee i?iaiaeeoe
o??o?a?/i? iia?aoe?? c canoinoaaiiyi ia?eioe/iiai caniao, aia?oa iienaee
? canoinoaaee iaoiae e?eoaaiiy aieeiaeiethaaiiyi, i?eia/aiiyi, ianaaeai.

Eeoaenuee? aoae?aie/? caeiaoee nia? neaao aeaiia nai???aeieie
iai’yoeaie. I?ioyaii aeaio oeny/ ?ie?a, ii/eiath/e c V? no. aei i.a., a
Eeoa? aoaeoaaany iaea?eueoee o na?o? Aaeeeee eaiae, yeee o O??? no.
c’?aeiaa Iae?i c Oai/aeio, — neeaaeia a?ae?ioaoi?/ia nii?oaea c
/eneaiieie i?eno?iyie, oe?eaaeie niiniaaie ia?aea/oaaiiy oa i/euaiiy
aiaee. Ae?oaa aeaeaoia nii?oaea — Aaeeea eeoaenueea no?ia.

O aeooiai?e eoeueoo?? noa?iaeaaiueiai Eeoath aaaeeeaa i?noea iin?aeaa
oaiiiai aoaeaiii? na?aeiiino?, a?aeiiee a ?noi??? ye «eeoaenueei?
oea?aiii??». Oea noai?i o?eniaai? noa?aioeie aoeei-?eooaeueieo ii?i
iiaaae?iee ? ieneaiiy, ye? neeaaeaeenue ia iniia? aeio?eioaaiiy eoeueoo
noa?iaeie. A.Iie?ea?iia cacia/a?, ui a?ia?o?io?y oeeo aoeei-?eooaeueieo
i?eioeei?a c?aooith i?ecaaea aei oiai, ui aiie cai?ieee
?ae?a?eii-i?oieia?/ia ni?eeiyooy na?oo. A aeai?oieia?caoe?y e aei iaaii?
i??e aeanae?ae?caoe?y aoeee oa ?eooaeo ni?e/eieeenue aei oi?ioaaiiy
oi?eaeueiino? eeoaeoey ye iin?y eoeueoo?e. Ianaiia?aae i?noea eoeueoo
aia?a iin?a eoeueo ?aaeueieo eeaiiaeo oa n?iaeieo i?aaee?a. C ae?oaiai
aieo, o? aiae, ye? caeeoeeeny a iioai?aeo, iicaaaeeenue iaeiaioiai
iethaeiaiiy ? noaee oieiaeieie, aano?aeoieie aiaeanoaaie-neiaieaie,
ye-io Iaai, I?aeiaaania, Aeai oiui. Oe? iiiyooy ia iathoue aiaeia?e a
?ioeo noa?iaeaai?o eoeueoo?ao, ai, neaae?ii, eeoaenueea Iaai — ia
yeeenue aia, a aeua caaaeuei?noue, oieiaeia, noai?a, aaniethoii
aaeaeoaea aei ethaeeie. Aaeeeee Aeai — oea anaioiiethth/ee,
anacaaaeueiee Caeii ? Aanietho, aacoi?iiee ? aac?iaiiee, iaaa/aiee ?
ia/oaaiee, iaaeinooiiee i?aaiai /ooo?a ethaeeie, aea anaiiaooi?e
oai?aoeue na?oo. I?ciaoe Aeai, c?icoi?oe eiai nai?i ?icoiii, ni?iaoaaoe
ceeoeny c iei — inue eeth/ia? i?eioeeie oa e?ioeaaa iaoa aeeooy
noa?iaeaaiueiai eeoaeoey. Iaeyne?aa?oa oey eiioeaioe?y iiyniaiiy na?oo
ao?eaia o o?einionueeeo nenoaiao eiioooe?ainoaa oa aeainecio.

O eeoaenueeiio ienoaoeoa? iniaeeaa i?noea iin?aeathoue eae?a?ao?y,
iiac?y oa aeeaiien. ???iae?o?/ia eiaeiaa nenoaia aeaaaea ciiao /a?ac oe?
o?e aeaee ienoaoeoaa a?aeia?aaeaoe aeeooy ethaeeie a iaeiioa?ii?oeo
ii?ooao ?? aeoo?, iaea?eueo iiaii a?aeoai?thaaoe ?? i?aaiaiiy aei ceeooy
ienoaoeoaa c ienoaoeoaii aeeooy.

Oaia 2. EOEUeOO?A NA?AAeIUeIA?**ss

Oa?i?i «na?aaei? a?ee», oi/i?oa «na?aaei?e a?e» (a?ae eao. medius —
na?aaei?e), aeiee a ?oae?? o OV-OV? no. na?aae aoiai?no?a. Ia ??cieo
aoaiao ?icaeoeo ?noi?e/ii? iaoee a oea iiiyooy aeeaaeaee ??ciee ci?ino.
Aoiai?noe, i?ina?oeoae? aaaaeaee na?aaei? a?ee ia??iaeii aeeaieiai
eoeueoo?iiai caiaiaaeo ia i?ioeaaao aenieiio ceaoia? eoeueoo?e a
aioe/iiio na?o? ? a iiaee /an. Iaaaoeaii aei Na?aaeiueia?//y noaaeany
oaeiae Aaaaeue, iaceaath/e eiai nai???aeiei oeiii aa?aa?noaa. ?iiaioeee,
a oaeiae i?aaenoaaieee o?enoeyinueeiai ia?niiae?cio, aeineoue aeniei
ioe?ithaaee ?ieue Na?aaeiueia?//y a ?noi??? eoeueoo?e, aaaaeath/e oeth
aiioo iaea?eueo ieiaeioai?iei ia??iaeii aeooiaii-eoeueoo?iiai
i?aeianaiiy o na?oia?e ?noi???.

Na?aaeiueia?/ia eoeueoo?a A?caio??

A ?icaeoeo na?oiai? oeea?e?caoe?? a?caio?enueea eoeueoo?a caeia?
aeaeaoia i?noea. Aeey ia? oa?aeoa?i? o?i/enoa ieoi?noue ? aioo??oiy
oeyoaoi?noue, oea nai???aeiee neioac eoeueoo?ieo o?aaeeoe?e
a?aei-?einueeiai na?oo ? o?enoyinoaa, a oaeiae aee?i?noe/iiai Noiaeo.
A?caio?enueeee oei eoeueoo?e ia iiae?aiee i? ia cao?aeii?i?iiaenueeee,
i? ia no?aeiee.

A?caio?enueea ?iia??y aeieeea ia ?oaaae? aeaio aiio — caaeaae? i?ciuei?
aioe/iino? oa ia?iaeaeaiiy na?aaeiueia?/iiai noni?euenoaa. Noieeoeath ??
noaa Eiinoaioeiiiieue, caniiaaiee ?iia?aoi?ii Eiinoaioeiii ? o 324-330
??.

Ca oi?iith aea?aeaaiiai i?aae?iiy A?caio?y aoea naiiaea?aeaaiith
iiia?o??th: a ?oeao ?iia?aoi?a (aaneeaana) cina?aaeaeoaaeanue
caeiiiaeaa/a, aeeiiaa/a, noaeiaa ? a?enueeiaa aeaaea; aiia aaaaeaeany
aiaeanoaaiiith, a a?i nai — iiaaeeoaeai on?o o?enoeyinueeeo ia?iae?a. ?
ana ae oey aeaaea aei iaaii? i??e aoea iaiaaeaia oaeeie onoaiiaaie, ye
naiao (neiee?o), aea?aeaaia ?aaea (eiinenoi??e) ? ae?ie (i?aai?caoe??
a?eueieo a?iiaaeyi a?ciao?enueeeo i?no).

Nai???aei?noue noni?eueiiai ?icaeoeo A?caio?? ia iaio yne?aai
i?iyaeeany a aaeoc? i?aaiaeo a?aeiinei. Ooo ye o noa?? oeea?eueiiai, oae
? a noa?? e?ei?iaeueiiai i?aaa a?eueoith i??ith, i?ae ia Caoiae? iaee
aieea ?einuee? th?eaee/i? o?aaeeoe??. Ia a?aei?io a?ae ?ioeo e?a?i oiai
/ano, A?caio?y caeeoaeanue aea?aeaaith, aea caa??aaeiny ?aeeia
eiaeeo?eiaaia e iaia’yceiaa aeey anueiai ianaeaiiy ?iia??? ae?th/a
i?aai. Caaaeaiiy oeea?eueiiai i?aaa THno?i?aia, yea no/anieee iaceaaee
«o?aiii i?aaiai? iaoee», neeaaeaeiny c Eiaeaeno — iniiaieo i?aaiaeo
iieiaeaiue, caiice/aieo o ?einueeeo th?eno?a, ?inoeoooe?e — ei?ioeeo
?aeiiaiaeaoe?e aeey th?eni?oaeaioe?? ? Iiaae — iiaeo caeii?a, aeaeaieo
naiei THno?i?aiii. Naia caaaeyee caaaeaiith oeea?eueiiai i?aaa
THno?i?aia aeinyaiaiiy ?einueei? th?eaee/ii? iaoee noaee iaaeaaiiyi
th?eno?a Na?aaei?o a?e?a ? Iiaiai /ano.

A ?aeaieia?/iiio ? nioe?aeueii-iie?oe/iiio aeeoo? a?caio?enueeiai
noni?euenoaa cia/io ?ieue a?ae?a?aaaea o?enoeyinueea oea?eaa, yea a ?V
no. noaea nithcieeii ? iii?ith aea?aeaae. O A?caio?? oea?eaa ia iaea
o??? aaei?i?no?aoeaii? e aeiiii?/ii? aeaaee, ui a Cao?aei?e ?a?ii?.
I?aaineaai? ???a?oe ia i?aoaiaeoaaee ia aeaaainoai iaae iiaooiueith
na?onueeith aeaaeith, i?iiia?aeoaaeanue ?aeay ?aeiino? c aea?aeaaith.
?einueea ae eo??y iaooeeueii a?aenoithaaea aeieo?eio i?i i?eiao
aeooiaii? aeaaee iaae na?onueeith. No?aeio ? cao?aeio oea?eao ?icae?eyee
no?ee? nioe?aeueii-ineoieiae/ie a?aei?iiino?, ui aei?aieeenue o oe?ieeo
eieao na?aaeiueia?/iiai noni?euenoaa. Cao?aei?e ?ae?a?eiino? aoea
aeanoeaa aeeaiea aiioe?eia iai?oaeai?noue, ui iaaeoaaea c
aecaeueoaoe??th; a??oaaiiyi a?ae?a — aano?aeoia o?einionueea
?icnoaeeea?noue, i?eoeeuei?noue aei o?ainoeaiaeaioieo ?aeae.
Noaeeueiaaia oyaa eaoeiyi iino?eii ni?yiiaoaaeanue aei no?aaeaeaiue
O?enoa, no?aoieo ioe a??oiee?a o iaee?; a i?aaineaai?e oea?ea? ia ia?oee
ieai aenoaaeenue ?aae?nii ina?oeai? iiiaioe aeeooy Neia Aiaeiai, eiai
aine?an?iiy, i?aeianaiiy aeoo a??oth/eo aei aaaeanoaaiiiai na?oea, aei
ia?aiiae aeia?a iaae ceii.

Nenoaia ina?oe o A?caio?? caa?aaea niaaeei?iiee ca’ycie c aioe/i?noth.
Ae?oae o a?oe? oanoe-naie ?ie?a a?aeaeaaaee aei ii/aoeiai? oeiee, aea
aiie i?ioyaii aeaio-o?ueio ?ie?a a/eeenue ienaoe, /eoaoe ? ?aooaaoe.
Ii/aoeia? oeiee aoee i?eaaoieie, ieaoieie, a oaeiae iiaee oo?eioaaoenue
iiianoe?yie, oea?eaaie aai i?nueeeie iaueiaie, caeeoath/enue aeinooiieie
aeey an?o eaoaai??e ianaeaiiy. Aeey i?iaeiaaeaiiy ina?oe ? ?icaeoeo oe?e
a?eueo aenieeo nooiai?a ?nioaaa aeoaea aaaeeeaee noeioe: a ?iia??? c
oeaio?ae?ciaaiei oi?aae?iiyi ? ?icaaeoaeaiei ath?ie?aoe/iei aia?aoii ia
iiaeia aoei caeiyoe aenieo iinaaeo aac aeinoaoiuei? ina?oe.

O?, ui ae??oeee i?enayoeoe naaa iaooe? aai aiooaaeeny caeiyoe aenie?
aea?aeaai? iinaaee, i?iaeiaaeoaaee ina?oo, aea/ath/e ?eoi?eeo,
o?einio?th oa th?eni?oaeaioe?th. A ?aii?e ia??iae ?iia??? caa??aaeeny
noa?? oeaio?e aioe/ii? ina?/aiino? — Ao?ie, Aeaenaiae??y, Aio?io?y,
Aae?oo, Aaca. Caiaeii oe? oeaio?e caiaiaaeathoue: Aeaenaiae??enueea
a?ae?ioaea aeia a?ae iiaeaae?, a ieaoii?anueea Aeaaeai?y cae?eaa?oueny
ca iaeacii ?iia?aoi?a THno?i?aia. Aeieeathoue iia? iaoeia? ? iaa/aeuei?
oeaio?e; a Eiinoaioeiiiie? a ?V no. noai?th?oueny Iaaiaa?nueea aeua
oeiea, a a 1045 ?. — oi?aa?neoao.

C ia?aiiaith o?enoeyinoaa i?ia?aeia i?noea a nenoai? ciaiue caeiyei
aiaineia’y. Iaaecae/aeiee ?icea?o ia?aaeeaa? eia?ea, ye iniiaa iiaoaeiae
aiaineianueei? aeiaiaoe/ii? nenoaie. A?caio?enueea o?einio?y, ia
a?aei?io a?ae cao?aeii?a?iiaenueei? noieanoeee, aacoaaeanue ia aea/aii?
e eiiaiooaaii? aioe/ieo o?einionueeeo a/aiue on?o oe?e ? iai?yie?a,
iaeiae a O? no. o i?e iineeth?oueny aieea ?aeaae?noe/ii? nenoaie
Ieaoiia, yea aeei?enoiaoaaeanue ? aeey iaa?oiooaaiiy i?aaa ia e?eoe/ia
noaaeaiiy aei oea?eiaieo aaoi?eoao?a.

?icaeoie i?e?iaeie/eo iaoe, a oaeiae iaoaiaoeee e ano?iiii??
i?aeii?yaeeiaoaaany iio?aaai i?aeoe/iiai aeeooy — ?aianae, ii?aieaaaiiy,
oi?a?ae?, a?enueeia?e ni?aa?. A iaoaiaoeoe? ii?yae c eiiaiooaaiiyi
i?aoeue noa?iaeaai?o aaoi??a ?icaeaaeeny ye ooiaeaiaioaeuei?, oae ?
i?eeeaaei? iai?yiee. Iniaeeai ieiaeioai?i?noth a?aecia/eany Eaa
Iaoaiaoee (?O no.), yeee caeeaa iniiae aeaaa?e, aeei?enoaa aoeaaii?
iicia/aiiy a ?ie? neiaie?a, i?ineaaeany aaaaoueia aeiaoiaeaie, cie?aia
na?oeiaiai oaeaa?aoo oa oeo?iioae?eie iaoai?ciaie, ui a?aaeaee
?iicaioe?a a ?iia?aoi?nueeiio iaeaoe?.

O einiia?ao?? e ano?iiii?? oi/eeany aino?a ai?ioueaa i?ae caoenieeaie
aioe/ieo nenoai oa i?eoeeueieeaie o?enoeyinueeiai na?oiaeyaeo. A V? no.
Einueia ?iaeeeiieaa o «O?enoeyinuee?e oiiia?ao??» iaiaaaany ia?aaeyiooe
nenoaio Ioieaiay. Eiai einiiaii?y aaco?oueny ia a?ae?eieo oyaeaiiiyo i?i
oa, ui Caiey ia? oi?io ieineiai /ioe?eeooieea, ioi/aiiai ieaaiii ?
iie?eoiai iaaaniei eoiieii.

Cia/ieie aoee aeinyaiaiiy a?caio?eoe?a o aaeoc? iaaeeoeeie ? o?i??.
Aiie ia o?eueee eiiaiooaaee i?aoe? Aaeaia ? A?iie?aoa, aea e
ocaaaeueieee i?aeoe/iee aeina?ae, oaeineiiaeeee ae?aaiinoeeo. A V?? no.
o A?caio?? aoa aeiaeaeaiee «a?aoeueeee aiaiiue» — noi?o iaooe, aaoaiiai
aaiia ? ??cieo niie, ui caaacia/oaaei oni?o o ii?nueeeo aeoaao ?
iniaeeai a ai?iouea? c a?aaaie.

A ienoaoeoa? A?caio?? iaioaaee ocaaaeueiaii-ni??eooae?noe/i? i?eioeeie,
ye? a?oioothoueny ia a?ae?ea? a?ae ?aaeueiino? ? ia?aianaii? o noa?o
aeueo, aano?aeoieo ?aeae. ?aeaaeueiee anoaoe/iee ia’?eo, yeee ia?aaoaa?
a aeooiai?e noa??, iieno?oueny ca aeiiiiiaith oaeeo anoaoe/ieo
eaoaai??e, ye i?ae?ania, na?oei, eie??, ia?ac, ciae, neiaie. O
ooaeiaei?e oai?/ino? ia?aaaaeaee o?aaeeoe?iiae?ci, eaiii?/i?noue.

A?caio?enuee? iaeno?e, c iaeiiai aieo, caa?aaee neeaaeio oaoi?eo
ia?acioai?/iai ienoaoeoaa, c ae?oaiai — iaiiaieee ?? iiaei neiaie?/iei
ci?noii. Noeeue ?o aeeaiieno oa?aeoa?eco?oueny ii?aeiaiiyi ieineeo
neeoao?a c ieaaiith ?eoi?eith e?i?e oa aeaai?iaeiith aaiith oa?a, aea
ia?aaaaeaee io?io?i?, e?eia?, nei?, ieeaeiai-caeai? e cieio? oiie. A
IV-VI no. o a?ciao?enueeiio aeeaiien? ua iaioaaee aioe/i? o?aaeeoe??, ui
ciaeoei a?aeia?aaeaiiy a iica?oe? Aaeeeiai ?iia?aoinueeiai iaeaoeo a
Eiinoaioeiiiie?; caiaeii, o ?O-O no., oi?io?oueny no?iaee ?eiiia?ao?/iee
eaiii, neeaaea?oueny oe?e?nia nenoaia aeaei?o o?aio, iaaiee ii?yaeie
?icoaooaaiiy a?ae?eieo noeai ia eiai no?iao ? eoiieao. Iaeia c aa?oeo
ienoaoeoaa oeueiai /ano — iica?ea o?aio na.Nio?? o Eiinoaioeiiiie?.

Ia e?iaoeue O??? e na?aaeeio O?V co. i?eiaaea? ua iaeei ia??iae
?icea?oo a?caio?enueeiai aeeaiieno, ca’ycaiee c iioe?aiiyi aoiai?noe/ieo
oaiaeaioe?e o eoeueoo??. AEeaiienoe? iaiaaathoueny aeeoe ca ?aiee
anoaiiaeaieo eaiii?a oea?eiaiiai ienoaoeoaa, caa?oathoueny aei
cia?aaeaiiy ia aano?aeoii?, a aeeai? ethaeeie. I?ae?anieie iai’yoeaie
oeueiai /ano ? iica?ea ? o?anee iiianoe?y Oi?e. Iaeiae a?caio?enueea
ienoaoeoai ia ciiaei i?aeiyoeny aei ?aae?cio ?oae?enueeiai ?aianaino ?
iaaeae? caeeoaeinue o oi?iao noa?i? eaiii?ciaaii? ?eiiia?ao??.

Cia/iee aeeaae A?caio?? a ?icaeoie na?aaeiueia?/ii? a?o?oaeoo?e.
A?caio?enuee? ciae/? noai?ththoue iiae i?eioeeie caaoaeiae i?no: o
oeaio?? ?icoaoiao?oueny aieiaia ieiua c niai?ii, a?ae ia?, aeia?eueii
ia?aie?oath/enue, ?icoiaeyoueny aoeeoe?. I?ae?aniei c?aceii oea?eiaiiai
aoae?aieoeoaa ? o?ai na.Nio?? a Eiinoaioeiiiie?, nii?oaeaeaiee o 532-537
??. ca iaeacii THno?i?aia.

Na?aaeiueia?/ia eoeueoo?a Cao?aeii? ?a?iie

O ia??iae Na?aaeiueia?//y caeeaaeathoueny iniiae ?a?iiaenueei?
oeea?e?caoe??, ine?eueee a noa?iaeaai? /ane ia aoei ?a?iie o ?icoi?ii?
eoeueoo?ii-?noi?e/ii? ni?eueiioe. Iiceoeaiee aeeaae Na?aaeiueia?//y a
?noi??th eoeueoo?e ethaenoaa aaee/aciee, i?iyaeany a?i a on?o ?? aaeocyo
— a ina?o?, o?einio??, eiie?aoieo iaoeiaeo ciaiiyo, ienoaoeoa?.

Aeey aeeaoiai ?icoi?iiy ci?noo ? iai?yie?a eoeueoo?iiai i?ioeano
Na?aaeiueia?//y iaiao?aeii c’ynoaaoe iniaeeaino? ?noi?e/ieo ianoaaei
oeueiai ia??iaeo.

E?ao Cao?aeii? ?einueei? ?iia??? iciaiaioaaa ii/aoie iiai? aiioe —
na?aaei?o a?e?a, iniiaiei ci?noii yeeo aoei oi?ioaaiiy oaiaeaeueieo
a?aeiinei, ianaiia?aae o noa?? caieaaieiae?iiy. ?icaeiooa oi?ia
oaiaeaeueii? aeaniino? yaeyea niaith niaaeei?iio caiaeueio aeani?noue
i?aaenoaaieea iai?aii? aa?o?aee, ca yeo a?i ionea a?aeaoaaoe a?enueeiao
/e ?ioo neoaeao o naiueei?a. Iie?oe/ia nenoaia oaiaeaeueiiai
noni?euenoaa a?aecia/aeany ia?o ca ana oei, ui aeaaea aoea
aaciina?aaeiuei ca’ycaia c caiaeueiith aeani?noth, aenooiaea ??
ao?eaooii. sse ia aeeaii, aea a /ane Na?aaeiueia?//y iaa?aee ?aaeueiino?
ia?o? oi?ie aeaiie?ao?? a oe?oiio canoinoaaiiy, i?ae, iai?eeeaae, a
aioe/iiio ?aaiaeanieoeueeiio noni?euenoa?.

A O?-O??? no. noaei ooaa?aeaeoaaoenue i?nueea naiia?yaeoaaiiy. sseui
i?noi iiai?noth ca?eueiyeiny a?ae aeaaee naiueei?a-oaiaeaea, aiii
io?eioaaei noaoon eiioie. Eiioiaeueiee oei naiia?yaeoaaiiy i?a
ia?aoai?thaaoeny a i?noi-aea?aeaao c ?anioae?eainueeith oi?iith
i?aae?iiy. I?nuee? ?anioae?ee iaee aeanio aeai?io aaei?i?no?aoe?th, nai?
noaee, iie?oe?th e a?i?th, /aeaieee iiiaoo. Oaeee oei naiia?yaeoaaiiy
iaaoa iioe?aiiy a ?oae?enueeeo i?noao Aaiaoe??, Oei?aioe??, Aaio?. Ia
/ie? eiioie noiyea i?nueea ?aaea, yea cae?enithaaea ea??aieoeoai
aaei?i?no?aoeaii-ainiiaea?nueeith ae?yeuei?noth, aeaeaaaea
caaaeueiiiaia’yceia? ?icii?yaeaeaiiy. ?aaeith ea?oaaee aeai?i? iniae:
ia? (O?aioe?y, Aiae?y), ao?aii?no? (I?ia//eia), eiinoe (?oae?y). I?nueea
iaueia aoea iaiaeii??aeiith ca nioe?aeueiei neeaaeii, aeeth/aea ??ci?
ei?ii?aoe?? ? noaie. Oi?aiaa ianaeaiiy ia’?aeioaaeinue o a?eueae??, a
?ai?nieee — a oeaoe. Oeao oaeiae aoa iie?oe/ii ni?yiiaaiith
i?aai?caoe??th, i/iethaaiith aeai?iei iaa?no?ii.

A OV no. oaiaeaeueia aea?aeaaa nyaa? iaeaeuiai nooiaiy oeaio?ae?caoe??
/a?ac aaniethoio iiia?o?th, iiceoeaia cia/aiiy yei? iieyaaei a oiio, ui,
ci?oeithth/e aeiiii?/io ? eoeueoo?io ?aei?noue ia?iae?a, aiia ni?eyea
oi?ioaaiith ?a?iiaenueei? iaoe??. Iaeiae aiia ae noai?eea ? aaee/aciee
aia?ao ianeeuenoaa, yeee, ia/a aaeeoainueeee ni?oo, aeooea noni?euenoai.

A aiioo Na?aaeiueia?//y ?a?iia noaea aieiaiei iin??i eoeueoo?e
eaoieeoeueei? oea?eae, iiaooi?noue yei? iino?eii c?inoaea. Aaea o
O??-O??? no. ?einuee? iaie aeaeaaaee caaaeueiiiaia’yceia? aeoe (aoeee),
aieiae?ee aeeeth/iei i?aaii neeeeaoe niai?e ? naieoe?iioaaoe ?o
iinoaiiae. Iaia aoa aeuith noaeiaith ?inoaioe??th ye o oea?eiaieo
ni?aaao, oae ? a ni?aaao na?onueei? aeaaee. I?e ?iieaio?? ???
(1160-1216) aaaaoi ?a?iiaenueeeo iiia?o?a aeciaee naaa eiai aanaeaie. A
ai?iouea? c iaiie??ieie iaie aeei?enoiaoaaee ?ioa?aeeeo — caai?iio
a?aei?aa on?o aiaineoae?iue ? ?ae?a?eieo ia?yae?a ia oa?eoi??? o??? /e
?ioi? aea?aeaae, a oaeiae a?aeeo/aiiy iiia?o?a a?ae oea?eae, ca?eueiaiiy
i?aeaeaieo a?ae i?enyae ei?ieth.

A aiioo Na?aaeiueia?//y aeinyaea aenieiai ??aiy oe?eueia ?
oi?aa?neoaonueea ina?oa. Aeey iaa/aiiy ee??ee?a aeei?enoiaoaaeenue
?ieneiinuee? e iiiano?enuee? oeiee, o yeeo Aiaoe??i ? O.Eann?aei?ii
(487-578) aoei aaaaeaii iiae?e «naie a?eueieo ienoaoeoa» ia aea?
/anoeie: o?ea?oi (o?e oeyoe ciaiiy: a?aiaoeea, ?eoi?eea ? ae?aeaeoeea)
oa eaaae??oi (/ioe?e oeyoe ciaiiy: aaiiao??y, a?eoiaoeea, ano?iiii?y ?
ioceea). O O??-O??? no. ia aac? oaeeo oe?e aeieeee oi?aa?neoaoe. A 1200
?. o O?aioe?? caniiaaii Ia?ecueeee oi?aa?neoao; a ?oae?? aoee oae?
a?aeii? oeiee, ye Aieiinueea th?eaee/ia oa Niea?inueea iaaee/ia.
Ia?ecueeee oi?aa?neoao iaa /ioe?e oaeoeueoaoe: «iieiaeoee», aai
a?oenoe/iee, ia yeiio aea/aeeny «n?i a?eueieo ienoaoeoa», ? o?e
«noa?oeo» — iaaee/iee, th?eaee/iee oa aiaineianueeee, aea iiaeia aoei
iaa/aoeny i?ney cae?i/aiiy a?oenoe/iiai.

O O??? no. c’yaeeenue e ?io? oi?aa?neoaoe: Ienoi?aenueeee oa
Eaia??aeaenueeee a Aiae??, Naeaiainueeee a ?niai??, Iaaiieuenueeee a
?oae??. A ianooiiiio noie?ooy caniiaai? I?acueeee, E?ae?anueeee,
Aaeaeaeueaa?cueeee, Eaeueinueeee ? A?oo?onueeee. Iai?ee?ioe? OV no. a
Cao?aei?e ?a?ii? iae?/oaaeiny 65 oi?aa?neoao?a, o ia?aaaaei?e a?eueoino?
caniiaaieo c naieoe?? ?einueei? eo???.

Iaoea a na?aaei? a?ee aoea a iniiaiiio eieaeiith ni?aaith. Aiia
iie?aeanue aieiaiei /eiii ia aano?aeoia ieneaiiy ? eeo iacia/iith i??ith
ia aenia?eiaio, ine?eueee ua ia noaaeea ia?aae niaith i?aaiaoe/ii? iaoe,
ia ao?o/aeanue o i?e?iaeiee o?ae iiae?e, a iaiaaaeany c?icoi?oe na?o o
i?ioean? niiaeyaeaiiy. A iaooe? aeae?eyee /ioe?e iai?yiee. Ia?oee —
o?ceei-einiieia?/iee, yae?ii yeiai aoei a/aiiy i?i ?oo ia iniia?
iaoo?o?einio?? a??noioae?cio; a?i ia’?aeioaaa noeoii?noue o?ce/ieo,
ano?iiii?/ieo ? iaoaiaoe/ieo ciaiue, ui i?aeaiooaaee a?oio aeey ?icaeoeo
iaoaiaoe/ii? o?ceee Iiaiai /ano. Ae?oaee — a/aiiy i?i na?oei; iioeea o
aocueeiio ?icoi?ii? aoea /anoeiith caaaeueii? aeieo?eie — «iaoao?ceee
na?oea», ui aeieeaaei ?c canaae iaiieaoii?cio. O?ao?e — iaoea i?i aeeaa;
oeae iai?yiie ioiiethaaa eiiieaen ieoaiue i?i aeooo, ye aeaea?aei
?ineeiiiai, oaa?eiiiai ? ethaenueeiai aeeooy, a aeon? a??noioae?cio.
*aoaa?oee iai?yiie noinoaaany ano?ieiai-iaaee/ieo ciaiue, o oiio /ene?
aeo?i??. Nai???aei?noue aeo?i?? iieyaaea a oiio, ui aiia ia’?aeioaaea a
iaaio oe?e?nio nenoaio iaoeia? ocaaaeueiaiiy ? oaioac?th, ?aoe?iiaeueio
eia?eo ? i?oieia?th, aoaeo/e iaea?eueoa iia’ycaia c iniaeeainoyie
na?aaeiueia?/iiai ieneaiiy.

E?oa?aoo?a O??-O??? no. iaea ia?aaaaeii aee?eaaeueia ni?yioaaiiy uiaei
?nioth/eo ii?yaee?a. Iniaeeaa i?noea caeiaea iiac?y aaaaio?a (a?ae i?i.
vagants — a?iaey/? ethaee), ye? c’yaeeenue o I?ia//ei? ? O?aioe??.
Oai?/?noue aaaaio?a aoea a?eueiiaeoiia, aaoeaoia, aeoaea aeaeaea a?ae
aneaoe/ieo ?aeaae?a Na?aaeiueia?//y — aiia ini?aoaaea aacoo?aioi?
aanaeiu?, a?eueia aeeooy, aee?eaaea caaea?eea?noue eaoieeoeueeiai
aeooiaainoaa.

Oa?aeoa?ecoth/e na?aaeiueia?/ia ia?acioai?/a ienoaoeoai, o?aaa
i?aee?aneeoe eiai noeeueia? iniaeeaino?, ye? iaea?eueoa i?iyaeeenue o
oea?eiai?e a?o?oaeoo?? ? neoeueioo??. C /an?a Ea?ea Aaeeeiai
ae?iaey?oueny oae caaiee ?iiainueeee noeeue: iiianoe?nuee? oea?eae
iaaaaeothoue oi?oaoe? c iaeeie ? aocueeeie a?eiaie, i?ecaieaieie
eieiiaie, ianeaieie aaaeaie. Ana aaaaonoai neoeueioo?ieo cia?aaeaiue
cina?aaeaeaii ia aieiaiiio oanaae? ? a na?aaeei? a?aoa?y, yeee
?icoaoiaaiee ia i?aeaeuaii?. Ana oea, ?acii ocyoa, aeaiiino?oaaei
oea?eiaio iiaooi?noue, aaee/ aeooiaiiai ee??o ? ii?iaeaeoaaei a ethaeei?
ona?aeiieaiiy aeaniiai aacneeey.

A ae?oa?e iieiaiei? O?? no. ia Caoiae?, ia?o ca ana o i?ai?/i?e
O?aioe??, c’yaey?oueny ?ioee a?o?oaeoo?iee noeeue — aioe/iee. Aeey
iueiai oa?aeoa?ia ono?aie?iiy nii?oaee aai?o ca ?aooiie aino?eo
no??e/aoeo oiee?a. O no?iao iiyaeythoueny aaee/aci? a?eia c eieuei?iaei,
iaeueiaie/i?icienaiei neeii. *eneaii? aino?ieiioni? a?ee, aaaaonoai
neoeueioo?, icaeia — ona oea iaaeaaaei aioe/iei niai?ai aeeiai?/iino?,
i?iaoaeaeoaaei ?ae?a?eii-i?noe/i? ii/oooy. Aioe/iee noeeue
aeei?enoiaoaaany ? a na?onueeeo aoaeiaao.

Oaeei /eiii, o iaae?ao Na?aaeiueia?//y aoea iaa?iiaaeaeaia aaee/acia
aeooiaii-eoeueoo?ia aia?a?y, yea ni?eyea yne?aaiio niaeaoia?
ethaenueeiai aai?y a /ane A?ae?iaeaeaiiy ? ?aoi?iaoe??.

Похожие записи