Даний реферат виконаний командою сайту

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com» www.ukrreferat.com —
найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами!

Реферат

на тему:

Культура після ІІ світової війни

Друга половина XX ст. стала новим етапом розвитку світової культури,
який почався після другої світової війни і характеризується новими
рисами, що виникли внаслідок змін у суспільстві.

По-перше, трансформація суспільства на Заході була пов’язана з НТР, яка
розгорнулась у 50—60-х pp. і триває донині. Починаючи із Заходу, нові
тенденції в культурі, житті людей поширилися на весь світ. НТР стала
однією з причин перетворення індустріального суспільства у
постіндустріальне.

По-друге, на розвиток культури впливає індустріалізація.

Індустріалізація, що дала людству досконалі технічні засоби й новітні
технології, створила нові умови для тиражування й передавання культурної
інформації про концерти, фестивалі, конкурси, експозиції. Зникла
визначальна різниця між тим, де перебуває глядач, а де — витвір
мистецтва. Споживачем «культурної продукції» є все суспільство.

По-третє, відбувається інформатизація культури, тобто надання духовному
виробництву інформативного характеру. Розвиваються комп’ютерні мережі,
найяскравішим втіленням яких є Інтернет, що сприяє виникненню
«інформаційного суспільства».

По-четверте, поряд з інформатизацією культури відбувається її технізація
— залежність від рівня й характеру машинних технічних засобів як
передавання культурної інформації, так і її виробництва. Тепер комп’ютер
може створювати витвори мистецтва.

По-п’яте, в нашому небезпечному світі люди чимраз частіше доходять
висновку, що весь світ єдиний. Внаслідок цього в культурі формується
нова тенденція — космізація, тобто розуміння загальної (космічної)
єдності людини і навколишнього природного середовища. Саме в цій сфері
налагоджуються взаємини між країнами Сходу і Заходу. А космізація
культури, своєю чергою, привела до екологізації культури, спрямованої на
охорону навколишнього середовища. У 70-х pp. виник масовий рух за
охорону природи — «зелені», було сформовано міжнародний рух «Грін-піс»
(«Зелений світ»). Космізація та екологізація сприяють поширенню
гуманістичних аспектів у культурі.

По-шосте — взаємопроникнення культур різних регіонів. Зараз у науці й
суспільній свідомості поширюється усвідомлення глобалізації соціальних і
культурних процесів у сучасному світі, що сприяє активному діалогу
культур Заходу і Сходу, пошукові точок дотику, взаємодії й трансформації
культур. Так, скажімо, кращі характерні риси західної культури — дух
демократії та громадянського суспільства, динамізм, орієнтація на
новизну, ствердження гідності й поваги до людської особистості, ідеали
волі, рівності, толерантності, — запозичають передові країни Азії та
Африки.

На західне суспільство навзаєм позитивно впливають духовно-моральні
системи східних країн, які орієнтуються на високі духовні основи в
людській особистості й критично ставляться до всього плотського,
приземленого.

По-сьоме, поряд із тенденціями інтернаціоналізації у світовому
культурному процесі відбувається бурхливий розквіт національних культур,
особливо в умовах здобуття незалежності державами «третього світу». Це
зробило світову культуру кінця XX ст. надзвичайно різноманітною.

По-восьме, у другій половині XX ст. провідну роль починають відігравати
масова культура і поп-культура, які, на відміну від елітарної,
орієнтуються не на реалістичні образи, а створюють світ міфічних героїв
(Супермен, Бетмен, Міккі Маус і т. д.).

По-дев’яте, у багатьох галузях мистецтва в повоєнні роки з’явилися нові
течії та стилі, наприклад, в архітектурі — споруди з бетону і скла. У
кінематографі широко використовується комп’ютерна графіка, з’являються
нові напрями в музиці: рок-музика, поп-музика, рок-опера — поєднання
класичного й сучасного стилів і т. д.

По-десяте, в повоєнний час було створено авторитетні міжнародні
організації, які клопочуться проблемами культури у світовому масштабі.
Зокрема, ЮНЕСКО чимало зробила для збереження культурної спадщини
минулого, сприяє розвиткові національних культур, особливо країн Сходу й
Латинської Америки, приділяє велику увагу питанням міжнародного
наукового й культурного співробітництва.

У другій половині XX ст. людство зробило величезний крок в оволодінні
таємницями природи та їхньому практичному застосуванні. Відкриття і
мирне використання атомної енергії, освоєння космосу, поява нових
технологій змінили організацію та управління виробництвом. Корінний
переворот у продуктивних силах суспільства, коли наука перетворилася на
безпосередню продуктивну силу, дістав назву науково-технічної революції
(НТР). Початком НТР вважають 50-ті pp., коли стали до ладу перші атомні
електростанції, було запущено перший супутник Землі, розпочалося
використання у промисловості електронно-обчислювальних машин. Характерні
риси НТР: універсальність (охоплює всі галузі) і пришвидшення
науково-технічних перетворень (скорочує час між відкриттям і
впровадженням). Розгортання НТР привело до активізації
соціально-економічних процесів у світі. Наука, що раніше виступала лише
як джерело нових технічних ідей, перетворилася на безпосередню виробничу
силу. Виробництво ставило завдання перед наукою, а наука пропонувала
нові технології виробництву. Якщо на першому етапі НТР тільки робилися
перші кроки в цьому напрямі, то на другому етапі, у 60-ті pp., масовою
стала автоматизація виробництва: широко використовувалися роботи,
автоматизовані системи управління виробництвом.

Від початку 80-х pp. настав третій етап НТР. Автоматизація та
роботизація виробництва досягли такого рівня, що робітник дедалі більше
відходив від процесу виготовлення продукції та здійснював лише
регулювання і контроль виробничого процесу.

У всіх сферах життя людей відбуваються перетворення. Основними
енергоносіями в різний час були вугілля, нафта, газ. Проте їхні запаси
не безмежні, тому вчені працюють над використанням інших видів енергії,
зокрема ядерної. Ведуться пошуки шляхів широкого застосування енергії
води, сонця. У природі є величезна кількість ресурсів, але далеко не
завжди можливо знайти матеріали, що повністю задовольняли б вимоги
людей. Тому завдяки досягненням науки з’явилися синтетичні замінники,
які широко використовуються в побуті й на виробництві. Величезні
можливості має сучасна медицина, особливо після відкриття антибіотиків і
створення діагностичних апаратів.

Винайдення комп’ютера вважають одним із найбільших досягнень людства і
прирівнюють до відкриття вогню й колеса. Мік-роелектроніка відкриває
величезні можливості для інтелектуалізації праці представників
величезної більшості професій. Слідом за мікроелектронікою починають
стрімко розвиватися біотехно-логія, а також технологія створення
матеріалів із заздалегідь заданими властивостями.

Удосконалюються системи транспорту і зв’язку. Невід’ємною частиною життя
більшості жителів Землі стало телебачення. Супутники зв’язку зробили
засоби масової інформації глобальними. Значна частина людей у розвинених
країнах уже не уявляє свого життя без Інтернету — світової системи
інформації. З цього випливає, що наукова і технічна революція принципово
змінила обличчя суспільства, уможливила дедалі більше задоволення потреб
усіх його членів.

Отже, зі змінами у суспільстві відбуваються значні зміни в культурі.

Похожие записи