Реферат

на тему:

“Культура Індії

у 16-17ст. ”

Індія зробила дуже важливий внесок у розвиток багатьох наук. Особливо
математики, медицини, астрономії. Вже у 16 столітті у Делі та багатьох
інших містах існували обсерваторії (лабораторії для систематичних
астрономічних спостережень). Індійським математикам світ зобов’язаний
поняттям <0> (нуль) і десятковою системою написання цифр. Саме ця
система була перенесена арабами в Європу. Чререз це ми називаємо їх
<арабськими цифрами>. Арифметика і алгебра були дуже розвиненими, так як
вони були закладені ще у стародавній Індії.

Уже в середині 5 століття в одному з найкращих наукових центрів
Сходу-індійському університеті у Наланді навчалося майже 10 тисяч
студентів з Індії, Шрі Ланки, Японії, Китаю. Крім буддизму, тут вивчали
логіку, медицину, астрономію, літературу, хімію. В

Європі перші університети виникли у 12-13 століттях у Франції та Англії.

Індійські лікарі давно й успішно лікували деякі психічні
захворювання. Методи хірургів, особливо при пластичних операціях,
використовувались хірургами аж до 18 століття.

За декілька століть до нашої ери один з індійських учених висловив
ідею про атомну будову речовин. Уже тоді були сформульовані, в
основному, правильні міркування про сутність такого факту як
випаровування рідин і теплоти. Тобто був покладений початок одному з
розділів фізики.

Народи Індії створили яскраву і багату літературу, мистецтво,
архітектуру. <Рамаяна> -давньоіндійська епічна поема(епос-героїчні
сказання), яка багато разів перекладалася на індійські мови. Перекладена
вона також і багатьма іншими мовами світу. Один з найвідоміших
перекладів <Рамаяни> був здійснений у 16 столітті, з якого на початку 20
століття <Рамаяну> переклали на російську мову.

Поема змальовує життя Стародавньої Індії. У сучасній Індії є інститут
<Рамаяни>, де зібрані тисячі рукописів поеми.

Безсмертним пам’ятником індійської архітектури є знаменитий мавзолей
Тадж-Махал, який називають<поемою в камені>. Грандіозна (висота 74
метри) біломармурова споруда з облицюванням із самоцвітів зведена
(1630-1652) за наказом Великого Могола Шах-Джахана для його дружини
Мутмаз-Махал. Для її будівництва було залучено 20 тисяч робітників,
витрачено понад 90 мільйонів рупій(грошова одиниця індії). Тадж-Махал
відобразив красу і могутність імперії Великих Моглів.

У казках східних народів Індія завжди поставала країною незліченних
скарбів. Значною мірою такому уявленню про неї сприяла майстерність
ремісників. Індійські ювеліри виготовляли витончений золотий і срібний
посуд, уміли якісно шліфувати дороге каміння. Особливо високо цінувались
статуетки-фігурки із слонової кості і цінних порід дерева. Ткачі
майстерно ткали тонкі, як павутина, тканини.

У період існування великих мусульманських держав в Індії з’явилася
велика кількість ремісників із країн Близького і Середнього

Сходу та Середньої Азії. Відбулося взаємозбагачення двох стилів
ремісничої майстерності.

У Північній Індії поширились способи нанесення на металевий посуд
рослинного орнаменту (прикрашаючого малюнка) методами карбування та
гравірування.

Великий Могол Акбар запрошував до свого двору не тільки видатних
поетів і музикантів, учених і архітекторів, а й залучав.

До робіт по оздобленню міст і зведенню нових споруд ремісників-індусів.
В Індії існувала велика кількість центрів художнього ремесла. Із них до
двору Моголів постачались чудові й різноманітні.

Тканини, ткацькі вироби, дорогоцінні коштовності.

Вироби індійського художнього ремесла були широко відомими і в
європейських країнах. Торгові шляхи пролягали в той час через Візантію,
купці якої аж до початку 15 століття казково збагачувались на
перепродажу індійських ремісничих виробів.

В індійському художньому ремеслі, яке ввібрало у себе високий смак,
досвід і традиції тисячоліть, дивує різноманітність матеріалів, що
піддалися художній обробці. Це – насамперед одяг, тканини, орнаментовані
методами фарбування і вишивки, килими, плетиво, металеві ювелірні
вироби, кераміка і скло, вироби з дерева, слонової кості, каміння, рогу,
черепашок.

Вторгнення європейців, колоніальне панування Англії призвело, зрештою,
до спаду індійського ремесла. Відразу ж після звільнення від
колоніального іга (1947) в Індії велику увагу було приділено відродженню
всіх галузей художнього ремесла, цієї багатовікової <Індії>.

Використана література:

”Всесвітня історія. Нові часи”

Похожие записи