Реферат

Характеристика середньовічної літератури

Повільно розпадалася під ударами варварів величезна Римська
імперія.легіони один за одним залишали завойовані землі, щоб захистити
столицю — Рим.але ось упав і він.

А на вільних від нині просторах Європи виникли нові держави: на землях —
Франція, прирейнських германців — Німеччина, бриттів — Англія, та
Піреннейському півострові — Іспанія, на Апеннінах — Італія. І всіх цих
нових народів були свої мови, і культура не схожі на античну.

Так почався новий етап європейської історії— середньовіччя. Він тривав
від падіння Римської імперії (V ст.) до настання нового часу — XVII ст.
Вчені розділили цей великий історичний етап на кілька періодів, які
відрізняються яскраво самобутнім, несхожим характером. Це раннє
середньовіччя ( з початку нашої ери доХІ ст.), Високе середньовіччя (ХІІ
— початок ХІV ст.) і Відродження (ХІV — початок ХVII ст.)

Подібно до античної літератури, нові європейські літератури пройшли
дописемний , а згодом докнижний етапи розвитку, які включали в себе
міфологію, народні епічні сказання, національний героїчний епос.

Взяти хоча б епічні твори, такі, як “Пісня про Нібелунгів” (ХІІ ст.),—
історична легенда про знищення гунами держави бургундів( нібелунгів)
(436), подвиги і смерть Зігфріда, помсту його дружини Кримхільди,
придворний і лицарський побут епохи фнодалізму; іспанська поєма “ Пісня
про мого Сіда”, де оспівується національний герой Родріго Діас де Бівар
на прізвисько Сід, що боровся за визволення іспанського народу від
маврів і проти феодальної знаті; францюзька поєма “Пісня про Роланда”
(бл. 1170), в історичній основі якої лежить легенди про завойовницькі
походи Карла Великого і загибель його полководця Роланда під час
упокорення сарацинів.

Пісні про діяння славетних витязів читали у супровіді музичних
інструментів по книжці-кодексу або напам’ять спеціальні виконавці, яких
у Франції називали жонглерами, в Німеччині — шпільманами, в Іспанії—
хугларами. Також виконували ліричні поєми на теми кохання. Називали їх
романами, бо писалис вони французькою, яка тоді називалася “романською”.
Події розгорталися в казкових країнах, лицарю доводилося битися з
велетнями і чудовиськами, перемагати чаклунів та його чекала найвища
нагорода— кохання прекрасної жінки. До видатних романів тоо часу можна
віднести :”Романи круглого столу”, та “Трістан і Ізольда”.

Не тільки героїчним і ліричним епосом прославилася середньовічна Європа.
Існувала ще й лірична поезія. Крім пісень,що співали в народі, і пісень
духовного змісту, які складали ченці, була поширена й лицарська лірика.
Її авторами були люди дворянського походження. Лицар обожнює свою даму і
готовий вершити заради неї подвиги.думка про даму змушує його дбати про
духовне самовдосконалення. Нічого подібного не знала антична любовна
лірика

Кінець лицарським романам поклав всесвітньовідомий твір “Дон
Кіхот”Мігеля де Сервантеса(1547—-1616);використовуючи реалістичні
елементи ,геніалний автор змалював пародію на середньовічне
лицарство,водночас правдиво відтворившироку картину народного життя
Іспанії,а літаратурні образи мандрівного “благородного”лицаря і його
зброєносця Санчо Панси стали крилатими.

Внаслідок розкладу феодального ладу і зародження ранньокапіталістичних
відносин, утворення національних централізованих держав, зростання
торгівліу зв’язку з великими географічними відкриттями наступила епоха
Відродження, або францюзькою мовою Ренесанс— як перехідний період в
історії культури Західної і Центральної Європи між Серєдньовіччям і
Новим часом (ХІV- XVIст.); як відмова від феодально-церковної
сприйняття, переосмислення місця і ролі людини на землі.

Похожие записи