Коломийський коледж права і бізнесу
Реферат
на тему:
Життєвий і творчий шлях
Тараса Мельничука
Підготувала:
студентка групи Ю-12
Гудим’як Людмила
Викладач: Угорчук М.С.
Коломия
2000 р
Мельничук Тарас Юрійович народився 20 серпня 1939 р. в селі Уторопи
Косівського р-ну Івано-Франківської області. Після закінчення
десятирічки працював коректором районної газети “Радянська Гуцульщина”,
далі – в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах
Радянської армії. 1958 р. вступає до Чернівецького держуніверситету. На
третьому курсі покидає навчання, їде по комсомольській путівці на
будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі –
впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964
р. знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року за
вільнодумство відраховують. Після цього працює в редакціях районних
газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська.
1967 року у видавництві “Карпати” виходить перша збірка віршів “Несімо
любов планеті”. У 1967 році вступає на заочне відділення Московського
літературного інституту. Здає рукопис збірки віршів “Чага” у видавництво
“Карпати” і “Радянський письменник”, що стало причиною його арешту 24
січня 1972 року під час масового ув’язнення української інтелігенції.
Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні
1975 року. Знаходиться під наглядом органів безпеки. У квітні 1979 року
за “вчинення опору працівникові міліції”, а насправді за антирадянську
діяльність, арештований на ?? роки. Далі – кілька років
адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. 1982 року в
Торонто виходить збірка віршів “Із-за грат”. 1990 року – “Строфи із
Голгофи” (Великобританія) та “Князь роси” (Київ, видавництво “Молодь”).
За нигу “Князь роси” 1992 року удостоєний Державної премії України імені
Т.Г.Шевченка. Збірка поезій “Чага” – побачила світ у Коломийській
друкарні ім.Шухевича 1994 року завдяки її директору Михайлові Андрусяку.
Останні роки прожив у Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року.
Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах.
У Спілку письменників України вступив 1990 року.
У застійні сімдесяті роки доля цього талановитого поета склалася
драматично. Своїми чесними рядками Тарас Мельничук уже тоді наближав
перебудову. Його вірші ввібрали у себе і мужню висоту Карпатських гір і
вільний дух східно-українських полів. Це друга після двадцяти двохрічної
перерви збірка автора.
Вірш Тараса Мельничука:
Не снись мені кривавий сон,
Не сніться, рани і руїни,-
Мені не треба десять сонць –
Живу тобою, Україно.
В мене ланів, в мене пшениць,
Як срібла-золота по всім світу.
За сто чужинських зоряниць
Я не віддам й вишневу віту.
Будьмо ніжними (вірш)
Не соромсь бути ніжними,
ласкавими, привітними
з птицями, деревами і квітами.
Матерям стискаймо руки з виснаженими венами.
І цілуймо їх, цілуймо їх, хоч і не заведено.
Наша теплота незбіднена, нездрібнена,
як озон, як хліб, як честь, потрібна.
Будьмо всі! – тепла і доброти джерелами,
не вергаймо з-за дрібниць громи.
Будьмо ніжні з птицями, деревами і з людьми.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
