Коломийський коледж права і бізнесу

Реферат

на тему:

Життєвий і творчий шлях

Тараса Мельничука

Підготувала:

студентка групи Ю-12

Гудим’як Людмила

Викладач: Угорчук М.С.

Коломия

2000 р

Мельничук Тарас Юрійович народився 20 серпня 1939 р. в селі Уторопи
Косівського р-ну Івано-Франківської області. Після закінчення
десятирічки працював коректором районної газети «Радянська Гуцульщина»,
далі — в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах
Радянської армії. 1958 р. вступає до Чернівецького держуніверситету. На
третьому курсі покидає навчання, їде по комсомольській путівці на
будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі —
впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964
р. знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року за
вільнодумство відраховують. Після цього працює в редакціях районних
газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська.

1967 року у видавництві «Карпати» виходить перша збірка віршів «Несімо
любов планеті». У 1967 році вступає на заочне відділення Московського
літературного інституту. Здає рукопис збірки віршів «Чага» у видавництво
«Карпати» і «Радянський письменник», що стало причиною його арешту 24
січня 1972 року під час масового ув’язнення української інтелігенції.

Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні
1975 року. Знаходиться під наглядом органів безпеки. У квітні 1979 року
за «вчинення опору працівникові міліції», а насправді за антирадянську
діяльність, арештований на ?? роки. Далі — кілька років
адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. 1982 року в
Торонто виходить збірка віршів «Із-за грат». 1990 року — «Строфи із
Голгофи» (Великобританія) та «Князь роси» (Київ, видавництво «Молодь»).
За нигу «Князь роси» 1992 року удостоєний Державної премії України імені
Т.Г.Шевченка. Збірка поезій «Чага» — побачила світ у Коломийській
друкарні ім.Шухевича 1994 року завдяки її директору Михайлові Андрусяку.

Останні роки прожив у Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року.
Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах.

У Спілку письменників України вступив 1990 року.

У застійні сімдесяті роки доля цього талановитого поета склалася
драматично. Своїми чесними рядками Тарас Мельничук уже тоді наближав
перебудову. Його вірші ввібрали у себе і мужню висоту Карпатських гір і
вільний дух східно-українських полів. Це друга після двадцяти двохрічної
перерви збірка автора.

Вірш Тараса Мельничука:

Не снись мені кривавий сон,

Не сніться, рани і руїни,-

Мені не треба десять сонць —

Живу тобою, Україно.

В мене ланів, в мене пшениць,

Як срібла-золота по всім світу.

За сто чужинських зоряниць

Я не віддам й вишневу віту.

Будьмо ніжними (вірш)

Не соромсь бути ніжними,

ласкавими, привітними

з птицями, деревами і квітами.

Матерям стискаймо руки з виснаженими венами.

І цілуймо їх, цілуймо їх, хоч і не заведено.

Наша теплота незбіднена, нездрібнена,

як озон, як хліб, як честь, потрібна.

Будьмо всі! — тепла і доброти джерелами,

не вергаймо з-за дрібниць громи.

Будьмо ніжні з птицями, деревами і з людьми.

Похожие записи