Реферат на тему:

Моє село — Шепарівці

Там, де Прут несе хвилі

Попід гори круті

Там село моє рідне –

Шепарівці мої.

Зупинка 1 “Короткі відомості”

Село Шепарівці лежить на лівому березі Прута. Знаходиться на заході
Коломийського району по трасі на Івано-Франківськ та Яремчу. До
районного центру 6 км. В селі проживає 1458 осіб.

Перша згадка про село Шепарівці в документах дарується 1389 р. Про
давність заселення території села свідчать археологічні пам’ятки –
могили, розташовані на терасі Прута, на орних землях біля р.Коломийки, а
також на території лісу.

Дуже цікавим є опис границь, складений у 1788 р. для перепису земель
Галичини, проведеного з наказу австрійського імператора Йосифа ІІ. В
описі сказано, що землі села граничать від сходу з містом Коломиєю і
селом Дятьківці, від півдня з Княждвором, від заходу з Раківчиком, від
півночі з Слобідкою.

В післявоєнний час межі села були дещо змінені. До Шепарівець прилучено
всю лівобережну частину Княждвора. На даний час село Шепарівці межує на
півночі із селом Раківчиком, на заході – з Товкачиком, на півдні – по
річці Прут – з Княждвором, на сході – з Коломиєю, (Дятьківці приєднанні
до Коломиї).

Зупинка 2. “Гідрологічна”

На півдні села протікає річка Прут. Річка Млинівка, вигороджена з Пруту
і протікає в прокопаному руслі ще у ХVІІІ ст., а можливо і давніше,
відігравала значну роль в житті села. На ній були збудовані чотири
великі млини. Один з них мав велике значення для життя не тільки села, а
й всього повіту що до нього спеціально з Коломиї у 1880 році було
прокладено залізничну колію (тепер не існують ні колія, ні млин). Саме
Млинівка після повені 1969 р. пропала, а мости і під’їзні дороги були
зруйновані.

На півночі села по околиці Пугарі протікає р.Коломийка. Потік Мочихвіст
протікав через село і впадав у Млинівку. Під час повеней і паводків він
розливався і завдавав шкоди господарству села.

Після найбільшої повені змінено русло потоку. Мочихвіст зараз протікає
на заході села і впадає в р. Прут.

Зупинка 3. “Ботанічна”

На території села є території, які зберегли давні назви – луки Царина та
Зарінки, зарослі Урвиколесо та Діброва.

Урочище “Шепарівський ліс” Шепарівського лісництва – теж пам’ятка
природи. Тут на площі 21 га збереглися рештки дібров Прикарпаття
природного походження віком понад 200 років.

У Шепарівському лісництві є резервація сірих чапель. Ці гарні великі
птахи мають свою колонію в лісі здавна. Розмножуються вони в гніздах на
старих дубах. Гніздуються поблизу води – струмків, річок, боліт,
ставків. Слід згадати урочище на півночі села, де гніздуються сірі
чаплі.

Зупинка 4. “Пам’ятна”

У самому центрі села, біля роздоріжжя стоїть пам’ятник Т.Г.Шевченку,
збудований в 1953 р.

По трасі на Івано-Франківськ знаходиться пам’ятник жертвам фашизму.

У роки Великої Вітчизняної війни у ліс фашисти привозили з усіх околиць
євреїв і там їх розстрілювали. На згадку у післявоєнні роки поставили
великий кам’яний пам’ятник.

А у 1970 році було поставлено новий пам’ятник, який стоїть і сьогодні.

Дуже багато невинних людей назавжди залишилося у Шепарівському лісі. В
1943 році розстрілювали українських патріотів з усіх околиць. На місці
розстрілу встановлено пам’ятний хрест.

Символічну могилу борців за волю України встановлено у 1990 р.

Зупинка 5. “Духовна”

На території села є дві церкви. В інвентарі церковного майна за 1824 р.
записано, що церкву святої Анни закуплено у с. Н.Вербіж у 1811 р.
перенесено і встановлено в селі на місці згорілої церкви. У 1830 р.
поряд з церквою збудовано дерев’яну дзвіницю, що існує і тепер. Зараз це
УАП церква святої Анни.

Більш як десять років тривало будівництво греко-католицької церкви. 4
грудня 2004 р. було відкрито церкву, освячено во ім’я Пресвятої Трійці.

На території села відновлені каплиці. Біля старої церкви колись була
каплиця, але у 1968 р. її зруйнували радянські активісти. 1 липня 1990
р. на тому самому місці відкрили новозбудовану каплицю.

Друга каплиця Різдва Христового відновлена у 2000 р., знаходиться біля
приміщення сільської ради.

Третю каплицю збудували мешканці села. З ініціативи Анастасії Дикан у
2003 році.

Зупинка 5. “Освітня і культурна”

В 1901 році в селі засновано початкову школу з руською (українською)
мовою навчання. З 1925 року вона була перетворена на двомовну початкову
школу.

В даний час в селі знаходиться загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, в
якій навчається 126 учнів.

У 1899 р. в селі засновано читальню товариства “Просвіта”. У 1932 році
збудовано народний дім коштом 10000 злотих, де розмістилася і читальня
“Просвіти”. При товаристві діяв хор і драматичний гурток.

Приміщення народного дому збереглося і до наших днів. В ньому є актовий
зал, сільська бібліотека.

В селі відновлена сільська рада після встановлення незалежності України.

Зупинка 7. “Видатні”

Серед вихідців села Шепарівці є заслужений майстер спорту України,
колишній гравець футбольного клубу “Динамо” Київ Петро Слободян.
Художники, талановиті майстри пензля, Рогович Василь, Терпелюк Настя.

Народний артист України, професор Петро Терпелюк відомий не тільки в
Україні, а й за кордоном. Його музика зворушує емоційністю, вишуканістю,
витонченістю та багатством звукових барв.

Похожие записи