Реферат на тему:
Коломия. Визначні будівлі
Вступ.
Коломия – одне з найдавніших, найпривабливіших міст Західної України,
яке змогло зберегти і пронести крізь віки свою культуру, увібрати в себе
найкращі риси культур інших народів, які в силу різних історичних
обставин, проживали на його території. Місто розташоване за 65 км від
обласного центру, на лівому березі гірської річки Прут. Коломия – це
столиця Покуття, Гуцульщини. Щодо виникнення назви міста, то існує
декілька версій. Найбільш імовірна з них пов’язує назву міста з потоком
Мия, який протікав через поселення. При необхідності зазначити
географічне місце розташування поселення – вказували, що воно
знаходилося «коло Миї».
Перша літописна згадка датується 1241 роком. В «Галицько-Волинському
літописі» Коломия згадується як дохідне і «сольне місто» князя Данила
Галицького. Вже в цей час місто було не тільки важливим осередком
видобутку солі, а й важливим центром ремісництва і торгівлі. Тісні
торгівельні зв’язки з’єднували місто з Польщею, Угорщиною,
Причорномор’ям, Литвою.
Ратуша
Невід’ємним атрибутом Коломиї, яка мала привілей магдебурзького права,
була ратуша. Будівництво нинішньої ратуші тривало від червня 1875 р. до
1877 р. Її зведено на місці колишнього монастиря. Газета «Русская Рада»
в 1875 р. повідомляла, що «… при копанні фундаментів під ратушу в
Коломиї відкрито довгі і широкі камені фундамента…»
Відтоді до 1844 р. тут містився магістрат та управа міста.
Щодо внутрішніх приміщень ратуші, то більшість з них, ймовірно, була
робочими кабінетами працівників магістрату.
Після закінчення Другої Світової війни тут квартирував штаб 331-го полку
внутрішніх військ СРСР, а в період 19511990 рр. – Коломийське медичне
училище ім. І.Франка. В 1990-1992 рр. кілька кімнат першого поверху
займав музей історії міста Коломиї та місцеве телебачення.
Тепер тут – адмінбудинок Коломийської райвиконкому.
Механізм годинника, що на ратуші, як на наш час дуже простий, але він
приводиться в дію за допомогою тягарів, які висять на п’ятиметровому
тросі.
Площа відродження
Зазвичай, свого первісного вигляду будинки коломийського середмістя не
зберегли, оскільки їх неодноразово руйнували в часи воїн та пожеж,
ремонтували й відбудовували. Особливих змін зазнали в радянський період.
В будинках № 1-2. ХІХ ст. містився готель «Гранд» власниками якого в
різні роки були Б.Сендер (1925), І.Вітенко (1941-1944). Впродовж
десятків років готель приймав гостей Коломиї. Після закінчення Другої
світової війни і досі тут працює міська перукарня.
Будинок №3. На поч. ХХ ст. тут містилася велика крамниця мішаних
товарів. (Б.Гельвінг). В 1990-х рр. – фірмова крамниця Львівської фірми
«Світоч», «Княгиня» і магазин «Словаків».
Будинок №4. В перших десятиліттях ХХ ст. Тут обслуговувала клієнтів
філія аптеки Є. Туринського «Провидіння Боже».
Будинок №5. Від початку ХХ ст. і до 1939 р. тут працювала крамниця
тканин і сукна Є.Зеленцького. Одночасно в 19030-і рр. мстився ресторан
«Уніонка» П.Кваснюка, а також крамниця горілчаних товарів братів Авнер.
В 1970-1990-х рр. – фотоательє.
Будинок №6. В 1910-1920 рр. – тут містились слюсарні майстерні. В 1930
р. крамниця м’ясних виробів Ф.Заремби. В 1907-1990 рр. тут містилося
кафе «Сніжинка», а тепер «Вітамінне».
|
ooooooooooooooooccoocccccc
-(.:/O0O01>3x4Z5oe5?6L7oocoooooooooooooooocoooooo
. Вимуруваний в 1910 р. В 1910-і рр. крамниця музичних інструментів та
аптека. У 1920 р. крамниця ковбасних виробів.
Будинок №9. У першій пол. ХХ ст. другий поверх займав
кредитно-ескомптовий банк. Одночасно в 1910-х крамниця спецій. В
1920-1930-х рр. ювелірна крамниця. В 1970-1990 рр. найбільші в Коломиї
книгарні.
Будинок №10. В 1940 р. – годинникарська майстерня, буфет, книгарня.
Будинок №11. У 1900-1939 рр. ресторан і винарня. В 1970-1990-х –
книгарня.
Будинок №12. На поч. ХХ ст. містилися крамниця горілчаних товарів.
Будинок №14. В 1910-1290-х рр. тут діяв кантор обміну іноземних валют, а
в 1920-х рр. пацієнтів приймав стоматолог А.Нойбауер.
Будинок №15. На поч. ХХ ст. містилася крамниця спецій. В 1920-х рр. була
крамниця яка пропонувала покупцям золото, срібло, годинники.
Будинок №17. У 1910-х рр. тут містилася кондитерська фірма, овочева
крамниця та крамниця, яка влаштовувала виставки українських вишивок.
Будинок №19. У 1920 р. – крамниця горілчаних товарів в 1930 р. –
крамниця м’ясних виробів. В 1942-1944 рр. навчальні класи Коломийської
гімназії. Тепер крамниця ювелірних виробів і товариство «Просвіта».
Площа Тараса Шевченка
Середмістя – це історичне ядро Коломиї. Від середини ХІХ ст. Коломия
стала сильно розбудовуватися. Під впливом віденського ренесансу.
Формування адміністративно-ділового центру з великими і гарними
будівлями. У середмісті зникають маленькі хатини, натомість з’являються
муровані доми.
Руйнування окремих будинків унаслідок різних подій відбувалося в Коломиї
завжди, але яким би воно не було значним, просторова структура міста не
втрачалася.
Будинок №1. В 192-ті рр. була крамниця одягу та спецій. У радянський час
– ательє індивідуального пошиття одягу.
Будинок №10.На початку ХХ ст. містилися крамниця спецій, цукерок та
ресторан.
Будинок №11. В 1900-х рр. склад трикотажних і галантерейних товарів
Рубінзофа і Геллера.
Будинок №12. У перші два десятиліття ХХ ст. тут містилися книгарня,
склад паперу.
Будинок №13. В першій пол. ХХ ст. – перукарня, на другому поверсі –
стоматологічний кабінет. Тепер – крамниця штор і гардин «Фантазія».
Будинок №14. В 1920-ті рр. містилися книгарня і склад паперу, крамниця
горілчаних виробів. Тепер ветаптека № 14.
Будинок №15. У міжвоєнний період – бляхарні майстерні. Тепер «Зелена
аптека».
Будинок №17.В 1910-х рр. тут працювали аптека «Провидіння Боже»
Є.Турянського. Тепер – крамниця побутової хімії «Моя».
Будинок №18. На поч. ХХ ст. склад ювелірних виробів, грамофонів,
фортепіано і платівок. Тепер – КПМ «Електротовари».
Будинок №19. Спочатку – склад заліза й бляхи, галантерейна крамниця, а
пізніше годинникарська майстерня. Тепер – КПМ «Камелія».
Будинок №20. Упродовж тривалого часу працювала книгарня.
Будинок №21. В першій пол. ХХ ст. у подвір’ї працювала механічна
майстерня Г.Геретнгабера.
Будинок №23. В 1910-х рр. – крамниця металевих виробів, згодом –
найбільший склад цукерок, кондитерських виробів, кави, чаю.
Будинок №25. У 19020-ті рр. власника був С.Фельдман, який утримував тут
крамницю парфумерії. Тепер фотосалон «Усмішка».
Будинок №26.Тривалий час аптека, яка пропонувала «Карпатське зілля» від
кашлю, легеневих хворіб. Тепер – аптека №101.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
