Реферат на тему:

Зміст і структура навчально методичного комплексу пропедевтичного курсу
інформатики

План

Структура навчально-методичного забезпечення пропедевтичного кусу
інформатики.

Вітчизняні підручники з інформатики та їх структура.

Зошити з інформатики як важливий засіб навчання. Основні підходи до
розробки робочих зошитів.

Комп’ютерна підтримка курсу.

1. Структура навчально-методичного забезпечення пропедевтичного кусу
інформатики.

До складу навчально–методичного комплексу будь-якого навчального
предмету входить:

програма вивчення предмету;

стабільні підручники, розроблені у відповідності з програмою;

робочі зошити (зошити з друкованою основою);

дидактичні матеріали (завдання для самостійних і контрольних робіт та
завдання для організації індивідуальної та диференційованої роботи з
учнями);

наочні посібники (комплекти плакатів, тощо);

посібники для вчителя.

Особливість пропедевтичного курсу інформатики полягає в тому, що в
навчально-методичний комплекс ще має входити комплект
навчально-розвивальних та інших програм, які становлять комп’ютерну
підтримку курсу.

Великий досвід створення таких курсів є у країнах ближнього і дальнього
зарубіжжя. Наприклад, у Росії розроблено і успішно впроваджуються в
життя кілька комплексів. Найбільшого поширення набули:

курс «Інформатика» для початкової школи (О.Л.Семенов та інші);

курс «Інформатика в іграх і задачах» (О.В.Горячев та інші);

курс «Інформаційна культура», розроблений для початкової школи
авторським колективом під керівництвом Ю.А.Первіна;

курс «Інформатика», підготовлений для початкової школи С.В.Симоновичем;

курс “Інформатика” для початкової школи (Н.В.Матвєєва та інші).

У нашій державі ця робота знаходиться лише на стадії становлення.
Зокрема, розроблена Програма з інформатики для 1-4 класів (автор,
кандидат педагогічних наук Микола Левшин).

Варіант навчальної програми М.М.Левшина визначає основні завдання
початкової інформатики – «створити умови для пропедевтики базових понять
інформатики (інформація, знак, модель, код, кодування, алгоритм,
комп’ютер, основні пристрої комп’ютера, оператор, режими роботи та мова
комп’ютера, команда, комп’ютерна програма); виробити елементарні навички
роботи з комп’ютерами, вміння дотримуватися техніки безпеки роботи з
ПЕОМ: вмикати і вимикати комп’ютер. викликати зміст диску, викликати
програму із заданим ім’ям та запускати її, користуватися прикладними та
навчальними програмами, зокрема аналогами редакторів, конструкторів, баз
даних, електронних таблиць, експертних систем; розвивати алгоритмічне
мислення учнів: формувати вміння моделювати, орієнтуватися у різновидах
знакових моделей, здійснювати модельні переходи; забезпечити розвиток
творчого мислення школярів та реалізацію основних виховних завдань, які
стоять перед початковою школою; сприяти формуванню навчальних умінь та
навичок з основних учбових дисциплін початкової школи».

Протягом біля двадцяти років проводиться експериментальна робота в ліцеї
№38 ім. В.М. Молчанова м. Києва. Вчителями цієї школи в співпраці з
науковцями опрацьовані різні варіанти організації навчання в 1, 2, 3, 4
класах. Результатом роботи стала програма і посібник з комп’ютерної
грамотності для 3 класу, який був удосконалений і набув статусу
підручника.

Суттєві зрушення в стані інформатики в початковій освіті України
відбулися в 2001-2002 роках. Саме в цей період організовується
експеримент в школах м. Києва по запровадженню експериментальних курсів
«Комп’ютерна азбука» (1 клас, автори Бєлкіна Е.В. і Козленко О.Г.) та
«Сходинки до інформатики» (2,3,4 класи, автори Колесніков С.Я.,
Ломаковська Т.В., Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.). Позитивним є
комплексний підхід до введення експериментальних курсів. У ході
підготовчої роботи була створена матеріальна база експерименту –
визначені школи, дообладнані або переобладнані кабінети інформатики;
підготовлені підручники, розроблене програмне забезпечення (керівник
групи розробників програмного забезпечення програмного комплексу
«Сходинки до інформатики» Олексій Андрусич. В 2005 році навчальний
комплекс «Сходинки до інформатики» пройшов експертну оцінку Міністерства
освіти і науки України і рекомендований до використання у
загальноосвітніх навчальних закладах України.

Вітчизняні підручники з інформатики та їх структура.

Комплект підручників “Сходинки до інформатики” мають поурочну будову.
Вони є збірниками казкових оповідань, які в доступній і цікавій
формі розкривають зміст нових понять, і фактів. Крім оповідань, ці
посібники вміщують вказівки до використання комп’ютерної підтримки та
розділ „Для розумників і розумниць”, в якому вміщуються логічні
завдання.

Всі посібники мають комп’ютерну підтримку. Набір програм „Сходинки до
інформатики” складається із програм виконавців, тренажерів, редакторів.
Місце використання цих програм вказане у підручнику. Крім “Сходинок”
посібниками передбачено використання стандартних програм Windows
(текстового редактора WordPad або Блокнот та графічного редактора
Paint). Але тут зміст програм не завжди жорстко пов’язаний з
підручником. Це дозволяє вчителю в якості комп’ютерної підтримки
використовувати і інше програмне забезпечення.

За визначенням авторів, курс «Сходинок до інформатики» є пропедевтичним
і передбачає кілька напрямків навчальної та розвиваючої діяльності
учнів.

Перший – пізнавальний – призначений для засвоєння учнями загальних
відомостей про призначення комп’ютера та його складових, можливості його
використання в різних галузях людської діяльності. В ході реалізації
цього напрямку відбувається також пропедевтика поняття інформації, учні
ознайомлюються з властивостями інформації, з інформаційними процесами,
які відбуваються в оточуючому світі та в комп’ютері.

Цей напрямок реалізується за допомогою завдань такого типу:

Розмістіть пристрої так, щоб модем був не між системним блоком і
монітором. Не між сканером і монітором та не поряд із системним блоком.
(Подано зображення монітора, сканера, модему і системного блоку).

Другий – прикладний – передбачає формування таких навичок роботи з
комп’ютером:

— дотримання правил безпечної роботи за комп’ютером;

— правильний початок і завершення роботи з комп’ютером;

— введення даних та команд за допомогою миші і клавіатури;

— вміння запускати програму на виконання;

— виконання операцій над об’єктами операційної системи;

— виконання операцій з елементами графічного інтерфейсу – меню,
кнопками, полями тощо;

— створювати елементарні малюнки за допомогою графічного редактора;

— вводити, редагувати та виконувати елементарне форматування тексту;

— складати прості мелодії в середовищі музичного редактора;

— здійснювати пошук інформації в Інтернеті та інших.

Третій – алгоритмічний – передбачає засвоєння учнями поняття алгоритму,
ознайомлення з його основними структурами та способами запису, а також
формування умінь складати, записувати, аналізувати і використовувати
алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності. Учень повинен вміти
складати алгоритми для різних виконавців. В явному вигляді цей напрямок
починає реалізовуватися з 3 класу.

Наведемо декілька прикладів завдань:

Сьогодні ти познайомишся із комп’ютерним виконавцем Садівник. Він може
садити дерева. Його командами є:

Візьми лопату

Поклади лопату

Візьми відро

Постав відро

Візьми саджанець

Постав саджанець

Викопай ямку

Засип ямку

Полий водою

Пройди вперед

Дай команди Садівнику в потрібному порядку, щоб він посадив 3 саджанці.
Для цього клацни лівою кнопкою миші по відповідній команді, що є на
екрані монітора.

Склади алгоритм “Приготування бутерброду” або “Приготування салату”

Склади блок-схему алгоритму “Пришивання ґудзика”.

Ми пропонуємо знайти помилки в наших алгоритмах. Можливо не вистачає
якоїсь команди або порушена послідовність команд.

І. Алгоритм “Будова слова” ІІ. Алгоритм “Посади квітку

Прочитай слово. 1. Зроби ямку.

Знайди закінчення. 2. Постав у ямку квітку.

Познач закінчення. 3. Засип ямку землею.

Добери споріднені слова.

Познач корінь і основу.

Познач префікс.

Виділи суфікс.

Четвертий – розвиваючий – спрямований на розвиток творчих здібностей та
логічного мислення школярів.

Цей напрямок простежується на кожному уроці. Для нього відведено окрему
складову уроку і підручника, яка має назву «Для розумників і розумниць».
Ось кілька типових завдань:

На малюнку заховалася цифра 9. Знайди хоча б 15 схованок .

Знайди пару кожному казковому герою, серед зображених на малюнку.

П’ятий – це підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з
основних предметів. Наприклад, в курсі 4 класу не менше 7 завдань
напряму пов’язані з математикою, не менше 8 – з українською мовою і
читанням, не менше 7 – з предметом «Я і Україна», не менше 13 – з
музичним і образотворчим мистецтвом, є завдання на підтримку англійської
мови і безпеки життєдіяльності. Інтеграція з усіма предметами
початкової школи – це, безперечно, одна з найкращих особливостей курсу
«Сходинки до інформатики». Інтеграція вводиться не тільки шляхом
розгляду завдань з певного предмету, а головним чином, через наповнення
предметним змістом завдань по введенню тексту, по складанню алгоритмів,
розвиваючих завдань, завдань при роботі з навчальним програмним
забезпеченням. Такої інтеграції не досягнуто в жодному з іноземних
курсів пропедевтики інформатики.

Наприклад, автори «Сходинок до інформатики» пропонують в інтеграції з
навчальними предметами початкової школи такі завдання:

У Римлянина було 4 мішки із зерном. Він продав половину від половини
всіх мішків. Скільки мішків продав Римлянин? Скільки мішків залишилося у
нього.

Українська мова і читання

Встав слово, яке є закінченням першого і початком другого слова:

КІЛО… …АТИКА

ЗВИ… …КА

Придумай аналогічне завдання сам.

Я і Україна.

Перед тобою карта України, на якій позначені міста Голуб дзьобом тримає
лист, на якому написана адреса – назва міста. Знайди на карті це місто і
допоможи голубові доставити лист за адресою.

Безпека життєдіяльності

Гра “Дорога до школи”.

Підходячи до переходу, потрібно зупинитися і подивитися на сигнал
світлофора. Якщо сигнал червоний, то слід стояти і чекати зеленого
сигналу. Якщо сигнал зелений, то можна переходити дорогу.

Підручник “Основи комп’ютерної грамотності для 3 класу” (автор, Рівклід
Ф.М.) розроблено з урахуванням вікових особливостей дітей 3 класу.
Основні змістові лінії, що простежуються в курсі, це:

— історія розвитку комп’ютерів;

— знайомство з комп’ютером і формування навичок роботи з ЕОМ;

— формування алгоритмічного мислення;

— інформація і інформаційні процеси;

— прикладне програмне забезпечення загального призначення.

c

c

H ? ue V

&

[o~poeoeoeoeoeoeooeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeoeoeoeoeoeoeoe

Виділення перерахованих змістових ліній не є чимось новим для
пропедевтичних курсів інформатики початкової школи. Але в Україні був
відсутній навчальний підручник з таким цікавим, неординарним підбором
теоретичного матеріалу, який в повній мірі використовує суспільний
досвід молодших школярів, і, особливо, підбором практичних вправ, тісно
пов’язаних з навчальними задачами, що розв’язуються в 3 класах, і з
допомогою яких не тільки реалізуються вище зазначені змістові лінії, але
і формуються загальні навчальні вміння і навички – аналізувати,
систематизувати, виділяти спільні характеристики, розбивати операції на
окремі кроки і т.ін.

Підручник містить значний об’єм історичного матеріалу, за яким
простежується величезна робота автора по систематизації цього матеріалу
та його адаптації для дітей молодшого шкільного віку.

2. Зошити з інформатики як важливий засіб навчання

Оскільки до комплектів вітчизняних підручників ще не розроблені робочі
зошити, то такі зошити (або окремі сторінки зошитів) може розробляти і
вчитель. Тому розглянемо основні підходи до розробки робочих зошитів

Робочі зошити давно відомі вчителям і учням. Ці посібники періодично
розроблялися по окремих навчальних предметах, епізодично
використовувалися на заняттях, а потім на довгі роки зникали. Їхні
переваги незаперечні: системний підбір завдань, рівень складності яких
поступово зростає; економія часу учня за рахунок виконання завдань
безпосередньо на сторінках посібника, тобто на друкованій основі, і, як
наслідок, можливість розв’язання більшого числа задач. Ці посібники в
попередні роки були короткими збірниками задач; у них була відсутня
варіативність завдання; вони рідко орієнтували учнів на засвоєння
теоретичних понять. Останнім часом почали створювати нове покоління
робочих зошитів. Тут немає механічного поєднання підручника і звичайного
шкільного зошита. Такі зошити не тільки інформативні, вони організовують
самостійну роботу учня. Пропонуючи виконати ті або інші завдання на
розлінійованому просторі, вони вимагають від учня особливої
відповідальності за те, щоб написане слово було адекватне по значимості
друкованому.

Мета робочого зошита — сприяти підвищенню ефективності навчання школярів
і рівня їхнього творчого розвитку. Впровадження цього посібника в
практику навчального процесу сприяє вирішенню таких завдань: розвитку
мислення школярів; міцному засвоєнню теоретичних положень, а також
набуттю практичних умінь і навичок розв’язування не тільки типових, але
і розвиваючих, творчих задач; оволодінню алгоритмами розв’язування
основних задач шкільного курсу; контролю за ходом навчання школярів і
формуванню в них умінь і навичок самоконтролю.

Робочий зошит повинний відповідати таким вимогам: відбивати всі теми
шкільного курсу навчальної дисципліни; бути зрозумілим, доступним і
цікавим кожному учневі, містити диференційовані завдання, розраховані на
тих учнів, яким складніше дається сприймання і засвоєння матеріалу;
стати “настільною книгою” школяра, яка вміщує короткий довідник по
теорії, збірником задач і вправ. Зошит регулярно перевіряється вчителем.

Таким чином, сучасний робочий зошит — це дидактичний комплекс,
призначений для самостійної роботи учнів у класі і вдома, яку учень
виконує безпосередньо на його сторінках. Це дозволить заощадити час, що
забезпечить можливість розв’язування більшого числа різних задач за
менший час і, як наслідок, позитивно позначиться на якості підготовки.
Щоб школяр міг усвідомлено і самостійно виконувати завдання, він повинен
знати основні теоретичні положення теми, що опрацьовується. Тому є сенс
включити в робочі зошити коротко сформульовані основні теоретичні
відомості з даної теми або розділу, на основі яких учень міг би
спостерігати, досліджувати, доводити, перевіряти, експериментувати,
відкривати й узагальнювати. Зручно, якщо ці відомості будуть у школяра
“під рукою”, тобто на першій сторінці. Це дозволить йому частіше
звертатися до теоретичних питань теми, що полегшить розв’язання задач на
першому етапі.

Розв’язання будь-якої задачі відбувається звичайно на основі теоретичних
знань. Справа значно спрощується, якщо учень знає алгоритм розв’язання,
тобто усвідомлює, з чого почати й у якій послідовності продовжувати. Щоб
підготувати учнів до розв’язування типових задач, на сторінках робочого
зошита корисно показати характер і послідовність їхнього виконання,
тобто познайомити їх з алгоритмами.

У свою чергу, учителеві необхідно показати можливі шляхи пошуку
розв’язання, вчити самостійно складати алгоритми, розв’язувати задачі. У
робочий зошит варто також включити завдання творчого характеру, при
розв’язанні яких потрібно виявити свої, хоч і початкові, здібності і
знання до складання таких алгоритмів. Об’єднання короткого змісту
теоретичних основ теми й алгоритмів розв’язання типових задач створює
так званий інформаційний комплекс. Це перший розділ кожної теми,
розглянутої в робочому зошиті. Другим основним розділом кожної
розглянутої теми є система різних задач і вправ для класної і домашньої
самостійної роботи учнів. У цей розділ варто включити кілька різних
видів типових задач. Це забезпечує формування навичок розв’язування
вправ, підвищує якість засвоєння матеріалу. Нетипові завдання можуть
бути запропоновані школярам лише після освоєння типових. Це сприяє
цілеспрямованому й інтенсивному розвиткові мислення школярів, формуванню
їхніх творчих здібностей.

Рекомендується також запропонувати учнем додаткові відомості: примітки,
історичні дані, довідки, відсутні в підручнику, висновки і резюме. Це
потрібно, щоб розширити кругозір школярів, конкретизувати навчальний
матеріал, оформивши його у виді коротких висновків. А щоб сформувати в
них уміння і навички контролю і самоконтролю в ході самостійної
діяльності, запропонувати контрольні питання і контролюючі карти з
елементами програмування.

Зошит повинен вміщувати інструкції до проведення практичної роботи на
комп’ютері. Тут має бути чітко і зрозуміло сформульовано завдання
заняття, описані засоби управління програмою, подано алгоритм виконання
завдання.

Також корисно помістити список літератури, що дозволяє школярам
познайомитися з версіями інших авторів і більш повно і глибоко освоїти
досліджувану тему. Це завершальний розділ з кожної теми, яка подана у
робочому зошиті.

Отже, структура і зміст робочого зошита визначається в такий спосіб:

інформаційний комплекс з кожної теми курсу: короткі теоретичні
відомості, алгоритми розв’язування типових задач;

задачі і вправи для самостійної роботи учнів: типові, розвиваючі і
творчі задачі та вправи;

інструкції до виконання практичних робіт на комп’ютері;

узагальнення і висновок по кожній темі: примітки, резюме, висновки,
контрольні питання, карти програмованого контролю, список літератури.

Робочий зошит має бути доповненням до основного навчального матеріалу.
Тому вона не замінить шкільний підручник. Робочий зошит розробляється в
повній відповідності із шкільною програмою і підручником. Структура і
зміст робочого зошита з інформатики визначається специфікою цього
предмета.

Переваги використання робочого зошита в початковій школі.

Використання зошита в 1-4 класах виключає необхідність витрачати час на
запис домашніх і класних завдань. Від одного уроку інформатики до
наступного проходить тиждень. За цей час дитина може забути усе, що було
на попереднім занятті. Виконання домашнього завдання — це елементарне
настроювання учня на роботу на майбутньому уроці.

Зошит з друкованою основою дає можливість провести повну
“передкомп’ютерну” підготовку школяра на уроці. Це дозволяє школяреві
більш усвідомлено, цілеспрямовано працювати на комп’ютері.

Зошит повинен містити велику кількість ілюстрацій. Оскільки наочний
принцип навчання є одним із головних, це сприяє повнішому сприйняттю
одержуваної інформації, а значить міцнішому засвоєнню знань. Працюючи з
кожним завданням самостійно, в учнів з’являється можливість максимально
прикласти свої здібності для його виконання, що сприяє якіснішому
засвоєнню виучуваного матеріалу.

Однак зошит має і недоліки у порівнянні з записами безпосередньо на
уроці у звичайному зошиті. Дітям часто легше сприйняти “руками”, ніж
“очима”. Те, що дитина записує, відкладається в її пам’яті набагато
міцніше ніж те, що вона бачить.

3. Комп’ютерна підтримка курсу

Комп’ютерну підтримку курсу рекомендується здійснювати відповідно до
планування курсу за допомогою електронних засобів, які додаються до
підручників. Як уже зазначалося, курс «Сходинок…» підкріплений цікавим
програмним забезпеченням. Це комплекс з 33 комп’ютерних програм, серед
яких можна виділити за основним призначенням такі групи програм:

загальні відомості про комп’ютер, його використання в різних галузях та
правила безпечної роботи:

формування навичок роботи з комп’ютером:

формування алгоритмічного мислення:

підтримка вивчення навчальних предметів:

української мови

математики

«Я і Україна»

Музика

Безпека життєдіяльності, основи здоров’я

Англійська мова

загальний розвиток учнів:

Розвиток просторової уяви

Розвиток пам’яті

Разом з тим, слід відзначити, що крім основної функції більшість програм
виконують ще кілька додаткових. Так, за допомогою програми Розібрані
малюнки не тільки розвивається просторова уява, але й формуються навички
роботи з мишею — відпрацьовується операція перетягування об’єкта; за
допомогою програми Математичний космодром крім формування навичок усного
рахунку (додавання і віднімання) відпрацьовується операція вибору
об’єкта (кнопки) за допомогою миші і т.ін..

Крім навчально-розвивального комплексу програм у якості комп’ютерної
підтримки слід використовувати найпростіші текстові і графічні редактори
та програми навчального призначення, такі як:

комп’ютерні абетки і букварі для ознайомлення роботи з текстом;

клавіатурні тренажери;

комп’ютерні розфарбування і геометричні конструктори;

комп’ютерні лабіринти для керування об’єктом;

комп’ютерні мозаїки;

логічні ігри на комп’ютері;

комп’ютерні енциклопедії, подорожі;

комп’ютерні топологічні схеми (наприклад, району, метро);

комп’ютерні підручники з ілюстраціями і завданнями (наприклад, з техніки
безпеки, правил вуличного руху), які можна розбити на фрагменти, час
опрацювання яких не перевищує п’яти хвилин, із подальшим обговоренням;

комп’ютерні обчислювальні ігрові й алгоритмічні середовища;

комп’ютерні синтезатори звуку;

комп’ютерні ігри-кросворди й абетки на іноземних мовах;

комп’ютерні середовища управління виконавцями.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи