Реферат на тему:

Використання мережі Інтернет у географічній освіті

ПЛАН

1. Суть комп’ютерної мережі.

2. Історія створення мережі Інтернет.

3. Структура мережі Інтернет.

4. Інтернет – освіта вчителів географії.

5. Ресурси Інтернету для географів.

1. Суть комп’ютерної мережі

Ще на початках комп’ютерної цивілізації виникла ідея обміну інформацією
між комп’ютерами в режимі реального часу. Об’єднання комп’ютерів
розташованих безпосередньо один біля одного (в одному чи у кількох
сусідніх будинках), за допомогою спеціальних кабелів і програм
управління називають локальною мережею. Якщо в загальну мережу
об’єднуються комп’ютери чи локальні мережі віддалені на значні відстані
(в межах однієї чи кількох держав) то таку структуру називають
територіальною мережею.

Глобальні мережі – це територіальні мережі всесвітнього масштабу. Самою
відомою і доступною глобальною мережею є Інтернет. Мережа Інтернет не є
стійкою структурою, вона постійно змінюється самими користувачами,
чисельність яких вже рахують мільйонами. Найважливіша особливість цієї
глобальної мережі: Інтернет нікому не належить. Наслідком відсутності
централізованого управління Інтернетом є абсолютна свобода
інформаційного простору. Ця обставина породжує безкінечні суперечки про
цензуру в мережі. Хоча, безсумнівно, саме необмежена свобода і приваблює
маси користувачів Інтернету.

2. Історія створення мережі Інтернет

29 жовтня 1969 року в Стенфордському і Каліфорнійському університетах
були проведені перші випробування комп’ютерної мережі, яка стала потім
основою Державної комп’ютерної мережі США, а пізніше перетворилася в
глобальну міжнародну комп’ютерну мережу Інтернет. Ініціаторами ідеї
створення державної комп’ютерної мережі для наукових досліджень в США
стали фізики-ядерники. Її початкова мета – забезпечення доступу до
ресурсів потужних комп’ютерів для спеціалістів інститутів і фірм,
зайнятих розробками в стратегічних галузях. Спеціалісти із історій
техніки вважають початком Інтернету запуск першого штучного супутника
Землі 4 листопада 1957 року. Вперше в історії провідні спеціалісти США в
області стратегічного планування вимушені були зробити висновок про те,
що їх країна вже немає значних військових переваг в світі, і
протистояння з СРСР тільки на рівні розробки новітніх систем озброєнь
стало беззмістовним. Була розроблена нова стратегія економічного виграшу
за рахунок розвитку нових наукомістких технологій. Ідея створення
державної комп’ютерної мережі США для прискорення розробок атомних і
ракетних технологій стала частиною стратегії досягнення технологічної
переваги. В кінці 70-х років, коли в більшості розвинутих країн
з’явилися свої державні комп’ютерні мережі, вчені-фізики виступили з
ідеєю розробки системи протоколів обміну, які дозволили об’єднати
комп’ютерні мережі різних країн з метою використання загальних
програмних і інформаційних ресурсів. На початку 90-х років Інтернет
з’явився і в СРСР. Ініціаторами його створення виступили фізики-ядерники
із Об’єднаного інституту ядерних досліджень. В 1991 році швейцарський
фізик Тім Бернерс Лі запропонував ідею і методи реалізації інформаційних
систем на основі гіпертекстових документів, які володіли системою
перехресних посилань один на один.

Гіпертекст (гіпертектовий документ) – мережевий документ, розмічений за
спеціальними правилами і написаний на спеціальній мові. Помітками
гіпертексту є посилання на інші документи чи частини цього ж документа.
Зручність гіпертексту полягає в тому, що за допомогою посилання можна
зразу ж викликати потрібний документ.

Саме система пов’язаних між собою гіпертекстових документів надала
Інтернету його сучасний вигляд. Сьогодні Інтернет є гігантською
бібліотекою, яка містить сотні мільйонів документів, пов’язаних між
собою перехресними посиланнями, доступними при натисканні клавіші миші.

3. Структура мережі Інтернет

Інтернет подібний до живого організму без єдиного центру управління.
Кожен вузол мережі (немов самостійна жива клітина) забезпечує
життєдіяльність організму в цілому. Вузлом може бути як окремий
комп’ютер, так і локальна мережа. Взаємодія вузлів не залежить від типів
комп’ютерів, їх операційних систем, а також фізичної реалізації зв’язку
між ними. Обмін інформацією між вузлами мережі проходить за допомогою
спеціальних протоколів – своєрідних правил для взаєморозуміння. При
цьому проблеми окремого вузла не можуть глобально вплинути на мережу.
Для уникнення плутанини при передачі інформації ведеться контроль лише
за неповторністю імені вузла – його адреси.

Самим популярним сервісом Інтернету на сьогоднішній день є www – World
Wide Web (верлд вайд веб) чи, просто, Wев (всесвітня павутина). Wев – це
абстрактний інформаційний простір, в якому користувачу доступні
незліченні архіви документів, пов’язані перехресними посиланнями.
Інформація може бути подана у вигляді текстів, графіків, звуку чи
відеозображення. Будь-який користувач може опублікуватися у Wев.

4. Інтернет – освіта вчителів географії

Вчителі географії, мабуть, більше інших предметників потребують
використання ресурсів Інтернет для актуалізації і візуалізації фактичної
інформації про країну і світ, для поповнення браку карт і космічних
знімків різних масштабів, геоінформаційних систем, які сьогодні ввійшли
в широке практичне використання. Крім того, Інтернет сприяє підвищенню
кваліфікації вчителів, дозволяючи спостерігати за новим в теоретичних
основах географії і методиці її викладання в школі як в нашій країні,
так і в світі. Щоб ефективно використовувати ці можливості вчитель
географії повинен оволодіти технологіями роботи із різноманітними
ресурсами глобальної мережі. Звідси випливає необхідність введення на
географічних факультетах педагогічних вузів поглибленого вивчення
інформатики.

На сьогодні Інтернет–освіта вчителів–предметників як правило відсутня.
Причини повільного освоєння Інтернету вчителями географії не стільки
технічні, скільки соціальні. Навіть в школах, підключених до Інтернет,
географ часто не може працювати в мережі, тому що не вміє, чи доступ
залежить від вчителя інформатики або адміністрації школи. На
географічних факультетах педагогічних університетів Інтернет-освіта ще
не поставлена на належний рівень. Низька заробітна плата не дозволяє
вчителю придбати комп’ютер і освоїти інформаційні технології та ресурси
Інтернет самостійно. Немає системи соціальної і матеріальної мотивації
використання Інтернет в шкільній освіті.

Шляхом подолання кризи є об’єднання зусиль всіх суб’єктів
Інтернет-освіти:

1. Вчителям предметникам слід шукати шляхи самостійного оволодіння
навичками роботи в Інтернеті. Завести персональну адресу електронної
пошти для участі в телеконференціях, конкурсах, дистанційних конкурсах,
мережевих проектах, віртуальних методичних об’єднаннях, інших формах
обміну досвідом і вивчення ресурсів міжнародної павутини.

2. Адміністрації шкіл і органам управління освіти розширювати
матеріальні можливості і мотивацію використання Інтернет вчителями для
підвищення якості освіти.

3. Інститутам підвищення кваліфікації організувати очно-дистанційні
курси користувачів Інтернет для вчителів-предметників із акцентом на
освоєння інформаційних багатств всесвітньої мережі з допомогою
спеціалістів із різних відомств.

4. Педагогічним університетам здійснити заходи із укомплектування
факультетів і кафедр комп’ютерними класами та включення Інтернет-освіти
у навчальні плани, щоб із завершенням вищої освіти молоді педагоги
володіли основами Інтернет-технологій і орієнтувалися в інформаційних
ресурсах із спеціальності.

5. Ресурси Інтернету для географів

Ресурси Інтернету із географії можна умовно поділити на такі групи:
довідкові бази даних про країни світу, статистичні дані про країни і
континенти, картографічні бази даних про країни і регіони,
геоінформаційні системи (активні карти різного типу із різними рівнями
масштабування для міст, регіонів, країн), освітні ресурси мережі (карти,
публікації, фотографії ділянок земної поверхні, інформаційно-довідкові
матеріали про міста і регіони країни).

А.І. Кирилов запропонував таку типологію матеріалів для географів в
мережі Інтернет:

1. Наочні ресурси (картинки, відео);

2. Статистика;

3. Довідкова інформація;

4. Wев – атласи;

5. Методика;

6. Авторські публікації;

7. Видавництва навчальних посібників;

8. Нормативні документи освіти;

9. Періодичні педагогічні видання;

10. Ігри;

11. Дистанційне навчання;

12. Мережеві проекти (конкурси, олімпіади, дослідження).

Можливості і ресурси Інтернет, які можуть бути використані вчителем
географії в своїй роботі із навчання школярів основних географічних
знань, включають:

WWW (Всесвітня павутина)

E-mail (Електронна пошта)

Телеконференції

Сервери всесвітньої павутини можуть бути корисними:

— вчителю для пошуку додаткової і оновленої інформації до уроків в
процесі підготовки

— учням для пошуку інформації в процесі підготовки різного роду творчих
робіт (доповідей, рефератів, ділових ігр, учбових конференцій тощо)

— в процесі роботи у WWW і вчитель і учень зіштовхуються із проблемою
пошуку потрібної інформації. В цьому їм можуть допомогти особливі
пошукові сервери. Але, в наш час в пострадянському секторі WWW ще вкрай
мало сайтів, що спеціалізуються на шкільній географічній освіті.

Електронна пошта може бути використана:

— вчителем для обміну навчально-методичною інформацією із своїми
колегами, методистами, провідними вченими із різних регіонів країни;

— учнями для обміну навчальними творчими роботами із своїми однолітками
із інших шкіл, регіонів країни чи зарубіжжя;

— вчителями і учнями для взаємного обміну інформацією в процесі
реалізації завдань дистанційного навчання і реалізації
телекомунікаційних проектів.

Телеконференції можуть бути корисними:

— вчителям при обговоренні в режимі on-line найбільш актуальних питань
змісту і методів навчання географії, інших важливих і цікавих проблем;

— учням при участі в різного роду навчальних і пізнавальних
телекомунікаційних проектах.

Література:

1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.:
Ученый центрпри ИЦПКПС, 1994. – 136с.

2. Законодавство України про інформацію. –К. –1998.

3. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.

4. Закон України «Про інформаційні агентства» № 74.95 від 28.02.1995 р.

5. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. –М. –1994.

6. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера:
Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. –М.:
ВИНИТИ. –1996.

7. Бабушкин М. Web-сервер в действии. –С-Пб.: Питер. –1997.

8. Брайдо В.Л. Офисная оргтехника для делопроизводства и управления.
–М.: Филинъ. –1998.

9. Вакка Дж. Секреты безопасности Internet. –К.: Диалектика. –1997.

9. Васильев Д. Делопроизводство на компьютере. –М.: Приор. –1997.

10. Васкевич Д. Стратегии Клиент-Сервер. –К.: Диалектика. –1996.

11. Васкевич Д. Стратегия клиент-сервер. Руководство по выживанию для
специалистов по реорганизации бизнеса. К.: Диалектика. –1996.

12. Гаевский А. Справочник по программным продуктам. –К.: ДиаТайп.
–1998.

13. Грязнухина Т.А. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях.
–К.: Наукова думка. –1990.

14. Гусев А. Технология межсетевых взаимодействий. –М.: Диалог-МИФИ.
–1997.

15. Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Хотулева М.В., Виниченко В.Н., Заика Е.А.,
Веницианов Е.В., Молчанова Я.П. Экологическая информация и принципы
работы с ней. ECOLOGIA. Эколайн (электронная версия). –1998.

16. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності.
Навчальний посібник. –К. –1999.

17. Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования.
Пер. с англ. –М.: Издательство “Весь мир”, –1997.

18. Ермишина Е.В. Международный обмен информацией. М.: Международные
отношения. –1988.

19. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби
масової комунікації: аспекти застосування. –К. –1996.

20. Казаков С.И. Основы сетевых технологий. –М. –1996.

Похожие записи