Реферат на тему:

“Використання компютерно-інформаційних технологій для автоматизації
промисловості” ПЛАН

1. Необхідність економічного обґрунтування ефективності автоматизації
керування

2. Методики визначення економічної ефективності АСУ

3. Автоматизована система керування підприємством

Список використаної літератури

1. Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації
керування

Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень,
експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих
заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків
економічної ефективності.

Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє
вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:

установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по
окремим управлінським роботам;

виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного
автоматизацією на конкретному підприємстві;

визначити припустимий обcяг капітальних вкладень у систему
автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;

розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з
установленими нормативами по відповідній галузі;

виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження
автоматизованої системи на кожному об’єкті;

визначити вплив упровадження нової технології в керування виробництвом
на техніко-економічні показники діяльності підприємства;

вибрати економічно найбільш ефективний варіант АСУП у цілому;

намітити черговість проведення робіт з автоматизації керування;

порівняти економічну ефективність автоматизації керування з ефективністю
інших заходів щодо нової техніки.

У багатьох фахівців створилася думка, що обгрунтування економічної
ефективності АСУ забезпечує її ефективність. Це не так. Обгрунтування
саме по собі не може відповісти навіть на просте питання про ступінь
впливу завдань або функцій, розв’язуваних системою, на результати
господарювання.

Обгрунтування економічно озброює проектувальників АСУ, указує їм
напрямок руху, дозволяє одержати оцінку їхньої роботи. Але не більш.
Економічний ефект АСУ забезпечує роботу проектувальників інших професій:
системних інженерів, організаторів керування, постачальників завдань,
фахівців із технічних засобів і ін. Саме вони повинні так побудувати АСУ
й організувати її роботу, щоб була досягнута мета, зазначена
економістами, що виконують обгрунтування економічної ефективності.

2. Методики визначення економічної ефективності АСУ

Ефект від АСУП створюється завдяки наявності на будь-якому підприємстві
втрат, невикористаних можливостей і недостатньої технічної оснащеності
управлінського апарата. Ефект виявляється в сфері керування й у сфері
виробництва, на самому підприємстві, що автоматизується, і в його
суміжників, у виробничій і суспільній сферах.

Відомі методики, що відбивають різні підходи, стосуються тільки
економічної ефективності АСУП на самому підприємстві, що
автоматизується.

Тут використовується досить широкий комплекс техніко-економічних
показників ефективності, а для оцінок застосований метод порівняння.
Використовується так само метод розрахунку припустимих показників, що
орієнтують проектувальників на дотримання визначених параметрів систем.
Розрахунки економії і додаткових прибутків засновані на порівнянні
ситуації «до АСУП» і «при АСУП». У цьому порівнянні принциповим є
питання про спосіб переходу до ситуації «при АСУП», оскільки ситуація
«до АСУП» звичайно відома.

При розрахунках економічної ефективності часто виникають побажання
декомпозиції розрахунків. Основні напрямки декомпозиції: розрахунок
ефективності окремих підсистем АСУП, окремих завдань. Пропонують свої
специфічні критерії економічності для кожної підсистеми, відмінні від
критерію ефективності в цілому.

Для масових проектів АСУП такі багатоступінчасті обчислення ні до чого.
У практику проектування АСУП обгрунтування економічної ефективності
доцільно робити один раз – на першій стадії проектування. Розрахунок є
підставою для твердження першої стадії проекту, дозволи на виконання
робочих креслень, на відкриття фінансування при впровадженні АСУП.
Масові багатоступінчасті розрахунки економічної ефективності АСУП
створюють значні зайві витрати.

Перші розробки АСУ, виконані в 1959-1965 р., були більш ефективними,
ніж наступні. В основному позначився вплив росту питомих витрат на
устаткування. У перших АСУ фактична ефективність, як правило,
перевищувала розрахункову.

По нашому вважається, на фактичну економічну ефективність АСУ в період
їх розгорнутого масового створення вплинули в негативний бік наступні
основні чинники: уведення нераціонального жорсткого порядку створення
АСУ (ОРММ АСУП і ін.); залучення широкого кола непідготовлених
розроблювачів; ріст вартості технічних засобів; низький рівень керування
вирішенням проблеми автоматизації керування.

Крім того, створити і впровадити АСУ виявлялося мало. Одержати ефект
від її функціонування — теж мало. Потрібно було ще підрахувати його,
затвердити і переконати всіх, що він реально існує. Так, наприклад,
процедура фіксації факту наявності економічного ефекту припускала
потрійний рахунок: твердження ефекту у встановленому порядку, фіксація в
акті приймання АСУ, підтвердження замовником із додатком документів. А
це теж приводило до чималих витрат.

Створення АСУ вимагає єдиночасних витрат на розробку і впровадження АСУ,
а також поточних витрат на функціонування системи.

Єдиночасні витрати на розробку і впровадження АСУ включають: попередні
витрати (тобто витрати на розробку АСУ); капітальні витрати на придбання
(виготовлення), транспортування, монтаж і налагодження обчислювальної
техніки, периферійних пристроїв, засобів зв’язку, допоміжного
устаткування, оргтехніки, продуктивного-господарського інвентарю, а
також програмних засобів; витрати на будівництво (реконструкцію)
будинків, споруд, необхідних для функціонування АСУ; витрати на
підготовку (перепідготовку) кадрів; зміна оборотних коштів у зв’язку з
розробкою і впровадженням АСУ.

Ефективність АСУ визначають зіставленням результатів від функціонування
АСУ і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення і
розвитку.

Оцінку ефективності АСУ проводять при: формуванні вимог, запропонованих
до АСУ, аналізу створюваних та функціонуючих АСУ на відповідність
заданим вимогам; вибору найкращого варіанта створення, функціонування і
розвитку АСУ; синтез найбільш доцільного варіанта побудови АСУ за
критерієм “ефективності-витрат”.

Оцінку ефективності АСУ проводять для: аналізу й обгрунтування
доцільності створення функціонування і розвитку АСУ; вибору найбільш
економічно ефективного варіанта розробки і впровадження АСУ; визначення
розмірів відрахувань у ФЕС за створення АСУ й ін.

При оцінці економічної ефективності АСУ використовують узагальнюючі і
загальні часткові показники.

Основним показником економічної єфективності АСУ є річний економічний
ефект (розрахунковий і фактичний).

Розрахунковий річний економічний ефект від розробки і впровадження АСУ
визначається як різниця між розрахунковою річною економією і
розрахунковими приведеними витратами на розробку і впровадження АСУ.

При розрахунку народногосподарського економічного ефекту на етапі вибору
найкращого варіанта за базу порівняння приймають техніко-економічні
показники найбільш прогресивних способів виробництва продукції (робіт) у
діючому виробництві.

Народногосподарський економічний ефект являє собою різницю між
результатами діяльності і витратами за встановленим для даного заходу
розрахункового періоду, з врахуванням народногосподарських економічних
нормативів і інших встановлених обмежень. Причому, початком
розрахункового періоду, у межах якого враховують витрати, приймають рік
початку розробки АСУ. Кінець розрахункового періоду визначають у
відповідності з терміном морального старіння технічних засобів і
проектних вирішень АСУ.

При тотожності кінцевих результатів народногосподарський економічний
ефект по порівнюваних варіантах визначається з врахуванням загальних
інтегральних народногосподарських витрат у виробництві і споживанні по
базовому і новому варіантам на весь об’єм виробленої продукції (роботи).

Інтегральні народногосподарські витрати на об’єкті створення АСУ
визначають по формулі

,

де Ti -тривалість розрахункового періоду; St-поточні витрати (%), за
винятком витрат на експлуатацію АСУ в t-м році; Kt -усі види єдиночасних
витрат на утримування АСУ в t-м році; Фt- залишкова вартість
основних фондів , що вибувають у t-м році; dt-коефіцієнт,
використовуваний для приведення різночасних результатів і витрат до
базисного року.

Розрахунки економічної ефективності АСУ виконують на стадіях, визначених
відповідними державними стандартами і затверджують на
підприємстві-замовнику АСУ.

В останні роки в розрахунках економічної ефективності враховувують
економічну ефективність соціальної галузі — витрати в соціальній галузі
на одну людину, виходячи із середньостатистичних значень. Розмір цього
ефекту враховується при вивільненні працюючих.

3. Автоматизована система керування підприємством

Усяка керуюча система звичайно вирішує наступні три головні завдання:
збір і передачу інформації про керований об’єкт, її обробку і видачу
керуючих впливів на об’єкт керування. Автоматизована або автоматична
система керування автоматизує вирішення всіх цих завдань у визначеній
послідовності і взаємозв’язку.

Автоматизована система керування (АСК) включає людську ланку в якості
своєї органічної складової частини. Такі системи ще називають
людино-машинними системами. У цих системах люди займаються постановкою і
коректуванням цілей і критеріїв керування (вони можуть змінюватися при
зміні умов); вносять творчі елементи в пошук найкращих шляхів досягнення
цілей (змінюють застосовувану технологію або організацію); остаточно
відбирають або приймають рішення з усієї сукупності виробляємих системою
рішень і додають їм юридичну чинність; забезпечують систему такою
первинною інформацією, збір котрої неможливо або нераціонально цілком
автоматизувати.

Помітимо, що в зазначеній системі людям належить облік, аналіз і
раціональне використання різнохарактерних і дуже динамічних людських
чинників у керованій системі (соціально-психологічних,
психофізіологічних, морально-етичних і т.д.).

Автоматична система керування після монтажу і налагодження в принципі
може функціонувати і без участі людини (крім, звичайно, лише
профілактичного контролю і ремонтів). Звичайно, автоматичні системи
застосовуються лише для керування технологією, однак і тут найчастіше з
ряду причин перевага може бути віддано автоматизованим системам.

Автоматизована система керування виробничим об’єднанням або
підприємством (АСКП) базується на застосуванні електронних
обчислювальних машин, периферійної й організаційної техніки, а також
економіко-математичних методів для вирішення основних завдань керування
виробничо-господарською й іншою діяльністю на всіх рівнях: ділянці,
цеху, відділі і службі, виробничій одиниці і керівництві в цілому, тобто
директораті. Сюди ж відноситься вирішення ряду завдань, зв’язаних із
керуванням громадськими організаціями даного об’єднання або
підприємства. АСКП призначена для організаційного й адміністративного
керування цим виробничим об’єднанням або підприємством.

У виробничому об’єднанні або на промисловому підприємстві може
створюватися також ще й автоматизована система керування технологічним
процесом (АСК ТП), призначена для керування різними машинами, приладами,
пристроями і технічними або технологічними комплексами, наявними на
даному підприємстві або в об’єднанні.

Відзначимо, що якщо у виробничому (науково-виробничому) об’єднанні або
на підприємстві є науково-дослідні інститути (НДІ) або конструкторські
бюро (КБ) і виконується значний об’єм конструкторських і технологічних
робіт, то автономною може бути створена система автоматизованого
проектування (САПР), що повинна мати в обов’язковому порядку взаємодію з
АСКП. Створення САПР регламентується спеціальними галузевими керівними
методичними матеріалами.

Якщо в АСКП або САПР основною формою фіксації і передачі є документ, що
містить економічну або іншу інформацію, що характеризує
виробничо-господарську й іншу діяльність даного об’єднання або
підприємства, то в АСК ТП основною формою передачі є різні сигнали
(електричні, оптичні, механічні й ін.).

Спільно функціонуючі в єдиному виробничому об’єднанні або на
промисловому підприємстві АСКП і АСК ТП утворять
організаційно-технологічну АСК виробничого об’єднання або підприємства.

Автоматизовані системи керування виробничим об’єднанням або
підприємством, створювані на базі сучасних ЕОМ і укомплектовані
відповідною периферійною й організаційною технікою, забезпечують:

автоматизований збір (а в ряді випадків і фіксацію) і обробку
економічної інформації із широким використанням методів оптимізації по
основним задачам і підсистемам керування в різних режимах, включаючи
збір і обробку інформації в реальному режимі АСК, у режимі телеобробки і
діалогу;

збереження в пам’яті ЕОМ і комплексне використання умовно-постійної
(нормативно-довідкової), умовно-перемінної, проміжної і вихідної
інформації в процесі вирішення всіх задач керування;

організацію діспетчіровання на підприємстві за допомогою засобів зв’язку
і діспетчіровання.

При створенні АСКП необхідно передбачати її взаємодію як із вищестоящими
АСК (наприклад, із галузевим АСК), так і з територіальними й іншими
автоматизованими системами (з АСК Держбанку, статистичних органів і
ін.).

Ступінь раціональної організації інформаційних потоків по кожному
додатку, а також у цілому по об’єкті керування можна перевірити на
інформаційній динамічній моделі, що відбиває фактичний стан і зміни, що
відбуваються на цьому об’єкті.

Відомо, що матеріальність виробництва виявляється в створенні тій або
іншої продукції. Якщо по кожному виду цієї продукції (або її складової
частини, елементу) мати необхідні нормативні, планові й облікові
характеристики, то сукупність цих характеристик буде являти собою
інформаційну модель усього матеріального виробництва і випуску продукції
підприємства на кожний даний момент.

В умовах функціонування АСКП дуже важливо передбачити щоб для
нормативних, планових і облікових характеристик були встановлені єдині
одиниці розмірів рахунку по кожному (відповідному) виду продукції (або
її складових) і єдиний планово-обліковий крок. Єдиний крок —
використання в обліку, плануванні і нормуванні тих самих номенклатурних
номерів і відповідних їм єдиних показників, отриманих і спланованих за
ті самі інтервали часу, з однаковими одиницями розміру рахунку і т.д.
для того самого об’єкта обліку, планування і нормування.

Наявність одного кроку дозволить автоматично, на кожний даний момент
здійснювати наявність усіх трьох характеристик по тому або іншому виду
продукції (або складових), а потім визначати раціональність і
ефективність використання тих або інших ресурсів або усіх витрат у
цілому на даний вид продукції (або її складових).

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що автоматизована
система керування виробничим об’єднанням або підприємством являє собою
систему, що базується на ЕОМ і інших технічних засобах, призначених для
комплексного автоматизованого виміру і реєстрації, передачі й обробки,
збереження і пошуку всієї інформації, використовуваної для керування
об’єктом шляхом виробітки оптимальних управлінських рішень (стандартних
— ЕОМ, індивідуально-специфічних — людиною) і реалізації прийнятих
рішень через автоматизований зв’язок.

Основними завданнями, що вирішує АСКП є:

підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску
продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості. Це відбувається
за рахунок різноманітних розрахунків, спрямованих на оптимальне
використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів, а також за рахунок зробленої технології виробничих процесів і
т.д.;

підвищення оперативності і поліпшення якості керування виробництвом,
структурними підрозділами і виробничим об’єднанням або підприємством у
цілому, що виражаються в застосуванні зробленої системи оптимального і
взаємопов’язаного довгострокового, річного й оперативно-виробничого
планування, а також в оперативному зборі, обробці й аналізі фактичної
інформації. Це здійснюється завдяки системному (комплексному)
використанню сучасних технічних засобів збору й обробки інформації, а
також економіко-математичних методів;

удосконалювання структури апарата керування, що виражається в її
спрощенні і створенні таких структурних підрозділів керування, що,
будучи нечисленними по своєму складі, могли б оперативно і зі знанням
справи впливати на процеси , що відбуваються. Це відбувається завдяки
централізації відділів і служб керування, а також за рахунок корінної
перебудови існуючої структури апарата керування в напрямку подальшої
його інтеграції і поліпшення взаємовідносин між структурними
підрозділами і виробничими одиницями;

організація раціональних потоків інформації на підприємстві, а також
обробка інформації в такому аспекті й у такі терміни, щоб одержувані
вихідні (результатні дані), зафіксовані на зручних для користування і
зроблених за формою носіях, цілком задовольняли б вимогам якісного й
оперативного керування всіма процесами, що відбуваються на підприємстві
або у виробничому об’єднанні. Забезпечується комплексним використанням
сучасних засобів обчислювальної і периферійної техніки;

своєчасне укладання достовірної звітності підприємства або виробничого
об’єднання, а також забезпечення оперативної доставки її у вищестоящі
організації. Здійснюється завдяки системно машинній обробці єдиної
вихідної інформації, а також шляхом одночасного створення машинних
носіїв разом з укладанням звітних даних, що будуть потім одночасно
передаватися або іншим способом доставлятися у вищестоящі організації;

організація діловодства і діспетчірування з обліком досягнень
науково-технічного прогресу і передового досвіду. Відбувається за
рахунок комплексного застосування засобів організаційної техніки і
діспетчірування, а також наукової організації праці інженерно-технічних
працівників і власне керування в цілому.

Таким чином, автоматизовані системи керування виробничими об’єднаннями
або підприємствами дозволяють не тільки упорядкувати потоки інформації
на керованих об’єктах, удосконалювати збір і підвищити оперативність
обробки інформації, необхідної для керування, але і серйозно поліпшити
якість керування, спростити структуру апарата керування, вирішити інші
питання організації виробничо-господарської й іншої діяльності даного
об’єднання або підприємства.

Список використаної літератури

Журнал «Компьютерное обозрение». – Май, 2001.

Тиори Т., Фрай Дж. Проектирование структур баз данных: В 2-х кн.—М.:
Мир, 1985.

Шнитман В,З., С.Д. Кузнецов, информационно-аналитические материалы

Похожие записи