.

Відображення мнемосхеми та технологічного процесу атомної елек-тричної станції з водяним реактором(курсова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1723
Скачать документ

Міністерство освіти і науки України

Український Державній Університет Водного господарства і природо
користування

Кафедра електротехніки і автоматики

Курсова робота

з дисципліни “Програмування і алгоритмічні мови”

на тему:

“Відображення мнемосхеми та технологічного процесу атомної електричної
станції з водяним реактором .”

Виконав:

студент 1-го курсу

ФПМ і КІС

АУТП 11

Слиш С.

Перевірив:

Пастушенко В.Й.

Рівне 2002

Зміст

Вступ………………………………………………………….
…………………………………………………………3

Задача і опис
схеми………………………………………………………….
……………………4

Текст
програми……………………………………………………….
…………………………………5

Приклад………………………………………………………..
…………………………………………………..14

Висновок……………………………………………………….
………………………………………………… 15

Література……………………………………………………..
………………………………………………..16

Вступ

Для закріплення здобутих теоретичних знань, застосування їх при
вирішенні питань математичного характеру, а також з метою набуття
навиків по створенню програмного забезпечення , виконується курсова
робота з дисципліни “Програмування та алгоритмічні мови” . В курсовій
роботі необхідно розробити програму на мові програмування C++,яка б
демонструвала відображення мнемосхеми та технологічного процесу атомної
електричної станції з водяним реактором .

Задача і опис схеми

В курсовій роботі було зображено принципова схема двоконтурної АЕС . В
якості регулятора швидкості протікання реакції використовують
вертикально розталовані в реакторі стержні з графіту , а в якості
теплоносія – тяжку воду або рідкий гелій (-1900 С). Теплова енергія ,
що виділяється в каналах реактора , нагріває теплоносій первинного
контура до температури 255-2750 С .Нагріта пара поступає в парогенератор
, де віддає свою теплоту воді вторинного контура та перетворює її в пару
з температурою 250-2600 С та тиском 1,25 Мпа, яка потрапляє в турбіну .
Охолоджена вода з парогенератора при температурі 1900 С та тиску 10Мпа
подається циркуляційним насосом знову в реактор. Ця вода , яка циркулює
безносередньо через реактор , є радіоактивною , тому обладнання цього
контура огороджують спеціальним залізобетонними , чавунними , свинцевими
та іншими конструкціями . Вторинний замкнутий контур “парогенератор –
турбіна – конденсатор ” не являє небезпечної радіоактивності і працює
так як в теплових паротурбінних станціях.

1-турбына

2-генератор

3-конденсатор

4-конденсат

5-живлячий насос

6-циркуляцыйний насос

7-реактор

8-працюючы канали

9-парогенератор

Текст програми

#include

#include

#include

#include

#include

#include

#define PI M_PI

void help(void)

{ restorecrtmode();

clrscr();

textmode(BW80);

textcolor(3);

printf(” 1-турбына “);

printf(“\n”);

printf(” 2-генератор “);

printf(“\n”);

printf(” 3-конденсатор “);

printf(“\n”);

printf(” 4-конденсат “);

printf(“\n”);

printf(” 5-живлячий насос”);

printf(“\n”);

printf(” 6-циркуляцыйний насос “);

printf(“\n”);

printf(” 7-реактор “);

printf(“\n”);

printf(” 8-працюючы канали “);

printf(“\n”);

printf(” 9-парогенератор “);

printf(“\n”);

printf(“\t\t\t “);

textcolor(3+BLINK );

printf(“\n\t\t\t”);

cprintf(” натиснiть будь-яку клавiшу”);

getch();

setgraphmode(getgraphmode());

}

void draw1(int x0,int y0)

{

unsigned char color[16]={0,4,2,6,1,5,3,7,8,12,10,14,9,13,11,15};

struct bmpinfo

{

char h1,h2;

unsigned long

size,reserved,offset,b,width,height;

unsigned int plans,bpp;

};

bmpinfo info;

FILE *f;

int x,y;

unsigned char b;

unsigned char bh;

unsigned char bl;

int nb;

int np;

int i,j;

if((f=fopen(“191.bmp”,”rb”))==NULL)

printf(“-1”);

//return -1;

fread(&info,sizeof(info),1,f);

if(info.bpp!=4)

printf(“-2”);

//return -2;

x=x0;

y=y0+info.height;

nb=(info.width/8)*4;

if((info.width/8)!=4)nb+=4;

fseek(f,info.offset,SEEK_SET);

for(i=0;i>4;

putpixel(x,y,color[bh]);

x++;

np++;

}

if (np>4;

putpixel(x,y,color[bh]);

x++;

np++;

}

if (np151;i-=10)

{

setcolor(15);

line(144,i,144,i-10);

delay(150);

setcolor(10);

line(144,i,144,i-10);

}

// пар ыде до генератору

for(i=139;i>52;i-=10)

{

setcolor(15);

line(i,145,i-10,145);

delay(150);

setcolor(10);

line(i,145,i-10,145);

}

// в реакторы

for(i=145;i79;i-=10)

{

setcolor(4);

line(91,i,91,i+10);

line(65,i,65,i+10);

line(40,i,40,i+10);

delay(150);

setcolor(10);

line(91,i,91,i+10);

line(65,i,65,i+10);

line(40,i,40,i+10);

}

for(i=40;i185;i-=10)

{

setcolor(15);

line(i,136,i+10,136);

delay(150);

setcolor(10);

line(i,136,i+10,136);

}

for(i=56;i>31;i-=5)

{

setcolor(4);

line(236,i,236,i-5);

delay(150);

setcolor(10);

line(236,i,236,i-5);

}

for(i=236;i10) line(359,75+i-10,417,75+i-10);

line(359,75+i,417,75+i);

delay(50);

setcolor(0);

line(359,75+i,417,75+i);

if(i>10) line(359,75+i-10,417,75+i-10);

if(i>58){i=0;k++; }

}

for(i=138;i330;i-=10)

{

setcolor(15);

line(i,310,i-10,310);

delay(150);

setcolor(10);

line(i,310,i-10,310);

}

for(i=285;i>255;i-=10)

{

setcolor(15);

line(i,309,i-10,309);

delay(150);

setcolor(10);

line(i,309,i-10,309);

}

for(i=309;i>160;i-=10)

{

setcolor(15);

line(252,i,252,i-10);

delay(100);

setcolor(10);

line(252,i,252,i-10);

}

for(i=138;i165;i-=5)

{

setcolor(15);

line(i,285,i-5,285);

delay(100);

setcolor(10);

line(i,285,i-5,285);

}

}

goto poch; }

}

} while(c!=27);

popa:

free(saucer);

closegraph();

}

void Pidgotovka(void )

{

draw(0,-2);

size=imagesize(140,100,200,160);

saucer=malloc(size);

getimage(140,100,200,160,saucer);

putimage(140,100,saucer,XOR_PUT);

}

Приклад

Запускаємо пограму і вибираємо пукт “демонстрація” і натискуємо ENTER
і спостерігаємо як рідкий гелій прямує до реактора рис. 1 . Вже нагріта
прямує допарегенератора рис. 2. Потім пар попадає до турбіни (1) і
відпрацьована іде до конденсатора рис.3 . Потім охолоджена іде до
парогенератора рис. 4 . Далі вже йде повтор схеми .

Рис.1 Рис.2

Рис.3 Рис.4

Висновок

Завдяки цій курсовій роботі я закріпив здобуті теоретичні знання з
курсу “Програмування та алгоритмічні мови”,навчився застосувати їх при
вирішенні питань виробничого характеру. Склав програму, яка демонструє
відображення мнемосхеми та технологічного процесу атомної електричної
станції з водяним реактором .

Література

1.Головко Д.Б. і ін. Автоматика і автоматизація технологічних процесів,

“Либідь”, 1997 р., 230 с.

2. Баховец Б.А, Ткачук Я.В. Основи автоматики и автоматизация

производственных процессов в гидромелиорации. Львов, “Вища школа”,

PAGE

PAGE 16

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020