.

Види і асортимент інформаційної продукції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2626
Скачать документ

Реферат на тему:

Види і асортимент інформаційної продукції

Підвищення ролі і значення інформації в суспільному житті викликало
необхідність виділення інформаційної діяльності в самостійну область.
Якщо робоча сила, засоби виробництва і предмети праці – основні елементи
в умовах виробництва, то інформація – це важливий ресурс економіки,
товар, який є результатом всієї людської діяльності, елемент і основа
процесу управління та прийняття рішень.

В змістовому значенні інформація – це знання. Але не всі знання і не при
будь-яких умовах стають інформацією. Інформацією можуть стати лише нові
знання, що мають елемент несподіваності, при чому ті з них, котрі можуть
бути корисними в контексті поставленої цілі. Образно кажучи, інформація
– це знання, перероблені так, щоб зробити можливим їхнє перетворення в
“силу”.

Отже інформація і інформаційна діяльність це закінчений процес
отримання, переробки і передачі знань, який починається з надходження до
комунікатора (інформаційного органу) первинних відомостей і закінчується
настройкою кожного елемента системи створення інформації на досягнення
цілі і перетворенням об’єкта в нове цільове утворення з врахуванням
вимог комуніканта (споживача). Ефективність інформаційної діяльності
визначається інтелектуальним змістом довідково-інформаційних фондів на
будь-яких носіях і кваліфікаційним рівнем фахівців.

Інформаційна індустрія або “індустрія знань”, за визначенням Ф.Махлупа
(США), включає п’ять видів інформаційної діяльності:

наукові дослідження і розробки;

освіта;

засоби масового спілкування;

інформаційні машини;

інформаційні послуги.

Американські вчені ввели і таке поняття, як первинний і вторинний
інформаційний сектор.

Первинний інформаційний сектор – це сектор, який виробляє продукцію і
послуги, пов’язані з обробкою, розподілом і передачею інформації
(видавництва, розробники програмного забезпечення і т. ін.).

Вторинний інформаційний сектор – це вся інформаційна діяльність (збір,
зберігання, розподіл і споживання інформації), яка має місце при
виробництві інформаційних продуктів і послуг (бібліотеки, довідкові і
інформаційні служби та ін.).

Основними видами інформаційної діяльності як прояву суто інформаційних
технологій є:

1. Наукова діяльність і проектні розробки;

2. Редакційно-видавнича діяльність;

3. Кредитно-фінансова діяльність;

4. Народна освіта;

5. Розповсюдження інформації і зв’язок;

6. Засоби масового спілкування (книги, музика, картини тощо);

7. Управлінська діяльність.

До видів інформаційної діяльності включаються також виробники
інформаційної техніки і матеріальних носіїв інформації, а також
обслуговування інформаційних технологій. Ця діяльність визначається
терміном “інформатика”, який вбирає в себе формування, зберігання,
передачу, використання інформаційних ресурсів на основі комп’ютерних
технологій і їх соціальної корисності.

За своєю специфікою науково-інформаційна діяльність (надалі – НІД) типу
бібліотечної включає 2, 4, 5 і 6 види інформаційної діяльності і
представляє вторинний інформаційний сектор. Вона підпорядкована наданню
різноманітних (освітніх, дозвільних, комунікаційних і т. ін.)
матеріалізованих і нематеріалізованих продуктів і послуг.

У довідниках, енциклопедіях та інших джерелах “послуга” визначається як
дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для
задоволення чиїхось потреб, тобто – певна доцільна діяльність, яка існує
у формі корисного ефекту праці – товару, продукту. Таким чином,
підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через
корисний ефект праці, а, як відомо, корисний ефект праці є умовою
будь-якої виробничої діяльності.

Підготовка і реалізація інформаційної послуги, як і будь-якої продукції,
складається з певних етапів технологічного процесу, які характеризуються
виконанням цілої низки операцій, що приводять до отримання проміжного і
кінцевого результату – продукції та її реалізації (див. Схему на

с. 8).

Ця схема дозволяє сформулювати визначення інформаційної діяльності як
роботи інформаційного органу по здійсненню певного технологічного
науково-інформаційного процесу, спрямованої на виготовлення
інформаційної продукції (продуктів і послуг) і доведення отриманого
кінцевого результату до споживачів з метою задоволення їхніх
інформаційних потреб чи запитів. Проміжний результат інформаційної
діяльності, як і

Узагальнена схема виробництва (підготовки) і реалізації

інформаційної продукції

будь-якої виробничої, виступає у формі інформаційного продукту
конкретних технологічних операцій або їхньої сукупності, кінцевий – у
формі його реалізації. Вихідною сировиною для виконання технологічних
процесів з метою отримання інформаційного продукту є потік будь-яких
джерел інформації, які потребують додаткової обробки з метою наближення
їх до умов споживання, тобто для отримання кінцевого результату
інформаційної технології.

Інформаційні органи випускають два види інформаційної продукції, а саме:

науково-технічну продукцію, яка створюється на замовлення або в процесі
науково-технічної діяльності в ініціативному порядку і яка відноситься
до сфер науки, техніки і виробництва. До цієї групи відносяться технічні
рішення, в т. ч. винаходи і промислові зразки, технічна документація,
ноу-хау, програмні системи, що реалізують інформаційні і інші
технології. Специфічним видом науково-технічної продукції цієї групи є
аналітичні матеріали – наслідки аналізу опублікованих і неопублікованих
матеріалів. Предметом купівлі можуть бути матеріали, як спеціально
підготовлені на замовлення, так і раніше виконані і реалізовані новому
замовнику. До даного виду продукції може бути використаний ринковий
механізм формування договірних цін, хоч дефіцит попиту нерідко
призводить до довільного їх визначення. Слід підкреслити, що найбільш
перспективним напрямком створення цього виду інформаційного продукту є
шлях, пов’язаний з його інтелектуалізацією і підвищенням наукоємкості.

інформаційні продукти і послуги, пов’язані з так званим бібліотечним
типом обслуговування. До цієї групи відносяться послуги по наданню
відповідно запиту абонента як самого документа (книги, журнали, каталоги
тощо), так і копій, рефератів, бібліографічних описів, об’єктографічних
чи інших довідок, а також різноманітних баз і банків даних, послуги по
наданню дистанційного доступу, по проведенню пошуку в інформаційних
масивах, депонуванню рукописів, перекладів тощо. До цієї ж групи
відносяться роботи по забезпеченню переводу інформації на мікрографічні
й машинозчитувані носії, надання телекомунікаційних каналів для
забезпечення функціонування електронної пошти і проведенню
телеконференцій.

За формою надання інформаційна продукція поділяється на нематеріальну –
послуга, коли об’єктом виробництва є комунікаційні процеси, і
матеріальну – продукт, коли об’єктом виробництва є інформація на
матеріальних носіях, або накопичені у фондах первинні джерела
інформації. Матеріальні інформаційні продукти, в свою чергу, поділяються
на документні, коли споживачу адресуються первинні або вторинні
документи, і речові, коли в якості об’єкту послуги виступають зразки
нових продуктів і технологій (демонстрація нових виробів, фотографій,
стендів тощо).

За характером взаємодії зі споживачем розрізняють інформаційну продукцію
одноразову (поодинокі контакти зі споживачем) і постійну, яка передбачає
зворотний зв’язок (приміром, вибіркове обслуговування з корегуванням
вимог, або діалогове обслуговування).

За адресністю інформаційна продукція може бути індивідуальною, груповою
і масовою.

За характером задоволення потреб – інформаційна продукція, направлена на
задоволення потреб у адресній, фактографічній, концептуальній
інформації, або на задоволення потреби в джерелах інформації.

Крім цього інформаційна продукція може класифікуватися залежно від
посадового і кваліфікаційного рівня споживача, від рівня ретроспекції
інформації, яка надається, від оперативності обслуговування і т.п.

Комплекси однорідних за операційно-технологічними і класифікаційними
ознаками інформаційних продуктів і послуг об’єднуються в режими
обслуговування. На відміну від простої інформацій, яка складається з
впорядкованого набору простих операцій, режими інформаційного
обслуговування – це з’єднання певних елементарних форм інформаційної
взаємодії зі споживачем і супутніх такій взаємодії допоміжних операцій.
Типові для органів інформації режими подані в додатку 1.

Інформаційна продукція може бути простою, складної і комбінованою. До
простої продукції відносяться – результат переробки одиничного
інформаційного джерела: анотація, бібліографічний опис, реферат,
реєстраційні і інформаційні карти, копія статті, проспект тощо. До
складної продукції – результат переробки певної сукупності однорідних
джерел: тематичні відбірки, реферативний огляд, сигнальне повідомлення
тощо. До комбінованої – відноситься складна продукція, яка являє собою
об’єднання різних видів простої: доповідь про досягнення, інновацію чи
досвід, аналітичний огляд, експозиція виставки тощо. Основні види
інформаційної продукції, типові для підвідомчих інформаційних органів та
систематичний покажчик інформаційних послуг подано відповідно в додатках
2 і 3.

Крім вищеназваних характеристик, НІД має тенденцію до спеціалізації.
Фактично в більшій чи меншій мірі різними формами спеціалізації охоплені
всі інформаційні органи. Розрізняється п’ять форм спеціалізованої НІД:

тематична – за тематикою комплектування і змістом інформаційної
продукції (органи НТІ підприємств і установ, спеціалізовані бібліотеки –
музичні, театральні, історичні, медичні тощо), провідними споживачами
яких є працівники певної галузі;

видова – за профілюючими видами матеріалів, що комплектуються і
обробляються (відділи і групи патентної інформації, служби
стандартизації, неопублікованої інформації, з питань культури і
мистецтва тощо);

функціональна – за видами інформаційного продукту
(бібліотечно-бібліографічне, довідково-інформаційне обслуговування,
оглядово-аналітична інформація, обслуговування в режимі “вибіркове
поширення інформації” (ВРІ) , супровід цільових комплексних програм,
серверні служби тощо);

технологічна – за способами переробки інформації (ручна обробка,
поліграфічна, малотиражна, електро- і фотографічна, мікрофільмування,
розробка і супровід комп’ютерних БД, випуск дискет і компакт-дисків
тощо).

операційна – за змістом технологічних стадій і операцій, які виконуються
в процесі виробництва інформаційного продукту (з використанням засобів
малої механізації, механізована і автоматизована тощо).

Тематична спеціалізація є наслідком розподілу НІД за галузями і сферами
суспільної виробничої діяльності і віддзеркалює змістову різноманітність
інформаційних потреб учасників суспільного виробництва, як представників
всіх галузей народного господарства і сфер діяльності. Тематично
спеціалізованими слід вважати інформаційні органи, фонди і інформаційна
продукція яких за своїм змістом відповідають тематиці основної
діяльності провідних споживачів інформації (науково-технічної
інформації, з питань культури і мистецтва, прес-центр, бізнес-центр,
ділове консультування тощо).

Видова спеціалізація передбачає наближену до вичерпної повноту
комплектування спеціалізованих фондів інформаційного органу масивами
однорідних джерел інформації, що циркулюють у суспільному виробництві:
книг, періодичних видань, нормативно-технічної документації,
недрукованих джерел (Книжкова палата, НВО “Пошук” – патенти, НВП “Ідея”
– книжково-журнальна продукція, картинні галереї тощо). Ці органи
акумулюють інформаційну сировину відповідного виду, добиваючись
вичерпної повноти комплектації і, відповідно, максимально можливої
концентрації інформаційних ресурсів. Виробництво інформаційної продукції
при видовій спеціалізації носить масовий характер, здійснюється за
єдиним технологічним циклом, що створює об’єктивні передумови для
використання високопродуктивної інформаційної техніки, комплексної
механізації і автоматизації процесів обробки першоджерел за оптимальною
для даного виду технологією. Внаслідок цього різко знижуються витрати на
обробку і видання інформації, а її створення переводиться на
індустріальну основу.

В основі функціональної спеціалізації лежать вже не види ресурсів, які
опрацьовуються, а характер результатів праці, тобто готова до
безпосереднього вжитку споживачем продукція (бібліографічні покажчики,
карти “сигнальної інформації” (СІ), режими ВРІ, “запит-відповідь” тощо).
Останнім часом з’явилися функціональні інформаційні центри, які
спеціалізуються на підготовці оглядово-аналітичної інформації і наданню
послуг консультативного характеру, так звані “центри аналізу
інформації”, та підприємства-диспетчери, призначенням яких є підтримка
зв’язку між органами інформації, тобто посередництво (сервери,
Інтернет-кафе, електронна пошта).

Технологічна спеціалізація пов’язана з різницею в технології підготовки
інформаційної продукції різних видів. Фундаментом розвитку технологічної
спеціалізації останнім часом є комп’ютерна технологія, яка дозволила
переводити інформацію на електронні носії – дискети, компакт-диски,
обмінюватися ними і використовувати в практиці обслуговування
споживачів.

Однією з самих масових форм інформаційної спеціалізації є операційна.
Вона полягає в спеціалізації інформаційних органів або їх підрозділів на
виконанні окремих стадій або операцій єдиного циклу виробництва
інформаційної продукції, результатом яких є проміжний продукт або
напівфабрикат, що підлягає подальшій обробці в межах заданого
технологічного циклу (підготовка службами інформації продуктів для
тиражування, передмашинна обробка первинних джерел інформації для вводу
в автоматизовані БД, створення певних БД).

Отже, інформаційна продукція – це різні види подання знань, якихось
даних, відомостей, розрахунків тощо, практично все, що пов’язане з
отриманням і фіксацією знань, які можна використати в даний час або
відкласти на майбутнє. Вищою цінністю їх є точність, достовірність,
своєчасність та лаконічність. Її якість великою мірою залежить від
інформаційних ресурсів, які, на відміну від інших ресурсів, мають
властивість накопичуватися і, завдяки цьому, володіють специфічною
впливом на процеси ресурсозбереження і технологічні процеси підготовки.

Інформаційна діяльність бібліотек традиційно пов’язується з так званим
некомерційним “бібліотечним” типом обслуговування і полягає в наданні
відповідно до запиту споживача (абонента) як самого документа (книг,
журналів, газет тощо), так і його копій; каталогів і картотек;
бібліографічних посібників; різноманітних довідок, оглядових матеріалів.
Вони виконують тематичні відбірки джерел інформації; складають
оперативну інформацію, аналітичні довідки, огляди; узагальнюють
інновації і досвід будь-якої діяльності; створюють каталоги і картотеки,
в яких групують джерела інформації для зручності користувачів;
організовують виставки та інші заходи наочної пропаганди. Останнім часом
бібліотеки створюють і надають у користування бази і банки даних на
електронних носіях, а також послуги з дистанційного доступу до БД інших
інформаційних служб, Інтернету, з проведення пошуку в інформаційних
масивах, з депонування рукописів, перекладів, рефератів, копіювання
матеріалу та ін., виконують роботи по забезпеченню переводу інформації
на мікрографічні й машинозчитувані носії, надають телекомунікаційні
канали для забезпечення функціонування електронної пошти і проведенню
телеконференцій.

Найпоширеніший же вид інформаційної діяльності в бібліотеках –
інформаційне консультування в режимі діалогової інформації, який
грунтується на високій кваліфікації фахівців і особистій їх
майстерності. Інформаційне консультування суттєво відрізняється від
інших сфер інформаційної діяльності. Його результат містить набуте з
інформаційного ресурсу консультанта рішення конкретного завдання,
сформульованого замовником, з використанням інформаційних ресурсів
бібліотеки і спеціалізованих довідково-бібліографічних систем –
каталогів і картотек, електронних баз і банків даних. Особлива умова
інформаційного консультування – одночасний позитивний ефект у сфері
практичної діяльності замовника або запобігання можливим збиткам від
його некваліфікованих дій.

На основі вищевикладеного НІД бібліотеки постає як процес взаємодії
органу науково-аналітичної і довідкової інформації зі споживачем,
спрямований на задоволення інформаційних потреб останнього через
результати групування, стиснення, спресовування, тиражування і перекладу
первинних джерел інформації, а також їхньої аналітико-синтетичної
обробки. Наслідком цієї діяльності виступає інформаційна продукція,
призначена для вводу в систему інформаційних комунікацій і задоволення
потреб споживачів.

Розмаїття напрямів і форм спеціалізації НІД на ринку інформації показує,
що на сьогодні актуальним є завдання – не замикатися в колі споживачів,
обмеженому відомчими чи тематичними рамками, а шукати і знаходити
споживачів у суміжних галузях. Поряд з цим визріла об’єктивна
необхідність йти шляхом поглиблення спеціалізації інформаційних органів
і створення на цій основі високо оперативних інформаційних виробництв
загальносистемного і локального характеру з наступним перетворенням їх у
високо інтегровані тематичні автоматизовані системи, об’єднані у
вседержавну інформаційну мережу.

Список літератури

Закон України. Про захист інформації в автоматизованих системах:
Затверджено 5 лип. 1994 р. // Відомості ВРУ. – 1994.– № 31. – Ст. 286.

Закон України. Про інформацію: Закон України: Затверджено 2 жовт. 1992
р. // Відомості ВРУ. –1992. – № 48. – Ст. 650.

Закон України. Про науково-технічну інформацію: Затверджено 25 черв.
1993 р. // Відомості ВРУ. – 1993. – № 33. – Ст. 345.

Закон України. Про національну програму інформатизації: Затверджено 4
лют. 1998 р. // Уряд. кур’єр.– 1998.–12 берез.

Вхідний потік джерел інформації

Запити

тити

Кінцевий результат (продукт)

Проміжний результат (продукт)

Ефект і ефективність інформаційної діяльності

Технологічний процес виробн-ицтва (підгото-вки) інформа-ційного продукту

Реалізація кінцевого результату

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020