РЕФЕРАТ

на тему:

“Turbo Pascal”

П Л А Н

Програмне забезпечення Turbo Pascal (version 7.0).

Інтерфейс програми. Меню.

Оператори мови Pascal.

Оператор (for; repeat; while; write; read).

У Turbo Pascal 7.0. застосовано виділення різними кольорами елементів
структури програми, зовсім новий компілятор і новий інтерфейс.

Система програмування Турбо Паскаль являє собою єдність двох певною
мірою самостійних початків: компілятора з мови програмування Паскаль
(мова названа на честь видатного французького математика і філософа
Блеза Паскаля (1623-1662)) і деякої інструментальної програмної
оболонки, що сприяє підвищенню ефективності створення програм. Для
стислості умовимося надалі називати реалізований компілятором мова
програмування Паскаль — мовою Турбо Паскаля, а різноманітні сервісні
послуги, що представляються програмною оболонкою, — середовищем Турбо
Паскаля.

Середовище Турбо Паскаля — це перше, з чим зіштовхується будь-як
програміст, що приступає до практичної роботи із системою. Якщо Ви за
якимись причинами не збираєтеся писати власні програми, можна пропустити
цю главу, у якій приводяться мінімальні зведення про основні прийоми
роботи до середовищі Турбо Паскаля.

Базовими компонентами система програмування Турбо Паскаль є компілятор
мови Паскаль, засіб створення і редагування вихідних текстів програм і
засобу їхнього налагодження (пошуку помилок). Усі ці компоненти
об’єднані в єдине інтегроване середовище розроблювача, з яким саме і
працює програміст, створюючи свої програми.

Запуск програми

Для початку роботи з Турбо Паскаль зручніше за все надійти в такий
спосіб:

Запустити Norton Commander;

Зайти в каталог, у якому планується зберігати файли з вихідними текстами
програми, а також допоміжні файли вашої програми;

Викликати гаряче меню Norton Commander (натиснувши клавішу F2);

Вибрати рядок «Turbo Pascal 7.0»;

Якщо вікно редагування не відкрилося, то відкрити його через пункт меню
«File» (натиснути Alt+F, вибрати New).

Якщо у вас уже є деякий файл із вихідним текстом програми (файл із
розширенням pas), з яким ви хочете продовжити роботу, то досить навести
на нього покажчик Norton Commander і натиснути Enter. У цьому випадку
запуститься Turbo Pascal і відразу відкриється текст обраної вами
програми.

Вікно середовища розроблювача

Основний екран інтегрованого середовища розроблювача Turbo Pascal 7.0
виглядає в такий спосіб:

По функціональному призначенню виділяється три області екрана:

Рядок меню

Робоча область

Рядок стану

В Pascal немає операторів введення та виведення інформації.

Ці операції в програмах виконуються через стандартні процедури. Для
виведення інформації можна використовувати процедури:
write(вираз1[,вираз2, …] ) — виводить значення виразів, після чого
курсор залишається в тому ж самому рядку; writeln(вираз1[,вираз 2, …]
) — виводить значення виразів, після чого курсор переводиться в
наступний рядок. Якщо в операторі виведення використовуються текстові
константи, то їх записують в одинарних лапках.

В операторі виведення прийнято поєднувати текстові константи, що
вказують назву змінної, що виводиться, та саму змінну (значення якої
потрібно вивести). Наприклад: writeln(«X=»,Х); writeln(«Значення
F=»,F);. Для введення інформації можна використовувати процедури:
read(змінна1[, змінна2, …]) — вводить значення змінної, після чого
курсор залишається в тому ж самому рядку; readln(змінна1[, змінна2,
…]) — вводить значення змінної, після чого курсор переводиться в
наступний рядок.

Потрібно відмітити, що в одній команді введення в Pascal прийнято
вводити лише одну змінну, хоча (як показано вище) допускається вказання
декількох змінних. Якщо під час виконання програми в ній зустрічається
процедура read або readln, то відбувається зупинка програми й
користувачу потрібно в позицію курсору ввести значення змінної та
натиснути Enter. Після чого введене значення присвоюється відповідній
змінній.

Основний недолік процедури read (readln) полягає в тому, що при введенні
інформації користувач не бачить, значення якої змінної він вводить. Для
усунення цього недоліку при введені інформації використовується
одночасне поєднання процедур введення та виведення інформації.

Наприклад: write(«A=»); readln(A); write(«X=»); readln(X); Форматоване
виведення інформації Потрібно відмітити, що процедура writeln (write)
виводить значення змінних дійсного типу в експотенціальному (науковому)
форматі: «числоЕстепінь». Наприклад Х=1.978500000 Е+00, що відповідає
числу 1,9785. Таке представлення чисел часто є незручним для сприйняття,
тому в Pascal використовують форматований вивід інформації.

Для цього записують такий формат: writeln(вираз:n:m); де n — кількість
цифр, що відводиться для представлення числа; m — кількість цифр, що
відводиться для представлення дробової частини числа. 27 Наприклад
Writeln(«X=»,X:7:2); В даному прикладі на число відводиться 7 позицій, з
яких 2 — дробова частина числа, а 4 — ціла (7 позицій усього, 2 —
дробова частина і 1 — крапка 7-2-1=4). При цьому необхідно пам»ятати, що
Pascal не виводить «початкових нулів».

Наприклад, для виведення числа 5 відведено 4 позиції, то на екран буде
виведено 5, а не 0005. З описаного вище можна зробити висновок, що при
вказанні n та m для форматованого виведення інформації потрібно їх
значення задавати таким, щоб різниця між ними була не менша 2 (n-m>=2).
Якщо при виведенні значення деякої змінної з допомогою writeln (write)
число, що виводиться, не буде поміщатись у вказаний формат (тобто
кількість дійсних розрядів числа буде більше за відведену кількість),
то, всупереч

указаному формату, частина значення змінної, що розміщена перед
десятковою крапкою, буде повністю виводитись на екран. При цьому
кількість позицій справа від десяткової крапки не змінюється. Якщо для
значення, що виводиться, дробова частина не поміщається у вказану
кількість позицій, то число заокруглюється

Оператор присвоєння в Turbo Pascal

Оператор присвоєння — це один із найчастіше використовуваних
операторів у Pascal -програмах.

Він використовується для знаходження значення виразів, присвоєння
змінним потрібних значень і ін. Формат оператора присвоєння: Змінна
:= вираз; Наприклад X := 5; Y := sin(X)/ln(X) + exp(X); Не потрібно
плутати оператор присвоєння (:=) з операцією порівняння (=), що
використовується при перевірці умови, а також при описі констант (розділ
const) та типів даних (розділ type).

Ознайомившись з оператором присвоєння, а також процедурами введення
та виведення інформації ви вже можете самостійно створити найпростішу
програму на мові Pascal для обчислення значення виразів. Для цього
спочатку рекомендую вам повторити загальну структуру Pascal-програми та
процедури, функції, що використовуються для цілого та дійсного типів
даних.

Загальний вигляд оператора безумовного переходу: goto мітка; При
виконанні даного оператора відбувається перехід у те місце програми,
де знаходиться вказана мітка. Нагадаємо, що всі мітки, що
використовуються в програмі, потрібно описувати в розділі Label. В
якості мітки можна використовувати будь-який ідентифікатор, що
складається з латинський літер та цифр. Допускається використання цілих
чисел від 0 до 9999.

Після вказання мітки в місці, куди потрібно здійснити перехід, потрібно
вказати символ «двокрапка» (:). Наприклад A1:. Нагадаємо також, що
використання операторів безумовного переходу в Pascalпрограмах є
небажаним, адже це є ознакою безграмотності самого програміста.
Вважається, що будь-яку програму в Pascal можна написати, обійшовши
використання міток, тому оператору безумовного переходу в даному
посібнику приділено дуже мало уваги. 5.4. Оператор перевірки умови
(розгалуження) Часто при створені програми необхідно щоб певна її
частина виконувалась лише при виконані умови.

В таких випадках програмісту необхідно застосувати оператор перевірки
умови, який має наступний формат: if умова then команда1 else команда2;
Коли в програмі зустрічається така конструкція, то спочатку
перевіряється умова. Якщо вона справджується, то виконується команда1, а
тоді команда, що йде наступною після оператора if. У випадку, коли
умова не справджується, то виконується команда2, а тоді наступна після
оператора if команда. Зверніть увагу, що перед словом else крапка з
комою не ставиться.

Оператор перевірки умови може мати коротку форму: if умова then
команда1; В цьому випадку, якщо умова не виконується, то оператор if
взагалі пропускається. При цьому відразу виконується наступна команда
після оператора перевірки умови. Потрібно відмітити, що в якості
«команди1» або «команди2» може використовуватись лише одна команда (
оператор ). До них відносяться: — складний оператор — представляє
собою набір операторів, що поміщені в операторні дужки (begin — end); —
умовний оператор (if); — оператор вибору (case); — оператори циклу
(repeat, while, for); — оператор приєднання (with). Усі вищеописані
елементи алфавіту мови програмування складаються з окремих символів. В
якості символів, що складають елементи алфавіту, в Turbo Pascal
можна використовувати більшість символів, що входять в стандартну
ASCII-таблицю.

Арифметичні цикли

Синтаксис:

for перемінна := значення 1 to значення 2 do оператор

чи

for перемінна := значення 1 downto значення 2 do оператор

Оператор for викликає оператор, що знаходиться після слова do, по одному
разі для кожного значення в діапазоні від значення 1 до значення 2.

Перемінна циклу, початкове і кінцеве значення повинні мати порядковий
тип. Зі словом to, значення перемінної циклу збільшується на 1 при
кожній ітерації циклу. Зі словом downto, значення перемінної циклу
зменшується на 1 при кожній ітерації циклу. Не слід самостійно змінювати
значення керуючої перемінної усередині циклу.

Як і у випадку використання оператора умовного преходу, варто пам’ятати,
що синтаксис мови допускає запис тільки одного оператора після ключового
слова do, тому, якщо ви хочете в циклі виконати групу операторів,
обов’язково треба об’єднати їх у складений оператор (обмережити
операторними дужками begin … end). У противному випадку буде зроблена
логічна помилка програми.

Приклад 1. Квадрати чисел від 2-х до 10-и.

for x:=2 to 10 do WriteLn(x*x);

Приклад 2. Латинський алфавіт.

for ch:=’A’ to ‘Z’ do Writeln(ch);

Приклад 3. Використання циклу з downto.

for i:=10 downto 1 do WriteLn(i);

Приклад 4. Використання складеного оператора.

for x:=1 to 10 do begin

y:=2*x+3;

WriteLn(‘f(‘,x,’)=’,y);

end;

Використана література:

Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Интерфейс современной программной системы
Турбо Паскаль 7.0. -К.: Информсистема-сервис, 1994. -416с.

Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство пользователя и описание языка.
-М.: Финансы и статистика, 1989. -256с.

Паскаль для персональных компьютеров: Справочное пособие. -М.: Высшая
школа, 1991. -365с.

Перминов О.Н. Программирование на языке Паскаль.

Фаронов В.В. Турбо Паскаль 7.0. Практика программирования. Учебное
пособие. -М.: Нолидж, 1997. -432с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи