.

Соціально-політичні інформаційні системи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1424
Скачать документ

Реферат

на тему:

Соціально-політичні інформаційні системи

Серед найбільш важливих питань виділяється проблема забезпечення
необхідною інформацією людей, приймаючих управлінські рішення. Саме
підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері стає вагомим
фактором задоволення соціальних інтересів. У першу чергу це стосується
соціально-політичної інформації.

Згідно з деякими даними Української Академії державного управління,
одним із головних чинників посилення багатьох зовнішньо- та
внутрішньополітичних конфліктів є запізніла та неадекватна реакція
керівництва на зміни політичної ситуації. З одного боку, це має місце
при управлінні на основі недостатньої кількості соціальних, політичних
та економічних показників; з іншого боку, – за відсутності достатньо
ефективної системи оперативного спостереження, що мало б компенсувати
низьку інформаційну визначеність, якою характеризується більшість
політичних ситуацій. У зв’язку з цим одним із стратегічних завдань для
структур державної влади стає впровадження ефективних форм моніторингу
політичної ситуації.

Під моніторингом, у даному випадку, ми розуміємо комплекс заходів з
періодичного відстеження, подальшої аналітичної обробки та представлення
інформації про зміни в політичній ситуації (ПС). Моніторинг відіграє
роль своєрідного зворотного зв’язку у саморегуляції політичної системи.
Періодичність вимірів може змінюватися залежно від конкретних політичних
умов.

На думку одного з російських соціологів, теоретика “масової інформації”
Б.А.Грушина, сполучення понять “інформація” і “соціологія” не здається
несподіваним. Задовго до всякої теорії інформації було відомо, що
суспільне життя на всіх рівнях соціальної організації наповнене
різноманітними повідомленнями, думками, тобто різного роду інформацією.

Інструментом здійснення всього комплексу моніторингових заходів, які
необхідні при прийнятті важливих політичних рішень, є моніторингова
інформаційно-аналітична система (МІАС), На думку фахівців, саме такі
системи дають можливість органам управління отримувати інформацію про
політичну ситуацію, яка має наступні ознаки: вона не є штучно спрощеною,
тобто відповідає реальній ПС; при її аналізі можуть використовуватися як
якісні, так і кількісні засоби; вона дозволяє зберегти цілісність
ситуації на різних рівнях її розгляду. Найчастіше МІАС виділяється як
засіб інформаційно-аналітичної роботи, принципово протилежний
традиційним якісним, ручним засобам обробки інформації.

Потреба у використанні моніторингових інформаційно-аналітичних систем
виникає за наступних обставин:

– наявність великого інформаційного масиву і значної кількості
параметрів, що відстежуються, унаслідок чого стає неефективним (або
зовсім неможливим) використання традиційних, неформалізованих методів
обробки емпіричних даних;

– динамічний характер досліджуваних процесів, що не залишає часу для
“ручної” обробки інформації;

– багатоваріантний, імовірнісний характер розвитку подій, де має бути
врахована більшість навіть статистично не значимих ліній розвитку;

– потреба в прогнозуванні зміни ситуації з розрахунком ймовірності
реалізації того або іншого сценарію;

– залежність дослідника і пов’язана із цим потреба скорочення зони
суб’єктивної інтерпретації.

У 1996 р. виповнилося 25 років з моменту появи першого мікропроцесора.
Нові програмні технології зажадають подальшого значного збільшення
продуктивності комп’ютерів. Однак уже зараз велику частину часу процесор
персонального комп’ютера завантажений не більше, ніж на 5 % від своїй
потужності. Розв’язати цю проблему покликана концепція “мережевого
комп’ютера”, що висувається компанією Oracle. Замість звичайного
персонального комп’ютера пропонується мережевий термінал з невеликою
пам’яттю і не дуже могутнім процесором, сполучений через мережу з
великим комп’ютером, який виконує операції, пов’язані зі значним обсягом
обчислень, і виступає як сховище програм. Доповненням до “мережевого
комп’ютера” може бути технологія розподіленої обробки даних, що давно
використовується. Задачі, що тут виконуються, розділяються на підзадачі,
які розподіляються для виконання між всіма комп’ютерами мережі.

Великі потоки інформації, що надходить, зажадали нових технологій її
аналізу. Серед них можна відзначити використання архітектури сховища
даних (data warehouse), коштів оперативної аналітичної обробки даних,
або OLAP (Online Analytical Processing), створення інформаційних систем
керівника (Executive Information System), коштів підтримки прийняття
рішень (Decision Support System), коштів (data mining, наприклад,
нейронних мереж).

Концепція інформаційного сховища (data warehouse) є новим підходом до
управління даними. Інформаційне сховище із запиту надає необхідний обсяг
знань для прийняття найбільш ефективних рішень. За такого підходу дані
організуються за предметним принципом і нагромаджуються з часом, що
дозволяє проводити аналіз тимчасових рядів. Інформація в сховищі
об’єднується в цілісну структуру за різними рівнями деталізації, що
забезпечує необхідні користувачам заходи спільності. У цій концепції
центральне місце посідають метадані – дані про дані. Управління
метаданими забезпечує автоматизацію процесу збору і обробки інформації.
При цьому в сховищі також вміщуються результати перетворення даних, їх
сумаризації та верифікації. Оскільки дані з часом оновлюються, то
передбачаються спеціальні процедури актуалізації даних, які знаходяться
в сховищі. Їх аналітична обробка проводиться за допомогою нейронних
мереж, методів класичної статистики і аналізу тимчасових рядів, систем
контролю якості та візуалізації даних геоінформаційних систем і методів
інтелектуального пошуку.

Реляційні системи управління базами даних і електронні таблиці мають
дуже обмежені можливості для дійсно могутнього аналізу даних, їх
візуалізації та уявлення в різних форматах і вимірюваннях на вимогу
користувачів, побудови моделей даних і управління ними. Для реалізації
цих функцій у межах звичайного інтерфейсу системи управління базою даних
призначаються додаткові програмні засоби оперативної аналітичної обробки
даних (OLAP). Додатково корпорацією SAS розроблено концепцію розширеного
OLAP (OLAP++), яка базується на створення багатомірних моделей, що
включаються до додатків OLAP.

У 1992 р. було розпочато розробку експертно-діагностичної системи МАКС,
призначеної для аналізу різних соціальних систем, таких як фірма, місто,
регіон. МАКС дозволяє аналізувати системи із змінною структурою,
проводити машинні імітаційні експерименти, виявляти механізми
трансформації систем та їх структурно-функціональних закономірностей,
будувати пояснювальні моделі систем, що досліджуються, і прогнозувати їх
поведінку в майбутньому, проводити кількісний, якісний,
кількісно-якісний чи функціональний аналіз. МАКС є універсальною
системою, яка може аналізувати та порівнювати різнорідну інформацію і не
вимагає будь-якого навчання перед початком роботи, що принципово
відрізняє її від звичайних експертних систем і нейронних мереж. МАКС
також являє собою могутній засіб редукції даних. Уже закінчено розробку
версії 3.0 системи МАКС. Її особливості: в основу системи встановлена
методологія OLAP, опис якої викладений вище, реалізована ідеологія
автоматичної системи аналізу і моделювання даних у статиці та динаміці.

Програма AJIEKC є прообразом дослідницької системи принципово нового
типу – “фабрики знань”. Вона призначена для пошуку кількісних
закономірностей між п’ятьма змінними в автоматичному режимі. На відміну
від нейронних мереж, які є своєрідним “чорним ящиком” з невідомою
структурою, АЛЕКС повідомляє користувачеві знайдені математичні
закономірності, що дає можливість проаналізувати характер залежності та
визначити допустимі для неї значення змінних. Знайдені закономірності
дозволяють здійснювати прогнозування в автоматичному режимі.

Система Контент-аналіз призначена для дослідження будь-яких текстів
(рекламні матеріали, передвиборні виступи, публікації в засобах масової
інформації, запису інтерв’ю і т.д.). У системі реалізовані як
кількісний, так і якісний підходи до контент-аналізу, що дозволяє
вирішувати широке коло задач, у тому числі виявлення рекламної стратегії
фірм і політичної орієнтації засобів масової інформації, вивчення
соціально-психологічних портретів їх аудиторій, аналіз листів,
встановлення авторства текстів, виявлення глибинних спрямувань
респондентів. Спеціально для системи Контент-аналіз було розроблено
низку нових методів аналізу текстової інформації: побудова карт текстів,
різні методи порівняння текстів. Практична експлуатація пакету
Контент-аналіз більше, ніж у 100 організаціях показала, що він може
успішно застосовуватися для аналізу великих потоків інформації в
інформаційних мережах. Так, наприклад, у телекомпанії ОРТ Контент-аналіз
використовується для автоматичного відбору потрібної інформації за
смисловими критеріями з масивів преси, доступ до яких здійснюється через
мережу Іnternet. Таким чином, моніторингова інформаційно-аналітична
система має забезпечити людей, що приймають чи готують політичні рішення
наступною інформацією:

1. Структурованим образом сьогоднішньої проблеми (ситуації) та її
історії.

2. Аналізом на основі динаміки ситуації можливих комплексних сценаріїв
її розвитку.

3. Визначенням доступних варіантів рішень у зв’язку з можливими
наслідками та необхідних ресурсів для їх реалізації.

Відповідно до цих завдань МІАС мають інтегрувати у собі:

– інформаційні ресурси (бази даних), які містять методи і засоби
якісного та кількісного аналізу та формалізованого опису визначеної
предметної сфери;

– моделі формального аналізу ситуації;

– інтелект людини, групи людей – експертів, які готують рекомендації до
прийняття рішення.

У найзагальному вигляді моніторингові системи можна уявити як
специфічного посередника між реальною політичною ситуацією і картиною
цієї ситуації в “голові” у людини, що приймає рішення. У даному випадку,
основним завданням подібної системи є функція підтримки образа ПС у
“голові” людини, тобто вона виконує роль “підсилювача природного
інтелекту”. Одним із найбільш суттєвих засобів подібного підсилення є,
за словами низки дослідників, використання моделей. Як відзначають деякі
дослідники, при створенні моніторингових інформаційно-аналітичних систем
можна тільки відшукати оптимальний засіб структурування міцного
динамічного інформаційного потоку, схем і засобів розширення та
поглиблення подання соціальної реальності.

Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є подання соціальної ситуації
у вигляді інформаційної ER-моделі. ER-модель (Existention-Relation
Model) – модель, яка визначає сутності (Existention) та зв’язки
(Relation) між ними. За допомогою мови цієї моделі описуються елементи,
зокрема, політичного поля та комплекс зв’язків між ними.

На території України працюють такі міжнародні соціологічні системи, як
Інститут Гелапа, компанія EuroStat, заснована при Європейському Союзі,
та American Sociology Research. Безсумнівно, що ефективність їх
досліджень значною мірою залежить від використання новітніх
інформаційних систем та технологій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020