Реферат на тему:

Сервіси Інтернету

План

1. Електронна пошта.

2. Мережні новини Usenet.

3. FTP — передача файлів.

4. WWW — передача гіпертексту.

5. Сервіси IRC..

6. Сервіси миттєвих повідомлень.

Електронна пошта

Електронна пошта (e-mail) — перший із сервісів Інтернету, найбільш
розповсюджений і ефективний. Електронна пошта — типовий сервіс
відкладеного читання (off-line). Ви посилаєте ваше повідомлення, як
правило, у вигляді звичайного тексту, адресат одержує його на свій
комп’ютер через якийсь, можливо, досить тривалий проміжок часу, і читає
ваше повідомлення тоді, коли йому буде зручно. E-mail дуже схожий на
звичайну паперову пошту і має ті ж переваги й недоліки. Звичайний лист
складається з конверта, на якому написана адреса одержувача і стоять
штампи поштових відділень на шляху проходження, і вмісту — власне листа.

Електронний лист також складається із заголовків, що містять службову
інформацію (про автора листа, одержувача, шлях проходження через мережу
тощо) і відіграють роль конверта і власне вмісту листа. Ви можете
вкласти у звичайний лист що-небудь, наприклад фотографію, аналогічно, ви
можете послати файл із даними електронним листом. Ви можете підписати
звичайний лист — можна підписати й електронний лист. Звичайний лист може
не дійти до адресата або дійти занадто пізно, як і електронний лист.
Звичайний лист досить дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид
зв’язку.

Отже, електронна пошта має ті ж переваги (простота, дешевизна,
можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і
зашифрувати лист) і недоліки (негарантований час пересилання, можливість
доступу третіх осіб під час пересилання, неінтерактивність) що і
звичайна пошта.

Однак у них є й істотні відмінності. Вартість пересилання звичайної
пошти сильно залежить від того, куди, у яку віддалену точку планети вона
повинна бути доставлена, від її розміру й типу. Для електронної пошти
такої залежності немає, або вона досить невелика. Електронний лист можна
шифрувати і підписувати набагато надійніше й зручніше, ніж паперовий —
для останнього, суворо кажучи, узагалі немає загальноприйнятих засобів
шифрування. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж
паперових, і мінімальний час їхнього проходження незрівнянно менший.
E-mail універсальний — безліч мереж в усьому світі, побудованих на
абсолютно різних принципах і протоколах, можуть обмінюватися
електронними листами з Інтернету, одержуючи у такий спосіб доступ до
інших його ресурсів.

Практично всі сервіси Інтернету, що використовуються зазвичай як сервіси
прямого доступу (on-line), мають інтерфейс до електронної пошти, так що
навіть якщо у вас немає доступу до Інтернету в режимі on-line, ви можете
одержувати більшість інформації, що зберігається в Інтернеті, за
допомогою дешевої електронної пошти. Швидкість доставки повідомлень
електронної пошти сильно залежатиме від того, яким чином вона
передається. Шлях електронного листа між двома машинами, безпосередньо
підключеними до Інтернету, займає секунди, і при цьому ймовірність
втрати або підміни листа мінімальна.

Мережні новини Usenet

Мережні новини Usenet, або, як їх прийнято називати, телеконференції, —
це, мабуть, другий за поширеністю офлайновий сервіс Інтернету. Якщо
електронна пошта передає повідомлення за принципом «від одного —
одному», то мережні новини передають повідомлення «від одного —
багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу
чуток: кожен вузол мережі, що довідався про щось нове (тобто отримав
нове повідомлення), переказує новину всім знайомим вузлам, тобто всім
тим вузлам, із якими він обмінюється новинами. Таким чином, послане вами
повідомлення поширюється, багаторазово дублюючись, у мережі, досягаючи
за досить короткий час усіх учасників телеконференцій Usenet в усьому
світі. При цьому в обговоренні цікавої для вас теми може брати участь
безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично, і ви
можете знайти співрозмовників для обговорення будь-яких, навіть
незвичайних тим.

Кількість користувачів Usenet досить велика — за оцінками UUNET
technologies, кількість нових повідомлень, що надходять у
телеконференції щодня, складає близько мільйона. Новини розподілені за
ієрархічно організованими тематичними групами, й ім’я кожної групи
складається з імен підрівнів ієрархії, розділених крапками, причому
загальніший рівень пишеться першим.

Розглянемо, наприклад, ім’я групи новин
microsoft.public.russian.windowsxp. Ця група належить до ієрархії
верхнього рівня microsoft, створеної компанією Microsoft. В ієрархії
microsoft є підрівень public, призначений для публічного обговорення
різних продуктів компанії. Далі, russian означає, що ця група призначена
для російськомовних користувачів, a windowsxp указує, що предметом
обговорення в групі є операційна система Windows XP. Отже, група
microsoft.public.russian. windowsxp призначена для обговорення
російськомовними користувачами операційної системи Windows XP.

Існують як глобальні ієрархії, наприклад, сотр, так і ієрархії, локальні
для якої-небудь організації, країни або мережі. Власне, набір груп, що
одержує ваш локальний сервер Usenet, визначається адміністратором цього
сервера і наявністю цих груп на інших серверах, із якими обмінюється
новинами ваш сервер.

Однак звичайною є ситуація, коли сервер одержує, по-перше, усі глобальні
ієрархії, по-друге, групи, локальні для вашої країни й мережі.
Наприклад, до першої групи належать ієрархії comp, news, misc, alt, rec,
до другої — ієрархії relcom і fido7 у колишньому СРСР й ієрархія de у
Німеччині.

До різних ієрархій застосовуються різні норми і правила роботи з ними.
Насамперед це стосується мови повідомлень — у групи ієрархії fido7
найкраще писати російською, тоді як у групи глобальної ієрархії comp
можна писати тільки англійською. Не завжди в Usenet можна посилати
інформацію рекламного характеру. Для цього, як правило, створені
спеціальні ієрархії. Менш суворим є обмеження на можливі обсяги
цитування попередніх авторів у вашому листі, розмір підпису вашого листа
і т. д.

Починаючи працювати з якою-небудь групою або ієрархією груп, насамперед
необхідно прочитати правила роботи з ними, які регулярно посилаються в
ці групи людиною, що добровільно взяла на себе обов’язки координатора
групи (модератора). Групи новин бувають двох типів — модеровані й
звичайні. Повідомлення, що з’являються в модерованих групах, перш ніж
бути розісланими у мережі, проглядаються модератором. Це, звичайно, є
свого роду цензурою, але в такому величезному співтоваристві, як Usenet,
неможливо підтримувати порядок без таких суворих заходів.

Сьогодні будь-який комп’ютер, повноцінно підключений до Інтернету, Має
доступ до новин Usenet, але новини Usenet поширюються і в інших мережах,
застосовуючись настільки ж широко, як і електронна пошта. Способи й
зручність роботи з новинами багато в чому залежать від того, яким чином
ви одержуєте їх. В Інтернеті ваша програма-клієнт прямо одержує новини
із сервера Usenet, і між переглядом списку повідомлень, що містяться в
групі, і читанням цих повідомлень немає затримки. Якщо ви користуєтеся
новинами через електронну пошту, то ви спочатку одержуєте список статей,
а вже потім приймаєте електронною поштою статті зі списку, окремо вами
замовлені. Такий спосіб роботи з новинами Usenet є сьогодні найбільш
розповсюдженим в Україні, але насправді це досить незручний і застарілий
метод.

FTP — передача файлів

Ще один широко розповсюджений сервіс Інтернету — FTP. Розшифровується ця
абревіатура як протокол передачі файлів, але при розгляді FTP як сервісу
Інтернету мається на увазі не просто протокол, але саме сервіс — доступ
до файлів у файлових архівах.

В UNIX-системах FTP — стандартна програма, що працює за протоколом TCP,
який завжди постачається з операційною системою. її вихідне призначення
— передача файлів між різними комп’ютерами, що працюють у мережах
TCP/IP: на одному з комп’ютерів працює програма-сервер, на другому
користувач запускає програму-клієнт, що з’єднується із сервером і
передає або одержує протоколом FTP-файли. Тут передбачається, що
користувач зареєстрований на обох комп’ютерах і з’єднується із сервером
під своїм ім’ям і зі своїм паролем на цьому комп’ютері.

Протокол FTP, зрозуміло, оптимізований для передачі файлів. Ця риса і
спричинила те, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернет.
Справа в тому, що сервер FTP можна настроювати таким чином, що
з’єднатися з ним можна не тільки під своїм ім’ям, але й під умовним
ім’ям anonymous — анонім. Тоді вам стає доступною не вся файлова система
комп’ютера, але певний набір файлів на сервері, що складають вміст
сервера anonymous FTP, — публічного файлового архіву.

Сучасні публічні файлові архіви організовані в основному як сервери
anonymous FTP. На таких серверах сьогодні доступна величезна кількість
інформації і програмного забезпечення. Практично усе, що може бути
надано публіці у вигляді файлів, доступне із серверів anonymous FTP. Це
і програми — вільно розповсюджувані й демонстраційні версії, і
мультимедіа, і, зрештою, просто тексти — закони, книги, статті, звіти.
Таким чином, якщо ви, наприклад, хочете представити світові демоверсію
вашого програмного продукту — anonymous FTP є вдалим розв’язанням такого
завдання. Якщо, з іншого боку, ви хочете знайти, скажімо, останню версію
вашої улюбленої вільно поширюваної програми, то шукати її потрібно саме
на серверах FTP.

Незважаючи на поширеність, у FTP є і безліч недоліків. Програми-клієнти
FTP можуть бути не завжди зручні й прості у використанні. Не завжди
можна зрозуміти, що за файл перед вами — чи це той файл, що ви шукаєте,
чи не той. Немає простого й універсального засобу пошуку на серверах
anonymous FTP, хоча для цього й існують спеціальні програми і сервіси,
але й вони не завжди дають потрібні результати.

Сервери FTP можуть також організовувати доступ до файлів під паролем —
наприклад, своїм клієнтам. FTP — сервіс прямого доступу, що вимагає
повноцінного підключення до Інтернету, але можливий і доступ через
електронну пошту — існують сервери, що можуть надіслати вам електронною
поштою файли з будь-яких серверів anonymous FTP. Однак це може бути
досить незручно, тому що такі сервери сильно завантажені, і ваш запит
може довго чекати своєї черги. Крім того, великі файли при відсиланні
діляться сервером на частини обмеженого розміру, які посилаються
окремими листами — і якщо одна частина із сотні втратиться або
ушкодиться при передачі, то інші 99 теж виявляться непотрібними.

WWW — передача гіпертексту

WWW (World Wide Web — всесвітня павутина) — найбільш популярний і
цікавий сервіс Інтернету сьогодні, найпопулярніший і найзручніший засіб
роботи з інформацією. Найпоширеніше ім’я для комп’ютера в Інтернеті
сьогодні — WWW, левова частка потоку даних Інтернету припадає на частку
WWW. Кількість серверів WWW сьогодні можна оцінити тільки приблизно.
Кількість Web-сторінок, розвіданих пошуковими серверами, уже давно
перевищила мільярд. Швидкість росту WWW навіть вища, ніж у самої мережі
Інтернет. Сьогодні WWW — найбільш передова й масова технологія
Інтернету.

WWW — інформаційна система, що працює за принципом клієнт-сервер,
точніше, клієнти-сервери: існує безліч серверів, які на запит клієнта
повертають йому гіпермедійний документ — документ, що складається з
частин із різноманітним представленням інформації (текст, звук, графіка,
тривимірні об’єкти і т. д.), у якому кожен елемент може бути посиланням
на інший документ або його частину. Посилання ці в документах WWW
організовані таким чином, що кожен інформаційний ресурс у глобальній
мережі Інтернет однозначно адресується, і документ, який ви читаєте в
цей момент, здатен посилатися як на інші Документи на цьому ж сервері,
так і на документи (і взагалі на ресурси Інтернету) на інших комп’ютерах
Інтернету. Причому користувач не помічає цього і працює і з усім
інформаційним простором Інтернету як з єдиним цілим.

Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW,
але й на інші сервіси й інформаційні ресурси Інтернету. При цьому
більшість програм-клієнтів WWW (навігатори, браузери) не просто
розуміють такі посилання, але і є програмами-кліентами відповідних
сервісів: FTP, мережних новин Usenet, електронної пошти і т. д. Таким
чином, програмні засоби WWW є універсальними для різних сервісів
Інтернету, а сама інформаційна система WWW відіграє інтегруючу роль.

Мовою представлення документів у WWW є HTML (hypertext markup I language
— мова розмітки гіпертексту). Цей формат не описує те, як документ і
повинен виглядати, але його структуру й зв’язки. Зовнішній вигляд
документа на екрані користувача визначається браузером — якщо ви
працюєте за графічним або текстовим терміналом, то в кожному випадку
документ виглядатиме по-своєму, але структура його залишиться незмінною,
оскільки вона задана форматом HTML. Імена файлів у форматі HTML зазвичай
закінчуються на .html (або мають розширення .htm для сумісності зі
старими версіями операційних систем).

Важливим також є термін URL (uniform resource locator — універсальний
покажчик на ресурс). Так називаються самі посилання на інформаційні
ресурси Інтернету.

Ще один термін, використовуваний у WWW, — HTTP (hypertext transfer \
protocol — протокол передачі гіпертексту). Це назва протоколу, за яким
взаємодіють клієнт і сервер WWW.

Практично будь-яка інформація, що потрапляє в публічний доступ,
відображається засобами WWW Якщо якась інформація не може бути поміщена
в WWW, то це обумовлено деякими обмеженнями і недоліками WWW. По-перше,
з’єднання між клієнтом і сервером WWW одноразове: клієнт надсилає запит,
сервер видає документ, і зв’язок переривається. Це означає, що сервер не
має механізму повідомлення клієнта про зміну або надходження нових
даних.

Наступна проблема WWW — відсутність централізації. Не існує єдиного
каталогу ресурсів WWW Однак використання спеціалізованих пошукових
серверів, що шукають необхідні сервери за заданими критеріями, дозволяє
частково вирішити цю проблему.

Сервіси IRC

До інтерактивних сервісів, що використовуються для спілкування людей
через Інтернет, належить IRC (Internet Relay Chat — розмови через
Інтернет). В Інтернеті існує мережа серверів IRC. Користувачі
приєднуються до одного з каналів — тематичних груп і беруть участь у
розмові, яка ведеться не голосом, а текстом. Вузли IRC синхронізовані
між собою, так що, підключившись до найближчого сервера, ви
підключаєтеся до всієї мережі IRC. IRC використовується в основному для
розваги.

Сервіси миттєвих повідомлень

Ще одним видом сервісів для спілкування людей через Інтернет є сервіс
обміну миттєвими повідомленнями. Існує кілька конкуруючих між собою
стандартів на цей сервіс. Найбільш розповсюдженими є ICQ (більше 200
мільйонів зареєстрованих користувачів) і Microsoft Messenger, що
вбудовується в усі нові версії Microsoft Windows, починаючи з Windows
XP.

Цей сервіс передбачає наявність групи серверів, через які відбувається
обмін повідомленнями і клієнтськими програмами, що встановлюються на
комп’ютер користувача, і дозволяють відправляти іншому користувачеві
текстові або мультимедійні повідомлення, які миттєво доставляються й
відображаються в одержувача. Сервіс дозволяє користувачам обмінюватися
між собою файлами, проводити конференції за участю декількох
користувачів і багато чого іншого.

Похожие записи