Реферат на тему:

Програмування та обчислювальна техніка на підприємствах України

Створення індустрії програмного забезпечення в Україні — проблема
державного значення.

Завдяки значному розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)
технологічна складова суспільного розвитку сьогодні настільки вагома, що
на очах одного покоління відбуваються фундаментальні зміни в соціальній
сфері, економіці, розвитку засад демократії. Важливою складовою ІКТ, в
якій сконцентрований їх інтелект, є програмне забезпечення комп’ютерів.

Сьогодні інформаційні технології — це індустрія, яка безпосередньо
забезпечує роботою дев’ять мільйонів працівників, які високо оплачуються
та кваліфіковані більш ніж чотири тисячі компаній по всьому світі.

Таким чином, з одного боку, Україна має шанс здійснити економічний
стрибок, роблячи ставку на програмування. Розвиток цієї складової
економіки вцілому привабливий — для цього не потрібно використовувати
значні матеріальні ресурси і приваблювати більші об’єми інвестицій. В
країні існують передумови зайняти більш важливе місце в світовому поділі
праці в цій області. І перші досягнення в цьому напрямку вже є.

З іншого боку, крім уже наведених вище негативних факторів, існує ще
один — «експортоорієнтоване» направлення розвитку програмування не
забезпечить створення повноцінної самодостатньої індустрії розробки
програмного забезпечення, стимулює розвиток тільки окремих її складових.

Сьогодні стан програмування в Україні характеризується таким чином. В
процесах розробки володіє творча складова, рівень організаційного і
проектного менеджменту в софтверних компаніях невисокий. Продаж і
підтримка програмного забезпечення здійснюється безпосередньо
розробниками. Програмні забезпечення, які можна упровадити самостійно,
розповсюджуються без придбання ліцензій, що призводить до недоотримання
доходів розробниками і недопоставки податків до бюджету країни.

В той же час провідні країни-експортери виробляють серійні програмні
продукти, як правило більшого розміру, розробка яких виконується
сотнями, тисячами і навіть десятками тисяч програмістів з вузькою
спеціалізацією. Характер роботи — інжениринг. Компанії-розробники мають
високий рівень організаційного і проектного менеджменту, розвинуту
інфраструктуру продажу і підтримки програмних продуктів. об’єм доходів
софтверних компаній таких країн на декілька порядків вище, ніж в
українських, що дозволяє їм реінвестувати значні фінансові ресурси в
розвитку своїх технологій і продуктів.

^ , E

??

?????????O?0 році були успішними. В найближче десятиліття було визнано,
що корінь зла за границями технологій, проблема — в організації
програмування.

З урахуванням цього для забезпечення якості програмного забезпечення
необхідно стимулювати створення в компаніях-розробниках систем
менеджменту якості (СМЯ) згідно вимогам стандарту ISO9001-2000, в основу
якого покладено процесові-орієнтовний підхід. Компаніям, зацікавленим в
підвищенні своєї конкурентоспроможності на міжнародному ринку, потрібно
ввести проектний і організаційний менеджмент згідно так званих «моделей
технологічної зрілості». Крім міроприємств, які здійснюють «інтегральне»
діяння на об’єкт державної політики.

Країна є реципієнтом обчислювальної техніки, інструментальних засобів
програмування і навіть прикладних програмних рішень. В той же час
Україна є донором спеціалістів і результатів деяких фундаментальних
досліджень і НІОКР в області математики та інформатики. Як правило, ці
результати передаються законним замовникам безпосередньо виконавцями за
невелику нагороду у вигляді заробітної платні. Основна частина
замовлень, які отримують аутсорсинговими вітчизняними компаніями,
відносяться до локалізації і супроводження ПЗ, в введенні І-первинної
обробки даних та іншим послугам невисокого інтелектуального рівня.

Таким чином, суб’єктами ринкових відносин повинні бути не окремі
програмісти, а вітчизняні софтверні компанії, і продавати вони повинні
не послуги, а продукти по їх реальній ціні. Такий шлях дозволить
розвивати українські компанії та інфраструктуру області. Створення
індустрії програмування не потребує великих об’ємів інвестицій і
мобілізації значних матеріальних ресурсів. Але необхідна міцна державна
політика, яка повинна призвести до розробки системи взаємопов’язаних
міроприємств і проектів в області законодавства, податкової політики,
науки, освіти, міжнародної діяльності — у вигляді державної цільової
науково-технічної програми, і моніторинг її виконання.

Враховуючи особливості розглянутої сфери діяльності і наявні можливості
України, створення сучасної повноцінної індустрії програмування повинно
стати одним із державних пріоритетів.

Література:

Карпенко Е. Языки и средства программирования // Компьютерное обозрение.
-2007. -№7. — с. 34-37.

Полищук В. Програмирование: от мануфактур к индустрии. // корпоративне
системы. — 2005. — №2. — с.5-9.

Саркисян В.И. Вычислительные машины и програмирование.

Похожие записи