.

Програмне забезпечення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 6095
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Програмне забезпечення.

План

Системне програмне забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення.

1. Системне програмне забезпечення.

Класифікація системного програмного забезпечення.

Програмні засоби сучасних комп’ютерних технологій поділяються на
системні і прикладні. Системні програмні засоби призначені для
забезпечення діяльності прикладних програмних систем. До системних
програмних засобів належать:

операційні системи;

тестові та діагностичні програми;

антивірусні програми;

командно-файлові процесори (оболонки).

Тестові і діагностичні програми призначені для перевірки працездатності
окремих вузлів комп’ютера і компонентів програмно-файлових систем і,
можливо, виявлення та усунення несправностей.

Антивірусні програми призначені для виявлення і, можливо, усунення
вірусних програм, які порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Класифікація операційних систем.

Операційна система – це набір узгоджено працюючих керуючих програм, які
забезпечують керування ресурсами комп’ютера, запуск прикладних програм,
їх взаємодію з периферійними пристроями а також забезпечують діалог
користувача з комп’ютером. Операційні системи є основними системними
програмними комплексами, які виконують наступні функції:

тестування працездатності обчислювальної системи і її налагодження при
початковому включенні;

забезпечення синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і
програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її
функціонування;

забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Операційні системи класифікуються по таких характеристиках:

Кількості одночасно працюючих користувачів – однокористувацькі та
багатокористувацькі. Багатокористувацькі на відміну вид
однокористувацьких підтримують одночасну роботу декількох користувачів з
різними терміналами.

Числу процесів, які одночасно можуть виконуватися під керуванням даної
системи – однозадачні та багатозадачні. Поняття багатозадачності означає
підтримку паралельного виконання кількох задач, які існують в межах
однієї обчислювальної системи в один момент часу. Однозадачні
підтримують режим виконання лише одної програми в один момент часу.

Кількості підтримуючих процесорів – однопроцесорні та багатопроцесорні.
Багатопроцесорні операційні системи підтримують режим розподілених
ресурсів декількох процесорів для розв’язання одної задачі.

Розрядності коду – 8-ми розрядні, 16-ти розрядні, 32-ох розрядні та
64-ох розрядні (вважається, що розрядність операційної системи не може
перевищувати розрядність процесора).

Типу інтерфейсу – командні (з текстовим інтерфейсом) і
об’єктно-орієнтовані (з графічним інтерфейсом).

Типу доступу користувача до ЕОМ: з пакетною обробкою, з розділенням
часу, реального часу. В режимі пакетної обробки з виконуваних програм
формується пакет (набір) завдань, які вводяться в ЕОМ і виконуються в
порядку черговості з можливим врахуванням пріоритетів. В режимі
розділення часу кожній задачі почергово виділяється певний проміжок часу
на виконання з імітуванням перед користувачами одночасного виконання
всіх завдань. Режим реального часу забезпечує імітацію одноосібного
обслуговування користувача в темпі розвитку реального процесу.

Типу використання ресурсів – мережні та локальні. Локальна операційна
система забезпечує роботу тільки одного користувача, в той час як
мережна – дозволяє одночасно працювати багатьом незалежним користувачам
в мережі, використовуючи спільні ресурси. Тобто мережні операційні
системи служать для забезпечення обслуговування користувачів локальних
обчислювальних мереж.

На сьогодні найпоширенішими операційними системами для персональних
комп’ютерів, робочих станцій і серверів є наступні: UNIX, MS DOS, OS/2,
WINDOWS, LINUX, MAC, VAX/VMS.

Операційна система MS DOS.

На переважній більшості IBM-сумісних персональних комп’ютерів в нашій
країні до 1995 року використовувалася операційна система MS DOS, яка
створена фірмою Microsoft. Ця операційна система стала в 1981 р. базовою
системою для комп’ютерів, виробництво яких почала тоді фірма IBM. На
думку спеціалістів по системному математичному забезпеченню, MS DOS
виглядала достатньо примітивно у порівнянні з операційними системами
великих і міні-ЕОМ, які об’єднують файлову систему і систему управління
вводом-виводом. Популярність і довге життя MS DOS можна пояснити тільки
її простотою і дешевизною. Розроблено понад 7 версій цієї ОС. Сьома
версія враховує всі зміни в архітектурі персональних комп’ютерів та
передбачає можливість роботи в мережі. Але ця і операційна система
залишається однозадачною і серйозних змін її користувацьких
характеристик не передбачається. Аналогічну структуру має і сумісна з MS
DOS система DR DOS фірми Digital research.

Операційна система OS/2.

Задавши тон іншим виробникам персональних комп’ютерів IBM PC XT і IBM PC
AT, фірма IBM створила нову серію персональних комп’ютерів – сімейство
PS/2, які виготовляються нею до теперішнього часу. Для цієї серії IBM
постачає операційну систему OS/2, розроблену Microsoft, яка разом з
відповідною апаратурою зайняла своє місце серед ряду технологічних
платформ. В OS/2 були зразу вирішені питання багатозадачного режиму
роботи, а MS DOS може запускатися в ній як одна з задач. Одночасно в
OS/2 можуть виконуватися 12 програм, але тільки одна DOS-програма.
Більшість користувачів практично не зауважує переходу від MS DOS до
OS/2, виявляючи тільки додаткові можливості. В цій операційній системі
можливий також графічний багатовіконний інтерфейс, аналогічний WINDOWS.

Операційна система WINDOWS.

Найпоширенішою операційною системою для персональних комп’ютерів є
WINDOWS, створена фірмою Microsoft. На сьогодні WINDOWS поряд з
IBM-сумісними персональними комп’ютерами є одною з найпоширеніших
технологічних платформ. WINDOWS у версіях WINDOWS-95, WINDOWS-97,
WINDOWS-2000 – це 32 розрядна багатозадачна операційна система.

В цій операційній системі використовуються:

робочі вікна, призначені для різних прикладних програм,

випливаючі вікна повідомлень програми і отримання реакції користувача,

діалогові вікна, через які здійснюється основний ввід інформації в
програму.

Яскравою зовнішньою ознакою WINDOWS є багатовіконний графічний
інтерфейс. Вікно – це частина екрану монітора, яка є полем дії програми.
Відображення вводу управляючих команд і інформації в програму, а також
вивід зображень і даних з неї відбувається через вікно.

Для позначення об’єктів, програм, операцій, опцій вибору
використовуються піктограми. Піктограми – це графічні символи, які
асоціативно нагадують те, що вони позначають.

Поряд з графічним інтерфейсом важливою рисою WINDOWS є багатозадачність.
Одночасно можуть виконуватися декілька різних програм або копій однієї і
тої ж програми. Наприклад, користувач може одночасно використовувати
текстовий процесор, базу даних, програму для графічного представлення
даних і електронні таблиці.

Досвід використання операційних систем, аналогічних Macintosh і WINDOWS,
показав, що графічний інтерфейс і багатозадачний режим роботи значно
підвищують продуктивність праці користувача.

Сучасні версії Windows реалізують механізм віртуальної пам’яті. Його
суть полягає в тому, що користувачу надається віртуальний (можливий, але
реально не існуючий) адресний простір, що визначається 32-х розрядною
довжиною адреси (4 Гбайти) розміщення в пам’яті комп’ютера. В той же час
фізична оперативна пам’ять може бути значно меншою (одиниці – десятки
Мбайт). Інформація, що не поміщається в фізичній оперативній пам’яті,
знаходиться на дисковому запам’ятовуючому пристрої. Проте користувач
цього не зауважує завдяки механізмам, які приховують від нього виклик з
зовнішньої пам’яті в оперативну саме тих фрагментів інформації
(сторінок), до яких відбувається звертання в віртуальній пам’яті.
Віртуальна пам’ять працює з великими масивами даних суттєво повільніше
від оперативної, але вона позбавляє користувача від необхідності
програмування процесу обміну між оперативною пам’яттю і запам’ятовуючими
пристроями. Це значно підвищує продуктивність програмування і полегшує
експлуатацію програмних комплексів, робить їх незалежними від
конфігурації конкретної апаратної системи, для якої вони були створені.

Система містить засоби виявлення збоїв і несправностей, а також
обмеження наслідків таких збоїв для інформації, що обробляється і для
роботи самої системи. При відключення електричного живлення операційної
системи забезпечує збереження необхідної інформації, а при його
наступному ввімкненні – відновлення роботи (restart) з відповідної
точки.

Операційна система Windows NT.

З появою 32-розрядних персональних комп’ютерів перед Microsoft встала
проблема створення ОС, яка б використовувала усі можливості апаратури, і
фірма зробила рішучий крок, поклавши початок новому сімейству
операційних систем, який можна співставити з рішенням IBM по випуску
сімейства PS/2. В 1993 р. була випущена перша версія системи Windows NT
з графічним інтерфейсом оболонки Windows 3.1. Windows NT дозволяє
використовувати прикладні програми, написані для DOS, для текстового
режиму OS/2 і для стандартного інтерфейсу користувача у більшості
реалізацій UNIX, що називаються POSIX.

Будучи сумісною з широко використовуваними операційними системами,
Windows NT дозволила ширше реалізувати можливості нових
високопродуктивних процесорів.

Операційна система UNIX.

Операційна система UNIX, була створена спеціалістами Bell Laboratories
компанії AT&T. Її прототип появився в 1969 р. для комп’ютерів PDP-7
фірми Digital, потім вона була перенесена на комп’ютери інших типів, а з
1980 р. і на персональних комп’ютерах. В 1979 р. на обчислювальній
машині VAX була реалізована версія UNIX з можливостями віртуальної
пам’яті. Сьогодні існує велика кількість реалізацій цієї операційної
системи практично для кожної апаратної платформи, і UNIX стала
своєрідним стандартом відкритих систем, забезпечуючи сумісність
програмних продуктів, написаних в її середовищі.

Операційна система UNIX домінує на ринку робочих станцій. Так, в 1991 р.
вона поставлялася з 92,6% робочих станцій, а інша частина робочих
станцій поставлялася з операційною системою VAX/VMS. Однак з появою
Windows NT це співвідношення змінилося.

Прогресивність концепцій, закладених в UNIX, у великій мірі зв’язана з
тим, що вона розроблялася не для персональних комп’ютерів, і тому з
самого початку була орієнтована на багатозадачний багатокористувацький
режим. Кожен користувач повинен бути зареєстрованим в системі і мати
свій пароль. Користувачі можуть об’єднуватися в групи (наприклад, при
роботі над одним проектом, з одною базою даних і т.д.). Один з
користувачів є адміністратором операційної системи і може працювати в
режимі суперкористувача. Адміністратор управляє даними та персоналом.
Найважливішим завданням адміністратора є захист даних від знищення,
несанкціонованого і некомпетентного доступу. Адміністратор надає
користувачам більші чи менші повноваження на доступ до всіх чи лише
певної частини даних. Для виконання функцій адміністратора в системах
керування базами даних застосовуються різноманітні службові програми.

Одна з найважливіших переваг UNIX полягає в реалізації різноманітних
можливостей взаємодії користувачів. Якщо користувачі працюють на одній
ЕОМ, вони можуть обмінюватися повідомленнями в реальному масштабі часу
(зв’язок типу “термінал – термінал”), а також в режимі електронної пошти
і календарної служби. При поступленні якомусь з користувачів в режимі
“термінал – термінал” повідомлення отримує найвищий пріоритет і
накладається на біжуче зображення на екрані. Природно, що в цьому
випадку обидва користувачі повинні працювати на ЕОМ в момент
відправлення повідомлення. При використанні “календарної служби”
передача подібних повідомлень може бути запланована на певний час доби.
В режимі електронної пошти повідомлення поступають в “поштовий ящик”
адресата. При надходженні в систему адресат отримує відповідне
попередження і може прочитати електронний документ. Електронна пошта
працює і з використанням міжмашинного зв’язку.

Слід відзначити, що операційна система UNIX вимагає професійної
кваліфікації програміста, користувача і серйозного відношення до її
експлуатації, особливо в умовах мережі. Вона надає кваліфікованим
користувачам величезні можливості конструювання архітектури програмних
засобів, оскільки дозволяє в явному вигляді працювати з більшістю своїх
об’єктів і програмувати нові об’єкти і процеси. Це система, що
розвивається, в яку систематично включаються нові функції і засоби. В
зв’язку з тим до неї можна застосувати термін “система, відкрита для
розвитку”. Але операційна система UNIX вимагає від персоналу певного
рівня кваліфікації. Наприклад, при запуску і завершенні роботи системи
вимагаються спеціальні дії адміністратора. Так що приймати рішення про
перехід на UNIX треба зважено, з врахуванням необхідності такого
переходу, отримуваних переваг і кваліфікації користувачів.

Операційна система Linux.

Linux – порівняно молода операційна система, що з’явилася на світ в 1991
році. Ядро системи створив Лінус Торвальдс, сьогодні один із
найзнаменитіших у світі програмістів, а в той час – ще нікому не відомий
студент університету в Хельсінкі. Зайнятися розробкою власної
операційної системи Торвальдса спонукала незадоволеність наявною в його
розпорядженні малопотужною версією ОС UNIX. Розміщений ним на
університетському сервері вихідний код програми зацікавив чимале число
програмістів, що працювали над подібною проблемою, і незабаром
посипалися багаточисельні пропозиції по удосконаленню операційної
системи, що одержала назву Linux. Популярність Linux почала швидко
зростати, тому що на відміну від коду інших операційних систем, вона
була цілком відкритою і могла модифікуватися. Більше того, Linux, що
задовольняла стандарт операційної системи UNIX, мала серйозні переваги
перед домінуючою на ринку IBM-сумісних комп’ютерів операційною системою
MS-DOS, яка не дозволяла працювати в багатозадачному режимі і не
розповсюджувалась на машини з процесором, відмінним від Intel. Нарешті,
Linux поширювалася безплатно, тоді як більшість версій того ж UNIX, по
своїх можливостях не настільки вже переважали операційну систему
Торвальдса, коштували дорого. Через рік операційною системою Linux
користувалось понад сто чоловік,. а через сім років – 7 мільйонів
чоловік.

Те, що Linux зумів на сьогоднішній день стати цілком
конкурентноспроможною операційною системою, не є заслугою одного
Торвальдса. Його співавторами стали десятки тисяч програмістів,
об’єднаних через мережу INTERNET. Створене Торвальдсом програмне ядро
операційної системи вдалося об’єднати з розробленим в Масачусетському
технологічному інституті унікальним графічним середовищем X Windows, а
також з вже наявними бібліотеками і прикладними програмами, розробленими
в рамках альтернативного проекту створення некомерційної повномасштабної
UNIX-подібної операційної системи під назвою GNU. Склеєна з різнорідних
кусків операційна система виявилася аж ніяк не еклектичною в тому, що
стосується її спроможності ефективно взаємодіяти з найрізноманітнішим
устаткуванням. Цей феномен отримав назву Open Source – відкрита система.

При розробці основ Linux були краще, ніж у випадку інших операційних
систем, враховані особливості Intel архітектури, що дозволило ефективно
використовувати ресурси, надані персональними комп’ютерами. У той же час
Linux виявився достатньо хорошим для платформи на базі процесорів
Motorola, Alpha і ряду інших. Linux виявив високу стабільність у роботі,
що зробило цю операційну систему кращою в тих ситуаціях, де можливість
виходу комп’ютерної системи з ладу через відмову операційної системи
необхідно звести до мінімуму. Переконливим підтвердженням надійності
Linux є рішення дослідників знаменитої лабораторії в Лос-Аламосі
використовувати його при моделюванні ядерних процесів. В операційній
системі Linux особливо розвинуті мережні компоненти. Linux підтримує всі
стандартні мережні служби. Як мережний сервер, Linux перевершує по своїх
характеристиках такі популярні системи, як Windows NT, Novell і UNIX.

Зараз Linux переживає пік популярності: зростання обсягів постачань цієї
операційної системи перевищує аналогічні показники для її конкурентів,
включаючи версії Windows. Про створення програмних продуктів для Linux
заявили такі респектабельні компанії, як IBM, Corel, Hewlett Packard,
Oracle. Першокласні й у той же час дуже недорогі системи керування
базами даних, графічні пакети, інтерпретатори основних мов програмування
вже зараз є в розпорядженні тих, хто зупинив свій вибір на Linux.

Слід зауважити, що відкрита модель розробки Linux робить цей програмний
продукт менш залежним від кон’юнктури ринку і смаків користувачів, ніж
програмне забезпечення, створене традиційним засобом. Тому методи
конкурентної боротьби, які використовують комп’ютерні гіганти для
привернення покупців, не зможуть завдати Linux значних збитків.
Незважаючи на те, що по ряду показників Linux продовжує поступатися
найрозвинутішим комерційним операційним системам, він вже встиг
завоювати стосовно них репутацію цілком серйозної альтернативи.

Операційні мережні системи.

Мережні операційні системи призначені для організації обслуговування
користувачів локальних обчислювальних мереж. Сучасні мережні операційні
системи – це багатофункціональні системи, що здатні одночасно
підтримувати роботу сервера і широкого набору мережних служб. Для
локальних мереж, що базуються на платформі Intel найчастіше
використовуються такі операційні системи: як Novell NetWare і Microsoft
Windows NT. Якщо в мережі встановлений хоча б один виділений сервер,
тоді рекомендується використання операційної системи Microsoft Windows
NT. Вона вважається універсальнішою, тобто добре масштабується і не
складна в адмініструванні для невеликих мереж. Її недоліком можна
вважати високі вимоги до обчислювальних ресурсів (серверу та робочих
станцій). Операційні системи Novell NetWare традиційно сильні в галузях
підтримки мережних служб, хоча різностороння підтримка прикладних
програмних засобів була їх слабкою стороною.

В мережах з невеликою кількістю місць можна застосувати рівнорангову
мережну операційну систему з розподіленням функцій мережного управління
між вузлами. Однією з найвідоміших операційних мереж даного виду є PC
LAN Programm фірми IBM, яка з’явилась на ринку для мереж РС NetWork
магістральної топології у 1985 році. З невеликими змінами вона ж
використовується для мереж Token Ring. В мережі використовується файлова
система MS DOS. Через це мережні програми працюють як прикладні програми
MS DOS.

Іншою мережною операційною системою, яка підтримує стандарти IBM та
використовує MS DOS , як один із складових компонентів, є операційна
система 3+Shape фірми 3Com.

Враховуючи, що мережі з невеликою кількістю робочих місць достатньо
поширені, компанія Novell розробила для них мережну операційну систему
NetWare Lite, в якій кожен вузол може бути, як клієнтом, так і сервером.
В зв’язку з необхідністю забезпечувати одночасну обробку запитів великої
кількості клієнтів і надійний захист даних від несанкціонованого
доступу, сервер повинен працювати під управлінням спеціалізованої
операційної системи, призначеної для виконання таких задач. В нашій
країні отримали розповсюдження операційні системи NetWare Lite фірми
Novell для мережі, призначені для підтримки систем малого бізнесу
(невеликі офіси, лікарні, брокерські контори, ощадні банки і т.п.). Це
децентралізовані мережні системи з рівними правами всіх мережних
станцій. В мережу з’єднуються від 2 до 25 користувачів не на серверній
основі. Кожна робоча станція може бути одночасно сервером для одної або
декількох робочих станцій. Перевагою реалізації такої системи є те, що
мережа може мати стільки серверів, скільки потрібно, при чому кількість
користувачів (клієнтів) і серверів може змінюватися з дня в день у
відповідності з потребами робочої групи.

Як робочі станції в NetWare Lite можуть бути використані будь-які
комп’ютери, сумісні з IBM PC XT/AT. Система орієнтована на DOS, Windows,
OS/2, Macintosh, UNIX і є дуже проста в інсталяції і експлуатації, дає
можливість використовувати такі загальні ресурси, як програми, файли і
принтери. В той же час ця мережна операційна система має достатньо
розвинену систему захисту з допомогою паролів і пріоритетів
користувачів. NetWare Lite підтримує протоколи IPX/SPX, а також,
NetBIOS, тому легко поєднується з іншими системами NetWare.

В локальній обчислювальній мережі з розвиненою архітектурою функції
управління виконує мережна операційна система, встановлена на
потужнішому, ніж робочі станції, комп’ютері – файловому сервері.
Серверні мережі можна розділити на мережі середнього класу (до 100
робочих станцій) і потужні (корпоративні) локальні мережі, які
об’єднують до 250 робочих станцій і більше. Основним розробником
мережних програмних продуктів для серверних локальних обчислювальних
мереж є фірма Novell. Сімейство основних мережних операційних систем
цієї фірми містить продукти NetWare декількох версій.

Операційна система NetWare може функціонувати на мережах типу Ethernet,
Etherlinc, IBM TokenRing, ArcNet.

2. Прикладне програмне забезпечення.

Класифікація прикладного програмного забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що
звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні
засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких
користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є
справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті
комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.
При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться
виконувати деякі прості операції – вводити числа і тексти, переглядати
дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої
та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити
користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не
вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не
відносяться безпосередньо до його фахових інтересів. Можна виділити два
класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на
персональних комп’ютерах:

прикладні пакети і програми загального призначення;

проблемно-орієнтовані пакети і програми.

Можна запропонувати наступну класифікацію програмного забезпечення
загального призначення:

Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального
застосування для управлінської діяльності слід виділити:

Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові
процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для
виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних
матеріалів текстового характеру.

Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні
процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані
банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків,
спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування).
Вони призначені для обробки фінансово-економічної інформації
представленої у вигляді числових даних, які характеризують різні
виробничо-економічні і фінансові явища та об’єкти, а також для складання
відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних
матеріалів.

Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та
маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу
розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів
на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в
базі даних.

Рисунок SEQ Рисунок \* ARABIC 1 . Прикладне програмне забезпечення.

Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють
проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок
запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю
автоматичної вибірки інформації, проводять телефонні під’єднання, ведуть
журнал телефонних розмов та виконують функції, що характерні для
багатофункціональних телефонних апаратів, ведуть персональні
інформаційні записники для збереження різноманітної особистої
інформації.

Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки
графічних і текстових матеріалів, які використовуватимуться з метою
демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для
сучасних технологій характерне під’єднання до традиційної графіки і
тексту відео та аудіо інформації, що дозволяє говорити про створення
гіпермедіатехнологій.

Системи управління проектами призначені для планування і управління
ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими,
кадровими, інформаційними) під час реалізації складних науково-дослідних
та проектно-будівельних робіт.

Експертні системи і системи підтримки прийняття рішення призначені для
реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття
управлінських рішень на основі використання методів
економіко-математичного моделювання та принципів штучного інтелекту.

Системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління
призначені для реалізації CASE-технологій (Computer Aid System
Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень
для створення і вдосконалення процесів формування нормативно-методичних
матеріалів по підготовці і оформленню управлінських та інших документів
в рамках конкретної функції забезпечення управлінської діяльності;
інструктивних та нормативних матеріали по експлуатації технічних засобів
(в тому числі по техніці безпеки роботи і по умовах підтримання
нормальної працездатності обладнання); інструктивних та
нормативно-методичних матеріалів для організації роботи управлінського і
технічного персоналу в рамках конкретної інформаційної технології
забезпечення управлінської діяльності.

Системи підтримки комунікацій необхідних для під’єднання до комп’ютера
різноманітних типів зовнішніх пристроїв, організації зв’язку між
комп’ютерами, підтримки їхньої роботи в локальній мережі. Ці програми
дозволяють встановлювати режими роботи послідовних каналів, а також
виконувати складніші функції – такі як пошук потрібного абонента в
телефонному довіднику, автоматичний набір телефонного номера,
автоматична відповідь та інше.

Проблемно-орієнтовані пакети і системи на відміну від програм загального
призначення, мають або вузьке коло застосування або призначені для
спеціалістів певного профілю. Кількість таких програм для персональних
комп’ютерів у даний час складає декількох тисяч. В них використовуються
особливі методи представлення й опрацювання даних, враховуючу специфіку
конкретних задач.

Прикладні програми бухгалтерського обліку.

Одним із основних напрямів розвитку індустрії програмних продуктів на
протязі декількох років є розробка пакетів прикладних програм для різних
предметних областей: бухгалтерського обліку, фінансового менеджменту,
правових систем і т.д.

Не дивлячись на те, що в світі існують більше тисячі тиражованих
бухгалтерських пакетів різної потужності і вартості, українські
підприємці віддають перевагу вітчизняним пакетам, які краще підходять
для умов перехідної економіки і швидкої зміни законодавчих актів, що
регулюють порядок бухгалтерський облік. Умовно можна виділити три
покоління українських автоматизованих бухгалтерських систем.

Перше покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського обліку
характеризувалося функціональною обмеженістю і складністю адаптації до
швидко змінних правил бухгалтерського обліку. Вони були призначені для
експлуатації у вигляді автоматизованих робочих місць на автономних
комп’ютерах, наприклад: “Фінанси без проблем“, “Турбобухгалтер“,
“Парус“, “Баланс за 5 хвилин“ та інші.

Друге покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського обліку
відрізняється більшою функціональною повнотою і пристосованістю до
різних змін в правилах бухгалтерського обліку. Серед них вперше
з’явились пакети прикладних програм, безпосередньо не зв’язані з
бухгалтерією. Вони були призначені для експлуатації в локальних мережах
або автономно. До таких пакетів прикладних програм слід віднести:
“1С.Бухгалтерія“, “Інфобухгалтер“, “Квестор“, “Бест“, “Моноліт-Інфо“ та
інші.

Сучасне, третє покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського
обліку, інтегрується в комплексні системи автоматизації діяльності
підприємства. Більшість таких пакетів працює під керуванням операційної
системи Windows і призначені для експлуатації в локальних мережах. Нові
пакети прикладних програм бухгалтерського обліку, як правило, мають
вбудовані засоби розвитку і повністю сумісні з іншими програмними
засобами фірми розробника, забезпечуючи при цьому подальше нарощування і
розвиток системи. Прикладом таких пакетів можна назвати пакети
прикладних програм бухгалтерського обліку “Офіс“, який об’єднує продукти
фірм 1С і Microsoft і дозволяє не тільки автоматизувати функції
бухгалтера, але й організувати все діловодство фірми у вигляді
“електронного офісу“.

Прикладні програми фінансового менеджменту.

Пакети прикладних програм фінансового менеджменту з’явились в зв’язку з
необхідністю фінансового планування і аналізу діяльності фірм.
Сьогоднішній український ринок пакетів прикладних програм фінансового
менеджменту представлений в основному двома класами програм: для
фінансового аналізу підприємства і для оцінки ефективності інвестицій.

Програми фінансового аналізу підприємства орієнтовані на комплексну
оцінку минулої і теперішньої діяльності і дозволяють отримати оцінку
загального фінансового стану, включаючи оцінки фінансової стійкості,
ліквідності, ефективності використання капіталу, оцінки майна та інші.

Джерелом інформації для розв’язку подібного роду задач є документи
бухгалтерської звітності, які складаються по єдиних формах незалежно від
типу власності і включають власне бухгалтерський баланс підприємства,
звіт про фінансові результати і їх використання, звіт про стан майна,
звіт про наявність і обіг грошових засобів. Серед пакетів прикладних
програм фінансового менеджменту цього класу можна виділити ЕДІП
(Центрінвест Софт), Альт Фінанси (Альт), Фінансовий аналіз (Інфософт).

Другий клас пакетів прикладних програм фінансового менеджменту
орієнтований на оцінку ефективності капіталовкладень і реальних
інвестицій. Найпоширенішими пакетами цього класу були Project Expert
(PRO-Invest Consalting), Альт-Інвест (Альт), FOCCAL (Центрінвест Софт).

Для аналітиків банків і інвестиційних фондів важливим, є приняття рішень
про перспективність інвестицій і порівняльний аналіз капіталовкладень.
Для фінансових менеджерів компаній потрібний інструмент детального
аналізу попередньої і майбутньої діяльності підприємств для вироблення
рішень по реалізації конкретного інвестиційного проекту. З цією метою
розроблений пакет “Інвестор“ (ІнЕк).

Пакети прикладних програм правових довідкових та сервісних систем.

Пакети прикладних програм правових довідкових систем є ефективним
інструментом роботи з великими обсягами законодавчої інформації, яка
поступає неперервним потоком. Практично в усіх економічно розвинутих
країнах є довідкові правові системи. В США це Wru, Lexis та інші; у
Великобританії – Infolex, Prestel, Polis та інші; в Італії – Italguire,
Enlex; в Бельгії – Creodor; в Німеччині – Jurist, Lexinform та інші; а
Австрії – RDB; в Канаді – Datum; у Франції – Iretiv та інші.

Програмне забезпечення виробничо-економічної діяльності в промислово
розвинутих країнах.

Західний ринок систем автоматизації виробничо-економічної діяльності
нараховує сотні комплексних пакетів прикладних програм. Їх можна умовно
поділити на чотири групи.

Комплексні пакети прикладних програм загального призначення для
автоматизації усієї діяльності великого або середнього підприємства
(корпорації). Сюди ж відносяться багатофункціональні продукти вищого
цінового класу: R/3 (SAP), Oracle Mac-Pac Open (A.Andersen) та інші. Як
правило, такі продукти підтримують виробництво різних типів. До цього
класу відноситься система “Галактика“.

До другої групи відносяться програмні засоби для управління виробництвом
певного типу. До них можна віднести: Genesic Manufacturing Suite
(Edwards) –складання на замовлення, Trition (Baan) – різні форми
дискретного виробництва, PRISM (Macam) – виробництво з неперервним
циклом та інші.

Спеціалізовані програмні продукти: MMPS (12 Technologies), MES (Fast
System), які дозволяють зробити виробництво гнучкішим, прискорити його
адаптацію до вимог ринку, здійснювати динамічне планування потреб в
матеріалах, виробничих потужностях і складання гнучкого виробничого
графіка, контролю роботи цехів.

Пакети прикладних програм для управління всім ланцюжком процесів, які
забезпечують випуск продукції, починаючи з проектування деталей виробу і
закінчуючи моментом отримання готового виробу споживачем: ERP-системи
(Manugistics Numetrix) та інші.

Вартість більшості комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних
програм висока (інколи більше 1 млн. доларів), проте більшість західних
фірм для автоматизації своєї діяльності все таки йдуть по шляху
використання комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних
програм.

Перспективи розробок пакетів прикладних програм.

Основні тенденції розвитку прикладного програмного забезпечення тісно
пов’язані з створенням і переходом на інформаційні системи четвертого
покоління з ієрархічною структурою, в яких центр ваги перенесений з
локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів. В
основу інформаційних систем четвертого покоління закладається вимога
скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабованості
системи і розширенні кола її функціональних можливостей.

Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до
практично стовідсоткової інтеграції інформаційних технологій різних
функціональних підсистем в єдину бізнес модель підприємства, що
передбачає існування достатньо великої кількості вимог (часом
суперечливих) до інформаційних систем з боку кінцевих користувачів,
неоднорідних за своєю кваліфікацією і професійними завданнями.

Пакети прикладних програм, які розробляються в даний час, базуються на
концепції організації інформаційних систем четвертого покоління (яка
сформувалася на початку 90-х років на базі синтезу централізованої і
розподіленої обробки інформації) і повинні задовольняти наступним
основним принципам:

повне використання потенціалу настільних систем і середовища
розподіленої обробки;

інтеграція різних архітектурних рішень без будь-яких обмежень, тобто
побудова абсолютно відкритої системи;

забезпечення максимальної економічності системи;

досягнення якісно нового рівня продуктивності, гнучкості і динамічності
організації системи;

паралельна оптимізація структури інформаційної системи, “бізнес –
пакетів“ (пакети прикладних програм функціональних підсистем), які
підтримуються з допомогою ресурсів інформаційних систем.

Структурним скелетом інформаційної системи четвертого покоління є мережа
масштабу підприємства, яка об’єднує локальні мережі станцій-клієнтів в
єдине середовище з допомогою базових апаратних і програмних засобів.
Тому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності
пакетів прикладних програм управління бізнесом, які реалізуються в
архітектурі клієнт-сервер.

Задачі автоматизації бізнес – процесів (функціональних підсистем),
зв’язаних з конкретними напрямами діяльності підприємства (наприклад,
автоматизація розподілу продукції, контроль за інвентаризацією і
продажем товарів, виконання електронних трансферних операцій або
управління мережею роздрібної торгівлі), передбачають перенесення
більшої частини навантаження на локальні сервери відповідних підрозділів
компанії.

Аналіз ефективності централізованої і децентралізованої організації
системи для програмних засобів різних типів, які складають типовий набір
навантаження інформаційної системи, показує, що:

програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори,
електронні таблиці і т.д.) є практично нечутливим до способу організації
системи – децентралізована мережна модель не набагато дешевша
централізованої;

ефективність засобів підтримки прийняття рішень в централізованому і
децентралізованому варіантах приблизно однакова з невеликою перевагою
централізованого варіанту;

для оперативної обробки транзакцій, адміністрування і організації
обчислювального процесу інформаційної системи в цілому найкращим
рішенням є централізована мережа, в якій і дані і програмне забезпечення
зосереджені на сервері, а роль робочих станцій обмежена підтримкою
інтерфейсу користувача, що дозволяє приблизно вдвічі підвищити
ефективність системи у порівнянні з децентралізованою моделлю.

Окремих предметних областей

Комплексні непромислової сфери

Комплексні для підприємств

Графіки

Статистики

Математичних методів

Організації обчислювального процесу

Глобальних мереж

Проблемно-орієнтовані

Методо-орієнтовані

Системи керування базами даних

Експертні сис-теми і штучний інтелект

CASE-

технології

Системи підтримки комунікацій

Електронні таблиці

Редактори

Загального призначення

(універсальні)

Робочі програми користувача та інформаційна система в цілому

Пакети прикладних програм

Прикладне забезпечення

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020