.

Призначення комп\’ютера як головного інструментарію інформаційних систем (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2605
Скачать документ

Реферат

на тему:

Призначення комп’ютера як головного інструментарію інформаційних систем

Електронний комп’ютер було розроблено в 50-ті роки як пристрій для
проведення швидких обчислень. У той час ніхто не замислювався над його
інформаційними додатками, зусилля розробників були спрямовані загалом на
підвищення швидкодії комп’ютера.

У 60-ті роки було зроблено спробу використовувати комп’ютер для
здійснення інформаційних операцій – індексування та аналізу тексту. За
допомогою відповідного програмного забезпечення до пам’яті комп’ютера
стали записувати тексти і шукати можливості оперування ними.

Інформація для комп’ютера подається у вигляді організованої множини
елементів – букв або цифр, форма організації яких визначається деяким
набором правил. Інформація вводиться в пам’ять комп’ютера, де для
масивів даних виділяються поля з адресами. Сюди ж вводиться і програма
обробки масиву даних, що передбачає послідовність виконання операцій.
Обробка даних перетворюється на формалізований процес пошуку, зберігання
та оперування даними.

Елементи даних організуються в поля, кожному полю присвоюється
ідентифікатор, що дозволяє відшукати це поле в пам’яті комп’ютера.
Самостійна логічна сукупність елементів утворює слово, закінчена
інформаційна фраза з множини слів утворює запис, семантично пов’язані
записи складають файл даних.

Організація даних на фізичному рівні складається в запам’ятовуванні
(записі) і збереженні інформації (даних) на фізичних носіях. Організація
даних на логічному рівні відбиває спосіб оперування даними в уявленні
програміста або користувача.

Структурно комп’ютер (рис. 1) складається з п’яти головних
функціональних блоків, об’єднаних спільним завданням швидко виконувати
арифметичні та логічні дії над числами. Характер дій та їх послідовність
визначаються програмою, що являє собою певним чином організовану
сукупність машинних операцій, які називаються командами. Керує роботою
комп’ютера пристрій керування. Він одержує команди з пам’яті, декодує їх
і генерує необхідні для їх виконання сигнали. Кожна команда в пам’яті
знаходиться за визначеною адресою, що вказується програмним лічильником,
який знаходиться в пристрої пам’яті. Для запам’ятовування команд у
пристрої керування є спеціальний регістр команд.

Рис. 1 . Структура комп’ютера

Пристрої вводу і виведення служать для перетворення інформації з тих мов
програмування і тих швидкостей, на яких працює комп’ютер, на ті, що
сприймає людина або інша система, яка працює з даним комп’ютером.
Найважливішим функціональним блоком комп’ютера є процесор (рис. 16).

Команди від оператора надходять через пристрій вводу в регістр
інструкцій. Згідно з цими інструкціями блок керування виробляє команди
для всіх функціональних блоків комп’ютера. Система регістрів загального
користування служить оперативною пам’яттю для даних, що поступають на
вхід.

Рис. 16. Блок-схема центрального процесора

Арифметичний пристрій виконує арифметичні та логічні операції над
даними, що поступають від регістра загального призначення. Про те, які
саме функції необхідно виконувати, говорять команди блоку керування.

Адресний регістр забезпечує правильну адресацію даних у системі пам’яті,
він також забезпечує кожну таку інструкцію вказівками про адреси
пам’яті, де вона буде запам’ятовуватися.

Одним із ключових функціональних блоків комп’ютера є програмний
лічильник, призначенням якого є відновлення кожної інструкції та
тимчасове запам’ятовування її номера. Якщо записана програма перейде до
іншого інструктивного номера, цю зміну буде зафіксовано програмним
лічильником. Інформація про цю зміну надходить також у регістр
інструкцій. При кожному такому кроку робочої програми відбувається
звертання до програмного лічильника із запитом про виконання відповідної
операції.

Інформація в комп’ютері запам’ятовується у вигляді груп двійкових знаків
(0 і 1) на запам’ятовуючих пристроях – регістрах. Група двійкових
знаків, що обробляються одночасно, називається машинним словом, а
кількість двійкових знаків у слові – довжиною слова. Слово є базовою
логічною одиницею інформації в комп’ютері. Типові процесори мають
довжину слова 4, 8, 12, 16 або 32 двійкових розряди. Слово довжиною 8
біт називається байтом. Воно ж часто використовується для виміру ємності
пам’яті. У сучасних комп’ютерах найбільш поширеним є слово в 16 біт.

Кожна комірка пам’яті комп’ютера запам’ятовує одне машинне слово.
Можливості комп’ютера визначаються кількістю команд, що можна ввести в
оперативну пам’ять. Максимальна ємність оперативної пам’яті в
міні-комп’ютерах не перевищує звичайно 64 К слів, у суперкомп’ютерах
ємність оперативної пам’яті досягає 1000 К слів (К=1024) і більше.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020