РЕФЕРАТ

на тему:

“Пристрої управління курсором”

Пристрої управління курсором

Світлове перо. Дозволяє здійснювати безпосередній контакт користувача з
екраном УВО. Світлове перо представляє собою електронний пристрій, який
при переміщенні по екрану, розпізнає світлові сигнали.

Побудова і модифікація графічного елементу здійснюється дотиком пера
відповідних позицій екрану при натиснутій кнопці на світловому пері, яка
розміщена біля його наконечника. У більшості випадків курсор рухається
по екрану услід за світловим пером. Як і у випадку з командним
планшетом, перехрещення курсору буде лежати на останньому побудованому
елементі.

Світлове перо придатне для роботи тільки з векторними дисплеями, і,
хоча може входити в комплект растрових систем, в них воно практично не
використовується, оскільки вимагає суттєвих додаткових вичислю вальних
затрат функціонування процесора робочої станції. Враховуючи
популярність, яка зростає, растрових дисплеїв, цей фактор визначає
сильне обмеження у використанні світлового пера. Окрім цього, при
тривалій роботі зі світловим пером сильно втомлюється рука, в якій
людина тримає його перед екраном дисплея, що зводить нанівець основну
його перевагу прямої взаємодії з екраном.

Ричаг. Рухи ричага у вертикальному і горизонтальному напрямках
визначають відповідне переміщення курсору по екрану УВО.

Ричаги входять в комплект растрових систем і стали дуже популярними на
комп’ютерному ринку. В системах САПР переважно ефективними є їх
використання разом з можливостями екранного меню.

Миша. Спочатку може здатися, що цей пристрій працює так само, як і
комплекс командний планшет /електронне перо/ візирка, але це не зовсім
так.

Його основна відмінність заключається в тому, що воно вмонтоване на
шариках або коліщатках і не потребує спеціальної поверхні електронного
планшета. Щоб помістити курсор в потрібну позицію, можна переміщати мишу
по любій площинній поверхні.

Як і ричаг, миша знаходить своє найбільше застосування в тих системах
САПР, в яких задіяні екранні меню. Миша повністю задовольняє положенням
ідеології WIMP.

Клавіатура. Розміщення за допомогою клавіатури, хоча і є достатньо
примітивним, представляє собою найбільш простий і, можливо, найбільш
очевидний спосіб локалізації курсору на екрані. Цей спосіб широко
використовується в програмному забезпеченні і, як виявилось, успішно
застосовується в деяких дешевих системах САПР. При даному підході просто
встановлюються декілька спеціальних клавіш, ізольованих від основної
клавіатури, які забезпечують вертикальне і горизонтальне переміщення
курсору. Щоб підігнати курсор в потрібну позицію, потрібно декілька
разів натиснути відповідні клавіші.

Цей метод дуже дешевий, але порівняно неефективний.

Клавіатура робочої станції

Як уже говорилося про те, що деякі операції в системі САПР виконуються
за допомогою клавіатур. Функції клавіатури залежать від типу системи, і,
узагальнюючи, можна було б класифікувати їх наступним чином:

а) вибір графічних команд з екранного меню;

б) ввід тексту на екран УВО;

в) ввід розмірів графічних елементів;

г) ввід компонентів або символів з бібліотеки стандартних макросів;

д) вибір програмного забезпечення САПР;

е) програмування нового програмного забезпечення;

ж) управління курсором в дешевих системах.

Переважна більшість клавіатур системи САПР мають стандартне розміщення
алфавітно-цифрових клавіш QWERTY (літери, нанесені на перші зліва
клавіші у другому ряді клавіатури друкарської машинки), хоча на багатьох
клавіатурах є також додаткові спеціальні функціональні клавіші і кнопки
вводу комунікаційних команд (кнопки зв’язку).

Кнопки зв’язку. Переважно застосовуються для забезпечення прямого
доступу до ЦП без використання програмного забезпечення, а команди, які
вони виробляють, узгоджуються з графічним і текстовим стандартом, таким,
як, наприклад, ASCII (розглядаються нижче).

Спеціальні функціональні клавіші (такі, як кнопки управління курсором,
про які говорилося вище). Можуть бути розміщені на тому ж пристрої, що і
алфавітно-цифрові клавіші, або можуть бути встановлені на окремому
пристрої – функціональному блоці, який містить тільки спеціальні
функціональні клавіші. Використання таких клавіш забезпечує виконання
декількох графічних команд при одному натиску відповідної клавіші
(наприклад, натиснувши одну функціональну клавішу, можна виконати
команду: “намалюй пряму, яка торкається двох дотичних”). Такі складні
команди називаються макросами (або макровизначеннями). Більшість типів
функціональних клавіатур є програмованими, що дозволяє кожній окремій
фірмі розробляти свій власний набір необхідних макросів. (Термін
“макрос” застосовується також для позначення підпрограм програмного
забезпечення системи САПР; стандартних креслень компонентів і символів
системи САПР; і, насамкінець, для деяких частково-програмованих процедур
ЧПУ. Функціональні клавіатури переважно використовуються разом з
екранними меню.

Похожие записи