Реферат на тему:
Принципи побудови АС (автоматизованих систем)
Створенню автоматизованих систем (АС) у нашій країні приділяється
багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних,
фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси
управління проблема створення АС перетворилася на велике
народногосподарське завдання.
Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об’єктів
управління, характером та обсягом розв’язуваних завдань і рядом інших
ознак.
Загальноприйнятої класифікації АС у даний час не існує, тому їх можна
класифікувати за різними ознаками.
За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні),
галузеві, об’єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.
За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові,
інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки
прийняття рішень, інтелектуальні АС.
За ступенем централізації обробки інформації — централізовані АС,
децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.
За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі АС з інтеграцією за
рівнями управління (підприємство — об’єднання, об’єднання — галузь і т.
ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.
Державні АС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських
проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та
економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні
плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність
окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та
контролюють його виконання і т. ін.
Центральне місце в мережі державних АС належить автоматизованій системі
державної статистики (АСДС). Роль та місце АСДС в ієрархії управління
визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації,
конче потрібної для функціонування усіх державних та регіональних АС.
Серед АС, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце належить автоматизованій
системі планових розрахунків (АСПР). АСПР функціонує при Міністерстві
економіки України і являє собою інформаційну систему, призначену для
розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в
умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збору та обробки
інформації.
Процес взаємодії АСДС з АСПР має взаємний характер: статистична
інформація, джерелом якої є АСДС, необхідна на всіх етапах складання
перспективних і поточних планів розвитку господарства країни. У свою
чергу, планова інформація надходить до АСДС і є основою для обліку та
аналізу виконання планів і завдань. Взаємодія АСДС та АСПР передбачає
також спільний аналіз соціально-економічних проблем розвитку народного
господарства. Тому АСДС має повністю задовольнити потреби оптимального
планування, проводити економіко-математичний аналіз демографічних
процесів у суспільстві, міжгалузевих зв’язків, споживання та прибутків
населення, показників діяльності підприємств.
АСДС взаємодіє також з державною інформаційною системою фінансових
розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України.
АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі
сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни
та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну
інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси
та витрати фінансових ресурсів і т. ін.
Відомі й інші державні АС, система обробки інформації з цін (АСОІ цін),
система управління національним банком (АСУ банк), система обробки
науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.
Територіальні (регіональні) АС призначені для управління
адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать АС області,
міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка
необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування
звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та
господарським органам.
Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління
підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві, АС діють у
промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і
т. ін. У них розв’язуються задачі інформаційного обслуговування апарату
управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві АС
відрізняються сферами застосування — промислова, наукова .
Інформаційні системи діють у нашій країні під назвою «автоматизовані
системи (АС)». Загалом АС — це система, яка складається з персоналу і
комплексу засобів автоматизації його діяльності та реалізує інформаційну
технологію виконання установлених функцій.
Залежно від виду діяльності розрізняють такі різновиди АС [5]:
автоматизовані системи управління (АСУ), системи автоматизованого
проектування (САПР), автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) і
т. ін.
Людино-машинна АСУ вже на стадії проектування потребує як удосконалення
організації основної діяльності економічного об’єкта (виробничого,
господарського), так і поліпшення організації управлінських процедур.
Масове проектування АСУ, яке почалося тридцять років тому, вимагало
розробки єдиних теоретичних положень, методичних підходів до їх
створення і функціонування, без чого неможлива взаємодія різноманітних
економічних об’єктів, їх нормальне функціонування в складаному
багаторівневому народногосподарському комплексі.
Початково сформульовані академіком В. М. Глушковим науково-методичні
положення та рекомендації з проектування автоматизованих систем
управління тепер склались як принципи побудови АСУ, закріплені державним
стандартом. До них належать принципи системності, розвитку, сумісності,
стандартизації та уніфікації, ефективності.
Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні і
розвитку АСУ. Він дає змогу розглядати досліджуваний об’єкт як одне
ціле; виявляти на цій підставі різноманітні типи зв’язків між
структурними елементами, які забезпечують цілісність системи;
установлювати напрямок виробничо-господарської діяльності системи і
реалізовувані нею конкретні функції. Системний підхід передбачає
проведення двохаспекгного аналізу, відомого під назвою «макро- і
мікропідходів».
При мікроаналізі система або її елемент розглядається як частина системи
вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв’язкам:
установлюється їх кількість; “виокремлюються та аналізуються ті зв’язки,
які зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються
найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію. При
мікроаналізі вивчається структура об’єкта, аналізуються її складові
елементи з погляду їх функціональних характеристик, які виявляються
через зв’язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем. У процесі
проектування АСУ системний підхід дає змогу використовувати математичний
опис функціонування, дослідження різноманітних властивостей окремих
елементів і системи в цілому, моделювати процеси, що вивчаються, для
аналізу роботи створюваних систем.
Для автоматизованих систем управління характерна багаторівнева ієрархія
з вертикально субпідрядними елементами (підсистемами). Ієрархічні
структури в системах управління набули значного поширення завдяки своїм
перевагам. Так, ієрархічна структура створює відносну волю дій над
окремими елементами для кожного рівня системи і можливість різних
поєднань (комбінацій) локальних критеріїв оптимальності функціонування
системи в цілому; забезпечує відносну гнучкість системи управління і
можливість пристосування до умов, які постійно змінюються; підвищує
надійність за рахунок можливості введення елементної надмірності,
реалізації напрямків потоків інформації.
Практичне значення системного підходу і моделювання полягає в тому, що
вони дають змогу в доступній для аналізу формі не лише відбити усе
суттєве, цікаве для творця системи, а й використати ЕОМ для дослідження
поведінки системи в конкретних, заданих експериментатором умовах. Тому в
основу створення АСУ в сучасних умовах покладено метод моделювання на
базі системного підходу, який дає змогу знаходити оптимальний варіант
структури системи і таким чином забезпечувати найвищу ефективність її
функціонування.
Принцип розвитку полягає в тому, що АСУ створюється з урахуванням
можливості постійного поповнення й оновлення функцій системи і видів її
забезпечення. Передбачається, що автоматизована система має нарощувати
свої обчислювальні можливості, оснащуватись новими технічними і
програмними засобами, бути здатною постійно розширю вати й поновлювати
склад задач та інформаційний фонд, який створюється у вигляді баз даних.
Принцип сумісності полягає в забезпеченні здатності взаємодії АСУ різних
видів, рівнів у процесі їх спільного функціонування. Реалізація цього
принципу дає змогу забезпечити нормальне функціонування економічних
об’єктів, підвищить ефективність управління народним господарством та
його окремими ланками.
Принцип стандартизації та уніфікації полягає в необхідності застосування
типових уніфікованих і стандартизованих елементів функціонування АСУ.
Упровадження в практику створення і розвитку АСУ цього принципу дає
змогу скоротити часові, трудові і вартісні витрати на створення АСУ за
максимально можливого використання нагромадженого досвіду у формуванні
проектних рішень і впровадженні автоматизації проектних робіт.
Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення
між витратами на створення АСУ і цільовим ефектом, одержаним при її
функціонуванні.
Як правило, крім основних принципів для ефективного здійснювання
управління вирізняють також низку часткових принципів, які деталізують
загальні. Додержання кожного з часткових принципів дає змогу дістати
певний економічний ефект.
Один із них — принцип декомпозиції — використовується при вивченні
особливостей, властивостей елементів і системи в цілому. Він грунтується
на розбитті системи на частини, виокремленні деяких комплексів робіт,
створенні умов для ефективнішого аналізу системи та її проектування.
Принцип першого керівника передбачає закріплення відповідальності під
час створення системи за замовником — керівником підприємства, установи,
галузі, тобто майбутнім користувачем, який відповідає за ввід у дію та
функціонування АСУ.
Принцип нових задач — пошук постійного розширення можливостей системи,
удосконалення процесів управління, одержання додаткових результатних
показників з метою оптимізації управлінських рішень. Це може
супроводжуватись постановкою і реалізацією на ЕОМ нових задач
управління.
Принцип автоматизації інформаційних потоків і документообігу передбачає
комплексне використання технічних засобів на всіх стадіях проходження
інформації від моменту її реєстрації до одержання результативних
показників і формування управлінських рішень.
Принцип автоматизації проектування має на меті підвищити ефективність
самого процесу проектування і створення АСУ на всіх рівнях народного
господарства, при цьому забезпечується скорочення часових, трудових і
вартісних витрат за рахунок введення індустріальних методів.
Сучасний рівень розробки і впровадження систем дає змогу широко
використовувати типізацію проектних рішень, уніфікацію методів і засобів
при підготовці проектних матеріалів, стандартизації підходів під час
проектування окремих елементів систем і підсистем, методи автоматизації
ведення проектних робіт з використанням персональних ЕОМ і організованих
на їх базі автоматизованих робочих місць проектувальника АСУ.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
