Реферат на тему:

Прикладне програмне забезпечення.

Класифікація прикладного програмного забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що
звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні
засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких
користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є
справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті
комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.
При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться
виконувати деякі прості операції — вводити числа і тексти, переглядати
дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої
та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити
користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не
вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не
відносяться безпосередньо до його фахових інтересів. Можна виділити два
класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на
персональних комп’ютерах:

прикладні пакети і програми загального призначення;

проблемно-орієнтовані пакети і програми.

Можна запропонувати наступну класифікацію програмного забезпечення
загального призначення:

Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального
застосування для управлінської діяльності слід виділити:

Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові
процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для
виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних
матеріалів текстового характеру.

Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні
процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані
банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків,
спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування).
Вони призначені для обробки фінансово-економічної інформації
представленої у вигляді числових даних, які характеризують різні
виробничо-економічні і фінансові явища та об’єкти, а також для складання
відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних
матеріалів.

Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та
маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу
розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів
на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в
базі даних.

Рисунок SEQ Рисунок \* ARABIC 1 . Прикладне програмне забезпечення.

Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють
проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок
запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю
автоматичної вибірки інформації, проводять телефонні під’єднання, ведуть
журнал телефонних розмов та виконують функції, що характерні для
багатофункціональних телефонних апаратів, ведуть персональні
інформаційні записники для збереження різноманітної особистої
інформації.

Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки
графічних і текстових матеріалів, які використовуватимуться з метою
демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для
сучасних технологій характерне під’єднання до традиційної графіки і
тексту відео та аудіо інформації, що дозволяє говорити про створення
гіпермедіатехнологій.

Системи управління проектами призначені для планування і управління
ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими,
кадровими, інформаційними) під час реалізації складних науково-дослідних
та проектно-будівельних робіт.

Експертні системи і системи підтримки прийняття рішення призначені для
реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття
управлінських рішень на основі використання методів
економіко-математичного моделювання та принципів штучного інтелекту.

Системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління
призначені для реалізації CASE-технологій (Computer Aid System
Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень
для створення і вдосконалення процесів формування нормативно-методичних
матеріалів по підготовці і оформленню управлінських та інших документів
в рамках конкретної функції забезпечення управлінської діяльності;
інструктивних та нормативних матеріали по експлуатації технічних засобів
(в тому числі по техніці безпеки роботи і по умовах підтримання
нормальної працездатності обладнання); інструктивних та
нормативно-методичних матеріалів для організації роботи управлінського і
технічного персоналу в рамках конкретної інформаційної технології
забезпечення управлінської діяльності.

Системи підтримки комунікацій необхідних для під’єднання до комп’ютера
різноманітних типів зовнішніх пристроїв, організації зв’язку між
комп’ютерами, підтримки їхньої роботи в локальній мережі. Ці програми
дозволяють встановлювати режими роботи послідовних каналів, а також
виконувати складніші функції — такі як пошук потрібного абонента в
телефонному довіднику, автоматичний набір телефонного номера,
автоматична відповідь та інше.

Проблемно-орієнтовані пакети і системи на відміну від програм загального
призначення, мають або вузьке коло застосування або призначені для
спеціалістів певного профілю. Кількість таких програм для персональних
комп’ютерів у даний час складає декількох тисяч. В них використовуються
особливі методи представлення й опрацювання даних, враховуючу специфіку
конкретних задач.

Прикладні програми бухгалтерського обліку.

Одним із основних напрямів розвитку індустрії програмних продуктів на
протязі декількох років є розробка пакетів прикладних програм для різних
предметних областей: бухгалтерського обліку, фінансового менеджменту,
правових систем і т.д.

Не дивлячись на те, що в світі існують більше тисячі тиражованих
бухгалтерських пакетів різної потужності і вартості, українські
підприємці віддають перевагу вітчизняним пакетам, які краще підходять
для умов перехідної економіки і швидкої зміни законодавчих актів, що
регулюють порядок бухгалтерський облік. Умовно можна виділити три
покоління українських автоматизованих бухгалтерських систем.

Перше покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського обліку
характеризувалося функціональною обмеженістю і складністю адаптації до
швидко змінних правил бухгалтерського обліку. Вони були призначені для
експлуатації у вигляді автоматизованих робочих місць на автономних
комп’ютерах, наприклад: “Фінанси без проблем“, “Турбобухгалтер“,
“Парус“, “Баланс за 5 хвилин“ та інші.

Друге покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського обліку
відрізняється більшою функціональною повнотою і пристосованістю до
різних змін в правилах бухгалтерського обліку. Серед них вперше
з’явились пакети прикладних програм, безпосередньо не зв’язані з
бухгалтерією. Вони були призначені для експлуатації в локальних мережах
або автономно. До таких пакетів прикладних програм слід віднести:
“1С.Бухгалтерія“, “Інфобухгалтер“, “Квестор“, “Бест“, “Моноліт-Інфо“ та
інші.

Сучасне, третє покоління пакетів прикладних програм бухгалтерського
обліку, інтегрується в комплексні системи автоматизації діяльності
підприємства. Більшість таких пакетів працює під керуванням операційної
системи Windows і призначені для експлуатації в локальних мережах. Нові
пакети прикладних програм бухгалтерського обліку, як правило, мають
вбудовані засоби розвитку і повністю сумісні з іншими програмними
засобами фірми розробника, забезпечуючи при цьому подальше нарощування і
розвиток системи. Прикладом таких пакетів можна назвати пакети
прикладних програм бухгалтерського обліку “Офіс“, який об’єднує продукти
фірм 1С і Microsoft і дозволяє не тільки автоматизувати функції
бухгалтера, але й організувати все діловодство фірми у вигляді
“електронного офісу“.

Прикладні програми фінансового менеджменту.

Пакети прикладних програм фінансового менеджменту з’явились в зв’язку з
необхідністю фінансового планування і аналізу діяльності фірм.
Сьогоднішній український ринок пакетів прикладних програм фінансового
менеджменту представлений в основному двома класами програм: для
фінансового аналізу підприємства і для оцінки ефективності інвестицій.

Програми фінансового аналізу підприємства орієнтовані на комплексну
оцінку минулої і теперішньої діяльності і дозволяють отримати оцінку
загального фінансового стану, включаючи оцінки фінансової стійкості,
ліквідності, ефективності використання капіталу, оцінки майна та інші.

Джерелом інформації для розв’язку подібного роду задач є документи
бухгалтерської звітності, які складаються по єдиних формах незалежно від
типу власності і включають власне бухгалтерський баланс підприємства,
звіт про фінансові результати і їх використання, звіт про стан майна,
звіт про наявність і обіг грошових засобів. Серед пакетів прикладних
програм фінансового менеджменту цього класу можна виділити ЕДІП
(Центрінвест Софт), Альт Фінанси (Альт), Фінансовий аналіз (Інфософт).

Другий клас пакетів прикладних програм фінансового менеджменту
орієнтований на оцінку ефективності капіталовкладень і реальних
інвестицій. Найпоширенішими пакетами цього класу були Project Expert
(PRO-Invest Consalting), Альт-Інвест (Альт), FOCCAL (Центрінвест Софт).

Для аналітиків банків і інвестиційних фондів важливим, є приняття рішень
про перспективність інвестицій і порівняльний аналіз капіталовкладень.
Для фінансових менеджерів компаній потрібний інструмент детального
аналізу попередньої і майбутньої діяльності підприємств для вироблення
рішень по реалізації конкретного інвестиційного проекту. З цією метою
розроблений пакет “Інвестор“ (ІнЕк).

Пакети прикладних програм правових довідкових та сервісних систем.

Пакети прикладних програм правових довідкових систем є ефективним
інструментом роботи з великими обсягами законодавчої інформації, яка
поступає неперервним потоком. Практично в усіх економічно розвинутих
країнах є довідкові правові системи. В США це Wru, Lexis та інші; у
Великобританії – Infolex, Prestel, Polis та інші; в Італії – Italguire,
Enlex; в Бельгії – Creodor; в Німеччині – Jurist, Lexinform та інші; а
Австрії – RDB; в Канаді – Datum; у Франції – Iretiv та інші.

Програмне забезпечення виробничо-економічної діяльності в промислово
розвинутих країнах.

Західний ринок систем автоматизації виробничо-економічної діяльності
нараховує сотні комплексних пакетів прикладних програм. Їх можна умовно
поділити на чотири групи.

Комплексні пакети прикладних програм загального призначення для
автоматизації усієї діяльності великого або середнього підприємства
(корпорації). Сюди ж відносяться багатофункціональні продукти вищого
цінового класу: R/3 (SAP), Oracle Mac-Pac Open (A.Andersen) та інші. Як
правило, такі продукти підтримують виробництво різних типів. До цього
класу відноситься система “Галактика“.

До другої групи відносяться програмні засоби для управління виробництвом
певного типу. До них можна віднести: Genesic Manufacturing Suite
(Edwards) –складання на замовлення, Trition (Baan) – різні форми
дискретного виробництва, PRISM (Macam) – виробництво з неперервним
циклом та інші.

Спеціалізовані програмні продукти: MMPS (12 Technologies), MES (Fast
System), які дозволяють зробити виробництво гнучкішим, прискорити його
адаптацію до вимог ринку, здійснювати динамічне планування потреб в
матеріалах, виробничих потужностях і складання гнучкого виробничого
графіка, контролю роботи цехів.

Пакети прикладних програм для управління всім ланцюжком процесів, які
забезпечують випуск продукції, починаючи з проектування деталей виробу і
закінчуючи моментом отримання готового виробу споживачем: ERP-системи
(Manugistics Numetrix) та інші.

Вартість більшості комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних
програм висока (інколи більше 1 млн. доларів), проте більшість західних
фірм для автоматизації своєї діяльності все таки йдуть по шляху
використання комплексних проблемно-орієнтованих пакетів прикладних
програм.

Перспективи розробок пакетів прикладних програм.

Основні тенденції розвитку прикладного програмного забезпечення тісно
пов’язані з створенням і переходом на інформаційні системи четвертого
покоління з ієрархічною структурою, в яких центр ваги перенесений з
локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів. В
основу інформаційних систем четвертого покоління закладається вимога
скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабованості
системи і розширенні кола її функціональних можливостей.

Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до
практично стовідсоткової інтеграції інформаційних технологій різних
функціональних підсистем в єдину бізнес модель підприємства, що
передбачає існування достатньо великої кількості вимог (часом
суперечливих) до інформаційних систем з боку кінцевих користувачів,
неоднорідних за своєю кваліфікацією і професійними завданнями.

Пакети прикладних програм, які розробляються в даний час, базуються на
концепції організації інформаційних систем четвертого покоління (яка
сформувалася на початку 90-х років на базі синтезу централізованої і
розподіленої обробки інформації) і повинні задовольняти наступним
основним принципам:

повне використання потенціалу настільних систем і середовища
розподіленої обробки;

інтеграція різних архітектурних рішень без будь-яких обмежень, тобто
побудова абсолютно відкритої системи;

забезпечення максимальної економічності системи;

досягнення якісно нового рівня продуктивності, гнучкості і динамічності
організації системи;

паралельна оптимізація структури інформаційної системи, “бізнес —
пакетів“ (пакети прикладних програм функціональних підсистем), які
підтримуються з допомогою ресурсів інформаційних систем.

Структурним скелетом інформаційної системи четвертого покоління є мережа
масштабу підприємства, яка об’єднує локальні мережі станцій-клієнтів в
єдине середовище з допомогою базових апаратних і програмних засобів.
Тому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності
пакетів прикладних програм управління бізнесом, які реалізуються в
архітектурі клієнт-сервер.

Задачі автоматизації бізнес — процесів (функціональних підсистем),
зв’язаних з конкретними напрямами діяльності підприємства (наприклад,
автоматизація розподілу продукції, контроль за інвентаризацією і
продажем товарів, виконання електронних трансферних операцій або
управління мережею роздрібної торгівлі), передбачають перенесення
більшої частини навантаження на локальні сервери відповідних підрозділів
компанії.

Аналіз ефективності централізованої і децентралізованої організації
системи для програмних засобів різних типів, які складають типовий набір
навантаження інформаційної системи, показує, що:

програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори,
електронні таблиці і т.д.) є практично нечутливим до способу організації
системи – децентралізована мережна модель не набагато дешевша
централізованої;

ефективність засобів підтримки прийняття рішень в централізованому і
децентралізованому варіантах приблизно однакова з невеликою перевагою
централізованого варіанту;

для оперативної обробки транзакцій, адміністрування і організації
обчислювального процесу інформаційної системи в цілому найкращим
рішенням є централізована мережа, в якій і дані і програмне забезпечення
зосереджені на сервері, а роль робочих станцій обмежена підтримкою
інтерфейсу користувача, що дозволяє приблизно вдвічі підвищити
ефективність системи у порівнянні з децентралізованою моделлю.

З глави потрібно запам’ятати:

Програмне забезпечення можна поділити на системне і прикладне. Основою
для функціонування різноманітних прикладних програмних засобів служать
системні засоби.

В склад системних програмних засобів входять: тестові та діагностичні
програми, антивірусні програми, операційні системи, командно-файлові
процесори (оболонки).

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, які
виконують наступні функції: тестування працездатності обчислювальної
системи і її налагодження при початковому включенні; забезпечення
синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних
компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;
забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що
звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні
засоби з метою вирішення певного кола задач. Утворилося декілька
основних класів прикладного програмного забезпечення, що
використовується на персональних комп’ютерах: прикладні пакети та
програми загального призначення і проблемно-орієнтовані пакети і
програми.

До стандартного прикладного програмного забезпечення загального
застосування в управлінській діяльності належать системи підготовки
текстових документів, обробки фінансово-економічної інформації,
підготовки презентацій, управління проектами, підтримки комунікацій,
інтелектуального проектування і удосконалення систем управління, системи
керування базами даних, особисті інформаційні системи, експертні системи
і системи підтримки прийняття рішення.

Питання для самоконтролю:

Опишіть структуру програмного забезпечення.

Дайте визначення та опишіть завдання операційної системи.

По яких ознаках можна класифікувати операційні системи?

Порівняйте можливості та принципи розробки операційних систем Windows та
Linux.

Опишіть завдання прикладних програмних засобів.

Перерахуйте основні групи стандартного програмного забезпечення та
коротко їх охарактеризуйте.

Які ви бачите перспективи розвитку спеціалізованого програмного
забезпечення. Зупиніться на одному з найбільш вам потрібному.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко — М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, — 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. — М.: Статистика, 1974, — 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. — М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. — М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. — М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. — В 2-х кн. — М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. — М.: Финансы и статистика,
1988.

Окремих предметних областей

Комплексні непромислової сфери

Комплексні для підприємств

Графіки

Статистики

Математичних методів

Організації обчислювального процесу

Глобальних мереж

Проблемно-орієнтовані

Методо-орієнтовані

Системи керування базами даних

Експертні сис-теми і штучний інтелект

CASE-

технології

Системи підтримки комунікацій

Електронні таблиці

Редактори

Загального призначення

(універсальні)

Робочі програми користувача та інформаційна система в цілому

Пакети прикладних програм

Прикладне забезпечення

Похожие записи

РЕФЕРАТ

на тему:

Прикладне програмне забезпечення

Прикладне програмне забезпечення переважно представляє собою пакет
прикладних програм, які розміщуються на диску і реалізуються на мові
високого рівня фірмою, яка спеціалізується на виготовленні такого
програмного забезпечення. Дані пакети можуть бути адаптовані на
комп’ютери якогось одного типу, а в ідеальному випадку сумісні з різними
типами апаратного забезпечення. Пакети прикладного програмного
забезпечення вирішують специфічні задачі САПР. Більшість таких пакетів
пишеться на таких компільованих мовах, як Фортран, Паскаль, а деякі
більш прості пакети для мікрокомп’ютерів реалізуються на Бейсіці.

Типове програмне забезпечення для додатків в САПР складається з
наступних частин:

Пакети двухмірного креслення. Бувають різної степені складності і
функціонують на 16-бітових мікрокомп’ютерах, міні-комп’ютерах і великих
комп’ютерах. Ці пакети забезпечують засоби для виконання двохмірного
креслення.

Пакети трьохмірного моделювання. Найбільш ефективно функціонують на
32-бітових міні-комп’ютерах і більш потужних машинах, однак деякі менш
складні пакети в даний час доступні і на мікрокомп’ютерах.

Пакети, які забезпечують аналіз методом кінцевих елементів (МКЕ).
Переважно пишуться на Фортрані. Як і пакети трьохмірного моделювання, ці
пакети традиційно функціонують на міні-комп’ютерах і великих машинах,
але в даний час у багатьох випадках успішно працюють і на 16-бітових
мікрокомп’ютерах. Розвиті пакети можуть мати свої власні системи
трьохмірного моделювання.

Пакети ергономного аналізу. Найбільш відомий з них називається SAMMIE.
Він реалізований на мові Фортран IV і продається фірмами Prime і Sammie.

Різноманітні програми, написані на Бейсіці. Окрім розвитих пакетів для
систем САПР існують тисячі простих комерційних пакетів, які переважно
реалізуються на мові Бей сік і доступні на 8- або 16-бітових
мікрокомп’ютерах. Типовими додатками таких програм є: простий
розрахунок, вирахування допустимих навантажень, нескладні операції над
поверхнями.

Генерація прикладного програмного забезпечення

Прикладні програми системи САПР складаються головним чином з алгоритмів.
Алгоритм – це набір правил і процедур, які служать для вирішення
математичної проблеми. Типова властивість використовуваних процедур –
повторюваність.

По складності алгоритми САПР бувають досить різними. Самими примітивними
є алгоритми створення точок і відрізків. Ці алгоритми можуть бути
розвиті в більш потужні процедури для визначення кривих, поверхонь і
зафарбованих областей. Є алгоритми, які реалізують процедури
геометричних перетворень і установки кольорів і типів ліній. Найбільш
складні алгоритми забезпечують уявлення оптичних ефектів при
трьохмірному моделюванні. Вони формують такі математичні моделі
поширення світлових променів, які можуть бути використані при імітації
видалення видалення прихованих ліній і отримання тонових зображень.
Перспективними розробками є підпрограмами, які називаються макросами і
служать для виконання декількох процедур за допомогою однієї команди.
Макроси, зокрема, використовуються при комплектуванні бібліотек
стандартних геометричних елементів системи САПР.

Ефективність алгоритму визначається співвідношенням простоти його
реалізації зі складністю задачі, яку він вирішує. Виконання складних
алгоритмів на комп’ютері займає інколи багато часу, тому для
задовільного їх функціонування вимагаються комп’ютери з високою
вичислювальною потужністю. Таким чином, прогрес САПР/АСТПП залежить як
від здатності програмістів розробляти більш досконалі алгоритми, так і
від успіхів в мікрокомп’ютерної технології і від покращення якості
апаратного забезпечення.

Бази даних САПР

База даних – це набір файлів, які містять дані. Графічні дані, які
підтримуються базою даних САПР, можуть бути згруповані наступним чином:

а) Геометричні дані (наприклад, точки, відрізки, окружності, поверхні,
тверді тіла);

б) Дані про типи ліній (наприклад, безперервна, штрихова і т.п.).

в) Текстові дані.

г) Дані, які визначають спосіб штриховки і зафарбовування області.

д) Дані про шари.

е) Асоціативні дані регулюють взаємовідношення між окремими
геометричними елементами і оточуючою їх геометрією. Таким чином,
відношення геометричної асоціативності вимагається при визначенні
стандартних форм, компонентів і символів.

ж) Дані зв’язку визначають спосіб структурування компонентів в збірці.

з) Атрибутивні дані представляють собою дані, які зв’язані з
зображенням креслення, але можуть не мати графічного відображення на
дисплеї. Типовими креслярськими атрибутами є специфікації матеріалу,
виробу, який виробляється, який включається в зборочне креслення.
Атрибути грають важливу роль в якості даних полів у файлах Системи
Управління Базами Даних (СУБД).

Графічні стандарти

Програмне забезпечення може надходити як частина отриманої від одного
поставника повною системи САПР (включаючи увесь комплект обладнання).
Така система називається системою, зданою під ключ, і вона може
задовольняти вимоги, які висовують до неї декілька фірм-замовників.
Поставники систем, зданих під ключ, рідко проводять одразу всі
компоненти системи. Часто буває так, що фірма випускає програмне
забезпечення, а апаратуру до нього купують у інших фірм.

Інакше стоїть справа з користувачами, які бажають вибрати
спеціалізовані пакети програм у кількох поставників з тим, щоб отримати
найкращу комбінацію програм з урахуванням свої вимог. Звичайно,
можливості такого вибору здійсненна, якщо всі розглядувані пакети можуть
функціонувати на одному і тому ж головному комп’ютері і зв’язаним з ним
апаратом забезпечення.

У перерахованих випадках необхідно, щоб програмне і апаратне
забезпечення були сумісні один з одним, тобто мали можливість здійснити
зв’язок за допомогою стандартних кодів графічних даних. Таким чином,
головні цілі, які переслідуються графічною стандартизацією, є в
наступному:

а) забезпечує гнучкість поєднання складових програмного і апаратного
забезпечення системи, зданої під ключ;

б) надати засоби створення мобільних пакетів прикладного програмного
забезпечення, які можна без особливих труднощів запустити на обладнанні
різних випусків і конфігурації;

в) забезпечити обмін графічними даними між двома або більше фірмами,
які можуть мати різні системи САПР.

Рівні зв’язку графічних стандартів

Основна проблема при встановленні графічних стандартів і спеціальних
вимог складається з того, щоб вони отримали міжнародне визнання. В даний
час уже існують деякі домінуючі стандарти, які прийняті багатьма
фірмами. Реалізація цих стандартів на різних рівнях займаються такі
крупні організації, як ANSI (Американський Національний Інститут
Стандартизації) і ISO (Міжнародна Організація по Стандартизації).

Рівні зв’язку графічних стандартів показані на мал.1 і можуть бути
класифіковані наступним чином:

а) Зв’язок між графічними утилітами і пристроями графічного виводу
(наприклад, плоттерами, дисплеями та ін.). Найбільш важливим стандартом
цієї категорії є стандарт VDI (Інтерфейс Віртуального Пристрою). І хоча
в даний час він перейменований в CGI (Інтерфейс Комп’ютерної Графіки),
цей термін все ще використовується в деяких публікаціях.

Рис. 1. Рівні зв’язку графічних стандартів

б) Зв’язок між прикладними програмами і графічними утилітами.

Найбільш поширеним стандартом цього типу є GKS (Графічна Коренева
Система), розроблена у ФРН в 1979 р. GKS представляє собою набір
графічних стандартів, які забезпечують інтерфейс між прикладним
графічним забезпеченням і графічними утилітами будь-яких систем САПР,
дуже схожа на більш ранній американський стандарт CORE, який все ще
використовується деякими розробниками САПР. Зовсім недавно був
представлений на розгляд стандартів PHIGS (Програмістський Ієрархічний
Графічний Інтерфейс) з метою усунення деяких обмежень на сучасних GKS.
Розвинуті засоби, які описують PHIGS, включають більш складні ієрархічні
структури графічних даних і дані трьохмірної геометрії.

в) Зв’язок між різними системами САПР. Важливе місце тут займає
стандарт IGES (Стандартний протокол Обміну Графічною Інформацією), який
розроблявся в 1979-1982 рр. і пройшов часткову адаптацію в інституті
ANSI.

IGES – стандартний формат кодування даних САПР/АСТПП, які можуть бути
повністю незалежні від будь-яких систем. Така незалежність забезпечує
можливість обміну графічними і виробничими даними між різними системами.
В даному форматі різні типи даних класифікуються в термінах сутностей,
які можуть належати до однієї з трьох категорій:

геометрії (точки, відрізки, дуги, вузли кінцевих елементів і т.п.);

анотації (типи розмірів, осьові лінії, стрілки і т.п.);

структури (геометричні групи, макровизначення, циркулярні масиви і
т.п.).

Рис.2. Зв’язок через формат IGES.

На рис.2 показана ідеологія обміну даними в форматі IGES.

Щоб використовувати IGES, кожна система САПР/АСТПП оснащується двома
транслюючими програмами: пре процесором і пост процесором. Для передачі
даних з однієї бази даних САПР першої системи і засобами пре процесора
перетворюються в набір сутностей формату IGES. Потім ці незалежні дані в
форматі IGES передаються пост процесору другої системи. І на кінець,
постпроцесор транслює сутності IGES в ті дані, з якими працює остання
система.

База даних САПР

Прикладне програмне забезпечення

Драйвери пристроїв

Графічні утиліти

IGES

VDI

GKS.

CORE

PHIGS

Зовнішня система САПР/АСТПП

Пристрої графічного вводу (наприклад, екрани, плоттери і т.п.

Система

САПР/АСТП

1

IGES

Система

САПР/АСТП

2

База даних

1

База даних

2

Препроцесор

1

Постпроцесор

1

Постпроцесор

2

Препроцесор

2

Похожие записи