Реферат

на тему:

Президентські інформаційні системи

Президентська інформаційна система США. Інформаційна система президента
США складається з низки установ (урядових та комерційних), що надають
різноманітні інформаційні послуги Адміністрації президента. Одною із
найважливіших структур, що забезпечують обробку інформації та її
надходження із різноманітних джерел, є Рада Президента з Національної
Безпеки (NSC). Відділи та підрозділи Ради виконують суто інформаційну
роботу: пошук, обробку, зберігання і розповсюдження інформації. Основним
«клієнтом» Ради є Президент.

З кінця другої світової війни кожна адміністрація намагалася розвинути і
вдосконалити установи, що управляють політикою національної безпеки.
Кожний президент намагався уникнути проблем його попередників і
встановити систему визначення та координації політики, яка відобразила
його особистий стиль управління. Рада Національної Безпеки є центром
цієї системи координації зовнішньої політики.

Актом про Державну Безпеку від 26 липня 1947 р. було створено Раду
Національної Безпеки під головуванням Президента з міністрами як
ключовими членами для координування зовнішньої й оборонної політики та
розв’язання дипломатичних і військових проблем. Розуміння того, що NSC
було створено для координації політичних і військових дій, швидко
привело до ідеї існування NSC для обслуговування Президента. Структура і
функціонування NSC залежить від особистих стосунків між Президентом і
його головними радниками та міністрами. Але, незважаючи на стосунки між
індивідами, сильну організаційну структуру необхідно було розвинути. Для
цього необхідний потік інформації, без якого здійснення рішень
неможливе. Хоч постійний штат поступово почав працювати, головна
самостійна робота відбувалася у відділах.

NSC Президента Трумена підпорядковувалася Державному Департаменту.
Однак, прихильність Президента Ейзенхауера до військової штатної системи
привела до розвитку NSC у цьому напрямку. Штат NSC координував детально
розроблену структуру для контролю виконання політичних рішень.
Виконавчий секретар Ради став радником Президента, але був достатньо
самостійним.

Президент Кеннеді спочатку схилявся до ідеї про сильного Держсекретаря,
який контролював би всі питання, пов’язані із зовнішньою політикою, але
звернувся до інших стратегій, коли стало очевидним, що Державний
Департамент не мав достатнього впливу на інші міністерства. Кеннеді
віддав перевагу політикотворенню, залучаючи до роботи спеціальні групи,
відмінив структури NSC, створені за часів Ейзенхауера і надав
повноваження Спеціальному помічнику зі справ національної безпеки та
його штату з координації питань, пов’язаних із національною безпекою.
Стиль правління Кеннеді, який піклувався про зняття відмінностей між
формуванням політики та діями, призвів до того, що було зруйновано
старанно сформовану штатну структуру Президента Ейзенхауера.

Розділяючи схильність Кеннеді до неформальних консультативних дій,
Президент Джонсон продовжив атрофію структури NSC і надалі та, подібно
його попереднику, залежав від Радника з національної безпеки і його
штату, різних спеціально створених груп і надійних друзів.

За часів Президентів Ніксона та Форда розширений штат NSC Генрі
Кіссінджера, який зосередився на набутті аналітичної інформації від
різних розвідувальних відділів, мав дозволити Раднику з національної
безпеки запропонувати Президенту найкращу можливу низку варіантів
розв’язання проблеми. Ця система відповідала вподобанню Президента
Ніксона щодо детальних аналітичних матеріалів, які мали надати докладну
інформацію. Кіссінджер зосередився на головних напрямках і дозволив
передати частину зовнішньополітичних питань Державному Департаменту, а
питання озброєнь і міжнародних фінансових проблем розглядалися
Міністерством оборони та Казначейством. Спочатку Кіссінджер спробував
відновити відокремлення між політикотворенням і здійсненням політичних
рішень, але зрештою особисто виконував обидві ролі.

За президентства Картера Рада Національної Безпеки стала головним
джерелом ідей із зарубіжних питань, її штат NSC вербувався і відносно
цієї концепції. Державний департамент забезпечував збереження інформації
й був координатором зусиль. Дехто розглядав це як дуалізм консерватизму,
і преса зрештою зосередила увагу на напруженості між відомствами. Роль
Ради Національної Безпеки, як громадського адвоката підсилила важкі
стосунки з Державним та іншими департаментами.

Колегіальний підхід до прийняття урядових рішень характерний для
адміністрації Рейгана. Роль Ради Національної Безпеки понизилася, і
Голова Адміністрації Президента став координатором зусиль Білого Дому.
Принцип колегіальності між впливовими головами відділів не прижився, і
конфлікти було винесено на публіку. Штат NSC намагався постати окремою
стороною.

Президент Буш привніс свій власний досвід із зовнішньої політики (як
керівник Ради Національної Безпеки), і відновив колегіальні відносини
між головами відділів. Він реорганізував NSC: до неї було включено
Комітет директорів, Комітет заступників, і вісім Комітетів координування
політики. NSC грала ефективну роль за таких подій, як руйнування
Радянського Союзу, уніфікація Германії та введення американських військ
до Іраку і Панами.

Адміністрація Клінтона продовжує робити наголос на колегіальному підході
до праці у NSC. Склад членів NSC було розширено за рахунок Секретаря
Казначейства, Представника США при Організації Об’єднаних Націй, заново
заснованого поста Радника Президента з економічної політики (він також
головував у заново створеній Національній Економічній Раді або NEC),
Голови Адміністрації Президента і Радника Президента з національної
безпеки.

Протягом 50 років 10 Президентів намагалися використовувати систему Ради
Національної Безпеки, щоб інтегрувати міжнародні та оборонні питання,
зберегти безпеку нації та захистити інтереси за кордоном. Періодичні
структурні модифікації відобразили президентські стилі управління,
вимоги нового часу та особисті стосунки між членами уряду.

Частиною інформаційної системи, що обслуговує президента США, є
офіційний сайт Білого Дому. На ньому можна знайти наступну інформацію:

Зміст сайту (www.whitehouse.gov). Архів усіх прес-релізів та документів
Білого Дому (радіовиступи, виконавчі накази і всі інші відкриті
публікації Білого Дому).

Окремо можна розшукати наступні категорії:

Прес-релізи. Усі публічні заяви для преси від початку адміністрації
Клінтона.

Радіопромови. Усі суботні радіопромови Президента.

Виконавчі накази. Офіційні акти, процедурні зміни, організаційні зміни.

Сайт Білого Дому є частиною системи GovBot (бази даних всіх місцевих
урядових структур).

Ви можете використовувати сервер публікацій Білого Дому:

– підписатися до прес-релізів Білого Дому: можна вибрати категорії
документа, які ви хотіли б отримати автоматично електронною поштою;

– проглянути сьогоднішні звернення до преси: всі документи, які
оброблялися сьогодні сервером публікацій Білого Дому;

– проглянути прес-релізи за тиждень: всі документи, що оброблялися на
цьому тижні сервером публікацій Білого Дому;

– прес-релізи за останній час: останні 10 реліз, які оброблялися
сервером публікацій Білого Дому;

– прочитати історичні національні документи, електронні публікації
Білого Дому.

Білий Дім розповсюджує багато документів серед громадськості, включаючи
копії промов Президента і конференцій для преси, прес-релізів, офіційних
урядових заяв, фактографічних документів та оголошень. Розповсюджуються
документи з багатьох тем, наприклад: економіка, зовнішня політика,
охорона здоров’я і освіта. Ви можете одержати документи відповідно до
типів документів і тем, що вас цікавлять.

Прес-релізи з економічної політики, екологічної політики, зарубіжних
справ, соціальної політики, охорони здоров’я, науки і технології (за
1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 рр.).

Промови Президента. Промова Тижня, промови з Економіки, Зарубіжних
Справ, про Реформу Системи Охорони Здоров’я, реорганізації Уряду,
промову 1999 року, адресовану країні.

Пошук документа відбувається за наступними параметрами:

– за словами і типом документа за певний період часу (додається повний
список типів документів);

– за категорією, згідно з темою, що нас цікавить, за допомогою вибору
комбінацій категорій і часових обмежень;

– через інтерфейс форм, використовуючи слова і головні категорії;

– підписка до нових заяв.

Можливо підписатися до щоденних публікацій. Документи надсилатимуться на
ваш e-mail на регулярній основі, як тільки їх буде розповсюджено Білим
Домом. Якщо ви вже отримуєте документи, то можете змінити або відмінити
вашу підписку.

За наявності паролю можна перейти безпосередньо до Абонементного
управління.

Документи, які не вимагають паролю, для повного отримання їх тексту:

– Декларація Незалежності;

– Конституція Сполучених Штатів;

– Угода Північної Американської Безмитної Торгівлі;

– Генеральна Угода з тарифів і торгівлі;

– Бюджети OMB.

Передбачено отримання інформації про публікації. Отримання має на меті
полегшити життя користувачів і було передбачене у відповідь на часті
запитання відносно електронного доступу до щоденних публікацій Білого
Дому.

Можна задати кнопки пошуку, які надаватимуть найостанніші документи
Білого дому з тем, які ви вибираєте. Використовуючи ці кнопки на ваших
власних сторінках, ви можете вибрати будь-яку публікацію Білого Дому
завдяки ідентифікатору документів (PDI). Він унікально розпізнає
документ незалежно від того, де зберігаються його копії, або як ці копії
передаються (наприклад, e-mail, технологія www, технологія newsgroups).

Система пошуку публікацій надає можливість обслуговування резолюції у
вигляді документів PDI, що заміняє доступ через резерв URL.

Знаходження документу PDI. Кожному документу, який розподіляється через
систему Публікацій Білого Дому, присвоюється унікальний PDI, який
з’являється в ID документа. PDI також з’являється в суфіксі, який слідує
за міткою питання для будь-якого документа URL.

Після пошуку або читання документів, URL під датою у результатах пошуку
має доступ до магістралей документа, де ви можете знайти PDI.

Як тільки ви маєте PDI, можна його проглянути за допомогою наступних
функцій:

– створення фрагменту PDI для цитування документу;

– створення PDI для цитування будь-яких документів Білого Дому, які
публікуються цим сервером. Природно, фрагмент PDI може використовуватися
поряд з нормальним URL; наприклад, на сторінці, в e-mail або як
оголошення на дошці конференцій;

– показ цитуванням документів Білого Дому як частини ваших документів
HTML.

Через те, що ці інтерфейси залежать від Java і JavaScript, ви повинні
мати вікно перегляду, яке підтримує їх, як, наприклад, найпізніші версії
Штурмана (Netsape 4.0.4) або Microsoft Internet Дослідник (4.0.1).

PDI можна використовувати як архівний гіперзв’язок із документами. Можна
використовувати PDI, щоб скомпонувати URL, що буде містити
індивідуальний документ. Якщо ви бажаєте дати доступ певним людям до
специфічного документу, то це також можливо за рахунок PDI.

PDI використовується також для ведення архівів. Знаходження і
транспортування документу відокремлюються від ідентифікатора, а отже,
гіперзв’язки, які використовує PDI, є довговічними та продовжують
працювати навіть після того, як місцезнаходження документу було змінено.
Через це всі нові гіперзв’язки із документами, доступними з цього
серверу, використовують PDI.

Крім того, американський уряд користується інформаційними послугами
низки комерційних структур. Однією з них є National Technical
Information Service. Протягом більше, ніж 50 років ця структура збирає і
розповсюджує інформацію, яка виробляється урядом США та джерелами по
всьому світу. Метою діяльності організації є збільшення
конкурентоспроможності США в межах світової економіки. Збирається
наукова, технічна, ділова інформація, що потім організовується,
підтримується і розповсюджується у вигляді різноманітних форм та
форматів.

Сьогодні NTIS виконує більші функції, ніж просто збирання, архівне
зберігання і розповсюдження інформації. NTIS пропонує федеральним
агентствам безліч послуг, пов’язаних з інформацією.

Спеціальні інформаційні послуги. На додаток до інформації, яка
пропонується в різних форматах, NTIS пропонує спеціальні інформаційні
послуги. Ці служби відповідають різноманітним потребам держустанов.
Федеральна програма бази даних NTIS управляє широкою низкою
бібліографічного та інших типів баз даних, які підтримуються іншими
агентствами. NTIS вступає в угоди із зацікавленими сторонами, щоб
зробити ці бази даних доступними на вільній або абонементній основі.
Досвід допомагає пропонувати сприятливі умови доступу до сплачуваної
інформації агентств. Повний архівний доступ до бази даних забезпечується
для кожної установи, а дотримання правил інформаційного розповсюдження
гарантоване.

NTIS надає всі послуги, пов’язані із наданням доступу до баз даних на
різних носіях інформації; користувачу необхідно лише замовити копію.

Поштова служба. Багато агентств збирають імена та адреси пересічних
фірм, як частину їхніх офіційних обов’язків. NTIS зробила ці списки імен
та адрес публічно доступними. Через поштову службу клієнти NTIS можуть
замовити поштову доставку списків на різних носіях.

Аудіовізуальні послуги. Урядові установи шукають шляхи переходу на
безпаперові технології. Аудіовізуальна служба NTIS забезпечує всі
ресурси для доведення різноманітної мультимедійної інформації
федеральних установ до громадськості.

Налагодження баз даних. Використовуючи FedWorld як базову платформу,
NTIS може працювати з агентствами для створення унікальної бази даних
або бібліографічного списку, що може бути доступним для клієнтів.
FedWorld служить базою для зрощення різноманітних текстових баз даних і
налагодження послуг надання новини.

Похожие записи