Реферат на тему

Особливості організації виконання функції керування в умовах асуп

Автоматизовані системи керування промисловими підприємствами або
виробничими об’єднаннями істотно впливають на якість керування об’єктами
і дозволяють:

цілком усунути паралелізм і дублювання потоків інформації, що
характеризує виробничо-господарську й іншу діяльність керованого
об’єкта;

якісно змінити утримування і методи виконання функцій керування
управлінським персоналом і тим самим різко підвищити оперативність
керування об’єктом;

удосконалювати організаційну структуру апарата керування і тим самим
скоротити потребу в управлінському персоналі;

підвищити загальну культуру керування;

установити постійний і безупинний взаємозв’язок даної системи керування
з вищестоящої.

Головним і вихідним (початковим) принципом організації АСУ будь-якого
рівня і призначення є автоматизоване однократне сприйняття, фіксування і
передача на обробку вихідної інформації, що характеризує ті або інші
процеси і явища. В умовах функціонування АСУП це означає, що вихідна
інформація, що виникає в процесі виробничо-господарській діяльності,
один раз фіксується, а потім передається на системну машинну обробку.

Визначаючи потоки вихідної інформації, склад, утримування і призначення
табуляграм (відеограм, що видаються на екрані дисплея), що повинні бути
отримані як результат машинної обробки вихідних даних, необхідно
враховувати ієрархію керування. Для кожного рівня керування потрібна
інформація різного ступеня деталізації, оперативності, а в ряді випадків
і точності. Так, для діючого контролю ходу виробництва майстрам ділянок
необхідна інформація про стан робіт на керованому об’єкті по кожній
операції щочасу або майже в реальному режимі часу; загальноцеховому ж
персоналу, включаючи начальника цеху, потрібно інформація про хід
виконання подетального плану в цілому, як правило, за зміну (за винятком
зривів у виробництві); керівникам на рівні виробничих ланок або
підприємства — ще в більш укрупненому виді — про випуск готових виробів
цехами за добу або рідше.

У зв’язку з цим для усунення надлишкової інформації, використовуваної
для прийняття управлінських вирішень на різних рівнях керівництва, а
також із метою зменшення інформаційного навантаження працівників
керування варто ширше практикувати видачу інформації з відхилень
відповідно до встановленої регламентації. У ряді випадків можна
використовувати видачу результатної інформації в режимі запит-відповідь.
Такий підхід цілком усуває паралелізм і дублювання потоків інформації на
підприємстві або у виробничому об’єднанні

Автоматизація збору й обробки вихідної інформації у свою чергу якісно
змінює утримування і методи виконання функцій керування управлінським
персоналом підприємства або виробничого об’єднання. Це означає, що і
загальні функції керування — нормування і регламентація, планування,
облік і контроль, економічний аналіз і прийняття вирішень, укладання
звітності й організаційно-економічна — істотно змінюються як із погляду
утримування, так і методів виконання

Організація нормування і регламентації в умовах АСУП полягає в тому, щоб
на всі нормовані процеси і явища виробничо-господарської й іншої
діяльності були встановлені обгрунтовані норми і нормативи, що
фіксуються на машинних носіях, а потім багаторазово використовуються в
наступних розрахунках, виконуваних машинним способом.

Посадові права й обов’язки управлінського персоналу, а також види
зберігання і структура інформації необхідна і подана по визначеному
графіку цьому персоналу, інші аналогічні матеріали формалізуются і
складають регламентуючу інформацію. Ця інформація переноситься на
машинні носії, а потім використовується в якості сигнальної для видачі
обробленої інформації управлінському персоналу відповідно до
встановленого графіка. Тому всі регламентуючі матеріали повинні бути
організовані на науковій основі і повсюдно поширені на всьому керованому
об’єкті. У противному випадку організація автоматизованого керування
буде зведена нанівець.

Системне застосування сучасних електронних обчислювальних машин і
економіко-математичних методів дозволяє здійснювати подальше
удосконалення планування з метою найбільш ефективного використання
трудових, матеріальних і інших ресурсів у виробничо-господарській і
іншій діяльності.

Організація бази даних, у якій є інформація з нормативними
характеристиками, що визначають структуру, матеріалоємність,
трудомісткість, собівартість кожної планованої одиниці виробу, а також
дані, що характеризують перспективу розвитку підприємства, фактичну
(запропоновану) наявність устаткування, робочої сили і т.ін., дозволяє
за допомогою сучасної обчислювальної техніки й економіко-математичних
методів здійснювати оптимальне планування. При цьому розрахунки
робляться з достатньою точністю, а потреба в ресурсах із фактичною
їхньою наявністю (забезпеченістю) буде збалансована.

Таким чином, на підставі сформованої бази даних, що характеризує наявні
(передбачувані) ресурси, можна скласти напружений (зустрічний) план,
виконання якого принесе колективу більш значні матеріальні вигоди, чим
при перевиконанні встановленого плану.

Практика показала, що при організації системної машинної обробки
економічної інформації в умовах АСУП не можуть бути використані й
існуючі методи і форми обліку. Навіть механізація кожної окремої ділянки
обліково-планових робіт не може бути покладена в основу нової системи і,
як правило, підлягає удосконалюванню. Крім того, замість трьох видів
обліку, що існують на практику, повинний бути єдиний
народногосподарський облік.

В умовах системної машинної обробки економічної информації при
функціонуванні АСУП єдність обліку забезпечується тим, що:

по-перше, використовується єдине джерело фактичної (облікової)
інформації;

по-друге, отримана від джерела інформація передається по каналах зв’язку
або фіксується на машинних носіях, наприклад, перфокартах-документах,
або інших видах, що є єдиними (вихідними) носіями;

по-третє, зазначена інформація оперативно обробляється швидкодіючими
обчислювальними машинами при єдиному технологічному процесі.

Отже, завдяки єдиній вихідній інформації, що фіксується на машинних
носіях, забезпечується повне ув’язування даних аналітичного і
синтетичного обліку, їхня вірогідність, яка завгодно ступінь деталізації
і за станом на будь-яку дату і т.ін.

Система машинної обробки економічної інформації несумісна з формами
обліку, що виникнули і застосовуються при ручній праці або з
використанням машин із ручним уведенням вихідних даних. Це пояснюється
тим, що при машинній обробці інформації з існуючих форм обліку не
забезпечується безперервність машинного процесу. Крім того, форми й
утримування регістрів і інших зведених відомостей складні і не
відповідають експлуатаційним можливостям наявної обчислювальної техніки,
а також містять ряд повторюваних показників. Існуюча на багатьох
підприємствах і у виробничих об’єднаннях таблично-перфокарточна форма
обліку також не цілком підходить для системи машинної обробки
економічної інформації. Важлива роль у цих умовах приділяється новій
автоматизованій формі обліку.

^

повинні вирішуватися відповідно до вимог системи машинної обробки
економічної інформації. Двоїстий характер взаємозалежних змін в об’єктах
обліку буде знаходити висвітлення в однократному записі кожної первинної
операції.

Взаємозв’язок ідентичних показників на різних ділянках обліку,
планування та нормування забезпечується єдиною системою класифікації і
кодування, а також єдиним кроком в обліку і плануванні. При цьому
нормативні, планові й облікові показники мають єдині найменування і
кодове позначення, одиницю розміру рахунку і т.п.

В умовах функціонування Загальнодержавної автоматизованої системи збору
й обробки інформації для обліку, планування і керування народним
господарством, коли інформація нижчестоящої ланки (наприклад,
обчислювального центру підприємства) буде передаватися у вищестоящу
ланку (наприклад, у галузевий обчислювальний центр) по єдиній
автоматизованій мережі зв’язку країни, особливо необхідні єдині системи
кодування і єдині класифікатори, що у багатьох випадках повинні бути
єдиними не тільки в масштабі одного підприємства або об’єднання, але і
на інших рівнях народного господарства. При такому підході до збору й
обробки фактичної інформації значно змінюються функції працівників
керування — бухгалтерів і рахівників, плановиків і трудовиків,
постачальників і ін. Замість технічної роботи зі збору й обробки
інформації вони повинні виконувати контрольні функції, займатися
аналізом виробничо-господарської й іншої діяльності, підготовкою
матеріалів для прийняття вирішень і т. ін., на які раніш, як правило, не
залишалося часу.

Такому якісному зрушенню в посадових обов’язках працівників керування,
викликаному системним застосуванням комплексу технічних засобів для
збору, передачі й обробки інформації, повинен передувати підготовчий
період по навчанню відповідних працівників керування новим обов’язкам,
їхньому правильному виконанню.

Організація повсюдного оперативного і достовірного обліку, машинного
вирішення всіх планових завдань, наявність усіх нормативних показників
створює визначену передумову для якісного і діючого контролю за
виконанням виробничих планів, а також за здійсненням тих або інших
господарських операцій, і діяльністю підприємства або виробничого
об’єднання в цілому. Такий контроль дозволить вчасно виявляти відхилення
від установлених норм і нормативів, планових показників і інших
регламентуючих матеріалів у виробничо-господарській і іншій діяльності.

За допомогою сучасної обчислювальної техніки в табуляграмах , що
складаються , або у виведених на екрани дисплеїв таблицях можна
фіксувати не тільки планові і фактичні показники, але і визначати
відхилення останніх від перших. Економічний аналіз матеріалів, у яких
будуть зазначені лише одні відхилення (кількісні і відносні розміри) як
убік зменшення (недовиконання), так і убік збільшення (перевиконання),
дасть можливість виявити причини і винуватців цих відхилень. Позиції, у
яких планові і фактичні показники будуть збігатися по тій або іншій
ознаці, можуть у табуляграми не включатися і на екран не видаватися.

Подібний підхід до організації економічного аналізу дозволить значно
скоротити час не тільки на укладання необхідного для цих цілей матеріалу
і на проведення такого аналізу, але і на прийняття вирішень. Вихідна
інформація про відхилення є вихідною при організації керування по методу
відхилень.

В умовах АСУП частота надходження вихідної інформації, що характеризує
стан і процеси, що відбуваються, на виробництві, і її оперативна обробка
повинні визначатися частотою і швидкістю зміни стана керованого об’єкта.
Так, якщо та або інша робота планується по годинному графіку, то при
наявності негараздів у процесі виробництва чинників, а отже, і для
оперативного втручання в ці процеси з метою їх усунення, необхідно
одержувати, а потім обробляти і видавати керівництву інформацію про
відхилення не рідше чим щопівгодини, при змінному плануванні виробництва
— не рідше чим через полсмены і т.ін. Це випливає з того, що прийняття
вирішень і їх виконання може здійснюватися лише на основі інформації про
стан керованого об’єкта на кожен момент часу.

Водночас, вирішуючи в умовах функціонування АСУП питання про передачу
тих або інших функцій керування (особливо це відноситься до економічного
аналізу і прийняття вирішень) на повне або часткове машинне виконання,
варто виходити з економічної доцільності такого кроку. При цьому
необхідно враховувати дві обставини.

1. Як свідчить вітчизняний і закордонний досвід, створюючи АСУП, не
варто прагнути до автоматизації заради автоматизації. У функціональних
системах допускається виконання ряду ручних (або з застосуванням простих
технічних засобів) операцій у процесі керування, якщо їхнє виконання
таким способом буде більш оперативним, менше дорогим, чим на ЕОМ, і в
цілому не буде впливати на загальну системну машинну обробку економічної
інформації.

2. Системний підхід до керування припускає комплексну машинну обробку
всієї економічної інформації, що характеризує стан і процеси , що
відбуваються, і явища на промислових підприємствах та виробничих
об’єднання.

Існуючі форми звітності, що представляються у вищестоящі й інші
управлінські ланки, не придатні для машинного заповнення. У зв’язку з
цим звітні табуляграми, у якому би розрізі вони не складалися, є лише
допоміжними документами, тому що їхній підсумкові дані потім вручну або
за допомогою пишучих машин переносяться у відповідні форми поточної,
періодичної і річної звітності.

Таким чином, при системі машинної обробки економічної інформації
журналу-ордера і форми звітності необхідно замінити більш зробленою
системою регістрів і звітних форм, при іншій їхній кількості й
утримуванні, призначенні і зовнішньому вигляді. При їхньому заповненні
або укладанні повинно бути цілком усунуто чергування ручних і машинних
операцій, дублювання записів і додаткової їхньої доробки з застосуванням
ручної праці, а також здійснений взаємозв’язок плановими і нормативними
показниками.

Важливим документом, що містить зведені показники, що характеризують
підприємство або виробниче об’єднання в цілому, є паспорт виробничого
об’єднання або підприємства. Він складається на підставі документованих
даних і відбиває наявність і використання виробничих потужностей;
організаційно-технічний рівень і спеціалізацію виробництва; якість
продукції, що випускається, інші техніко-економічні показники, необхідні
для розробки п’ятилітніх і річних планів.

Отже, організація і впровадження АСУ на підприємствах або у виробничих
об’єднаннях приводить не просто до заміни первинних документів, що
заповнюються й оброблюються вручну, машинними, оброблюваних за допомогою
комплексу технічних засобів, а до перебудови системи керування, якісній
зміні не тільки характеру праці управлінського персоналу, методів
виконання тих або інших функцій, але і структури апарата керування.

Література

Селиванов В.А., Кучумов А.А., МТУСИ Ермакова М.В., Галанин С.Ю., Панин
М.П. Концепция построения автоматизированной системы управления
метрологическим обеспечением отрасли Фирма «Палитра систем», Москва,
2008г.

Материалы журнала «Открытые системы» №1(21), 2007 г.

Липаев В.В. Проектирование математического обеспечения АСУ. М.:
Советское радио, 1977.

Положення про відділ АСУ Хмельницького обласного центру зайнятості

Наука управляти: з iсторii менеджменту. Хрестоматiя. Упоряд. Слепцов
I.О. К. Либiдь, 1993.

Управление — это наука и искусство. Сборник, М.,

Похожие записи