КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з інформатики

на тему:

Монітор. Створення, відкривання, збереження файлу

1. Монітор

Монітор – це пристрій візуального подання даних. Основними
характеристиками монітора є розмір екрану по діагоналі, який вимірюється
в дюймах; роздільна здатність. Якість зображення визначається також
типом відеоадаптера монітора -– спеціального пристрою, який управляє
виводом зображення. Тип адаптера визначає розміри екрана в пік селах,
кількість кольорів графіки.

Яскравість монітору — параметр, показующий максимальну і мінімальну
можливість зазначення яркості білого фону на екрані монітора.
Потенціально він показує можливість роботи з монітором при,
різноманітних значенням в зовнішній освітленості. Чим більше діапазонів
регуліровки цего параметра, тим в більших діапазонах освітленості ви
зможете роботи. Однак великі діапазони не означають «ергономічність»,
так як для очей просто шкідливо робити як при дуже низьких, так і при
дуже великих освітленостях. Тому цей параметр не входить в ітогові
оцінки «Зображення» і «Ергономічна безпечність». А всі пробні монітори
могли б проізводити зображення з яркістю 100 кд/м, яка і відповідає
рекомендаційній освітленості робочого місця – 250 лк.

Ця оцінка характерихує якість монітора з точки зору ергономіки.
Максимальне значення – 10 балів. В неї не входять суб’єктивні оцінки. Ця
оцінка являється показником зручності, безпечності роботи з монітором, а
также об’єктивної якості зображення.

Дисплей призначено для відображення інформації на екрані
електронопроменевої трубки. Він користується відеоконтролером
(відеоадаптером), який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер
містить свою особисту пам’ять яку називають відеопам’яттю. Все, що ми
бачимо на екрані дисплея, знаходиться у відеопам’яті.

В текстовому режимі на екрані виводяться тільки символи, які закодовані
кодами. Звичайно на екрані розміщуютья 25 рядків по 80 символів.

В графічному режимі на екран виводиться будь-яке зображення. Елементами
його є точки (пікселі).

Основні характеристики дисплея: роздіільна здатність; кількість кольорів
(палітра) та розмір екрана.

В текстовому режимі весь екран дисплея розбивається на прямокутники
розміром 8х8 точок, інколи – 9х14.

Пам’ять знакогенератора в сучасних ПК заповнюється автоматично при
завантаженні ОС і в подальшому її вміст може змінюватись програмним
шляхом. Це дозволяє користуватись на одному комп’ютері різними
алфавітами, в яких поряд із стандартними для кожного ПК набірами
символів (букв англійського алфавіту, цифри, розділові знаки, можуть
бути інші)

Дані з відеопам’яті періодично зчитуються, перетворюються у відеосигнали
і відображають на екрані дисплея. Перетворення кодів відеопам’яті у
відеосигнал здійснюється відеоадаптером.

Відеокартка (відеоадаптер, відеоконтлорер) – це плата призначена для
формування зображення на монітори на основі інформації яку передає
процесор.

Інформація може відображуватись в текстовому і графічному режимі.

Текстовий: — інформація виводиться по символах для збереження одного
символа використовуються 2 Байти. Перший байт – це код символа. Другий –
колір символа, яскравість та колір фону.

В сучасній ОС текстовий режим використовуєтсья головним чином при
запуску старих програм під DOS.

При роботі в графічному режимі зображення виводиться по пікселях. В
режимі межа VGA (Video Graphic Arroy). Один піксель моделюється 4-ма
бітами.

Зображення будується 2=16кольорами. В режимі Super VGA (SVGA) –
зображення може представлятися 8-ма (2=256 кольорів), 16(2=65536
кольорів), 24,32 (16 млн. кольорів) бітами. Для вибору кількості
кольорів використовуються режими High Color (16 біт).

В графічному режимі екран моделюється різними наборами точок по
вертикалі і горизанталі.

У режимі супер межа можливі розрішення 640х4800, 800х600, 1024х768,
1152х864, 1280х1024, 1600х1280. Чим більше кількість точок тим чіткіше
зображення.

Для високого розрішення необхідна потужна відеокарта, якісний монітор.

Монітор є джерелом практично усіх видів електромагнітного випромінювання
(радіації). У залежності від впливу на об’єкт, ці випромінювання,
бувають іонізуючими і неіонізуючими. До іонізуючого відноситься
рентгенівське випромінювання, що широко використовується в медицині, до
неіонізуючих — електромагнітне поле (випромінювання) наднизької і
низької частоти.

Іонізуюче випромінювання, впливаючи на об’єкт, зокрема, на клітки
людини, викликає їхнє ушкодження за рахунок утворення іонів. Ці
ушкодження можуть бути летальними, коли клітка гине, і сублетальлними,
коли клітка виживає, але інформація, «зашита» у неї, псується. Такі
клітки можуть бути джерелом виникнення рака.

Електромагнітні випромінювання наднизької частоти не мають здатність
викликати іонізацію, а, відповідно, і мутації. Їхня дія на живу клітку
мало вивчено, однак відомо, що вони за відносно короткий термін впливу
(10-15 років) не приводять до виникнення злоякісних пухлин. Існує
величезна кількість досліджень електромагнітного поля наднизької
частоти, одні з яких доводять, що цей вид випромінювання шкідливий для
здоров’я, а інші — зворотне. Усі роботи, що доводять шкоду
електромагнітного поля наднизької частоти, спираються на епідеміологічні
дані. Це означає, що тут можуть бути неточності, не виключені впливи
інших факторів. Конкретного, що ушкоджує механізму впливу
електромагнітного поля наднизької частоти ніхто не знає.

Одним словом, дії електромагнітних випромінювань, можна усі поділити в
такий спосіб: іонізуючі випромінювання, такі, як рентгенівське, при
визначеній дозі опромінення можуть викликати виникнення злоякісних
пухлин. Електромагнітні поля наднизької частоти не представляють погрози
для здоров’я людини, однак, у силу того, що їхня дія мало вивчене,
рекомендується зменшити чи звести до мінімуму з ними зустріч.

Рентгенівське випромінювання, що виходить від монітора, мізерно мало і
порівнянно з природним радіаційним тлом. Це означає те, що чи сидите ви
поруч з дисплеєм чи гуляєте по вулиці — дозу ви одержите приблизно ту
саму. Виключення складають браковані монітори, уберегтися від якийх
можна, вибираючи відому марку, у відомого постачальника й у відомому
магазині. Хоча ніхто не буде проти, якщо ви прийдете в магазин разом з
лічильником і порахуєте мікрорентгени в годину.

Одним з перших стандартів є MPR I, що був розроблений Шведським
департаментом стандартів у 1987 році. Понад три роки вийшов MPRII, що
був прийнятий у країнах західної Європи за основний стандарт (ISO).
Шведська конфедерація професійних союзів (TCO), що має у своїх рядах
більш півтора мільйонів працівників, вирішила посилити цей стандарт і
запропонувала ТСО’92. Усі вимоги MPRII у відношенні передньої поверхні
монітора були наближені з 50 до 30 див.

Діапазон частот Норматив ТСО

0 Гц (статичне поле) =

5 Гц — 2 кгц =<10 В/м* 2 кгц - 400 кгц =<1 В/м* Існують і інші стандарти по електромагнітному випромінюванню, однак ТСО і MPR є найбільш розповсюдженими і визнаними більшістю виробників моніторів. У сучасних стандартах ТСО'95 і TCO'99 вимоги до рівня електричних і магнітних полів не змінилися в порівнянні з ТСО'92. Більшість користувачів при тривалій роботі з монітором відчувають біль в очних яблуках, чи сльозотечу, навпаки, сухість, почервоніння очей. При цьому часто турбують головні болі, з'являється швидка стомлюваність. Американські вчені знайшли, що все це може бути наслідком тривалої роботи з монітором. Особливостями дисплейного зображення є його висока частота регенерації (частота кадрів), відносно низька контрастність, а також той факт, що монітор є джерелом світла. Центральна нервова система людини сприймає всю інформацію, що надходить через очі, однак далеко не усе доходить до свідомості. Маса непотрібної інформації, наприклад, мелькання за межами монітора, може викликати через визначений час стомлення. Ця реакція спрямована на те, щоб відвернути людини від якоїсь роботи, змусити її зробити перерву, а потім з новими силами відновити роботу. Ті ж, хто цього не розуміє, ризикують постійно випробувати симптоми комп'ютерного зорового синдрому. Відомо, що рано чи пізно КЗС виникає у всіх користувачів. По-різному лише час необхідне до виникнення симптомів. Існують мінімальні вимоги, що рекомендуються, до монітора, для того, щоб звести цей час до прийнятних цифр: при кольоровому екрані кількість квітів повинна бути не менш 256, оптимальним вважається режим true color; розрішення 800х600 крапок при відсутності мерехтіння; розмір зерна повинний бути не більш 0.28 мм. Чим менше зерно, тим краще; розмір екрана, що рекомендується, може відрізнятися для різних робіт. Для домашніх користувачів мінімальний розмір 14 дюймів по діагоналі; частота регенерації повинна складати не менш 85 Гц. Оптимальною вважається установка максимально можливої частоти при відсутності мерехтіння; відблиски на екрані монітора повинні бути відсутні. При неможливості змінити висвітлення необхідно використовувати антиблискові екрани; при роботі з текстом переважно використовувати білий колір, як тло і чорні символи. Таке сполучення найменше впливає на сприйняття тексту. Для профілактики комп'ютерного зорового синдрому необхідно проводити комплекс вправ для очей. Програму з роз'ясненнями можна знайти тут: HYPERLINK "http://www.gi.ru/eyeskeeper" http://www.gi.ru/eyeskeeper . Стандарт ТСО введений Шведською Конфедерацією Професійних Союзів (TCO). У ТСО'92 припустимі рівні електромагнітного випромінювання більш тверді. Якщо в MPRII виміри вироблялися на відстані 50 см. від екрана, то в ТСО ті ж самі показники повинні бути на відстані 30 см.. Якщо MPR залишається стандартом по електромагнітній безпеці, то TCO на сьогоднішній день представляє універсальний стандарт, що регулює вплив усіх потенційно шкідливих факторів. У ТСО'95 і ТСО'99 представлені електромагнітні параметри, що не змінилися в порівнянні з ТСО'92, эргономичні, енергозберігаючі й екологічні. У эргономічні параметри входять кольоровість, яскравість, лінійність символів, частота регенерації, розмір екрана, розмір зерна і багато чого іншого. Невідповідність якому-небудь параметру, так чи інакше, може приводити до погіршення якості роботи, шкідливому впливу на користувача, що обговорено в тексті стандарту. Енергозберігаючі параметри до здоров'я прямого відношення не мають, на відміну від екологічних. Останні висувають вимоги до виробництва й утилізації монітора. Якщо поруч з будинком знаходиться неблагополучний в екологічному відношенні завод з виробництва моніторів, то електромагнітні випромінювання будуть останніми в списку шкідливих факторів, що впливають на користувача. Що стосується політики ТСО, то можна відзначити, що ця організація завжди стоїть на принципах жорсткості стандартів. З появою нових даних досліджень ТСО відразу ж вносить корективи, що відбиваються в черговому варіанті стандарту. ТСО - це асоціація професійних союзів, що, на відміну виробників, завжди настроїна на адекватну жорсткість стандартів. При покупці колишнього у вживанні монітора рекомендується укладатися в мінімальні эргономічні вимоги, бажано, щоб монітор також відповідав MPRII, напису типу Low Radiation значення ніякого не мають. При покупці нового монітора можна діяти в такий спосіб. Якщо ви почуваєте себе фахівцем, сідаєте за монітор, досліджуйте всі настроювання, переваги і недоліки, оцінюйте ті параметри, що вам необхідні в роботі. Що стосується безпеки, то мінімальним стандартом повинний залишатися MPRII. Якщо ж Вам не хочеться розбиратися з усіма параметрами, возиться з монітором, довгостроково і завзято розпитувати продавця, копатися в документації, то візьміть монітор із ТСО'95 чи ТСО'99. У цих стандартах враховані всі необхідні параметри. Єдине що вам залишається - це вибрати монітор із придатним дизайном і розміром екрана. 2.Створення, відкривання, збереження файлу Уся інформація (програми, документи, таблиці, малюнки та ін.) зберігається в файлах. Файл – найменоване місце на диску для зберігання інформації. Кожний файл має ім'я і розширення. Розширення указує на тип файлу. Ім'я файлу може мати до 255 символів. Розширення відокремлюється від імені крапкою. Статут малого підприємства.doc В імені файлу не можна використовувати такі символи: * ? \ / | : < > »

Перед ім’ям файлу стоїть його значок, що указує на розширення (тип)
файлу:

– файли з розширенням wbk – копії документів (Microsoft Word),
зроблені перед їх модифікацією.

Щоб створити файл у програмі MS Word необхідно в меню “Файл” вибрати
“Створити”, після того, як зявиться робочий аркуш, можна зберегти його,
вибравши в меню “Файл” – “Зберегти”, або “Зберегти як” після чого задати
імя файлу і вибрати місце його зберігання.

Щоб відкрити файл, достатньо двічі (або один раз) клацнути по
піктограмці файлу, який цікавить, і він автоматично відкриється. З ним
можна робити всі можливі операції форматування та доповнення інформації,
при умові, що це не заборонено було завчасно.

Для виділення одного файлу достатньо натиснути мишею на його імені.

Для виділення блоку файлів необхідно натиснути в одному куті блоку й
розсунути виділення до протилежного кута.

Для виділення декількох файлів підряд – виділити ім’я першого файлу,
потім натиснути клавішу Shift і виділити останній файл із групи.

Для виділення декількох файлів, розташованих окремо – натиснути Ctrl і
натискати по іменам потрібних файлів.

Для виділення усіх файлів у папці вибрати команду Выделить все з меню
Правка.

Копіювання файлів і папок

1 спосіб:

виділити файли і папки;

;

відкрити папку, в яку необхідно скопіювати файли;

.

.

2 спосіб:

виділити файли й папки;

у лівій частині вікна показати папку, в яку необхідно скопіювати файли;

пересунути виділення з правої частини вікна на ім’я потрібної папки.

Якщо при пересуванні в лівій частині вікна поруч із покажчиком миші
з’явиться +, то буде виконана операція копіювання. Для виконання
переміщення слід виконувати цю операцію при натиснутій клавіші Shift.
Якщо поруч із покажчиком миші знаку + не буде, то файли й папки будуть
переміщені, а для копіювання необхідно пересувати їх при натиснутій
клавіші Ctrl.

Для перейменування файлу або папки слід натиснути два рази на його імені
з великим інтервалом. У рамці з курсором, що з’явилася, можна
відредагувати ім’я й натиснути Enter.

Для створення папки необхідно в меню Файл або в контекстному меню
вибрати пункт Создать, а після цього пункт Папка. У рамці, що з’явилася,
увести ім’я папки й натиснути Enter.

. Щоб створити ярлик для будь-якого іншого файлу необхідно пересувати
його при натиснутих клавішах Shift та Ctrl.

.

або вибрати відповідний пункт у меню Правка або контекстному меню.

або у контекстному меню об’єкта вибрати пункт Свойства.

Пошук файлів

натиснути кнопку Пуск;

вибрати пункт Найти;

вибрати пункт Файлы и папки;

у полі Имя увести ім’я файлу або шаблон;

у полі Искать текст можна увести фрагмент тексту, який повинні містити
файли, що розшукуються;

у полі Где искать вибрати диск, на якому має проводитися пошук;

в укладках Дата і Дополнительно можна вказати додаткові умови пошуку;

натиснути кнопку Найти.

Шаблон (маска) – використання замість імені файлу символів * і ? .
Символ * позначає будь-яку кількість символів, ? – один довільний
символ, або його відсутність.

Наприклад:

*.* – усі файли з поточної (відкритої) папки;

*.doc – усі файли з розширенням doc;

???.* – усі файли з ім’ям із трьох або менше символів;

a*.* – усі файли з іменами на літеру а.

Список використаної літератури:

1. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. — СПб:
Питер, 2001. -688 с.

2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. Изд. 7-е. М.:
ИНФРА-М, 1997, 432 с.

3. Бородич Ю.С. и др. Паскаль для персональных компьютеров: Справ.
Пособие.-Мн.:высш. шк.: БФ ГИТМП «Ника», 1991.-365 с.

4. Бойс. Дж., Фаллер С., Гилген Р. и др. Использование Microsoft
Office97, профессиональный выпуск: Пер. англ.-К.;М.: СПб.: Издат. Дом
«Вильямс», 1998, 1472 с.

5. М.І. Жалдак, Ю.С.Рамський. Інформатика. Київ, «Вища школа», 1991.

6. Ю. Шафрин. Информатика. Информационные технологии: в 2 ч. М.:
Лаборатория Базовых Знаний, 2001.

7. А.Г. Андреев и др. Microsoft Office 2000 Professional. Русская
версия.- СПб.:БХВ, 2000.-592 с.

PAGE

PAGE 8

Похожие записи