Мережеві можливості операційних систем
Особливості підтримки роботи в мережі різними операційними системами
Операційна система MS-DOS не мала вбудованих можливостей для роботи в
мережі. Хоча вже в ті часи існували програмні продукти, що дозволяли
організувати роботу в мережі під керуванням операційної системи MS-DOS.
Операційні системи Windows 9x і Windows NT містять всі необхідні
компоненти для мережевої роботи. Причому підтримка мережі з’явилася ще в
Windows 3.11, друга назва якої було Windows for Workgroups.
Протоколи NetBEUI, NetBIOS, IPX/SPX, TCP/IP і їхні особливості
NetBEUI
NetBEUI – протокол який не потребує настроювання, розроблений фірмою
Microsoft, і призначений для невеликих локальних мереж, що складаються з
20-200 комп’ютерів. NetBEUI забезпечує сумісність з існуючими мережами,
у яких застосовується цей протокол, і забезпечує сумісність зі старими
мережевими системами такими як Microsoft LAN Manager і Microsoft Windows
for Workgroups 3.11.
NetBEUI – немаршрутизований (непридатний у глобальних мережах)
широкомовний протокол. NetBEUI здійснює широкомовну передачу при
виконанні багатьох функцій, наприклад, при виявленні і реєстрації імен
комп’ютерів, його застосування призводить до збільшення широкомовного
трафіка (кількості даних, переданих всім комп’ютерам) у порівнянні з
іншими протоколами.
NetBIOS
Мережевий інтерфейс, розроблений фірмою IBM, що стала стандартом
де-факто. Використовується багатьма мережевими програмами.
Інтерфейс NetBIOS дає можливість при роботі в мережі крім використання
мережевих адрес комп’ютерів оперувати ще й іменами комп’ютерів, такими
як, наприклад, «Net-Server», «Workstation_5», «Mike».
IPX/SPX
IPX (Internetwork Packet Exchange) транспортний протокол який
використовується в мережах Novell, відповідає за адресацію і
маршрутизацію пакетів і заснований на ньому SPX (Sequenced Packet
Exchange), протокол мережевого рівня з встановленням з’єднання, є
базовими протоколами мереж Novell.
TCP/IP
TCP/IP був розроблений на замовлення Управління перспективних досліджень
і розробок Міністерства оборони США (ARPA) і впроваджений у державній
мережі Defense Data Network (DDN), що включає мережі Arpanet і Milnet.
Основною задачею цього проекту було забезпечення працездатності мережі
навіть у випадку відмови чи ушкодження будь-якої її частини – шляхом
реалізації можливості вибору альтернативних маршрутів для передачі
даних.
Серед приватних користувачів TCP/IP набув поширення з 1982 року, коли
засоби його підтримки були включені в ядро операційної системи 4.2BSD.
Це об’єднання TCP/IP з UNIX зробило протоколи TCP/IP безкоштовними і
доступними для всіх UNIX мереж.
TCP/IP – це не один протокол і не декілька протоколів, як може
показатися поглянувши на назву. TCP/IP – це гнучкий стек протоколів,
створених для глобальних комп’ютерних мереж, легко адаптується до
широкого спектру устаткування. TCP/IP можна застосовувати для взаємодії
із системами, що використовують як продукти фірми Microsoft, так і із
системами під керуванням операційних систем інших фірм, наприклад, з
UNIX-системами.
??????????ня мережевої роботи в операційних системах Windows 9x
Всі налаштування пов’язані з мережею в операційних системах Windows 9x
робляться за допомогою аплета Мережа (мал. 6) Панелі керування Windows
(Пуск _ Налаштування _ Панель керування _ Мережа).
Для мережевої роботи в конфігурації мережі (мал. 6) повинні бути
присутніми:
Причому для спільної роботи комп’ютерів під керуванням операційних
систем фірми Microsoft це повинен бути «Клієнт для мереж Microsoft».
, встановленої в комп’ютер мережевої карти і «Контролер віддаленого
доступу» для підключення до мережі за допомогою модему.
NetBEUI – якщо мова йде тільки про роботу в невеликій локальній мережі
чи TCP/IP – при необхідності підключення до Internet.
якщо необхідно надавати доступ до файлів і принтерів комп’ютера.
Організація мережі, що працює на TCP/IP протоколі
Сервісні програми для налаштування TCP/IP
TCP/IP – складний протокол який потребує налаштування, тому для його
роботи часто буває недостатньо настроювань зроблених при встановленні
протоколу. Для пошуку несправностей у роботі протоколу, а також тонких
настроювань призначені ряд утиліт.
HOSTNAME – виводить на екран ім’я локального комп’ютера.
IPCONFIG – виводить всі значення параметрів налаштування мережі.
Особливо корисна для комп’ютерів, що використовують DHCP.
NETSTAT – виводить ТСР/ІР-статистику і список ТСР/ІР-з’єднювань.
NSLOOKUP – виводить інформацію про сервери DNS.
PING – найбільш корисна утиліта яка часто використовується. Перевіряє
можливість найпростішої мережевої взаємодії з одним чи декількома
віддаленими комп’ютерами.
ROUTE – керує таблицями маршрутизації.
TRACERT – опреділяє шлях до зазначеного вузла, відправляючи ICMP
ехо-запити, і збільшує значення параметра TTL (час існування пакета).
Перша утиліта, яку варто використовувати при пошуку несправностей у
роботі TCP/IP – це PING. Ця утиліта перевіряє наявність зв’язку на
IP-рівні, відправляє на вказаний ІР-адрес чи комп’ютер із заданим ім’ям
NetBIOS ICMP ехо-запити. PING може використовуватися для визначення
апаратних проблем, несумісних налаштувань і збоїв у каналах зв’язку.
Синтаксис команди такий: ping ІР-адрес
Для пошуку несправності за допомогою PING виконайте наступні кроки:
Відправте запит на адресу локального адаптера для перевірки локальної
установки і налаштування: ping 127.0.0.1.
Відправте запит на ІР-адрес локального комп’ютера, щоб переконатися, що
мережа розпізнає його: ping .
Потім перевірте зв’язок зі шлюзом за замовчуванням. Це дозволить
перевірити чи працює шлюз, а також чи він доступний локальному
комп’ютеру: ping
Відправте ехо-запит на ІР-адрес віддаленого вузла для перевірки роботи
маршрутизатора: PING
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
