РЕФЕРАТ

на тему:

“Класифікація та структура

інформаційних систем”

1. Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об’єктів
управління, характером та обсягом розв’язуваних завдань і рядом інших
ознак.

Загальноприйнятої класифікації АС у даний час не існує, тому їх можна
класифікувати за різними ознаками.

За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні),
галузеві, об’єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.

За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові,
інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки
прийняття рішень, інтелектуальні АС.

За ступенем централізації обробки інформації — централізовані АС,
децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.

За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі АС з інтеграцією за
рівнями управління (підприємство — об’єднання, об’єднання — галузь і т.
ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

Державні АС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських
проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та
економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні
плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність
окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та
контролюють його виконання і т. ін.

Центральне місце в мережі державних АС належить автоматизованій системі
державної статистики (АСДС). Роль та місце АСДС в ієрархії управління
визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації,
конче потрібної для функціонування усіх державних та регіональних АС.

Серед АС, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце належить автоматизованій
системі планових розрахунків (АСПР). АСПР функціонує при Міністерстві
економіки України і являє собою інформаційну систему, призначену для
розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в
умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збору та обробки
інформації.

Процес взаємодії АСДС з АСПР має взаємний характер: статистична
інформація, джерелом якої є АСДС, необхідна на всіх етапах складання
перспективних і поточних планів розвитку господарства країни. У свою
чергу, планова інформація надходить до АСДС і є основою для обліку та
аналізу виконання планів і завдань. Взаємодія АСДС та АСПР передбачає
також спільний аналіз соціально-економічних проблем розвитку народного
господарства. Тому АСДС має повністю задовольнити потреби оптимального
планування, проводити економіко-математичний аналіз демографічних
процесів у суспільстві, міжгалузевих зв’язків, споживання та прибутків
населення, показників діяльності підприємств.

АСДС взаємодіє також з державною інформаційною системою фінансових
розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України.

АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі
сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни
та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну
інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси
та витрати фінансових ресурсів і т. ін.

Відомі й інші державні АС, система обробки інформації з цін (АСОІ цін),
система управління національним банком (АСУ банк), система обробки
науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.

Територіальні (регіональні) АС призначені для управління
адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать АС області,
міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка
необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування
звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та
господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління
підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві, АС діють у
промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і
т. ін. У них розв’язуються задачі інформаційного обслуговування апарату
управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві АС
відрізняються сферами застосування — промислова, наукова .

Інформаційні системи управління підприємствами (АСУП) або виробничими
об’єднаннями (АСУ В) — це системи із застосуванням сучасних засобів
автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів
для регулярного розв’язування завдань управління виробничо-господарською
діяльністю підприємства.

Структурна система АСУ (дивись малюнок 3) має ту особливість, що
виділені підсистеми згруповані за однорідними ознаками.

Так, наприклад, підсистеми, що відносяться до управління виробництвом,
класифікуються за ознаками, які характерні для виробничого підприємства
даної галузі це:

функціональна ознака (група А);

ознака забезпечення (група Б);

ознака видів виробництва (група В).

Кожна з перелічених класифікацій груп у свою чергу об’єднує тільки ті
підсистеми, які відповідають головній класифікаційній властивості даної
групи.

Такий підхід до класифікаційних підсистем АСУП дозволяє групувати
комплекси розв’язуваних на ЕВМ завдань за всіма класифікаційними
ознаками, виділив головний серед них.

Наприклад, по плануванню (А-2) вирішується комплекс завдань пов’язаних з
виробництвом та випуском продукції, по технічній підготовці основного
виробництва і т.д.

За умови іншої організаційної структури об’єкта управління, комплекси
завдань можна групувати в іншій послідовності.

Наприклад, управління забезпеченням трудовими ресурсами включає
комплекс завдань по усім функціональним підсистемам. При цьому не
дивлячись на те чи інше групування комплексу завдань методика
розв’язання даної задачі не змінюється, міняється лише її місце в тому
чи іншому комплексі завдань.

Інформаційні системи управління технологічними процесами (АСУ ТП)
керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо).
Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає
передусім у характері об’єкта управління — для АСУ ТП це різноманітні
машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших
АСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі
інформації. Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в
інших АСУ — документи.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на АС на
етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють такі типи АС:

інформаційно-пошукові;

інформаційно-довідкові;

інформаційно-управляючі (управлінські);

інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття
рішень.

Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв’язування завдань
пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах
відсутня.

В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку
обчислюють значення арифметичних функцій.

Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній
літературі під назвою «автоматизовані системи організаційного
управління») являють собою організаційно-технічні системи, які
забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних
процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для
автоматизованого розв’язування широкого кола завдань управління.

До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки
прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному
інтелекті (інтелектуальні АС).

СППР — це інтерактивна комп’ютерна система, яка призначена для підтримки
різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або
неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі
використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення
ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У
багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю
бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що
імітують розв’язування людиною складаних творчих завдань. Створенню
інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного
інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу
формалізувати конкретні змістовні знання про об’єкти управління та
процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні
моделі поряд з математичними. Логіко лінгвістичні моделі — це семантичні
мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об’єднуються терміном
«програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних АС:

інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи типу «запитання —
відповідь»), які в процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих
користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними
мовами користувачів, близьких до природних;

розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що
не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики,
розв’язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням
складаних методів і відповідних прикладних програм;

експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп’ютеризацію
областей, у яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі,
але використання математичних моделей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які
дають змогу на базі сучасних персональних комп’ютерів виявляти,
нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного
господарства (предметних областей).

2. Структура комп’ютерних інформаційних систем

Комп’ютерні інформаційні системи належать до класу складаних систем, які
містять у собі велику кількість різноманітних елементів, що взаємодіють.
Тому при створенні комп’ютерних АС потрібно визначати їхню структуру.

Загалом під структурою комп’ютерної АС розуміють характеристику
внутрішнього стану системи, опис постійних зв’язків між її елементами.

При описуванні АС використовують кілька видів структур, які різняться
типами елементів та зв’язків між ними.

Наприклад, згідно з РД 50-680-88 при описуванні систем використовують
функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні,
програмні та інформаційні структури.

Функціональна структура — це структура, елементами якої є підсистеми
(компоненти), функції АС або її частини, а зв’язки між елементами — це
потоки інформації, що циркулює між ними при функціонуванні АС.

Технічна структура — це структура, елементами якої є обладнання
комплексу технічних засобів АС, а зв’язки між елементами відбивають
інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи
людей і окремі виконавці, а зв’язки між елементами — інформаційні,
супідрядності і взаємодії.

Документальна структура — це структура, елементами якої є неподільні
складові і документи АС, а зв’язки між елементами — взаємодії, вхідності
і супідрядності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв’язки між
алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі зв’язки між елементами також реалізуються у
вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні
модулі.

Інформаційна структура — це структура, елементами якої є форми існування
і подання інформації в системі, а зв’язки між ними — операції
перетворення інформації в системі.

Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні
масиви, а зв’язками — операції роботи з масивами: увід, коригування,
перегляд, знищення і т. ін.

Глибина розподілу інформаційної системи, тобто склад і зміст її
елементів можуть суттєво різнитися залежно від мети, поставленої перед
конкретною інформаційною системою. Крім того, склад елементів за інших
однакових умов залежить від сфери дії АС.

Повної і загальноприйнятої класифікації елементів АС досі не існує. Але
практика їх функціонування показує, що майже у всіх АС вирізняють такі
елементи, як «функція АС» і «компонент (підсистема) АС».

Функція АС — це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на
досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної АС залежить від
сфери її діяльності, об’єкта управління, призначення її та ін.
Наприклад, в інформаційній системі управління фінансами країни виділяють
дві основні функції: планування бюджету і виконання бюджету.

Компонент (підсистема) АС — це її частина, що виділена за зазначеною
ознакою або сукупністю ознак і розглядається як одне ціле. Компоненти
комп’ютерної АС за своїм призначенням передусім поділяються на
забезпечуючи і функціональні. Забезпечуючи містять у собі організаційне,
методичне, технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне,
правове та ергономічне забезпечення.

До організаційного забезпечення належить сукупність документів, що
описують технологію функціонування АС, методи вибору і застосування
користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних
результатів при функціонуванні АС.

Для забезпечення функціонування комп’ютерної АС необхідно мати ряд
ресурсів і обов’язково предмети праці, засоби праці і працю (праця).
Роль перших в АС належить інформації (інформаційне забезпечення), яка
відіграє також роль продукту праці. Засобами праці є різні технічні
засоби АС, які виконують функції технічного забезпечення. Таку саму
функцію певною мірою виконують засоби математичного і програмного
забезпечення. Що ж до самої праці, то, природно, кадри спеціалістів
також потрібні будь-якій АС.

Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як
предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи
ведення усієї інформаційної бази — об’єкта управління.

Отже, до інформаційного забезпечення належать також методи класифікації
і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової
інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення
інформаційної бази і т. ін.

Технічне забезпечення об’єднує сукупність усіх технічних засобів,
використовуваних при функціонуванні комп’ютерної АС.

До математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів,
моделей і алгоритмів розв’язування завдань, які застосовуються в АС;
моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент
подальшої розробки програмних засобів. Моделі системи управління та
об’єкта автоматизації належать звичайно до організаційного забезпечення.

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і
програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування
і перевірки працездатності АС.

Лінгвістичне забезпечення містить сукупність засобів і правил для
формалізації природної мови, які використовуються при спілкуванні
користувачів та експлуатаційного персоналу АС з комплексом засобів
автоматизації при функціонуванні АС.

До правового забезпечення належить сукупність правових норм, які
регламентують правові відносини при функціонуванні АС та юридичний
статус результатів такого функціонування.

Методичне забезпечення містить у собі сукупність документів, які
описують технологію функціонування АС, методи вибору і застосування
користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних
результатів при функціонуванні АС.

Ергономічне забезпечення АС являє собою сукупність засобів і методів,
які створюють найсприятливіші умови праці людини в АС, умови для
взаємодії людини і ЕОМ.

Функціональний підхід до структури АС дає змогу виділити підсистеми
(компоненти) при різному визначенні поняття «функція управління».
Найбільшого поширення набуло створення функціональних підсистемі за
ознакою правління об’єктами (елементами) виробничого процесу і за
ознакою стадій управління.

Так, у першому випадку формуються функціональні підсистеми, наприклад
управління технічною підготовкою виробництва, основним виробництвом,
допоміжним виробництвом, матеріальними ресурсами, трудовими ресурсами і
т. ін.

В інформаційних системах органів загальнодержавного управління і
невиробничої сфери така структура пов’язана з функціями, які виконуються
установами. Наприклад, в автоматизованій системі державної статистики
(АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистики промисловості,
сільського господарства, капітального будівництва і т. ін. У
функціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональних
підрозділів Міністерства статистики України.

В іншому випадку з позицій стадій управління виділяються функціональні
підсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного
управління, бухгалтерського обліку і т. ін.

Перелік таких функціональних підсистем у різних АС неоднаковий. Певною
мірою це пояснюється відсутністю єдиного погляду на склад функцій
управління в народному господарстві.

Що ж до призначення будь-якої функціональної підсистеми АС, то воно
єдине — розв’язання економічних завдань прийняття управлінських рішень,
що базується на результатах обробки даних.

Похожие записи