Реферат на тему:
Інтернет-комерція в Україні
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1 Основи та особливості функціонування Інтернет-комерції в
Україні
2
Генезис і еволюція Інтернет-послуг послуг в Україні 2
Нормативно-правове регулювання
3
методична база та стандартизація Інтернет-комерції 4
РОЗДІЛ 2 Практичне відображення можливостей продаж через
Інтернет в Україні
6
2.1. Застосування принципів Інтернет-комерції в банківській
справі
6
2.2. Принципи втілення ідей електронних продаж в системі
юридичного забезпечення
9
Висновок
12
Список літератури
13
ВСТУП
Перспектива швидкого зниження попиту на персональні комп’ютери з
початку 2000 року змушує вітчизняних виробників ПК вдаватися до нових
маркетингових ходів та переорієнтовуватися на перспективні сектори
ринку.
Тому прискореними темпами буде розвиватись Інтернет-комерція, а замість
“просто комп’ютерів” компанії продаватимуть готові рішення на їхній
базі, які в комплексі вирішуватимуть бізнесові проблеми підприємств.
Стрімкий розвиток популярності Інтернету зумовлює об’єднання
комп’ютерних фірм з Інтернет-провайдерами, що може призвести до
несподіваних наслідків на ринку ПК.
Мережа Інтернет давно перестала бути лише екзотичним і невичерпним
джерелом інформації, а є доступним засобом зв’язку. Сьогодні Інтернет
здатний задовольняти усі потреби бізнесу, в тому числі й ті, що
пов’язані з реалізацією товарів та їх придбанням. Йдеться про
Інтернет-комерцію — новий вид послуг, що дозволяє використовувати
глобальну мережу для ведення бізнесу, здійснення та оплати різноманітних
замовлень. Зокрема, не встаючи зі стільця, людина може оплатити через
Інтернет рахунки за мобільні засоби зв’язку, міжнародні телефонні
переговори, а також придбати чимало товарів.
РОЗДІЛ 1
Основи та особливості функціонування Інтернет-комерції в Україні
Генезис й еволюція Інтернет-послуг в Україні
За словами провідного спеціаліста одного з чернівецьких комерційних
банків Віталія Гуцуляка, для придбання товару через Інтернет у
європейських країнах покупцеві достатньо ввести у відповідний розділ
Веб-магазину найменування (код) товару та номер своєї кредитної картки.
Продавцеві магазину не обов’язково уточнювати наміри покупця по
телефону. Кур’єр відразу постачає товар замовнику.
Натомість в Україні практикуються два основні способи здійснення
платежів через Інтернет. Як розповіли в управлінні Національного банку в
Чернівецькій області, найпоширеніший з них — оплата за допомогою
банківського переказу. При цьому через Інтернет замовляється товар, що
доставляється звичайними каналами — пошта, пряма доставка тощо. Після
отримання товару знову ж звичайними способами (безготівковий переказ,
через касу) здійснюється його оплата.
У набагато меншому обсязі та з додатковими застереженнями
використовуються пластикові картки. Для здійснення таких розрахунків
необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення. Українські
підприємства, що приймають замовлення і отримують плату за них, віддають
перевагу карткам, зареєстрованим банками. При такій реєстрації
підприємство підписує з банком договір і одержує спеціальний
ідентифікатор, скажімо дискету, яка містить таємний ключ для формування
електронного цифрового підпису.
Але якщо хтось думає, що замовити товари через Інтернет можна без
проблем, то він помиляється. Як розповів Віталій Гуцуляк, у багатьох
розвинених країнах забезпечення правового режиму електронної комерції
залишається основною проблемою. Найпоширеніша форма суперечки — відмова
покупця від зробленого замовлення через те, що покупець при здійсненні
операцій через Інтернет не підписує ніяких документів. Довести наявність
у покупця зобов’язання прийняти й оплатити товар дуже важко. Адже
розписки при їх отриманні взагалі не може бути. Таким чином, при
використанні електронних розрахунків через Інтернет не залишається
паперових слідів, що свідчать про здійснення угоди, оскільки, згідно з
українським законодавством, платіж, не підтверджений документом у
паперовій формі (чек, відомість, накладна), не має юридичної сили.[1]
1.2. Нормативно-правове регулювання
Президент Леонід Кучма підписав закони “Про електронні документи й
електронний документообіг” і “Про електронний цифровий підпис”. Закон
“Про електронні документи й електронний документообіг” набирає чинності
через півроку з дня опублікування, закон “Про електронний цифровий
підпис” – з 1 січня 2004 року. Відповідно до закону про електронний
документообіг, електронним документом вважається інформація, надана в
електронній формі і яка має необхідні реквізити, у тому числі
електронно-цифровий підпис. Суб”єкти господарювання можуть укладати
договори по електронній пошті за домовленістю один з одним. Крім того,
вони самі визначають порядок збереження електронних документів і їхній
захист. Закон забороняє використовувати електронні документи при
оформленні прав на спадщину чи у випадках, коли документ може бути
створений тільки в одному екземплярі. Закон про електронний цифровий
підпис надає право фізичним і юридичним особам використовувати цифровий
підпис для підтвердження матеріалів і документів, поданих в електронній
формі. Забороняється використовувати цифровий підпис для складання
заповітів, а також документів на усиновлення. Відповідно до закону, буде
створено центр сертифікації ключів для цифрового підпису, центральний
орган, який засвідчуватиме цифровий підпис, а також контролюючий орган з
використання цифрового підпису. Нагадаємо, що закони про електронний
документообіг й електронний цифровий підпис були прийняті Верховною
Радою України наприкінці травня цього року. На думку експертів, нові
закони є вирішальним кроком у розвитку інтернет-послуг у країні і
становлення України як електронної держави. Вони відзначили, що
відсутність законів про електронний документообіг і цифровий підпис
значно затримувало розвиток в Україні інтернет-банкінгу й
інтернет-комерції. У Росії цифровий підпис узаконений з початку цього
року, у США – з жовтня 2000 року. (Інформація з офіційного сайту
Державного комітету зв’язку та інформатизації України) [4]
1.3. Методична база та стандартизація Інтернет-комерції
Інтерес користувачів поступово переміщується в область більш доступної
так званої “електронної торгівлі” і використання мережі ІНТЕРНЕТ.
Актуальною стає задача розробки стандарту XML (Extensible Markup
Language) і розробки ініціативної групи СЕФАКТу під назвою ebXML.
У 2001 році EAN International та UCС разом з групою великих міжнародних
компаній-учасників Глобальної комерційної ініціативи ( HYPERLINK
“http://www.GlobalCommerceInitiative.org” Global Commerce Initiative ,
скорочено GCI) опублікували перший відкритий міжнародний стандарт для
електронного бізнесу.
XML-схеми EAN•UCC описують 5 основних бізнес-транзакцій:
Item Alignment – єдина інформація про одиницю товару;
Party Alignment – єдина інформація про учасника транзакції;
Order – Замовлення;
Despatch Advice – Повідомлення про відвантаження;
Invoice – Рахунок з уточненням надбавок, знижок і умов платежу.
Стандарти XML були розроблені у відповідь на наполеглеві запити з боку
користувачів, та за всебічної підтримки транснаціональних компаній,
об’єднаних у рамках ініціативи GCI.
EAN International і UCC розробляли першу редакцію цих стандартів у
якості основи для глобального багатогалузевого рішення, яке у
майбутньому дозволить всім компаніям-учасникам електронного бізнесу
спростити бізнес-процеси внаслідок підвищення ефективності передачі
даних і поліпшення взаємодії з партнерами.
У основу розробки було покладено моделювання бізнес-процесів і
застосування принципів спрощеного електронного бізнесу (Simpl-eb) з
метою досягнення незалежності бізнес-процесів від синтаксису, що
використовується, та від прикладних технологій. Учасники GCI оголосили
про повну підтримку вказаних стандартів та готовність до практичного
використання. Ця підтримка має дуже важливе значення для початку
глобального впровадження XML-схем EAN•UCC. Вона забезпечить компаніям в
усіх галузях промисловості, незалежно від їх розмірів і географічного
розташування, доступ до переваг XML в інтересах глобальної торгівлі з
використанням Інтернет.
У майбутньому XML-схеми EAN•UCC будуть розроблятися на основі розширення
і уточнення перших опублікованих транзакцій. [5]
РОЗДІЛ 2
Практичне відображення можливостей продаж через Інтернет в Україні
2.1.Застосування принципів Інтернет-комерції в банківській справі
Більшість найвідоміших у світі фінансових інститутів уже давно не
уявляють своєї діяльності без застосування Інтернету. Слід зазначити, що
різні заходи, які відбуваються в нашій країні та присвячені цій
тематиці, змінюють свій характер із суто просвітницького на більш
практичний.
Це й не дивно, адже не новина, що останнім часом органи пожвавилися у
справі «узаконення» віртуальних фінансових послуг в Україні. Останній
круглий стіл на цю тему – «Стратегія та перспективи Інтернет-банкінгу в
Україні», який організували «Український фінансовий портал» та
«Інвестиційна газета», – підтвердив означену тенденцію. Разом із тим,
думки присутніх на ньому представників держави, а саме НБУ та
Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації
СБУ, а також «інтернетників» дещо розійшлися.
Якщо перші наполягали на поступовості нововведень, другі з ентузіазмом
доводили необхідність термінового введення Інтернет-банкінгу.
Інтернет-банкінг не є окремим видом банківських операцій. Визначень
«Інтернет-банкінг» і «банківське обслуговування за допомогою Інтернету»
закон «Про банки та банківську діяльність» не містить.
Для нашої країни Інтернет-банкінг – найперспективніший вид фінансових
Інтернет-послуг, бо має найбільше шансів для розвитку (поруч з
Інтернет-трейдингом та Інтернет-страхуванням). Хоча б з тієї причини, що
НБУ, можливо, під тиском комерційних банків зрозумів, що час вживати
заходів у цьому напрямку. За словами директора Департаменту
інформатизації НБУ Олександра Савченка, по суті, система електронних
платежів «клієнт–банк», яка забезпечує передачу повідомлень між клієнтом
і банком у зашифрованому вигляді за допомогою способів захисту
інформації та функціонує в
Україні вже вісім-дев’ять років, є основою для створення
Інтернет-банкінгу. Оскільки вітчизняні банківські установи вже давно
почали застосовувати безпосередньо пов’язаний з цим електронний підпис,
то, як зауважив представник СБУ Ігор Котельчук, законопроекти «Про
електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний
документообіг» будуть першими, тривалий час випробуваними на практиці.
До речі, за повідомленням представників НБУ, в цьому відомстві зараз
також розробляється законопроект, що покликаний «частково закрити
існуючі проблеми». Інтернет-банкінг – це набір банківських послуг, які
надаються клієнтам через Інтернет. Головною складовою Інтернет-банкінгу
є послуга віддаленого управління рахунками через Всесвітню мережу.
Підштовхувати прогрес треба обережно
Тема захисту ресурсу банку від хакерськіх зламів стала лейтмотивом
доповідей представників НБУ та СБУ. Зокрема, зарубіжні банківські
інформаційні системи є найбільш захищеними після інформаційних систем
стратегічного призначення.
Як приклад Олександр Савченко нагадав випадок, коли під час презентації
автоматизованої торгівлі державними цінними паперами, організованої НБУ
з використанням торговельного майданчика Української міжбанківської
валютної біржі (УМВБ), особливо не зацікавлені у несанкціонованому
доступі люди мали змогу бачити через ресурси УМВБ ряд серверів НБУ.
О. Савченко також повідомив, що на операції з Інтернет-комерції,
наприклад в системі Europay, припадає 2% їх загального обсягу. Але на ці
2% покупок через Інтернет припадає 50% шахрайства з картками Europay.
За словами Олександра Савченка, «на сьогодні практично жоден український
банк не в змозі працювати в онлайнових технологіях, оскільки не вирішені
питання захисту банківських інформаційних ресурсів. Наші вимоги до
безпеки викликані не нашим небажанням впроваджувати нові технології».
«Оптимізму» додав Ігор Котельчук: «На сьогодні не існує цілком
безпечного способу підключення до мережі Інтернет. Найбільша проблема
полягає в тому, що він не проектувався як захищена мережа».
Як відомо, в жовтні Департамент інформатизації НБУ погодив використання
Міжнародним комерційним банком (МКБ) в експериментальному режимі
спеціального програмного забезпечення із застосуванням мереж загального
доступу (в тому числі Інтернет) для клієнтів банку.
Представники Нацбанку впевнені, що банк не повинен «на всі 100%»
працювати в онлайнових технологіях. Ні в якому разі не можна пов’язувати
Інтернет-центр, який працює з клієнтами, з ресурсом, «де гроші лежать».
Можливо, на першому етапі цінною інформацією для клієнта буде
спостереження свого рахунка в режимі он-лайн. Зараз готується контракт
на побудову мережі доступу з робочих місць НБУ до різних ресурсів банку,
а також організації інформаційної взаємодії за принципом «мережа–мережа»
з тими банками, що побажають працювати з НБУ в онлайнових технологіях.
Основна вимога до банків-учасників – демонстрація захищеності їх мереж
від можливого входу з боку НБУ та навпаки. [3]
2.2. Принципи втілення ідей електронних продаж в системі юридичного
забезпечення
Поява спільного продукту “Контрактів”, ІАЦ “Ліга” та фірми “Диск”-
компакт-диску з комп’ютерно-правовою системою та супутніми продуктами –
викликала широкий інтерес читачів і велику кількість запитань, тому ми
вирішили ще раз повернутися до теми комп’ютерно-правових систем і вибору
кращого продукту
Вибір на ринку чималий, позаяк існують комп’ютерно-правові системи з
величезними базами даних, потужним пошуковим сервісом та можливостями
змін і доповнень у режимі реального часу. Наразі відзначається зростання
попиту на повні КПС. Очевидно, знайдуть своїх клієнтів і спеціалізовані
системи на кшталт “Податки в Україні” і “Митне право”, а також КПС,
присвячені правовому полю окремих міст і регіонів.
Сьогодні на ринку України можна зустріти зо два десятки комп’ютерних
правових систем. Ще на початку 90-х набула популярності КПС “Право”,
розроблена Управлінням комп’ютерних інформаційних систем і мереж
секретаріату Верховної Ради України (УКІСМ). До народження “Права”
доклали зусиль розробники створеної 1978 року інформаційно-пошукової
системи відомчої правової інформації Міністерства внутрішніх справ УРСР.
Ця міліційна система за принципами побудови була предтечею більшості
сучасних КПС і не мала аналогів у Радянському Союзі.
УКІСМ сьогодні випускає три різновиди КПС: “Картотека”, “Право”,
“Законодавство”. Бази даних “Права” і “Законодавства” є частинами бази
даних “Картотека”. Користувач “Картотеки”, окрім доступу до документів
ВР, має можливість доповнювати свою базу даних документами інших органів
влади. КПС “Законодавство” містить нормативно-правові акти й у
попередніх редакціях, у той час як у “Праві” й “Картотеці” присутня
тільки остання. Слід зазначити, що “Картотека”, “Право” і
“Законодавство” на сьогодні – єдинi продукти, які на певних умовах можна
отримати безоплатно.
Найбільш “розкрученим” представником КПС “широкого профілю”, до якої
можна мати й оперативний доступ через Інтернет, є продукція
Інформаційно-аналітичного центру “Ліга”. До “Ліги-стандарт” входять нині
понад 52 тис. документів. Система поділена на блоки: “Загальне
законодавство”, “Кодекси”, “Міжнародні договори”, “Податки в Україні”,
“Митне право”, “Ліга-Столиця”. Розширена версія – “Ліга-професіонал” –
містить також консультації, фахові коментарі та огляд преси з питань
бухобліку та податків. Система дає можливість генерації тексту документа
на задану дату, а також демонстрації гіперзв’язків між документами. Під
останньою функцією розуміють віднайдення документів, якими змінюється
даний, або тих, що стосуються тієї ж теми.
АТ “Інформтехнологія”, що випускає КПС “Нормативні акти України”,
пропонує клієнтам три версії цього продукту: Елітарну, Адміністративну
та Бізнес-версію, які можуть постачатися і на CD-ROM. Елітарну версію
призначено в основному для великих підприємств з розвиненими локальними
мережами і значною кількістю комп’ютеризованих робочих місць.
Вона оснащена додатковими пошуковими функціями (за реквізитами
картотеки, гіпертекстовим посиланням), можливістю перегляду нових
надходжень через Internet з сервера “Інформтехнології”. Бізнес-версія
призначена для роботи і самостійного ведення системи користувачем.
Адміністративна версія дешевша від бізнес-версії, а вартість її оновлень
залежить від способу доставки (Е-mail або кур’єр). Її клієнти – в першу
чергу, не надто грошовиті бюджетні організації. “Інформтехнологія” для
тих, хто полюбляє прораховувати свої кроки наперед, включає до своїх КПС
ухвалені ВР, але не підписані Президентом закони.
Компанія “Інфоресурс” постачає КПС “Лоцман”, що включає 26 блоків за
галузями права (“Страхування”, “Банки, фінанси, кредит”, “Бухгалтерський
облік, оподаткування, аудит” тощо), а клієнт може вибирати інсталяцію та
передплачувати всі або деякі з них. Тексти у КПС “Лоцман” подано
українською та російською мовами, а 35% документів продубльовано
графічними моделями. “Лоцман” дозволяє простежити усі зв’язки потрібного
документа з іншими (які його змінюють, доповнюють, відміняють), що також
відображається спеціальною графікою.[2]
Таблиця 1
Комп’ютерні правові системи
Назва продукту Виробник Вартість інсталяції на 1 робоче місце, у. од.
Вартість оновлення через E-Mail, місяць/у. од. Вартість оновлення
кур’єром по Києву/ кур’єрською поштою- місяць/у. од. Кількість
документів у КПС
Ліга-стандарт ІАЦ “ЛІга” 169 55 70/65 52000
Ліга-професіонал ІАЦ “Ліга” 399 55 70/65 52000
“Лоцман-standart” “Інфоресурс” 388 48/58* 48/- 22000
“Нормативні акти України” бізнес-версія “Інформтехнологія” 30 40 40/40
45000
“Картотека” УКІСМ – – -/- 47000
“Право” УКІСМ – – -/- 35000
“Законодавство” УКІСМ – – -/- 35000
“Бос” “Дінай” 24 грн** 10 10/10+48 грн 5000
“Гросбух” “Дінай” 24 грн** 10 10/10+48 грн 10000
“ВЕД-експерт” “Дінай” 24 грн** 10 10/10+48 грн 6000
“ФондІНВЕСТ” “Дінай” 24 грн** 10 10/10+48 грн 3000
За двомовну версію. ** При умові сплати оновлень за 3 місяці. ***
Отримання дискет в офісі компанії-розробника
ВИСНОВОК
Як бачимо питання Інтернет-комерції в Україні останнім часом
розглядаються все більшим колом фахівців, одночасно з цим слід
відмітити, що із зростання числа користувачів ПК зростає і їх потреба у
вищезгаданих послугах. І хоча насьогодні і Урядом і зацікавленими
особами докладається чимало зусиль для активізації процесу широкого
впровадження системи електронних продаж в Україні проблема стоїть ще
доволі гостро.
Хоча певних успіхів досягти вдалося: рядом банків уже широко
пропонуються послуги з Інтернет-банкінгу, що зручно як самому банку, так
і певним чином економить час клієнта; в системі правового забезпечення
населення високоякісними інформаційними продуктами також спостерігається
бурхливий сплеск ділової активності.
Проте все ще залишаються відкритими питання щодо неврегульованості
деяких питань законодавчо та ряду інших проблем. Однак це є результатом
вже іншого дослідження.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Голуб О. “За змінами документації в системах широкого профілю надійніше
стежити через Інтернет” // Галицькі контракти, № 25’03 – С. 25-26.
Любар Р “Купи-продай … через Интернет” // Доба, № 2, 2004 – С. 12.
Мотусяк С. “Розвиток електронної комерції залежить від банкірів” //
Галицькі контакти, № 4’04, – С. 3.
Президент підписав закони про електронний документообіг і цифровий
підпис // Урядовий Кур’єр № 138 від 13 червня 2003 р.- С. 3.
Рогоза В.М. “Інтернет-комерція – перспективний напрямок розвитку
торгівлі послугами в Україні” // Перспективи економічного розвитку
України, № 12, 2001р., – С. 53-61.
PAGE 8 PAGE 8 PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
