Реферат на тему:

Інформаційна інфраструктура в банківській справі.

Принципи побудови автоматизованих банківських систем.

В Україні автоматизація банківських технологій в нових ринкових умовах
почала проводитися з початку 1990–их років, коли з’явилися перші
комерційні банки. Відразу ж на ринку програмного забезпечення для
банківської справи засобів з’явилося ряд зарубіжних та вітчизняних
фірм-розробників, що його заповнили. Розвиток процесу автоматизації
обумовив появу різноманітних автоматизованих банківських систем, що
пояснюється не тільки великою кількістю фірм-розробників, але і широким
спектром функцій, які банки виконують, різноманітністю структур і
розмірів банківської справи.

Створення і функціонування автоматизованих банківських технологій
базується на системотехнічних принципах, які відображають найважливіші
положення теоретичної бази, яка охоплює ряд суміжних наукових дисциплін
і напрямів, таких, як економічна кібернетика, теорія систем, теорія
інформації, економіко-математичне моделювання банківських ситуацій і
процесів, аналіз і прийняття рішень.

Банківські технології, як інструментарій підтримки і розвитку
банківської справи, створюються на основі таких базових принципів:

комплексний підхід в охопленні широкого спектру банківських функцій з їх
повною інтеграцією;

модульний принцип побудови, який дозволяє легко настроювати конфігурацію
систем під конкретне замовлення з можливим нарощуванням;

відкритість задіяних технологій, які здатні взаємодіяти з різноманітними
зовнішніми системами (системами телекомунікацій, фінансового аналізу та
іншими), та забезпечувати вибір програмно-технічної платформи і
сумісність на інші апаратні засоби;

гнучкість налагодження модулів банківської системи і їх адаптація до
потреб і умов діяльності конкретного банку;

масштабованість, яка передбачає розширення і вдосконалення
функціональних модулів системи в ході розвитку бізнес — процесів
(наприклад, підтримка роботи філіалів і відділень банку, поглиблення
аналізу, тощо);

багатокористувацький доступ до даних в реальному часі та реалізація
функцій в єдиному інформаційному просторі;

моделювання банку і його бізнес – процесів, можливість алгоритмічних
надбудов бізнес – процесів;

неперервний розвиток і вдосконалення системи на основі її реінженерінг
бізнес – процесів.

Інформаційна інфраструктура автоматизованої банківської системи.

Створення та вибір банківських інформаційних систем базується на
плануванні всіх систем, що пов’язані з функціонуванням повної
інфраструктури банку, побудованої на інформаційних технологіях. Під
інформаційною інфраструктурою автоматизованої банківської системи (АБС)
розуміють сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих
складових процесів діяльності банку на основі автоматизації банківських
технологій. В інфраструктурі, крім концептуальних складових, виділяють
підтримуючі і функціональні підсистеми. До підтримуючих підсистем
відносять інформаційне забезпечення, технічне оснащення, системи зв’язку
і комунікацій, програмні засоби, системи безпеки, захисту і надійності.
Функціональні підсистеми реалізують банківські послуги, бізнес – процеси
та будь-які комплекси задач з сфери змістовної чи предметної
спрямованості банківської діяльності. Крім цього створення
автоматизованих банківських технологій поряд із загальносистемними
(системотехнічними) принципами вимагає врахування особливостей
структури, специфіки і обсягів банківської діяльності. Це відноситься до
підтримки взаємодії всіх підрозділів банку, яка вимагає створення
багаторівневих і багатосекційних систем (головний банк, його відділи,
філіали, обмінні пункти, зовнішні структури) із складними інформаційними
зв’язками прямих і зворотних напрямків. Характерною особливістю
банківських технологій є різноманітність і складність видів забезпечення
автоматизації діяльності банку.

Особливості інформаційного забезпечення автоматизованих банківських
систем.

Інформаційне забезпечення, його організація визначаються складом
об’єктів конкретної предметної ділянки, задач, даних і сукупністю
інформаційних потреб всіх користувачів автоматизованої банківської
системи. Позамашинне і внутрішньомашинне інформаційне забезпечення
містить повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз
даних, баз знань та методів їх використання в банківській роботі, а
також способи представлення, нагромадження, збереження, перетворення,
передачі інформації, прийняті в конкретній системі для задоволення
будь-яких інформаційних потреб всіх категорій користувачів в заданій
формі в потрібний час. Основним напрямком організації
внутрішньомашинного інформаційного забезпечення є технологія баз і
банків даних. Найважливішими вимогами до баз даних є забезпечення
багатьох користувачів можливостями роботи з даними в реальному масштабі
часу; підтримання можливостей обміну інформацією, які включають
експорт-імпорт даних в різних форматах та безпеку зберігання і передачі
банківської інформації, збереження цілісності інформації у випадку
відмови апаратури.

Інформаційним фундаментом сучасних автоматизованих банківських систем
для багатопрофільних банків з розвиненою структурою філіалів є банки баз
даних із структурою даних в базі, яка забезпечує надійне зберігання, а
також швидкий доступ до різноманітних часових показників на множині
об’єктів (документів, рахунках, клієнтах філіалах і їх групах) з
можливостями їх аналізу та прогнозу. Для цього вимагаються багатовимірні
структури даних. Поява нових структур і видів (мультимедійні та інші)
даних вимагають постійного вдосконалення технології супроводу баз даних.
Розвиток теорії і практики створення та використання баз даних приводить
до ширшого поняття – сховище даних. Це може бути централізована база
даних, яка об’єднує інформацію із різноманітних джерел та систем, що дає
змогу використовувати зібрані дані прикладними програмами кінцевих
користувачів. Єдине інформаційне середовище, створене на основі
технології інформаційних сховищ, служитиме основою для виконання
різноманітних аналітичних і управлінських прикладних програм. До них
можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій
на фінансових ринках, виявлення махінацій з кредитними картками та
багато іншого. Концепція сховища даних означає побудову такого
інформаційного середовища, яке дозволить здійснювати збір, трансформацію
і управління даними з різноманітних джерел з метою вироблення рішень для
управління банком, створює нові можливості для зростання прибутку. З
часом переваги інформаційних сховищ стають все очевиднішими, збільшилось
їх число та обсяги даних, що в них зберігаються. Основною вимогою
клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в
діалозі по повному набору бізнес – даних і отримувати відповіді в
прийнятні проміжки часу. Обсяги даних повинні мусять бути достатніми для
підтримки бізнесу. Разом з тим інформаційне сховище повинне відповідати
вимогам стійкої продуктивності в умовах росту обсягів інформації. Для
забезпечення продуктивності і керованості сховища можуть
використовуватися різноманітні програмні продукти та інструменти, які
дозволяють автоматизувати обробку інформації і надають можливість
розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдає будь-які
витрати, пов’язані з розробкою системи.

Центр ваги інформаційного забезпечення сучасної автоматизованої
банківської системи припадає на повноту відображення специфіки
предметної ділянки банківського бізнесу. Рівень розвитку цієї специфіки
найбільш наочно проявляється в словнику інформаційної моделі. Якщо
користувацький інтерфейс в системі (меню, екранні форми, звіти і, так
далі) охоплює предметну сферу найповніше (по кількості і обсягах понять,
об’єктів, процесів), то це свідчить про близькість автоматизованої
інформаційної технології до реальних задач банку. Широкий словник
професійних термінів, які відтворюють дану ділянку діяльності, що
призначений для спілкування з користувачем (користувацький інтерфейс),
характерний для автоматизованої банківської системами високого рівня і
допомагає спеціалістам банку та керуючому приймати стратегічні і
тактичні рішення. Інформаційна модель, яка лежить в основі
автоматизованої інформаційної технології, повинна відображати
різноманітність понять, їх призначення, взаємозв’язки, давати опис
характерних особливостей, які використовуються в банківській предметній
ділянці. До них відносяться такі поняття, як документ, операція, клієнт,
фінансовий інструмент, рахунок і план рахунків, банківський продукт
(послуга), користувач. Для цих цілей розробляється стандарт на опис
базових понять (особливостей), які включають список реквізитів та
операцій (алгоритмів) по кожному поняттю, а також форму опису бізнес —
процесів, як функціональних моделей банку. Стандарт містить
формалізований опис всіх дій (алгоритмів), які зустрічаються у випадку
представлення клієнтам послуг, у зовнішній та внутрішній роботі банку.

Одним з нових напрямів в створенні автоматизованих банківських систем є
об’єктно-орієнтований підхід в інформаційних технологіях. Цей підхід
базується на об’єднанні даних і процедур в рамках поняття “об’єкт” на
відміну від розповсюдженого структурного підходу, в якому дані і
процедури визначаються і реалізуються окремо.

Важливою новизною сучасних банківських систем є підходи до проектування
інформаційного забезпечення, яке дозволяє спеціалістам банку самостійно
модифікувати і доповнювати словник інформаційної моделі в термінах
банківських продуктів чи послуг, які надаються клієнтам. Серед множин
понять, наприклад, первинним вважається документ (договір, заявка,
ордер, розпорядження та інші). Документ породжує послідовність дій, які
повинні бути виконані для його виконання, тобто операції. Поряд з
простими можуть створюватися і складні операції, формуватися нові
послуги – дії, які необхідно виконати і відобразити їх послідовність.

Для розширення предметної ділянки баз даних використовуються гнучкі
класифікатори. Вони дозволяють присвоювати об’єктам нові ознаки
(атрибути) і доповнювати бази даних нестандартними властивостями
об’єктів. Наприклад, додатково можуть бути введені адреси податкової
інспекції, дані про закордонний паспорт, групи банків, клієнтів,
операцій. Крім того, гнучкі класифікатори дозволяють організувати
потрібні групування об‘єктів, зручно використовувати їх під час
формування звітів, пошуку і переносі інформації.

Технічне забезпечення автоматизованих банківських систем.

На рівні технічного забезпечення банківські технології повинні
будуватися згідно сучасних вимогах до архітектури апаратних засобів.
Тому вони повинні передбачати використання різноманітних
телекомунікаційних засобів зв’язку, багатомашинних комплексів,
архітектури клієнт – сервер, використання локальних, регіональних і
глобальних швидкісних мереж, уніфікацію апаратних засобів.

Кількість та склад технічних засобів, що використовуються, визначається
інтенсивністю і обсягами інформаційних потоків, режимами роботи і
часовими особливостями реалізації функцій банківської системи. Зростання
складу і обсягів банківських послуг, числа філіалів, клієнтів і зв’язків
примушує банки купляти та встановлювати потужніші комп’ютери і краще
розвинене технічне забезпечення. Широко поширені мережні банківські
технології. Мережний парк стає все різноманітнішим. Потрібно відмітити
також і прискорений розвиток засобів міжбанківської телекомунікації.

Основою сучасного підходу технічних рішень в побудові інформаційних
технологій банків є архітектура “клієнт — сервер”. Вона передбачає
організацію технічного забезпечення і розподіл обробки інформації між
двома компонентами, які відповідно називають клієнтом (робочою станцією)
і сервером. Обидві частини виконуються на різних по потужності
комп’ютерах, об’єднаних мережею. У цьому випадку клієнт посилає серверу
запити, а сервер їх обслуговує. Така технологія реалізована на
професійних системах керування базами даних, які мають спеціальну мову
структурованих запитів.

Одним з варіантів реалізації технології “клієнт — сервер” є її
трьохрівнева архітектура. В мережі повинні бути присутні не менше трьох
комп’ютерів: клієнтська частина (робоча станція), сервер прикладних
процесів та сервер бази даних. В клієнтській частині організується
взаємодія з користувачем (користувацький інтерфейс). Сервер прикладних
процесів проводить бізнес — процедури для клієнтської частини. Сервер
бази даних обслуговує бізнес – процедури, які відіграють роль клієнтів.
Гнучкість такої архітектури полягає в незалежному використанні і заміні
обчислювальних і програмних ресурсів на всіх трьох рівнях.

Для підвищення надійності, стійкості до відмов технічних рішень в
банківських автоматизованих системах практикується об’єднання серверів в
групи (кластери). В такому випадку ресурси і навантаження розподіляються
між серверами (вузлами системи) так, що користувач не знає, з яким
конкретно сервером він працює в даний момент, а використання технічних
засобів в цьому випадку виявляється найефективнішим.

Телекомунікаційна архітектура в автоматизованих технологіях банків
визначає набір та структури підсистем технічного забезпечення, які
повинні забезпечувати різноманітні типи взаємодії для всіх прикладних
пакетів (модулів) автоматизованої банківської системи. Можливості
архітектури узгоджуються з вимогами роботи банку, які визначаються його
бізнес – процесами. Передбачається взаємодія банку із зовнішніми
фінансовими та інформаційними структурами, з розрахунково-кліринговими
палатами та центрами, біржами, віддаленими клієнтами та іншими банками.
Телекомунікаційне забезпечення бізнес – процесів створюється з
врахуванням обслуговування своєї корпоративної мережі і доступу в
будь-які інші локальні чи глобальні мережі. Через відсутність стандартів
на прикладне забезпечення зв’язок із зовнішніми організаціями
(наприклад, автоматизованими робочими місцями інших організацій)
здійснюється через шлюзи, які забезпечують вихід на лінії комунікацій
пошти чи телексу.

Корпоративні мережі того чи іншого банку відіграють роль транспортної
основи, на якій будується вся телекомунікаційна архітектура. В даній
ділянці реалізується множина рішень для ліній будь-якої якості,
враховуючи захист транспортного рівня та керування ним. Реалізація
функціонально повного набору банківських телекомунікацій дозволяє
створювати єдиний інформаційний простір. Сьогодні цілком реально можна
провести інтеграцію відділень, філіалів з всіма прикладними пакетами
банківських послуг, щоб забезпечити доставку послуг в будь-яке місце
вимоги і в будь-який час в режимі OFF-LINE (регламентованому зв’язку) чи
ON-LINE (безпосередньому зв’язку). Таким чином телекомунікаційні системи
дозволяють вирішувати найважливіші задачі автоматизації – від чисто
технічних (наприклад, забезпечення оптимальної продуктивності і
прозорості взаємодії бізнес – процесів) до функціональних на найвищому
рівні банківського обслуговування.

Використання локальних, регіональних і глобальних мереж в
автоматизованих банківських системах висуває підвищені вимоги до їх
надійності, а також до захисту і цілісності даних. Рівень готовності і
стійкості до відмов мережних засобів повинен бути достатньо високим, щоб
виключити можливість порушення працездатності при виході з ладу одного з
мережних компонентів.

На завершення потрібно відзначити, що використання інформаційних
технологій в сфері маркетингу, фінансів та кредиту — одна з найгірше
вивчених галузей в нашій країні. В той же час розвиток господарської
самостійності організацій і наявність прямих економічних зв’язків, як з
вітчизняними організаціями, так і з закордонними фірмами та банками
роблять невідкладним питання створення сучасної інформаційної
інфраструктури.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко — М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, — 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. — М.: Статистика, 1974, — 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. — М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. — М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. — М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. — В 2-х кн. — М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. — М.: Финансы и статистика,
1988.

Похожие записи