Дипломна робота

на тему:

Розробка автоматизованої системи для проведення розрахунків між
клієнтами, які користуються послугами Internet, та Інтернет-провайдером.

Анотація

В даній роботі приділиться увага розробці автоматизованої системи, яка
використоватимеся для проведення розрахунків між клієнтами, які
користуються послугами Internet, та інтернет-провайдером.

Будуть відкриті основні переваги та можливі недоліки даної системи.
Також йтиметься мова про роботу основних пунктів меню, та про задачі,
які виконує даний програмний комплекс.

Приділиться увага на перелік програмного забезпечення, яке потрібне для
стабільної роботи даної систем.

Annotation

In the given work it will be considered the robot of the automated
system which is used for carrying out of calculations between clients
who use Internet, and the Internet-provider. There will be open basic
advantages and possible lacks of the given system. Also the basic items
of the menu and a problem which are carried out with the given program
complex will be considered. The list of the software, which necessary
for stable work given systems will be considered.

Зміст

TOC \o «1-3» \h \z \u HYPERLINK \l «_Toc104979551» Список
скорочень PAGEREF _Toc104979551 \h 4

HYPERLINK \l «_Toc104979552» ВСТУП PAGEREF _Toc104979552 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc104979553» 1. Аналіз існуючого програмного
забезпечення, яке використовується для автоматизації системи по обліку
Інтернет послуг. PAGEREF _Toc104979553 \h 6

HYPERLINK \l «_Toc104979554» 2. Послуги Інтернет-провайдера.
PAGEREF _Toc104979554 \h 18

HYPERLINK \l «_Toc104979555» 3. Розробка бази даних прогамного
комплексу. PAGEREF _Toc104979555 \h 28

HYPERLINK \l «_Toc104979556» 3.1. Прийом інформації. PAGEREF
_Toc104979556 \h 28

HYPERLINK \l «_Toc104979557» 3.2. Тарифікація. PAGEREF
_Toc104979557 \h 43

HYPERLINK \l «_Toc104979558» 3.3. Інше по місячній обробці.
PAGEREF _Toc104979558 \h 44

HYPERLINK \l «_Toc104979559» 3.4. Ввід нестадартних послуг. PAGEREF
_Toc104979559 \h 44

HYPERLINK \l «_Toc104979560» 4. Розробка програмного забезпечення.
PAGEREF _Toc104979560 \h 46

HYPERLINK \l «_Toc104979561» 4.1. Реєстрація в програмі. PAGEREF
_Toc104979561 \h 46

HYPERLINK \l «_Toc104979562» 4.2. Робота з “Довідником угод”.
PAGEREF _Toc104979562 \h 46

HYPERLINK \l «_Toc104979563» 4.3. Закладка “Користувач”. PAGEREF
_Toc104979563 \h 48

HYPERLINK \l «_Toc104979564» 4.4. Закладка “Угода”. PAGEREF
_Toc104979564 \h 49

HYPERLINK \l «_Toc104979565» 4.5. Закладка “Сальдо”. PAGEREF
_Toc104979565 \h 49

HYPERLINK \l «_Toc104979566» 4.6. Пункт “Довідники”. PAGEREF
_Toc104979566 \h 51

HYPERLINK \l «_Toc104979567» 4.7. Оборотна відомість PAGEREF
_Toc104979567 \h 51

HYPERLINK \l «_Toc104979568» 4.8. Довідка про доходи. PAGEREF
_Toc104979568 \h 52

HYPERLINK \l «_Toc104979569» 4.9. Друк оплат. PAGEREF _Toc104979569
\h 53

HYPERLINK \l «_Toc104979571» 5. Особливості використання програмного
комплексу. PAGEREF _Toc104979571 \h 54

HYPERLINK \l «_Toc104979572» 6.Охорона праці. PAGEREF _Toc104979572
\h 56

HYPERLINK \l «_Toc104979573» Висновки PAGEREF _Toc104979573 \h 67

HYPERLINK \l «_Toc104979574» Список використаної літератури PAGEREF
_Toc104979574 \h 68

Список скорочень

Network Basic Input Output System – Мережева операційна система
вводу-виводу

Internet-work Packet Exchange — Міжмережевий обмін пакетами

Digital Subscriber Line — цифрова абонентська лiнiя

Integrated Service Digital Network — цифровий абонентський доступ

ВСТУП

Сучасний світ неможливо уявити без комп’ютерної техніки, так само як
важко його уявити без всесвітньої мережі Internet, яка є джерелом
отримання інформації. Варто визнати що комп’ютер, який ізольований від
WWW-мережі має обмеженну функціональність. Від відрізаний від великої
кількості інформації, яка розміщенна на віддаленних серверах, а отже
користувач не може скористатися цією інформацією також.

Для цього була й створена Internet мережа. Тому все більше і більше
людей користуються можливостями всесвітнього павутиння.

Але, як зрозуміло користування www не є безплатне, тому виникли такі
два класи на ринку надання послуг Internet, як провайдер та користувач,
перший надає послуги інший ними користується.

Для проведення тарифікації за наданні послуги провайдерами створюються
автоматизовані програмні комплекси для швидкого й правельного
тарифікування за надані послуги. Головне щоб між цими категоріями ніколи
не виникали протиріччя. Тому програмні комплекси повинні працювати без
збоїв, а провайдер повинен надавати постійну й чітку інформацією, якою
цікавиться користувач.

В даній бакалаврській роботі проаналізована робота одного з таких
комплексів, який використовується провайдером для проведення комплексних
розрахунків з клієнтами.

1. Аналіз існуючого програмного забезпечення, яке використовується для
автоматизації системи по обліку Інтернет послуг.

Автоматизована система розрахунків за надані послуги Інтернет (надалі
Програма), написана з використанням клієнт-серверних технології
(INTERBASE-сервер версії 5.6). Віконий формат програми дозволяє швидкий
перхід від вікна до вікна, що полегшує роботу оператора по веденню
Інтернет послуг.

Для нормальної роботи автоматизованої системи розрахунків за надані
послуги Інтернет (АСРНПІ) потрібно забезпечити нормальну роботу мережі,
так як розрахунки веде не один оператор і не на одному ПК, тому для
нормальної роботи використовується мережева операційна система

Мережева операційна система необхідна для управління потоками
повідомлень між робочими станціями і серверами. Вона може дозволити
любій рабочій станції працювати з разделяємим мережевим диском чи
принтером, які фізично не підключені до цієї станції.

В деяких комп’ютерних мережах є виділенний автономний комп’ютер, який
виконує функції тільки файлового сервера. Такі системи називаються ЛВС з
файловим сервером. В других, малих ЛВС, рабоча станція може одночасно
виконувати і функії файлового сервера. Це однорангові ЛВС.

Компоненти мережевої операційної системи на кожній рабочій станції і
файловому сервері взаємодіють один з одним за допомогою мови, що
називається протоколом. Одним із загальних протоколів є протокол фирми
IBM NetBIOS (Network Basic Input

Output System – Мережева операційна система вводу-виводу). Другим
поширеним протоколом є IPX (Internet-work Packet Exchange — Міжмережевий
обмін пакетами) фірми Novell.

Нижче – список деяких мережевих операційних систем із вказівкою їх
виробника:

Таб. 1. Список мережевих ОС

Операційна система

Виробник

Apple Talk Apple

LANtastic Artisoft

NetWare Novell

NetWare Lite Novell

Personal NetWare Novell

NFS Sun Microsystems

OS/2 LAN Manager Microsoft

OS/2 LAN Server IBM

Windows NT Advanced Server Microsoft

POWERfusion Performance Technology

POWERLan Performance Technology

Vines Ba

У в даному випадку для забезпечення нормальної роботи (АСРНПІ)
використовується мережева ОС Windows NT Server 4.0.

Передбачена робота системи Advanced Server в симетричному
мультипроцесорному (с кількома центральними процессорами) комп’ютерами.
Додаткові обчислювальні потужності на файловому сервері можуть бути у
використанні для прикладних програм типу клієнт/сервер.

В системі Advanced Server представляється захист даних рівня С2. Це
означає:, що мережева ОС має захищену процедуру приєднання до ЛВС,
захист пам’яті, облік і контроль доступу (власник разделяємих ресурсів
має можливість визначити, хто в даний момент користується цими
ресурсами). Що стосується надійності, то система Advanced Server
використовує файлову систему, основану на транзакціях, вона дозволяє
відмінити цілу серію зв’вязаних модифікацій файлів, якщо ця серія не
була завершена успішно. Вона теж має засоби підтримки RAID 5 рівня (
Redundant Array of Inexpensive Disks — Надлишковий масив недорогих
накопичувачів), можливість розпізнавання сигналів від джерела
безперебійного живлення і програмне забезпечення для збереження даних на
магнітній стрічці.

У даному випадку використовується мережева ОС Windows NT Advanced Server
в яку об’єднані чотири ПК в мережу за допомогою сервера.

Це забезпечує нормальну роботу (АСРНПІ) і дає змогу декільком
користувачам користуватися великою кількістю файлами, що знаходяться на
сервері.

Протоколи TCP/IP широко застосовуються в усім світі для об’єднання
комп’ютерів у мережу Internet. Архітектура протоколів TCP/IP призначена
для об’єднаної мережі, що складає із з’єднаних один з одним шлюзами
окремих різнорідних комп’ютерних подсетей. Ієрархію керування в TCP/IP —
мережах звичайно представляють у вигляді пятиуровневой моделі, наведеної
на малюнку.

Цей нижній рівень hardware описує те або інше середовище передачі даних.

На рівні network interface (мережний інтерфейс) лежить
аппаратно-зависимое програмне забезпечення, що реалізує поширення
інформації на тім або іншому відрізку середовища передачі даних.
Відзначимо, що TCP/IP,споконвічно орієнтований на незалежність від
середовища передачі, ніяких обмежень від себе на програмне забезпечення
цих двох рівнів не накладає. Поняття “середовище передачі даних” й
“програмне забезпечення мережного інтерфейсу” можуть на практиці мати
різні по складності й функціональності наповнення -це можуть бути й
просто модемне двухточечное ланку, і представляющая складну многоузловую
комунікаційну структуру мережа Х.25 або Frame Relay.

Рівень internet (межсетевой) представлений протоколом IP. Його головне
завдання — маршрутизація (вибір шляхи через безліч проміжних вузлів) при
доставці інформації від вузла — відправника до вузла — адресата. Друге
важливе завдання протоколу IP — приховання апаратно -програмних
особливостей середовища передачі даних і надання вышележащим рівням
єдиного інтерфейсу для доставки інформації. Досягає при цьому канальна
незалежність і забезпечує многоплатформненное застосування додатків, що
працюють над TCP/IP.

Протокол IP не забезпечує транспортну службу в тому розумінні, що не
гарантує доставку пакетів, збереження порядку й цілісності потоку
пакетів і не розрізняє логічні об’єкти (процеси), щопороджують потік
інформації. Це завдання інших протоколів — TCP/IP й UDP, щоставляться
до наступного transport(транспортного) рівню.TCP й UDP реалізують
різні режими доставки даних.TCP, як говорять ,- протокол із
установленням з’єднання. Це означає ,що два вузли , щозв’язуються за
допомогою цього протоколу ,”домовляються” про те,що будуть обмінюватися
потоком даних, і приймають деякі угоди про керування цим потоком. UDP
(як й IP) є дейтаграммным протоколом, тобто таким, що кожен блок
переданої інформації обробляється й поширюється від вузла до вузла не
як частина деякого потоку, а як незалежна одиниця інформації —
дейтаграмма.

Вище — на рівні application (прикладному) — лежать прикладні завдання,
такі як обмін файлами, повідомленнями електронної пошти, термінальний
доступ до вилучених серверів.

Кожному комп’ютеру в мережі Internet привласнюється IP — адреса,
відповідно до того, до який IP — мережі він підключений.

Cтаршие біти 4 — х байтного IP — адреси визначають номер IP — мережі.
частина, Що Залишилася, IP — адреси — номер вузла. Існують 5 класів
IP — адрес, що відрізняються кількістю біт у мережному номері й номері
вузла.

мережі частина, Що Залишилася, IP — адреси може використатися як
завгодно. Стандарти TCP/IP визначають кіл — у байт, що задають номер
мережі.

Зручніше звертатися до комп’ютерів не по їхніх числових адресах , а по
іменах (host name).Список цих імен зберігається в спеціальній базі
даних Domian Name System (DNS). Наприклад, комп’ютеру по імені “
comsys.ntu — kpi.kiev.ua “ в DNS відповідає IP — адреса
194.44.197.195.

Коли ви хочете звернутися до ресурсів цього комп’ютера, Ви вказуєте
або його ім’я, або IP — адреса.

Популярність TCP/IP й архітектури на шині PCI подвигла Apple на
створення продукту, що має відношення відразу до двох названих
категорій. Новий Power Macintosh 9500 оснащений процесором і
високошвидкісною шиною PCI ,надаючи користувачам, що займається
видавничою справою, створенням систем мультимедиа й розміщенням
інформації в Internet , більше високу продуктивність .

Power Mac 9500 поставляється разом з новою версією MacOs, System 7.5.2 й
Open Transport 1.0 , що заменили AppleTalk й MacTCP, завдяки чому ,
Macintosh одержує додаткові мережні й комунікаційні можливості й
сумісність .

TCP/IP Internet продемонструвала свою здатність пристосовуватися
практично до будь-якого засобу зв’язку.

подолання мобільними користувачами проблем , пов’язаних з динамічної IP
— конфігурацією.

На гребені лавинообразного росту інтересу до Internet TCP/IP
проникнув у багато настільні ПК. Однак у відмінності від NetWare й
AppleTalk , для TCP/IP кожен окремий хост необхідно додатково
конфігурувати. Це завдання значно спрощується завдяки появі великої
кількості мережних протоколів і систем, які дозволяють централізовано
управляти TCP/IP .

Протоколи TCP/IP опираються не на широкомовлення для здійснення
масштабованості , необхідної для поширення мережі на всю земну кулю .
Комп’ютер , що використає TCP/IP , для нормальної роботи повинен знати
деяких ключових компонентів — шлюзів і сервера імен . Для глобальної
об’єднаної мережі важливі імена й адреси . У відмінності від популярних
протоколів для ПК ,TCP/IP постачений схемами забезпечення унікальності
IP — адрес і мережних імен . Процедура розпізнавання мережних за
допомогою TCP/IP традиційно здійснюється за допомогою громіздкого
перетворення імен NetBios в IP — адреси у файлі LMHOSTS , що
звичайно створюється вручну в кожному вузлі.У загальному виді IP —
адреса являє собою 4 розділених крапками десяткові числа , наприклад
128.66.12.1. Цей формат адреси називається крапкова десяткова нотація
.IP — адреса ідентифікує мережа й конкретний комп’ютер у цій мережі .
Число байтів , що визначають мережу й комп’ютер , варіюються залежно від
класу адреси .

де мережний адміністратор може працювати з усіма наявними адресами , не
боячись розірватися на частині . Якщо ж ви працюєте у великій мережі ,
то рекомендується скористатися другим способом . У цьому випадку
локальному мережному адміністраторові надаються блоки адрес , і він
потім визначає індивідуальну адресу хоста , вибираючи його із блоку .
Блок адрес може бути як набором адрес хоста , так і формально певної
підсіткою .

Як говорилося вище, підсітки використаються по адміністративних причинах
, але не тільки . IP — мережі, які ідентифіковані в таблиці шляхів , як
і будь-яка інша дійсна мережа . Це значить , що вони можуть бути
використані маршрутизаторами для фізичного поділу мережі , щоб
вирішувати технічні проблеми , такі як обхід обмеження на довжину кабелю
або виділення небажаного шляху в окремий сегмент . Так що область
їхнього застосування досить широка..

Щоб визначити меншу мережу усередині більшої, необхідно задати адресу
підсітки й адреса хоста визначається маскою підсітки ( subnet mask ) .
Маска підсітки — це бітовий шаблон, у якому биткам , використовуваним
для адреси підсітки , привласнені значення 1 , а биткам ,
використовуваним для адреси хоста , — значення 0 .

використаються ті ж способи , що й для IP — адрес . Якщо хост
звертається лише до хостам вашої локальної мережі , то досить зробити
його ім’я унікальним тільки в межах даної мережі . Але якщо він
обмінюється інформацією з усім миром , те його ім’я повинне бути
неповторним в усім світі .

Гарантія унікальності — це справа служби реєстрації в InterNIC . Вона
привласнює глобально унікальне ім’я домена кожному, хто правильно його
зажадає . Цей процес дуже схожий на присвоєння номера мережі . Як й IP —
адреси , імена хостів також діляться на частині, які визначають і
конкретний хост у ньому. Імена записуються від часткового до загального,
у вигляді серії розділених крапками слів й абревіатур . Вони починаються
з імені комп’ютера , далі послідовно вказуються імена локальних доменів
аж до імені домена , певного службою NIC ,і закінчується ім’ям домена
вищого рівня . Щоб пояснити цю структуру, розглянемо приклад .

Допустимо, у домені nuts.com* є комп’ютер з ім’ям penaut . У домені
nuts.com ви можете використати коротке ім’я penaut ,але користувачі з
іншої сторони земної кулі повинні звертатися до нього тільки по імені
penaut.nuts.com .Унікальність имениnuts.com гарантує служба InterNIC ,а
унікальність імен penaut усередині nuts.com — адміністратор локального
домена. У невеликих мережах звичайно використають одну базу даних імен ,
що контролюється адміністратором . Домены більших мереж підрозділяються
на поддомены , і відповідальність за визначення імен усередині
поддомена покладає на адміністратора поддомена . Як тільки NIC
призначить організації ім’я домена , ця організація одержить право
утворювати поддомены без ведена NIC .

Усередині домена nuts.com можна організувати під домен sales.nuts.com і
покласти відповідальність за цей під домен на Тайлера Мак — Кефферти з
відділу збуту. Він буде привласнювати імена хостам у своєму поддомені ,
одне з яких може бути peanut . Хост із таким ім’ям не буде конфліктувати
із описаним вище хостом peanut , оскільки його повне ім’я
peanut.sales.nuts.com.

Служба імен.

Кожен домен і поддомен обслуговується сервером імен ( name server) .
Сервер імен бере ім’я хоста й перетворює його в IP — адреса для
використання програмами TCP/IP . Якщо ваше мережа з’єднана з Internet ,
вам доведеться скористатися DNS , і ви буде стосуватися всі, про що
говорилося вище. Поки ваша система працює в невеликій ізольованій
мережі , IP адреси іменам хостів можна привласнювати за допомогою
таблиці хостів . Таблиця хостов — це файл імен хостів й адрес , що
зчитується безпосередньо в ПК . Системний адміністратор повинен постійно
обновляти цю таблицю .

TCP/IP не може обійтися без маршрутизації . Щоб досягти вилученого місця
призначення, ваш комп’ютер повинен знати туди правильний шлях. Ці шляхи
визначаються маршрутами , зазначеними в таблиці місць призначення , для
досягнення яких використаються шлюзи . Для приміщення маршрутів у цю
таблицю звичайно застосовуються 2 методи : статистична маршрутизація й
динамічна . 1 — ая здійснюється мережним адміністратором , а динамічна —
самою системою через протоколи маршрутизації . У ПК найчастіше
використають статистичну маршрутизацію, єдиний статистичний маршрут за
замовчуванням ( default route ) , що вказує на маршрутизатор , що
переправляє всі дані для ПК .

Настроювання маршрутизації для DOS відрізняється від настроювання
маршрутизації для UNIX — систем , оскільки DOS не ставиться до числа
багатозадачних ОС . З — за відсутності багатозадачності протокол
маршрутизації не може бути запущений як фоновий процес . Це одна із
причин того , чому ПК частіше використають статистичну маршрутизацію .
Крім того , багато реалізацій TCP/IP для ПК дозволяють увести тільки
один статистичний маршрут . Системний адміністратор UNIX може запустити
протокол маршрутизації й дозволити маршрутизатору створити таблицю
маршрутів на своїй машині. Конфігурація ПК може бути різної . ПК
дозволяє ввести тільки один маршрут , навіть якщо їх насправді два .
Якщо ж дані необхідно передати через інший маршрутизатор, це буде
виконано за допомогою протоколу ICMP . У цьому випадку виберіть за
замовчуванням шлюз , що використається найбільше часто , і він буде сам
виправляти маршрут, тобто при необхідності пересилати дані по іншому
маршруті . У цьому випадку за замовчуванням варто задавати той шлюз , що
використається найбільше часто , а не той , через який проходить
найбільше маршрутів.

Різні мережі, які становлять глобальну мережу, зв’язані за
допомогою машинних шлюзів. Шлюз — це машина, що пов’язана із двома
або більше мережами. Це дозволяє прокласти маршрут для
дейтаграмми з однієї мережі в іншу. Шлюзи маршрутизують децтаграми,
ґрунтуючись на мережі-приймачі, а не на індивідуальній машині даної
мережі. Це спрощує схеми маршрутів. Шлюзи розподіляють, яка
наступна мережа буде одержувачем даної дейтаграмми. Якщо машина
одержувач даної дейтаграммы перебуває в тій же мережі, то дейтаграмма
може бути послана прямо в цю машину. У противному випадку вона
передається від шлюзу до шлюзу, поки не досягне мережі одержувача.

Ще один конфігураційний параметр TCP/IP — це широкомовна адреса . Їм
називають спеціальною, використовуваною системою для спілкування з усіма
комп’ютерами локальної мережі одночасно. Стандартна широкомовна адреса —
це IP — адреса , у якому всі біти номера хоста мають значення 1.

Вибір програмного пакета TCP/IP аналогічний вибору мережної карти й
заснований на аналізі співвідношення ефективність/вартість. Підтримка з
боку постачальника й легкість конфігурування також має велике значення ,
але на вибір програм впливають деякі додаткові фактори . 1 — ціна .
Ніхто не розкидається безкоштовними апаратними засобами , але
безкоштовні пакети програм існують . Сама більша небезпека безкоштовних
програм криється в тім , що в потрібний момент для них може не
виявитися необхідної технічної підтримки . Мережне програмне
забезпечення повинне відповідати вашим вимогам , тобто мати такі
специфічні особливості, які відповідають вимогам мережних служб й які
правильно розуміють користувачі . У програмному забезпеченні TCP/IP для
DOS при роботі з мережею використаються ті ж команди , що й у
програмному забезпеченні для UNIX , так що велика документація TCP/IP,
написана для UNIX , може бути корисна користувачам ПК.

2. Послуги Інтернет-провайдера.

Доступ до Internet можна отримати встановивши зв’язок з провайдером
послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi
посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв
до Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до
маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.

Бiльшiсть провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв
надання доступу в Internet є основним видом їх дiяльностi. Їм сплачують
разовий вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають
користувачам все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення.
Додатковi послуги, що надаються провайдерами можуть iстотно
вiдрiзнятися. Однi провайдери надають тiльки можливiсть доступу до
Internet без будь-яких додаткових можливостей. Iншi — можуть здавати в
оренду мiсце для особистого Web–сервера, запропонувати можливiсть
постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i веденнi Web–сервера.

В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення
до мережi Internet.

Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet.
Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною
поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.

iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та
послуг.

Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-приложень на
робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi
акцiями, яке зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною
програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi
приложення самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час
запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.

Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що
iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi
прикладу можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв
через Internet. Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та
супровiд вимагає додаткових послуг зi сторони провайдера.

Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського
доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до
провайдера; це означає, що Ви встановлюєте зв’язок, використовуючи
стандартнi телефоннi лiнiї або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють,
але коштують дорожче.

займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, Вам
не знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.

Однак, якщо Ви захочете надати доступ до Internet всiм своїм
користувачам, то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по

всiй мережi. В такому випадку замiсть установки зв’язку за допомогою
модему, доцiльно використати комутуючий маршрутизатор, який є
вдосконаленою формою модема, призначеною для використання в мережах.

Розвиток сегменту мережi Iнтернет розпочався в Тернопільській філії ВАТ
Укртелеком в 2000 роцi. На цей час вузли доступу до мережi Iнтернет
iснують в місті Тернополі та 6 районних центрах. Вузли доступу до мережi
Iнтернет мають пiдключення до центрального вузла Iнтернет Укртелекому в
м. Київ, який з’єднаний з використанням ємностi волоконно-оптичних лiнiй
зв’язку з закордонними вузлами США, Великобританiї, Iталiї, Норвегiї,
Росiї, Угорщини, Арменiї. Ємнiсть зовнiшнiх з’єднань мережi Iнтернет
Укртелекому на 01.01.02 становить бiльш 60 Мбiт/с.

Укртелеком надає послуги доступу до свiтової мережi Iнтернет кiнцевим,
корпоративним споживачам та провайдерам послуг Iнтернет.

Постiйне IP з’єднання по видiленiй лiнiї — абонент пiдключається до
вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому по фiзичнiй 2-х, 4-х
проводнiй лiнiї, каналу ТЧ або цифровому каналу nx64kb, при цьому вiн
отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line
цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються
параметри маршрутизацiї трафiку.

line на швидкостi вiд 9,6 до 2048 кбiт/с без обмеження часу цiлодобово.
Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються параметри
маршрутизацiї трафiку.

Доступ по комутованiй лiнiї— абонент пiдключається до вузла доступу до
мережi Iнтернет Укртелекому, використовуючи телефонну мережу загального
користування (ТфМЗК), при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв
Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з’єднання.

При доступi до глобальної мережi Iнтернет по комутованим лiнiям зв’язку
абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому,
використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК) або
мережу ISDN, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет
в режимi on-line. Оплата стягується за час з’єднання.

Електронна пошта— абонент отримує адресу електронної пошти та поштову
скриньку, при цьому для абонента резервується дисковий простiр для
поштової скриньки на поштовому серверi Укртелекому, обсяг необхiдного
дискового простору замовляється абонентом.

4 Ви можете створити одну або кiлька поштових скриньок на поштовому
серверi Укртелекому, розмiр яких визначається за Вашим бажанням, а також
змiнювати дисковий простiр, завчасно попередивши про це обслуговуючий
персонал на початку мiсяця. З’єднання з поштовим сервером може бути
органiзовано за протоколами POP3, POP2, IMAP, UUCP. Ви можете замовити
переадресацiю пошти, що надходить на Вашу поштову скриньку, на будь-яку
iншу поштову скриньку.

доменних iмен Укртелекому розмiщується первинний сервер доменних iмен
клiєнта, через який проходять всi запити клiєнта, або вторинний сервер
доменних iмен клiєнта, через який проходять запити клiєнта при вiдмовi
чи перевантаженнi його первинного сервера.

Необхідною умовою для забезпечення функціонування Інтернет є надійна
робота серверів доменних імен, які виконують функції посередників між
фізичними адресами та іменами ресурсів Інтернет. Укртелеком надає
послуги розміщення первинних та вторинних систем доменних імен клієнтів
на своєму сервері доменних імен.

Ви можете зареєструвати власний первинний та вторинний DNS (при цьому
Ваша електронна адреса не буде містити адресу провайдера); зареєструвати
структуру підприємства будь-якої складності, без проблем зареєструвати
власний WWW або FTP-сервер, маючи власний DNS.

Маршрутизацiя додаткових мереж та автономних систем— при пiдключеннi до
вузла доступу до мережi Iнтернет Укртелекому абонентiв/провайдерiв
Iнтернет з власними мережами чи автономними системами вузлом Iнтернет
Укртелекому органiзується маршрутизацiя цих мереж чи автономних систем
для доступу до свiтової мережi Iнтернет.

Маршрутизація додаткових мереж та автономних систем — при підключенні до
вузлу доступу до мережі Інтернет Укртелекому абонентів/провайдерів
Інтернет з власними мережами чи автономними системами вузлом Інтернет
Укртелекому організується маршрутизація цих мереж чи автономних систем
для доступу до світової мережі Інтернет. Ці послуги надаються
Інтернет-провайдерам для забезпечення їх клієнтам доступу до Інтернет
через зовнішні канали провайдера з використанням технічних ресурсів
Укртелекому. При цьому, за доступ до Інтернет клієнт розраховується
безпосередньо з провайдером, а провайдер, в свою чергу, розраховується з
Укртелекомом за використання його технічних ресурсів.

Телеконференцiї— абонент отримує доступ до серверу телеконференцiй
Укртелекому, при цьому вiн має можливiсть пiдписуватись на групи новин
за рiзноманiтними спрямуваннями (за бажанням) та приймати участь в
роботi цих груп (читати повiдомлення та надсилати повiдомлення в цi
групи).

Укртелеком надає послугу доступу до свого серверу телеконференцій, що
дозволяє клієнтові за власним бажанням регулярно отримувати групи новин
за різноманітним спрямуванням та надсилати власні повідомлення в ці
групи новин.

Вiртуальний FTP-сервер 8 — на FTP серверi Укртелекому створюється
FTP-сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей
сервер анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв
мережi Iнтернет. FTP-сервер призначений для розмiщення на ньому файлiв
та забезпечененя доступу до них користувачiв Iнтернету.

Укртелеком надає змогу розмістити Ваш віртуальний WWW або FTP-сервер на
вузлі Інтернет Укртелекому. Оплата за сервер стягується відповідно до
об’єму дискового простору, який він займає.

Віртуальний FTP сервер — на FTP сервері Укртелекому створюється FTP
сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер
анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі
Інтернет. FTP сервер призначений для розміщення на ньому файлів та
забезпечененя доступу до них користувачів Інтернет.

Вiртуальний WWW-сервер— на WWW-серверi Укртелекому створюється
WWW-сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей
сервер анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв
мережi Iнтернет. WWW-сервер призначений для розмiщення на ньому
гiпертекстової iнформацiї та забезпечененя доступу до неї користувачiв
Iнтернет.

Віртуальний WWW сервер — на WWW сервері Укртелекому створюється WWW
сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер
анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі
Інтернет. WWW сервер призначений для розміщення на ньому гіпертекстової
інформації та забезпечененя доступу до неї користувачів Інтернет.

Послуги пункту колективного користування — Укртелеком створює в загально
доступному примiщеннi пункт колективного користування, встановлює в
ньому комп’ютери, що мають доступ до мережi. Клiєнтам через оператора
Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею iнформацiї
призначеної для клiєнта в електронному виглядi чи на паперi, в той же
час на пунктi клiєнту надається можливiсть самостiйної роботи на
комп’ютерi.

Послуги пункту колективного користування — Укртелеком створює в загально
доступному приміщенні пункт колективного користування, встановлює в
ньому комп’ютери, що мають доступ до мережі. Клієнтам через оператора
Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею інформації
призначеної для клієнта в електронному вигляді чи на папері, в той же
час на пункті клієнту надається можливість самостійної роботи на
комп’ютері.

Обслуговування обчислювальної технiки користувача 11 — на основi заяви
абонента фахiвцi Укртелекому виїжджають на робоче мiсце абонента та
проводять встановлення та конфiгурування програмного забезпечення для
роботи в Iнтернетi.

Обслуговування обчислювальної техніки користувача — на основі заяви
абонента фахівці Укртелекому виїжджають на робоче місце абонента та
проводять встановлення та конфігурування програмного забезпечення для
роботи в Інтернет.

Розробка WWW-сторiнок — на основi заяви клiєнта фахiвцi Укртелекому
створюють WWW-сторiнку за вихiдними даними клiєнта, та надають її
клiєнту в електронному виглядi. Ця сторiнка може бути встановлена на
WWW-серверi клiєнта або Укртелекому.

Послуга «Розміщення WWW-сторінки» дозволяє абоненту публікувати в
глобальній мережі Інтернет Укртелекому одну персональну WWW-сторінку з
можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в
залежності від обсягу текстової та графічної інформації, яка
організована у виді WWW-сторінки.

Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком— надається
клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв’язкiв
вiд мiжпровайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної
мережi Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання
доступу до вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж
собою угоди щодо обмiну трафiку.

Ця послуга надається клієнтам-провайдерам Інтернет для розвантаження їх
закордонних зв’язків від міжпровайдерського IP-трафіку. Клієнти
отримують порт локальної мережі Ethernet на вузлі обміну та місце для
встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клієнти, що підключені до
вузла, укладають між собою угоди щодо обміну трафіком.

Розмiщення та надання в користування фiзичного сервера 14 — новi
послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є необхiднiсть
розмiстити в мережi Iнтернет iнформацiйнi ресурси. При цьому
Укртелекомом надається мiсце в телекомунiкацiйних шафах в
спецiалiзованих примiщеннях, забезпечується енергоживлення, а також
пiдключення до Iнтернет серверiв.

При цьому Укртелекомом надається місце в телекомунікаційних шафах в
спеціалізованих приміщеннях, забезпечується енергоживлення, а також
підключення до Інтернет серверів. Атрибутом інформації в мережі Інтернет
є адреса WWW-сайту. За кожною такою адресою є сервер, який зберігає
доступну для всіх користувачів мережі інформацію. У свою чергу більшість
серверів розташовані на спеціалізованих вузлах Інтернет. На сьогоднішній
день ВАТ «Укртелеком» має можливість запропонувати своїм клієнтам таку
унікальну послугу, як розміщення серверів на своїх технологічних
майданчиках

хDSL — високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по Вашiй телефоннiй
лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до 115,2
кбiт/с.

хDSL — це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї.

Скориставшись цiєю послугою, Ви отримаєте постiйну видiлену лiнiю для
Iнтернет плюс цифрову лiнiю для Вашого телефону. Тобто, одночасно по
однiй парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон,
утворюється два незалежних цифрових канал для Iнтернету та телефону. При
цьому голос (телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с,
що гарантує високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого
додаткового устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли ви не
розмовляєте по телефону, швидкiсть Iнтернету збiльшується за рахунок
використання телефонного цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.

DSL — в буквальному перекладi на українську мову — це цифрова
абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З’явився цей термiн з
появою ISDN (Integrated Service Digital Network) — цифрового
абонентського доступу, що був реалiзований з появою у 80-х роках нових
цифрових автоматичних телефонних станцiї (цифрових АТС). Найчастiше
термiн DSL використовувався в контекстi ISDN BRI (Basic Rate Interface)
— цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.

В даний час термiн майже повнiстю втратив зв’язок з лiнiєю ISDN BRI та
означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї
вiдкритих систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв
по фiзичнiй лiнiї (звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL
розумiють сукупнiсть технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю
зв’язку (кручену пару) та цифрову систему передачi, або так званi
модеми, що забезпечують дуплексну (двонаправлену) передачу по
абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.

xDSL — В даний час iснує безлiч рiзних «DSL-подiбних» методiв передачi
iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об’єднують у сiмейство
xDSL-технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання
трафiк передається тiльки у цифровому виглядi.

У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу
кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування,
наприклад, Iнтернет.

рис.1. Схема надання послуг xDSL

3. Розробка бази даних прогамного комплексу.

3.1. Прийом інформації.

На початку місяця використовуються файли виду “RR_MM_DD.INT”, де RR-
звітний рік, MM- звітний місяць, DD- звітний день, з інформацією про
трафік користувачів Інтеренет за конкретний день. Перед прийомом
інформації потрібно, з метою безпеки і оптимізації, заархівувати базу з
даними.

Струкрура log файла

01.04.2005 00:18:08 000.0.00.000 tomunbro 5 000.0.00.000
1118585 7546386 2405

01.04.2005 01:09:45 000.0.00.000 sahadoc 6 000.0.00.000
707461 9343782 5483

01.04.2005 02:19:55 000.0.00.000 kristina 10 000.0.00.000
3469997 18297608 7716

01.04.2005 04:20:23 000.0.00.000 kristina 11 000.0.00.000
2357352 14009382 6848

01.04.2005 05:11:44 000.0.00.000 kristina 12 000.0.00.000
735626 6206643 2928

01.04.2005 07:51:54 000.0.00.000 intcafe2 13 000.0.00.000
153290 196627 510

01.04.2005 07:56:29 000.0.00.000 intcafe2 15 000.0.00.000
106138 114732 201

01.04.2005 07:57:00 000.0.00.000 dema 16 000.0.00.000
1694 987 51

01.04.2005 08:03:49 000.0.00.000 agpt-3 14 000.0.00.000
5722 704287 1040

01.04.2005 08:11:03 000.0.00.000 intcafe2 17 000.0.00.000
1364 1580 8

01.04.2005 08:51:53 000.0.00.000 ll 18 000.0.00.000
2980085 1875311 1358

01.04.2005 09:16:41 000.0.00.000 sahadoc 19 000.0.00.000
121539 1741929 2033

01.04.2005 09:25:18 000.0.00.000 intcafe 21 000.0.00.000
2366251 685332 1079

01.04.2005 09:33:40 000.0.00.000 angelika 23 000.0.00.000
35734 44161 689

01.04.2005 09:40:16 000.0.00.000 visa 22 000.0.00.000
92235 107827 1107

01.04.2005 09:46:43 000.0.00.000 visa 26 000.0.00.000
16363 20018 257

01.04.2005 09:50:24 000.0.00.000 tomunbro 27 000.0.00.000
6280 1412 126

01.04.2005 09:56:02 000.0.00.000 notarius 28 000.0.00.000
2043 184 70

01.04.2005 09:59:55 000.0.00.000 notarius 29 000.0.00.000
11823 13902 135

01.04.2005 09:59:57 000.0.00.000 tomunbro 30 000.0.00.000
6276 12893 130

01.04.2005 10:00:15 000.0.00.000 visa 20 000.0.00.000
774439 3964040 3677

01.04.2005 10:05:10 000.0.00.000 tomunbro 32 000.0.00.000
3839 1192 93

01.04.2005 10:13:05 000.0.00.000 visa 31 000.0.00.000
199993 810613 621

01.04.2005 10:18:06 000.0.00.000 zalgaz 35 000.0.00.000
3277 19354 85

01.04.2005 10:19:22 000.0.00.000 doradcha 34 000.0.00.000
562 460 402

01.04.2005 10:25:26 000.0.00.000 zalgaz 36 000.0.00.000
14863 347594 319

01.04.2005 10:28:21 000.0.00.000 doradcha 39 000.0.00.000
310 188 66

01.04.2005 10:31:51 000.0.00.000 zalgaz 40 000.0.00.000
1396 1040 16

01.04.2005 10:33:25 000.0.00.000 visa 37 000.0.00.000
388572 1632964 735

01.04.2005 10:35:49 000.0.00.000 visa 33 000.0.00.000
202462 748238 1766

01.04.2005 10:38:12 000.0.00.000 zalgaz 42 000.0.00.000
4260 67781 164

01.04.2005 10:41:06 000.0.00.000 doradcha 43 000.0.00.000
478 380 300

01.04.2005 10:43:59 000.0.00.000 zalgaz 44 000.0.00.000
31670 262395 290

01.04.2005 10:48:00 000.0.00.000 zarcs 46 000.0.00.000
11843 386758 240

01.04.2005 10:48:40 000.0.00.000 zalgaz 47 000.0.00.000
1546 1104 18

01.04.2005 10:54:13 000.0.00.000 intcafe 45 000.0.00.000
478376 1161028 764

01.04.2005 10:55:08 000.0.00.000 doradcha 49 000.0.00.000
464 364 271

01.04.2005 11:01:17 000.0.00.000 angelika 38 000.0.00.000
59295 68690 2093

01.04.2005 11:05:45 000.0.00.000 rfu_zal 50 000.0.00.000
171694 865244 516

01.04.2005 11:16:02 000.0.00.000 zalgaz 7 000.0.00.000
1480 5396 48

01.04.2005 11:18:23 000.0.00.000 zalgaz 8 000.0.00.000
2238 3146 75

01.04.2005 11:18:28 000.0.00.000 visa 6 000.0.00.000
24663 27829 362

01.04.2005 11:23:08 000.0.00.000 zalgaz 9 000.0.00.000
8100 123512 129

01.04.2005 11:25:00 000.0.00.000 visa 10 000.0.00.000
5925 4385 127

01.04.2005 11:28:16 000.0.00.000 zalgaz 11 000.0.00.000
12469 346777 226

01.04.2005 11:30:07 000.0.00.000 zalgaz 13 000.0.00.000
1621 2905 57

01.04.2005 11:33:13 000.0.00.000 visa 14 000.0.00.000
2640 3370 66

01.04.2005 11:34:10 000.0.00.000 zalgaz 15 000.0.00.000
3722 5652 88

01.04.2005 11:36:06 000.0.00.000 zalgaz 17 000.0.00.000
2015 2985 60

01.04.2005 11:41:22 000.0.00.000 zalgaz 18 000.0.00.000
1447 4083 56

01.04.2005 11:41:58 000.0.00.000 doradcha 4 000.0.00.000
1514 5041 1827

01.04.2005 11:42:45 000.0.00.000 intcafe 1 000.0.00.000
1557482 3227695 1920

01.04.2005 11:50:41 000.0.00.000 doradcha 20 000.0.00.000
604 704 458

01.04.2005 11:51:58 000.0.00.000 visa 16 000.0.00.000
5937 7400 1091

01.04.2005 11:53:43 000.0.00.000 doradcha 23 000.0.00.000
276 278 66

01.04.2005 12:06:04 000.0.00.000 rommar 21 000.0.00.000
30438 180028 1343

01.04.2005 12:07:34 000.0.00.000 visa 24 000.0.00.000
128658 548529 324

01.04.2005 12:30:00 000.0.00.000 doradcha 26 000.0.00.000
590 492 450

01.04.2005 12:41:18 000.0.00.000 sahadoc 12 000.0.00.000
416335 4124524 4393

01.04.2005 12:56:57 000.0.00.000 olexa 27 000.0.00.000
85037 564670 701

01.04.2005 13:12:57 000.0.00.000 ll 3 000.0.00.000
3689051 49440995 7310

01.04.2005 13:13:02 000.0.00.000 rommar 30 000.0.00.000
47568 375650 453

01.04.2005 13:15:24 000.0.00.000 doradcha 31 000.0.00.000
356 224 78

01.04.2005 13:17:55 000.0.00.000 intcafe 22 000.0.00.000
3072288 7090659 5171

01.04.2005 13:18:09 000.0.00.000 zarcs 32 000.0.00.000
168332 26751 69

01.04.2005 13:23:57 000.0.00.000 visa 25 000.0.00.000
1481307 6273599 4415

01.04.2005 13:28:51 000.0.00.000 bohodar 29 000.0.00.000
482296 2244182 1771

01.04.2005 13:47:10 000.0.00.000 doradcha 33 000.0.00.000
68380 1633598 1635

01.04.2005 14:01:03 000.0.00.000 intcafe 35 000.0.00.000
241173 454428 296

01.04.2005 14:08:35 000.0.00.000 andrew 37 000.0.00.000
4232 1196 76

01.04.2005 14:31:05 000.0.00.000 oranta 39 000.0.00.000
64323 69408 577

01.04.2005 14:42:44 000.0.00.000 intcafe 36 000.0.00.000
1433968 3294551 2445

01.04.2005 14:55:51 000.0.00.000 intcafe 41 000.0.00.000
310594 560502 723

01.04.2005 15:00:41 000.0.00.000 kyivstar 40 000.0.00.000
272486 1751443 1633

01.04.2005 15:03:23 000.0.00.000 kozybovskyi 44 000.0.00.000
163769 373780 386

01.04.2005 15:41:32 000.0.00.000 kristina 45 000.0.00.000
391517 4518749 2278

01.04.2005 15:44:26 000.0.00.000 kristina 47 000.0.00.000
13653 131759 109

01.04.2005 15:48:16 000.0.00.000 shevrolet2 48 000.0.00.000
229 1510 50

01.04.2005 15:50:40 000.0.00.000 kyivstar 46 000.0.00.000
258596 1472118 1966

01.04.2005 15:51:51 000.0.00.000 kristina 49 000.0.00.000
33161 182713 118

01.04.2005 15:55:17 000.0.00.000 kristina 51 000.0.00.000
19236 155735 141

01.04.2005 16:03:50 000.0.00.000 bohodar 52 000.0.00.000
60225 367532 430

01.04.2005 16:05:40 000.0.00.000 visa 34 000.0.00.000
1914710 12252634 9599

01.04.2005 16:07:07 000.0.00.000 eksiton 50 000.0.00.000
84325 634867 853

01.04.2005 16:09:21 000.0.00.000 bohodar 54 000.0.00.000
37399 165992 146

01.04.2005 16:17:37 000.0.00.000 angelika 43 000.0.00.000
169265 173439 5292

01.04.2005 16:17:37 000.0.00.000 eksiton 55 000.0.00.000
33184 182607 556

01.04.2005 16:19:43 000.0.00.000 visa 57 000.0.00.000
7690 18502 58

01.04.2005 16:22:21 000.0.00.000 bohodar 56 000.0.00.000
249220 1280580 702

01.04.2005 16:31:28 000.0.00.000 kristina 53 000.0.00.000
282862 3269880 1596

01.04.2005 16:35:48 000.0.00.000 kristina 60 000.0.00.000
13295 197058 187

01.04.2005 16:37:55 000.0.00.000 eksiton 58 000.0.00.000
190640 1720885 1059

01.04.2005 16:41:08 000.0.00.000 zalgaz 19 000.0.00.000
795668 54550777 17913

01.04.2005 16:46:36 000.0.00.000 zalgaz 62 000.0.00.000
11094 25084 31

01.04.2005 16:49:18 000.0.00.000 zalgaz 63 000.0.00.000
1155 477 11

01.04.2005 16:55:57 000.0.00.000 ll 61 000.0.00.000
1993193 1035810 954

01.04.2005 16:56:26 000.0.00.000 visa 59 000.0.00.000
1965242 2243067 1988

01.04.2005 17:09:23 000.0.00.000 sahadoc 67 000.0.00.000
24350 61834 91

01.04.2005 17:14:04 000.0.00.000 ll 38 000.0.00.000
3005568 51961568 10358

01.04.2005 17:22:01 000.0.00.000 ll 65 000.0.00.000
3235091 1204245 1507

01.04.2005 17:23:10 000.0.00.000 angelika 64 000.0.00.000
82670 79562 1883

01.04.2005 17:26:19 000.0.00.000 oranta 71 000.0.00.000
1845 1954 58

01.04.2005 17:34:59 000.0.00.000 oksana 73 000.0.00.000
1308761 547375 377

01.04.2005 17:42:27 000.0.00.000 ll 72 000.0.00.000
1983591 1410800 909

01.04.2005 17:51:10 000.0.00.000 oksana 74 000.0.00.000
2402120 771839 831

01.04.2005 17:51:30 000.0.00.000 intcafe2 66 000.0.00.000
1458201 8007815 3145

01.04.2005 17:51:35 000.0.00.000 intcafe2 42 000.0.00.000
1574060 8529279 11016

01.04.2005 17:53:39 000.0.00.000 intcafe2 68 000.0.00.000
429225 637143 2391

01.04.2005 17:57:37 000.0.00.000 dana 75 000.0.00.000
116974 1939677 583

01.04.2005 18:05:56 000.0.00.000 shevrolet 76 000.0.00.000
92765 783210 516

01.04.2005 18:14:01 000.0.00.000 ll 69 000.0.00.000
278998 6663395 3585

01.04.2005 18:21:08 000.0.00.000 intcafe 70 000.0.00.000
2686489 6204529 3544

01.04.2005 18:25:51 000.0.00.000 shevrolet 79 000.0.00.000
15837 55207 72

01.04.2005 18:27:21 000.0.00.000 intcafe 78 000.0.00.000
299601 536229 297

01.04.2005 18:37:14 000.0.00.000 eksiton 83 000.0.00.000
3555 11706 85

01.04.2005 18:40:35 000.0.00.000 shevrolet 82 000.0.00.000
68158 305792 582

01.04.2005 18:50:24 000.0.00.000 intcafe 81 000.0.00.000
1141409 1962004 1304

01.04.2005 18:52:37 000.0.00.000 renata 80 000.0.00.000
246482 715986 1516

01.04.2005 18:59:02 000.0.00.000 shevrolet 85 000.0.00.000
156437 866961 839

01.04.2005 19:00:07 000.0.00.000 eksiton 84 000.0.00.000
446134 2350382 1292

01.04.2005 19:03:05 000.0.00.000 shevrolet 88 000.0.00.000
215 164 48

01.04.2005 19:05:30 000.0.00.000 shevrolet 89 000.0.00.000
108 318 41

01.04.2005 19:12:38 000.0.00.000 shevrolet 90 000.0.00.000
4611 993 316

01.04.2005 19:15:37 000.0.00.000 eksiton 87 000.0.00.000
140769 1131802 876

01.04.2005 19:23:56 000.0.00.000 rommar 92 000.0.00.000
1547 240 157

01.04.2005 19:32:23 000.0.00.000 kozybovskyi 91 000.0.00.000
244491 1122568 955

01.04.2005 19:55:14 000.0.00.000 intcafe 86 000.0.00.000
2658819 6016407 3741

01.04.2005 20:05:34 000.0.00.000 rommar 94 000.0.00.000
43040 356910 1907

01.04.2005 20:07:57 000.0.00.000 sahadoc 95 000.0.00.000
97189 492395 713

01.04.2005 20:09:03 000.0.00.000 eksiton 97 000.0.00.000
221 164 45

01.04.2005 20:17:50 000.0.00.000 intcafe 96 000.0.00.000
790055 1604822 1205

01.04.2005 20:18:10 000.0.00.000 agpt-3 99 000.0.00.000
1099 847 159

01.04.2005 20:18:41 000.0.00.000 eksiton 98 000.0.00.000
114863 677565 319

01.04.2005 20:19:46 000.0.00.000 kozybovskyi 93 000.0.00.000
484635 1917975 2765

01.04.2005 20:26:53 000.0.00.000 eksiton 100 000.0.00.000
88202 488089 420

01.04.2005 20:46:13 000.0.00.000 eksiton 101 000.0.00.000
234700 1207389 928

01.04.2005 20:47:59 000.0.00.000 frosia 103 000.0.00.000
2740 24017 50

01.04.2005 20:49:53 000.0.00.000 intcafe2 77 000.0.00.000
2012469 3473123 9174

01.04.2005 20:55:17 000.0.00.000 theone 102 000.0.00.000
560256 2494001 977

01.04.2005 20:56:54 000.0.00.000 agpt-3 105 000.0.00.000
40382 5091 371

01.04.2005 21:10:31 000.0.00.000 frosia 107 000.0.00.000
242 320 16

01.04.2005 21:19:33 000.0.00.000 eksiton 104 000.0.00.000
410077 2686073 1917

01.04.2005 21:26:48 000.0.00.000 eksiton 110 000.0.00.000
2903 2104 70

01.04.2005 21:32:41 000.0.00.000 edem 5 000.0.00.000
280507263 117141830 37271

01.04.2005 21:37:48 000.0.00.000 kozybovskyi 111 000.0.00.000
64776 241562 237

01.04.2005 21:40:04 000.0.00.000 wdw 108 000.0.00.000
228541 4065759 1696

01.04.2005 21:43:29 000.0.00.000 eksiton 113 000.0.00.000
14412 161926 125

01.04.2005 21:50:48 000.0.00.000 taras_s 109 000.0.00.000
452256 3420834 1945

01.04.2005 22:02:46 000.0.00.000 kozybovskyi 112 000.0.00.000
316360 1224901 1385

01.04.2005 22:04:19 000.0.00.000 natalka 116 000.0.00.000
4917 846 57

01.04.2005 22:10:43 000.0.00.000 wdw 115 000.0.00.000
149731 2392017 1173

01.04.2005 22:12:23 000.0.00.000 natalka 117 000.0.00.000
81496 700894 416

01.04.2005 22:16:53 000.0.00.000 natalka 118 000.0.00.000
28516 309500 215

01.04.2005 22:33:50 000.0.00.000 insel 119 000.0.00.000
982109 2624807 963

01.04.2005 22:49:31 000.0.00.000 natalka 120 000.0.00.000
82516 319503 885

01.04.2005 23:04:18 000.0.00.000 sahadoc 114 000.0.00.000
1094752 6686681 4810

01.04.2005 23:06:03 000.0.00.000 sahadoc 121 000.0.00.000
4571 14457 70

01.04.2005 23:08:41 000.0.00.000 sahadoc 123 000.0.00.000
1426 798 16

01.04.2005 23:25:13 000.0.00.000 roma 106 000.0.00.000
2638029 16236469 9155

01.04.2005 23:58:26 000.0.00.000 dana 122 000.0.00.000
309839 6592017 3098

На сервері TS в ресурсі Internet виконуємо команду: ARJ A TMP
INET.GDB. Потім переписуємо файли з інформацією у підкаталог INET_IN.
Запускаємо Програму і в меню “Розрахунки” вибираємо пункт “Прийом
інформації”. У діалоговому вікні виділяємо всі файли і натискаємо ОК!
Програма перенесе інформацію з текстових файлів у базу. По ходу будуть
виводитися користувачі які мали трафік, але не були заведені в базу (або
їх логін був неправильний).Їх слід виписати і вияснити. Після прийому
можна переглянути журнал, де буде вся статистика.

При роботі Програми можуть виникати деякі помилки.

В такому випадку видається повідомлення такого виду. Внизу повідомлення
вказується у якомфайлі і стрічці виникла помилка. Виконання програми
зупиняється. Дані з попередніх файлів занесені в базу успішно. А файл на
якому виникла помилка і наступні залишаються неприйнятими. Найчастіше,
причиною виникнення помилки може бути порушення структури текстового
файлу або спроба ввести одного користувача більше двох разів з одним і
тим

рис.2. Загальний вигляд вікна „Повідомлення про помилку”

же часом під’єднання. Для виправлення останньої причини, слід просто
збільшити в текстовому файлі час під’єднання для того юзера на пару
секунд. Після виправлення виявлених помилок потрібно продовжити прийом
файлів, що залишилися.

Коли вся інформація прийнята, але були нештатні ситуації (помилки чи
появилися нові користувачі) потрібно виконати прийом інформації ще раз.
Для цього витираємо стару базу, і з попередньо зробленого архіву,
витягуємо “стару” базу: ARJ Е TMP. Якщо були нові користувачі —
вносимо їх в базу. Після цього переписуємо текстові файли з підкаталога
ARHIV.INT в INET_IN і запускаємо знову прийом інформації. Тепер помилок
і нових користувачів бути вже не повинно.

3.2. Тарифікація.

Наступним пунктом є Тарифікація. Вона запускається з пункту
“Адміністратор”. Перед запуском цього пункту потрібно обовязково
запустити підпункт “Вихідні за період”. Ряд послуг тарифікується інакше
в залежності від того вихідний або святковий день чи ні. В цьому пункті
потрібно задати вихідні і святкові дні червоним кольором і зберегти.

Якщо запуск Тарифікації є не першим, то Програма завершиться аварійно з
повідом-ленням про закритий період. Потрібно зайти в довідники і на
закладці Період поставити у звітному періоді 0 замість одиниці. Після
цього повторно запустити пункт Тарифікація.

Тарифікація виконується кілька хвилин. По завершенню видається
повідомлення про успішну роботу або перелік помилок. Помилкою може бути
незавдення всіх послуг для користувача, дострокове завершення послуг,
тощо. Для аналізу наявних помилок слід викликати розробника Програми.
Якщо Тарифікація завершилася успішно, то можна виконувати наступні
пункти по обробці інформації. Якщо були помилки, то треба усунути
причини, із-за яких вони виникали і запустити Тарифікацію знову аж до
успішного виконання роботи.

3.3. Інше по місячній обробці.

Наступним пунктом виконуємо “Формування оборотки”. Спочатку для
організацій, а потім для фізичних осіб. При виконанні цього пункту
Програма питає про необхідність створення файлу для матричного принтера.
Слід обовязково відповідати “Так”. В результаті створиться оборотка в
текстовому форматі. У віконці, що появиться, слід натиснути кнопку з
дискеткою і зберегти в підкаталозі INET_TXT файли виду “РР_FIZ.TXT” та
“PP_ORG.TXT”, де РР- звітний період. Потім ці файли можна роздрукувати
на швидрісних друкарках.

Пунктом “Податкові накладні” можна створити реєстр податкових накладних
для звітного періоду. А потім їх роздрукувати у потрібносу форматі.

виконати підпункт “Перерахунок оплат”. Але після нього ОБОВ’ЯЗКОВО
виконати пункти “Формування оборотки” та “Податкові накладні”.

3.4. Ввід нестадартних послуг.

базі. Запам’ятовуємо його і число поряд — “ID” (номер користувача в
базі). Потім в Довідниках заходимо на закладку “Правка”. Тиснемо там на
“+” і вводимо дані: Період – звітний період, Користувач – число, що
було в Довіднику Угод біля “ID”, Контракт – номер Угоди в Довіднику
Угод, Тривал. – 0, Сума – вносимо суму (АЛЕ БЕЗ ПДВ, який буде добавлено
при тарифікації автоматично), тобто, (-200 / 120= — 166.67 грн.). В поле
Остат. – записуємо 0. Таким чином можна добавити чи відняти будь-яку
суму. Якщо все було зроблено вірно, то при тарифікації з дебетового
рахунку цього клієнта буде віднято 200 грн.

Розробка програмного забезпечення.

4.1. Реєстрація в програмі.

При запуску програми Internet (далі Програми), користувач повинен
зареєструватися, ввівши свій логін та пароль відповідно у поля
“Користувач” та “Пароль” і натиснути Enter.

В разі 3-х кратного невірного вводу пароля, Програма закінчиться
аварійно. Для поля “Користувач” регістр символів не має значення
(допускається tmp i TMP i tMp), а для поля “Пароль” обов’язковий
точний ввід символів паролю.

Робота з “Довідником угод”.

Вибравши з меню “Довідники” пункт “Довідник угод” або натиснувши Ctrl+U
з‘являється вікно показане нижче. В його лівій половині список всіх
користувачів, заведених в системі, їхні логіни та номера справ. Справа
повна інформація про вибраного користувача.

рис.4. Загальний вигляд Довідника угод

Спочатку виводиться весь список, але можна вибравши в полі “Категорія”
потрібну групу, відфільтрувати список лише потрібними даними. Можна
посортувати кожну з колонок(“Справа”,”Корист” та “Назва користувача”) в
алфавітному порядку, натиснувши ліву кнопку мишки на відповідному
заголовку.

Три поля для вводу в лівій половині вікна служать для швидкого пошуку
користувача по відповідному критерію.

Рис.5. Загальний вигляд вікна „Пошук по контексту”

Якщо назва шукається по контексту, то потрібно вибрати 3-є поле вводу і
натиснути F1. У новому вікні набрати потрібне значення і тим самим
звузити поле пошуку.

У правій половині вікна є 3 закладки – “Користувач”, “Угода” та
“Сальдо”.

4.3. Закладка “Користувач”.

Містить анкетні дані власника, та три кнопки внизу (“Карточка”, “Список”
і “Трафік”).

Кнопка “Карточка” дозволяє роздрукувати анкетні дані та послуги, які
надаються абоненту.

Кнопка “Список” формує весь список користувачів у вибраному порядку.

Рис.6. Загальний вигляд вікна «Користувач»

Кнопка “Трафік” формує довідку за довільний період для вибраного
абонента по отриманих ним послугах: (дата і час виходу на
звязок,кількість прийнятої та переданої інформації, тривалість сеансу
зв’язку).

4.4. Закладка “Угода”.

На цій закладці є інформація про послуги, які надаються користувачу,
номер справи, наряду, тип ОС та модему, логін тощо. В базі може бути
кілька логінів у одного власника.

Рис.7. Загальний вигляд вікна «Довідник угод».

Закладка “Сальдо”.

На ній в 3-х таблицях подана інформація про нарахування, оплати та
залишки в розрізі періодів. В 1-й табличці сальдовка користувача по
періодах.

У 2-й — послуги, по яких були нарахування за вибраний в 1-й таблиці

Рис.8. Загальний вигляд Вікна «Довідник угод».

період. Сума вказана без ПДВ.

В останній таблиці дані про оплати у вибраний період. В деяких випадках
2-ї та 3-ї таблиціможе не бути.

На закладці є 3 кнопки.

Кнопка “Звіт” дозволяє сформувати для друку дані з 1-ї таблиці.

Кнопка “Рахунок” формує для друку рахунок клієнту за вибраний в 1-й
таблиці період.

Кнопка “Статистика” показує статистику під’єднань користувача за
вибраний період.

Під кнопками показується текучий стан розрахунків користувача за
послуги. Спершу

нарахована сума, потім оплата на даний момент і нарешті залишок.

4.6. Пункт “Довідники”.

Ця форма викликається з меню “Довідники” пункт “Довідники” або
клавішами Ctrl+A.

В ній дані про користувачів, статті (послуги), тарифи та угоди. Всю
інформацію можна сортувати натискаючи на відповідний заголовок мишкою.
Для пунктів “Користувачі”,”Інет Користувачі” та “Угоди” можна
скористатися контекстним пошуком по F1.

рис.9. Загальний вигляд вікна «Користувачі»

4.7. Оборотна відомість

Викликається з п.”Вихідні форми”. Щоб отримати інформацію потрібно
вибрати

категорію (Фізичні особи або Організації) і період, який нас цікавить.
А потім натиснути кнопку “Звіт”

рис.10. Загальний вигляд вікна «Оборотна відомість»

4.8. Довідка про доходи.

Викликається з п.”Вихідні форми”. З форми подібної до Оборотної
відомості можна отримати дві такі таблиці:

рис.11. Загальний вигляд оборотної відомості

В 1-й дані про кількість нарахованих сум і наданих послуг в розрізі
послуг та категорій користувачів. А у 2-й ті ж дані, тільки замість сум
подані відповідні значення. Наприклад:

для послуги 7.27 величина 24 369 означає хвилини, а для послуги 3.11
величина 418 – мегабайти.

4.9. Друк оплат.

Викликається з п.”Вихідні форми”. В ній можна переглянути та
роздрукувати оплати за будь-який період. Працює контекстний пошук по F1.

Рис.12. Загальний вигляд вікна «Редагування оплат»

При переході курсором зі стрічки на стрічку в останньому рядку екранної
форми висвітлюється назва платника. Сума оплат виведена на екран в
одиниці виміру – копійки.

рис.13. Загальний вигляд вікна «Попередній перегляд оплат»

5. Особливості використання програмного комплексу.

Кожен користувач може змінити власний логін та пароль. Для цього
потрібно

рис.15. Загльний вигляд вікна „Параметри безпеки”.

вибрати в п.”Довідники” пункт “Зміна пароля”. У віконці, що з’явиться
можна поміняти свій логін і пароль, ввівши його двічі.

6.Охорона праці.

Охорона праці – це система законодавчих актів та відповідних їм
соціально-економічних, технічних та організаційних заходів, які
забезпечують безпеку, збереження здоров’я, та працездатності людини в
процесі праці. Серед загальних задач охорони здоров’я виділяють
профілактику професійних захворювань та оздоровлення праці робочих, які
зайняті на виробництві з шкідливими вимогами праці, а також ризьке
скорочення долі ручної праці, комплексної механізації та автоматизації
виробничих процесів.

14. 10 92 р. був прийнятий Закон України “Про охорону праці”.

Дія цього Закону поширюється на всі підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності і видів її діяльності, на всіх громадян,
які працюють, а також залученні до праці на любих підприємствах.

З прийняттям Закону “Про охорону праці” у країні реалізується широка
програма соціально-економічних заходів, спрямованих на оздоровлення
навколишнього і виробничого середовища. Впровадження систем стандартів
ОП.

Законодавство України про охорону праці складається з Конституції
України (ст. 49.50), законів “Про охорону праці”, “Про охорону
здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та
радіаційний захист”, з Кодексу законів про працю, державних стандартів
ОП, санітарних норм праці, правил дорожнього руху, положення про
підприємство та інше.

Робітники допускаються до самостійної роботи після проходження
інструктажу на робочому місці по даній професії, стажування і придбання
навичок безпечних методів праці.

Організація робочого місця Оператора ЕОМ

Протерти злегка зволоженою серветкою (із бязі або марлі) клавіатуру (для
зниження рівня статичної електрики), зовнішню поверхню екрана ВДТ. Перед
початком роботи необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски
на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед
ними, особливо влітку й у сонячні дні, тому природну освітленість у
помешканнях із ЕОМ/ПЕОМ необхідно регулювати жалюзями або фіранками, або
іншими сонцезахисними приладами. Перед умиканням штепсельної вилки
кабелю електроживлення в розетку 220В переконайтеся в тому, що всі
вимикачі мережі на всіх пристроях ЕОМ/ПЕОМ знаходяться в положенні
“виключене”, а корпуса пристроїв “заземлені” (занулені).

Після включення комп’ютера і само тестування треба запустити антивірусну
програму, а перевірку начинки комп’ютер проведе самий і дасть повний
відлік.

В комп’ютері є багато деталей які знаходяться під напругою і тому вони
находяться в спеціальному корпусі. Відкривати цей корпус без потрібності
торкатися до мікросхем не рекомендується.

Робоче місце оператора ЕОМ повинно бути спеціально обладнане:

екран комп’ютера повинен знаходитися на визначеному рівні і на нього не
повинно падати світло. На екрані повинен бути захисний екран.

клавіатура і миша повинні знаходитись нижче рівня столу.

всі проводи не повинні перекручуватись і згинатись

біля клавіатури потрібна спеціальна підставка для рук.

для оператора повинен встановлюватися спеціальний стілець.

для захисту інформації на вінчестері повинна бути антивірусна програма.
Вимоги ОП за професією Оператор ЕОМ

На основі державної політики в галузі ОП реалізується комплексна
програма зниження і усунення небезпечних та шкідливих факторів,
створення ефективних засобів захисту працюючих.

Оператор ЕОМ працює з сучасною вимірювальною технікою і його робота
складається з вмінням працювати з великою кількістю пристроїв, які
працюють від джерела струму. Комп’ютер в загальному випадку використовує
12 Вольт, а ця напруга являє собою малу небезпеку. Сучасні комп’ютери і
периферія влаштовані так, що забезпечує мінімальну вірогідність
пошкодження людини. Єдине, що може дійсно шкодити людині – це мережний
шнур. Всі деталі, які знаходяться під напругою, знаходяться в
спеціальному корпусі. Комп’ютерний екран може приносити шкоду очам
людини. Для захисту від цього впливу на комп’ютерні екрани
встановлюються захисні екрани (в строєні і зовнішні).

Для запобігання пошкоджень людини і обладнання потрібно виконувати
наступні вимоги:

Запобігти попадання води і пилу на обладнання.

Запобігти падінню обладнання.

Не робити монтажних і ремонтних робіт при включеному в мережу
комп’ютері.

Щоб не зіпсувати очі і спину потрібно сидіти на потрібній відстані від
екрана комп’ютера і під належним кутом.

Щоб запобігти електричного удару, під ногами у працівника має бути
гумовий килимок.

Виробник комп’ютерів створюють стандарти по роботі комп’ютера такі, як
рівень випромінювання екрану.

працездатності оператора (користувача) ЕОМ\ПЕОМ власником повинні бути
введені додаткові регламентовані перерви для відпочинку.

У період роботи за ВДТ необхідно передбачити через кожні 40-50 хвилин
3-5- хвилині перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи
за ВДТ за день не повинна перевищувати 4 годин, а за тиждень 20 годин.
сумарну тривалість роботи з ВДТ (4 години) краще розділити на 2 частини
і працювати по 2 години в першу і другу половину робочого дня.

При використані захисного екрана або ВДТ із зниженим випромінюванням
(low radiation) годин роботи за ВДТ може бути збільшено. Кількість
оброблювальних символів (або знаків на ВДТ ) не повинно перевищувати 30
тис. за 4 годину роботи. З метою зменшення негативного впливу
одноманітності доцільно застосовувати чергування операцій запровадження
осмисленого тексту і числових даних (зміна отримання робіт), чергування
редагування текстів і запровадження даних (зміна утримання і темпу
роботи) і т.п. у період виконання трудового процесу в оператора
(користувача) ЕОМ\ПЕОМ значно знижена загальна активність при локальній
напрузі пензлів рук.

Для підтримки загального м’язового тонусу, а також профілактики
кістковом’язевих порушень під час перерв рекомендується проводити
спеціальні вправи. Для пензлів рук необхідно проводити спеціальні
вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей. У
випадках виникнення в працюючих із ЕОМ/ПЕОМ зорового дискомфорту й інших
несприятливих суб’єктивних відчуттів, незважаючи на дотримання
санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці і відпочинку
варто застосовувати індивідуальних підхід в обмеженні часу робіт із
ЕОМ/ПЕОМ і корекцію діяльності перерв для відпочинку або проводити
перерву діяльності на іншу, не пов’язану з використанням ЕОМ/ПЕОМ.

спеціально обладнаних помешкання (кімнатах психологічного
розвантаження).

Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій. У випадку аварій електричних
мереж або електроустаткування ЕОМ/ПЕОМ від токів короткого замикання
(К3), і як слідство можливість виникнення пожежі оператор (користувач)
зобов’язаний:

негайно припинити роботу.

покинути небезпечну зону і вжити заходів по попередженню подальшого
розвитку аварії (відключити електроенергію, шляхом вмикання загального
рубильника або пакетного вимикача на електрощиті помешкання, а у випадку
пожежі і приточно-витяжно винтиляції). Повідомити про те, що трапилося,
власнику або безпосередньому керівнику ділянки, на якому відбулася
аварія. При нещасних випадках зробіть першу (до лікарську) медичну поміч
потерпілому:

при ураженні електричним током , якщо потерпілий дихає рідко і судорожно
або в нього відсутні ознаки життя (не прослуховується подих, немає
пульсу, розширені зіниці очей) робіть штучне дихання “рот-в-рот” і
непрямий масаж серця (при цьому необхідно організувати виклик швидкої
допомоги);

при поранені накладете стерильну пов’язку;

при кровотечі ран закривайте стерильною пов’язкою і тримайте в такому
стані 3-5 хвилин. Якщо кровотеча припинилася, пов’язку закріпіть бинтом.

власних зобов’язаний доповнити даний поділ можливими аварійними
ситуаціями і порядком евакуації працюючих.

Запобігання нещасних випадків та перша допомога

Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.

Для виклику швидкої медичної допомоги дзвонити по телефону 03. Практика
переконливо свідчить, що реалізувати лікування потерпілого значною мірою
залежить від того, наскільки своєчасно, кваліфіковано подано йому першу
допомогу.

Перша допомога при ураженні електричним струмом.

У випадку ураження електричним струмом необхідно насамперед звільнити
потерпілого від дії струму. Якщо потерпілий не втратив свідомості, йому
необхідно забезпечити спокій до прибуття лікаря або доставити до
лікарні. При ураженні електричним струмом потрібно:

якомога швидше звільнити від струмопровідних частин;

під напругою понад 1000 В потрібно надіти діелектричні рукавиці, взути
боти і діяти штангою або ізолюючими кліщами;

якщо струмопровідна частина (провід) доторкається до землі, то слід
пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення від
струмопровідних частин потерпілого потрібно винести із зони крокової
напруги, покласти на тверду поверхню і за допомогою огляду визначити
його стан, потім надати першу допомогу;

місцеві опіки перев’язують як рану;

при клінічній смерті роблять штучне дихання, а у випадку фібриляції
серця – зовнішній масаж серця.

Спосіб Сильвестра.

руки, зігнуті у ліктях, притягнуті до плеч. Рухи роблять 16-18 раз за
хвилину. Спосіб Сильвестра не застосовують при переломах та інших
ушкодження верхніх кінцівок.

Спосіб Шефера.

Потерпілого кладуть на живіт, обидві руки витягують уперед або одну з
них, зігнувши в лікті, підкладають під голову. Голову повертають набік і
роблять штучне дихання, натискуючи руками на спину трохи вище попереку.
Протягом однієї хвилини роблять 16-18 циклів рухів – вдихів і видихів.

Спосіб “із рота в рота” слід роботи, коли ушкоджені верхні кінцівки.

Для підтримки кровообігу у випадку зупинення серця із штучним диханням
одночасно слід роботи непрямий масаж серця.

Для будь-якого підприємства охорона праці є важливою частиною його
виробничої діяльності. Якщо праця людини протікає в сприятливих умовах,
вона сприяє розвитку всіх його здібностей, забезпечує широкі можливості
для високопродуктивної і творчої роботи, зниженню аварійності і випадків
виробничого травматизму. Розглянемо питання охорони праці в приміщенні
групи комп’ютерних технологій цеху електрозв’язку №16 ТД ВАТ
«Укртелеком».

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ

Приміщення розташовано в цегляному будинку на третьому поверху
(мал.1). . Приміщення має два вікна розміром 2х2,5м, які виходять на
захід . Розміри приміщення наступні:

довжина – 8 м;

ширина – 5 м;

висота – 4 м.

Отже, площа приміщення складає 40 м2, а об’єм – 160 м3.

У даному приміщені постійно працюють 3 людини. Види виконуваних робіт –
робота з існуючим програмним забезпечення, ведення бази даних, робота з
документацією. На трьох місцях роботи виконуються з використанням
ПЕОМ.

мал.16. Приміщення групи комп’ютерних технологій.

ОГЛЯД УСТАТКУВАННЯ, ЯКЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

Для виконання роботи з існуючим програмним забезпечення, ведення бази
даних, використовується три ПЕОМ типу Celeron 667. Конфігурація даних
машин наступна:

процесор Celeron 667, 667Гц 133 FCB GA Box;

пам’ять 128 Мб;

вінчестер WD 205 BA 20,5 Гб, 7200 RPM 2 Мб CASH Buf UDMA 66;

системна плата ABIT BE 6/II, 440 BX SLOT 1, UDMA 66 ATX;

відео карта AGP 8 Мб S3;

клавіатура Turbo Plus;

миша Mouse A4TCH;

корпус jj-767D 200 W.

Машини оснащені моніторами 15( Samsung Sync Master 553 , а також
установлені 3 принтери:

Лазерний — HJ Laser Jet-1100 формату А4 .

Матричний — Epson LX-300+ формату А4.

Матричний — Epson FX-1170+ формату А3.

Аналіз повітряного середовища

Згідно ДСанПіН 3.3.2.007–98 на один працюючого обсяг приміщення повинний
складати не менш 19,5 м3, площа – не менш 6м2. Таким чином, для
розглянутої лабораторії на один працюючого приходиться:

;

.

Отже, фактичні значення площі та об’єму, що відповідають нормативу ,а
обсягу на один працюючого відповідають нормативним значенням.

Висновки

Аналіз сучасних автоматизованих систем показав, що без існування їх
неможливе нормальне функціонуванн ябудь-якої фірми чи підприємства.

На основі сучасних засобів, що використовуються для створення програмних
комплексів, була створений даний програмний комплекс.

Автоматизована система дозволила:

швидко та якісно надавати інформацію користувачу Інтернет;

згладити протиріччя, які виникали між провайдером та користувачем;

Надійність функціонування програмного комплексу надає можливість тісній
співпраці між різними структурними підрозділами підприємства.

Отже, автоматизована система – надійний помічник в роботі, без якої
неможливе нормальне функціонування підприємства електрозв’язку.

Список використаної літератури

«АСРНПІ» — програмно-апаратний комплекс. Пам’ятка для користувача.

Інструкція по користуванню АСРНПІ (Автоматизована система комплексних
розрахунків за послуги зв’язку).

Бобровський С. “Delphi 5” Учбовий курс. Санкт-Петербург. 2001рік.

HYPERLINK «http://www.ternopil.ukrtelecom.ua»
www.ternopil.ukrtelecom.ua

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Акрушів

Літ.

Розробка програмного забезпечення для технічного відділу підприємства
зв’язку

ПІБ

Затверд.

ПІБ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

PAGE \* LOWER 53

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

PAGE \* LOWER 45

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Н. Контр.

ПІБ

Реценз.

ПІБ

Перевір.

ПІБ

Розроб.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Лист

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8 м

5 м

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

PAGE \* LOWER 52

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Похожие записи