Пошукова робота

на тему:

FrontPage. Концепція створення Web-сторінок, яка реалізована у FrontPage

Механізми роботи у World Wide Web вельми прості. Головний принцип — це
обмін інформацією між комп’ютером, що запитує інформацію (його; часто
називають клієнтом), і комп’ютером, який цю інформацію надає (цей
комп’ютер часто називають сервером). Клієнтське програмне забезпечення —
браузер — запитує Web-сторінки з серверу, який знаходиться десь в
мережі, будь то корпоративна інтрасітка або World Wide Web. Браузер
ідентифікує запитаний файл відповідно до його імені у файловій системі
серверу і запитує сервер на предмет його відправки. Після отримання
файла браузер відображає його для користувача. Якщо у Web-сторінці
знаходяться посилання на додаткові компоненти, наприклад, графічні,
звукові або відеофайли, браузер запитує їх, використовуючи той же
механізм.

Творець Web-сторінки може призначити уривки тексту, зображення та інші
об’єкти на сторінці гіперпосилання. В кожному гіперпосиланні вказується
мережева адреса та ім’я файла іншої Web-сторінки. Клацнувши по
гіперпосиланні на поточній Web-сторінці, ми віддаємо команду браузеру
завантажити і показати асоційовану з нею сторінку або файл.

HTML і текстові редактори

Найважливіше рішення, яке було прийняте при винаході World Wide Web, —
відкинути весь досвід, який був накопичений протягом 10 років в
комп’ютерній оброці тексту. Проте в цей час браузери чекають від вас, що
Web-сторінки будуть представлені у форматі HyperText Markup Language
(HTML). HTML складається із звичайного ASCII-тексту, розміченого за
допомогою тегів. Наприклад, тег <Р> означає початок нового параграфа,

    — маркірований список, а
  • — сам елемент “список”. Цим форматом
    може скористатися будь-хто, застосувавши при цьому найпростіший
    текстовий редактор типу Microsoft Notepad, що постачається з Windows.

    Немає способу передбачити, який розмір екрана використовує кожен
    відвідувач Web-сайта або які шрифти у нього встановлені. Тому деталі
    залишаються Web-дизайнером на розсуд браузера користувача або системи, з
    якою він працює. Текст повинен відображатися правильно, незалежно від
    того, в якому вікні документа у користувача він показаний. Дизайнер
    може, наприклад, привласнити заголовкам стильові коди від <Н1> до <Н6> в
    залежності від їх відносного розміру, але теоретично кожний комп’ютер
    може відобразити ці заголовки по-своєму, використовуючи різні шрифти,
    розміри і кольори.

    Об’єктивно HTML — це одна з найгірших мов для опису сторінок. Її
    величезна сила і в той же час слабкість полягають в простоті. Простота
    дозволяє будь-якій людині створювати Web-сторінки, використовуючи
    найпростіші текстові редактори (наприклад, Notepad), і ці сторінки можна
    буде успішно прочитати на іншому комп’ютері. З іншого боку, та ж сама
    простота накладає на дизайнерів такі обмеження, що вони тратять значну
    частину часу на їх подолання. Дизайнери сторінок повинні бути
    дизайнерами, стилістами і художниками, але не техніками, які єдині
    можуть розібратися в заплутаному коді.

    Для справедливості треба вказати, що перші версії HTML призначалися для
    роботи з учбовими і науковими текстами і цілком відповідали цим задачам,
    незважаючи на простоту. У них не були передбачені засоби, наприклад, для
    запису математичних рівнянь, діаграм або таблиць. Проте специфікації
    HTML, розроблені в наші дні, передбачають засоби, за допомогою яких
    можна створити найскладніші з Web-сторінок, що зустрічаються. На
    практиці текстові редактори і досі залишаються в числі найпоширеніших
    засобів для створення Web-сторінок, незалежно від того, наскільки
    складна сторінка або її HTML-код.

    Можливість створення Web-сторінок з використанням найпростіших, всім
    доступних засобів зіграла важливу роль в розвитку Web і досі залишається
    поширеною на практиці, хоча для багатьох людей створення Web-сторінок
    вручну представляє серйозні труднощі.

    Кодування Web-сторінок вручну вимагає серйозного знання безлічі команд
    розмітки. Наприклад, <Н1> означає формат заголовка, <В> і означає
    початок і кінець виділення напівжирним шрифтом, а — вставку вказаного графічного файла.

    Відсутність графічного інтерфейсу не дозволяє використати візуальний
    зворотній зв’язок, щоб можна було відразу уявити собі, як Web-сторінка
    буде виглядати в очах відвідувачів вашого сайта. Крім того, відсутність
    візуальних підказок утруднює використання різних елементів і параметрів.

    У типовому наборі Web-сторінок відносини між текстом, зображеннями та
    іншими типами файлів відрізняються великою складністю і заплутаністю. Це
    може привести до помилок, наприклад, друкарської помилки, коли
    вказується ім’я файла або шлях до нього. Створення такої структури —
    досить складна задача, але працювати з нею протягом тривалого часу
    набагато складніше.

    FrontPage надає велику кількість засобів, які дозволяють творцям
    Web-сторінок вирішувати проблеми, подібні до описаних вище, і багато
    інших. У частині розділу, що залишилася, я спробую дати їх короткий
    огляд. При розгляді кожного засобу постарайтеся уявити, як складно було
    б досягти такого ж результату з використанням звичайного текстового
    редактора.

    FrontPage і редагування в режимі WYSIWYG

    Звичайно у Web-дизайнерів, що працюють з текстовим редактором,
    паралельно працює браузер, який показує сторінку, на якій вони працюють.
    Час від часу дизайнер зберігає файл, а потім натискає кнопку Refresh в
    браузері, щоб знову завантажити файл в браузер. “Але це божевілля! —
    скажете ви. Чому не можна зробити так, щоб редактор Web-сторінок відразу
    відображав те, що побачить відвідувач сайта?” Іншими словами, чому не
    можна скористатися технологією WYSIWYG (what-you-see-is-what-you-get —
    що бачиш на екрані, те і отримаєш в результаті), замість того, щоб
    розбиратися в коді HTML?

    В деякій мірі FrontPage 200X дає відповідь на це запитання. На мал. 1 та
    2 показано, що Internet Explorer i FrontPage 200X відображають одну і ту
    ж сторінку майже однаково.

    Мал. 1. Показ в Internet Explorer складної Web-сторінки

    Мал. 2. FrontPage схожим чином відображає цюж сторінку

    Звичайно, існують обмеження при відображенні Web-сторінки в режимі
    WYSIWYG в HTML-редакторі. Відвідувач вашого сайту самостійно визначає
    розподільну здатність свого монітору, глибину кольору, ширину вікна
    браузера, гарнітуру і розмір шрифта та інші параметри в залежності від
    своєї опреційної системи та властих потреб . Наврядчи будь-який
    HTML-редеактор зможе передбачити ці параметри в процесі розробки
    сторінки, і, відповідно, він не зможе точно відобразити Web-сторінку.
    Але у FrontPage є достатньо потужні можливості попереднього перегляду,
    які забезпечують результат, схожий з тим, що побачать відвідувачі
    Web-сайту.

    При порівнянні мал. 1 і 2 помітно, що FrontPage також відображає деякі
    структурні елементи, які не показує браузер. Під час розробки FrontPage
    відображає границі таблиць, які визначені як такі, що мають нульову
    товщину, розриви рядків тексту і в деяких випадках також невидимі
    кольори. Все це призначено для допомоги вам при редагуванні. Хоча
    відвідувачі вашого сайту ніколи не побачать ці елементи, для їх
    редегування вам потрібно їх бачити.

    На мал. 3 показано, як FrontPage відображає код HTML, з якого
    складається показана вище Web-сторінка. Ви можете впевнитися, що
    використання FrontPage надає великі переваги перед редагуванням коду
    HTML з використанням звичайного текстового редактора.

    Мал. 3. Вкладка HTML в нижній частині екрана редагування призначена для
    відображення коду HTML для поточної сторінки

    FrontPage також широко підтримує технологію переміщення (drag and drop)
    об’єктів, наприклад, всередині однієї сторінки, або між Web-сторінками,
    або навіть з вікна Windows Explorer до Web-сторінки.

    Призначений для користувача інтерфейс FrontPage побудований у
    відповідності зі стилем і правилами, прийнятим в Office. Якщо ви знайомі
    з іншими додатками Office, більшість команд і кнопок панелей
    інструментів буде вам знайома.

    Засоби стильового оформлення Web-сайту

    FrontPage надає повний набір інтуїтивно зрозумілих діалогових вікон для
    вибору кольору, шрифтів, розміщення елементів на сторінці та інших
    властивостей наявного у Web-сайті. Практично всі можливості HTML по
    оформленню сторінок доступні вам з використанням знайомого користувачам
    інтерфейсу Office 2000.

    Спеціальні можливості FrontPage

    На додаток до того, що у FrontPage існують такі подібні з іншими
    додатками Office риси, як зовнішній вигляд, організація меню, значення
    кнопок, подібність діалогових вікон, клавіатурні комбінації і можливості
    перетягнення, FrontPage також підтримує:

    Перетворення в формати файлів Microsoft Office і HTML і навпаки.У
    результаті можна не тільки вставляти файли Microsoft Office цілком у
    Web-сторінки, але і здійснювати операції копіювання і вставки прямо з
    додатків Office. Наприклад, якщо ви копіюєте таблицю з Microsoft Word,
    діапазон ячейок Excel або групу записів Access, FrontPage успішно
    вставить дані як таблицю HTML.

    Єдині прийоми роботи з таблицями.Процедури, які застосовуються у
    FrontPage для створення і редагування таблиць, в максимальній мірі
    подібні до тих, що застосовуються в інших додатках Office. Лише дана
    можливість вже може переконати використати замість текстового редактора
    FrontPage.

    Єдині прийоми компонування.У FrontPage, де є можливим, використовуються
    ті ж засоби, що і в інших додатках Office, для розміщення об’єктів,
    вибору шрифтів, роботи з маркірованими списками і іншим форматуванням
    параграфів.

    Створення форм HTML.HTML підтримує безліч об’єктів інтерфейсу
    користувача, таких як текстові поля, спадаючі списки, прапорці і кнопки.
    Група подібних елементів, які можна перетягувати, називається формою
    HTML. FrontPage забезпечує середовище для розробки форм HTML, в якій
    застосовуються засоби перетягнення і WYSIWYG, майстри створення форм та
    інші засоби спрощення роботи.

    Багато наймогутніших можливостей FrontPage призначені не для роботи з
    окремими Web-сторінками, а з цілими групами сторінок (точніше, з
    наборами сторінок, які носять назву FrontPage Web),

    FrontPage Web складається з окремих сторінок і папок, які знаходяться в
    спеціально призначеній для них папці на локальному жорсткому диску або
    Web-сервері. Єдине обмеження — жоден файл або папка не можуть бути
    одночасно членами двох Web. Ви можете фізично розмістити один Web
    всередині іншого, але операції на “зовнішньому” Web не торкнуть Web
    “внутрішній”.

    Теми

    Набір тем (themes) — це могутній засіб для роботи зі стилями, який
    глибоко впливає на зовнішній вигляд Web-сайта. Теми визначають такі
    властивості сторінок, як кольори, що використовуються в їх оформленні,
    шрифти, стилі елементів розмітки, графічні кнопки і фон. Застосування
    теми до сторінки або цілого Web вміщує їх в професіонально розроблене
    середовище, яке формує їх зовнішній вигляд і відключає будь-які команди,
    які можуть привести до порушень стилю, що створюється темою. Теми
    FrontPage — це найкраще, чим ви можете скористатися, якщо вам необхідно,
    щоб ваш сайт справляв цілісне враження з точки зору стилю і кольорів.

    Ви можете застосувати тему до сторінки спеціально або ж як до частини
    Web. На мал. 1.4 показана тема Blueprint в режимі попереднього перегляду
    перед застосуванням її до Web-сторінки.

    На відміну від FrontPage 98 у FrontPage200Х можна створювати і змінювати
    теми прямо всередині самого FrontPage. Це ще не все. Всі теми, які ви
    створите або зміните, будуть повністю доступні для використання у
    Word200Х.

    Шаблони

    Інший засіб забезпечення цілісного вигляду Web — використання шаблонів:
    (templates). Застосувати шаблон дуже просто.

    Створіть у FrontPage Web-сторінку з колірною схемою, фоном та іншими
    характеристиками, які ви хочете вмістити в шаблон.

    Використайте команду Save As в меню File для збереження цієї сторінки як
    шаблона (мал. 4).

    Мал. 4. FrontPage дозволяє зберігати Web-сторінки як шаблони,
    використовуючи їх потім при створенні нових Web-сторінок

    Коли вам потрібно буде створити нову Web-сторінку з характеристиками
    створеного вами шаблона, просто виберіть цей шаблон у діалоговому вікні
    New, показаному на мал. 5.

    Мал. 5. Шаблони для створення сторінок у FrontPage

    Каскадні таблиці стилів

    Щоб заповнити пропуски в специфікації HTML, World Wide Web Consortium
    затвердив нову специфікацію, яка отримала назву каскадних таблиць стилів
    (Cascading Style Sheets, CSS). Існують два рівні CSS.

    CSS першого рівня (CSS Level 1) визначає головним чином питання,
    пов’язані з оформленням. У порівнянні з HTML в CSS передбачені більш
    могутні засоби для роботи з гарнітурами шрифтів, кольорами і
    форматуванням абзаців.

    CSS другого рівня (CSS, Level 2) головним чином пов’язаний з питаннями
    позиціонування.

    В CSS2 передбачені команди для точного розміщення елементів на
    Web-сторінці.

    CSS2 пропонує використання різних одиниць вимірювання, наприклад
    пікселів, точок, дюймів, сантиметрів і процентів доступного простору.

    В CSS2 передбачені дві стратегії позиціонування: абсолютна і відносна.
    При використанні абсолютної стратегії місцезнаходження елемента
    визначається як відстань у вибраних одиницях вимірювання від верхнього
    лівого кута його контейнера. (Поняття контейнера саме по собі досить
    складне, але в загальному випадку контейнер за умовчанням — цей простір,
    який документ займає в браузері.) При використанні відносного
    позиціонування місцезнаходження елемента визначається як відстань від
    його нормального місцезнаходження, тобто місця, де б він знаходився,
    якби ніякого додаткового позиціонування не було.

    FrontPage дозволяє вам застосувати засоби будь-якого рівня CSS (або
    відразу обох їх рівнів) до окремих елементів Web-сторінки, частин
    Web-сторінки, Web-сторінок цілком або до груп сторінок. Після створення
    стилю він з’являється у списку стилів, що розкривається в панелі
    інструментів FrontPage, і ви можете користуватися цим стилем.

    Діалогове вікно Positioning (призначене для роботи з форматуванням CSS2)
    показане на мал. 6.

    Позиціонувати елемент або частину тексту дуже просто:

    Відкрийте Web-сторінку в режимі Page View.

    Виберіть елементи, які ви хочете позиціонувати.

    Виберіть Position в меню Format.

    Введіть настройки місцезнаходження елементів.

    Натисніть ОК.

    Якщо ви протягом довгого часу змагаєтесь з HTML, намагаючись управляти
    шрифтами і компонуванням сторінки, використання CSS може помітно
    полегшити ваше життя. Однак візьміть до уваги дві пастки:

    Те, що ви вказали якийсь шрифт, ще не означає, що він буде автоматично
    встановлений на комп’ютері відвідувача Web-сайта.

    Якщо ви настроїли розміщення одних елементів і не зробили цього для
    інших, загальне компонування сторінки може виявитися не дуже вдалим.

    Мал. 6. Задопомогою цього діалогового вікна можна обрати позиціонування
    CSS2 для виділеного об’єкта

    З чого складається ім’я стилю CSS?

    Офіційно стилі CSS називаються селекторами (selectors). Існує три типи
    селекторів:

    Клавіатурні селектори (type selectors) називаються так само (і таким же
    чином впливають на відображення тексту), як і відповідні їм теги HTML.
    Наприклад, ви можете управляти зовнішнім виглядом всіх списків на
    Web-сторінці за допомогою селектора L1 і привласнювати йому потрібних
    вам властивостей.

    Селектори класів (class selectors) починаються з точки, і їх
    використання складається з двох, етапів. На першому етапі ви визначаєте
    клас, а на другому -застосовуєте його до будь-якого вибраного вами
    елемента HTML.

    Селектори ідентифікаторів (ID selectors) починаються зі знаку фунта (#),
    використовуються вони також в два етапи, але дещо по-іншому. Передусім
    ви привласнюєте будь-якому елементу HTML ідентифікатор (ID), а потім
    визначаєте селектор ідентифікаторів, що дозволить настроїти властивості
    CSS для елемента.

    На практиці частіше за все використовуються клавіатурні селектори і
    селектори класів.

    Абсолютне позиціонування і Z-індекс

    Абсолютне позиціонування — це засіб, який передбачений в браузерах, що
    підтримують специфікацію CSS другого рівня. CSS2 забезпечує можливість
    розміщувати елементи в певних місцях. При цьому відлік може проводитися
    як від їх нормального розміщення, так і від верхнього лівого кута
    контейнера. (Для CSS контейнер за умовчанням — це простір всередині
    кордонів документа. Однак спеціально виділені області Web-сторінки також
    можуть бути контейнерами. Контейнерами можуть бути ячейки таблиць,
    розділи і діапазони.)

    Нова властивість CSS, яка називається z-index, дозволяє управляти
    видимістю елементів Web-сторінки, що перекриваються. Коли на одній
    ділянці сторінки перекриваються декілька елементів, видимим стає елемент
    з найвищим значенням z-index. Далі елементи можуть відкриватися
    відповідно до їх відносних значень z-index.

    У звичайних елементів Web-сторінки z-index за умовчанням рівний 0.
    Елементи з позитивним значенням z-index мають при відображенні пріоритет
    перед нормальним змістом Web-сторінки. У той же час нормальні елементи
    Web-сторінки мають пріоритет перед елементами з негативним z-index.

    Набори фреймів

    Набір фреймів (frameset) — це спеціальна Web-сторінка, єдине призначення
    якої – розбиття вікна браузера на прямокутні області, які називаються
    фреймами (frames). У кожного фрейма є ім’я (name) і мета (target). Ім’я
    визначає назву фрейма, а мета — назва Web-сторінки всередині цього
    фрейма. Можна зробити так, що натиснення гіперпосилання в одному фреймі
    буде завантажувати сторінки в іншому фреймі. Часто зустрічаються
    додатки, коли в одному фреймі метою є файл з меню, а в іншому — те, що
    з’являється при виборі пункту меню. У результаті немає необхідності
    спеціально піклуватися про те, щоб меню було доступне з кожної сторінки.
    Звичайно, фрейми можна застосовувати і для безлічі інших додатків.
    Фрейми — це завжди кращий вибір, коли вам необхідно, щоб мінялися лише
    вікна в браузері.

    На мал. 1.9 показаний відкритий у FrontPage набір фреймів. Набори
    фреймів і їх цілі показані з використанням всіх можливостей WYSIWYG.
    Зверніть увагу на фрейм заголовка вверху сторінки, меню в нижній лівій
    частині і велике вікно для основного змісту в нижньому правому куті.
    Таке рішення є вельми поширеним.

    Мал 7. FrontPage забезпечує повний режим WYSIWYG для роботи з наборами
    фреймів

    Компонент Shared Borders

    Компонент Shared Borders дозволяє застосовувати будь-яке обрамлення —
    зверху, знизу, справа і зліва — до вибраних Web-сторінок або до всього
    Web. Загальне обрамлення може бути дуже корисне при застосуванні
    стандартних стилів заголовків, стандартних підписів в кінці сторінки і
    стандартного вмісту по краях сторінок у всьому Web.

    Зображене нижче діалогове вікно дозволяє застосувати загальне обрамлення
    для Web-сторінки або Web цілком. Зображення The Borders To Include
    показує зразкове розміщення елементів обрамлення.

    Насправді обрамлення представляє з себе елементи таблиці. FrontPage
    оточує нормальний вміст сторінки спеціальною таблицею. Якщо
    використовуються всі чотири можливих поля для обрамлення, виходить
    таблиця розміром 3×3 (три стовпці в рядку 1 і ще 4 об’єднаних). На мал.
    1.10 показана сторінка з чотирма полями загального обрамлення.

    Мал. 8. Прямокутні поля зверху, знизу, справа і зліва — це загальне
    обрамлення. Воно може застосовуватися до всіх сторінок у Web

    Ви можете редагувати загальні поля всередині будь-якої сторінки, яка їх
    використовує, але пам’ятайте, що ці зміни відіб’ються на всіх сторінках
    вашого Web. Вміст полів загального обрамлення зберігається в чотирьох
    файлах:

    _borders/bottom.htm;

    _borders/left.htm;

    _borders/right.htm;

    _borders/top.htm.

    За умовчанням в top.htm міститься компонент заголовка сторінки і
    горизонтальний компонент Navigation Bar. Файл left.htm містить
    вертикальний компонент Navigation Bar, а в інших двох вміщені тільки
    коментарі.

    У розділі “Автоматичне створення вмісту за допомогою компонентів
    Front-Page” нижче в цьому розділі заголовки сторінок (Page banners)
    будуть розглянуті детальніше. Зараз досить зазначити, що вони
    відображають заголовки сторінок, настроєні в режимі Navigation View.
    Компонент заголовка сторінки дозволяє відображати у файлі top.htm
    правильний заголовок для кожної сторінки Web. При цьому зміст єдиного
    top.htm не змінюється.

    Navigation Bars можна визначити як компоненти FrontPage, які автоматично
    створюють зв’язки між сторінками у FrontPage Web. Зв’язки на кожній
    сторінці відображають структуру, яку ви формуєте, перетягуючи
    Web-сторінки на ієрархічній діаграмі. Більш детально Navigation Bars
    розглядаються в розділі “Автоматичне створення вмісту за допомогою
    компонентів FrontPage” нижче в цьому розділі або в “Компоненти
    FrontPage, призначені для роботи з FrontPage Web”.

    Використання шаблонів кольорів

    Колірні шаблони (Color Master) надають можливість одним сторінкам Web
    успадкувати кольори тексту і фон інших сторінок, хоч і не таким
    радикальним чином, як теми. Будь-яка сторінка може бути джерелом (або
    шаблона) відносно кольорів і фону для іншої сторінки, хоч кращий підхід
    — це створення спеціальної сторінки для кожної загальної комбінації
    кольорів у вашому Web.

    Для створення колірного шаблона просто створіть нову сторінку, настройте
    на ній кольори і фон на свій смак і збережіть її. Ця сторінка може потім
    використовуватися у вашому Web або просто зберігатися як шаблон, але ви
    можете використати її властивості для інших сторінок. Щоб привласнити
    кольори з колірного шаблона, виконайте наступні кроки:

    Відкрийте Web-сторінку у FrontPage.

    Клацніть по ній правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть Раді
    Properties.

    Перейдіть на вкладку Background. З’явиться наступне діалогове вікно.

    Встановіть прапорець Get background information from another page.

    Натисніть на кнопку Browse і виберіть сторінку, яка буде колірним
    шаблоном.

    Натисніть ОК для того, щоб застосувати вибраний шаблоні, і ще раз ОК,
    щоб закрити діалогове вікно Page Properties.

    Зміна кольорів або фону в колірному шаблоні приведе до автоматичної
    зміни цих же атрибутів на всіх сторінках, які успадкували ці атрибути
    від шаблона.

    Робота із зображеннями у FrontPage

    Графічні зображення — один з найважливіших елементів будь-якої
    Web-сторінки. Мабуть, зустріти сторінки без зображень в наш час стає все
    важче. FrontPage надає великі можливості не тільки для роботи з файлами
    HTML, але і з графічними зображеннями.

    Вставка зображень

    FrontPage дозволяє вставляти зображення звідки завгодно: з вашого
    комп’ютера, з буфера обміну, з поточного FrontPage Web або з будь-якої
    адреси у Web.

    Після того як зображення вміщено на Web-сторінку, FrontPage забезпечує
    повні можливі управління його HTML-властивостями за допомогою зручних
    діалогових вікон. FrontPage також надає в розпорядження авторів засоби
    (які описані нижче в розділі “Редагування зображень у FrontPage”) для
    редагування існуючих зображень.

    Якщо є необхідність, FrontPage запитає вас при збереженні Web-сторінки
    про те, де треба зберегти файл зображення і під яким ім’ям.

    Кліпарт

    FrontPage надає у ваше розпорядження багату бібліотеку кнопок,
    горизонтальних лінійок, зображень для фону і інших малюнків, якими ви
    можете прикрасити Web-сайт. Цю бібліотеку можуть використовувати і інші
    додатки Microsoft Office.

    Щоб зробити використання кліпарта зручнішим, він організований у
    FrontPage по категоріях в Clip Gallery. Для вибору елементів кліпарта
    передбачене діалогове вікно

    Редагування зображень у FrontPage

    У FrontPage передбачений набір засобів для редагування зображень прямо
    на Web-сторінках. Ви можете вибрати зображення з локального жорсткого
    диска, бібліотеки Office Clip Art або з будь-якого місця у Web.

    Засіб Text On Gif дозволяє розміщувати текст прямо поверх малюнків.

    AutoThumbnail дозволяє замість великого зображення підставляти його
    зменшену копію. Натиснення миші по цій копії дозволяє відобразити з
    допомогою гіперпосилання малюнок повного розміру.

    Absolutely Positioned дозволяє задавати для поточного вибраного
    зображення координати х-у. Для настройки координат після натиснення
    відповідної кнопки просто перетягнете зображення у вибрану вами область
    сторінки.

    Bring Forward збільшує z-index вибраного зображення на одиницю.

    Send Back зменшує z-index вибраного зображення на одиницю.

    Rotate Left/Rotate Right розвертає вибране зображення на 90 градусів за
    або проти годинникової стрілки.

    Flip Horizontal/Vertical перевертає зображення справа наліво або догори
    ногами.

    More Contrast/Less Contrast збільшує або зменшує контрастність
    зображення.

    More Brightness/Less Brightness збільшує або зменшує яскравість
    зображення.

    Crop — буде відображатися тільки прямокутна область зображення.
    Настроїти цю область можна за допомогою миші.

    Set Transparent Color робить будь-який колір на зображенні прозорим. Для
    цього досить просто вказати піксель цього кольору.

    Black And White перетворює зображення в монохромне.

    Washout додає білого кольору всім кольорам на зображенні. У результаті
    зображення виглядає “відмитим”. Такий прийом часто корисний для фонових
    зображень.

    Bevel робить зображення “опуклим”.

    Resample змінює розміри зображення. Наприклад, вам необхідно змінити
    розмір зображення з 200×100 пікселів до 100×50. Завдання нового розміру
    можна зробити за допомогою діалогового вікна Image або просто вказавши
    новий розмір мишею, але в цьому випадку браузер буде завантажувати
    зображення початкового розміру, а потім змінювати його розмір. При
    використанні ж команди Resample буде створене нове зображення з реальним
    розміром 100×50 пікселів. Відповідно, час завантаження цього зображення
    скоротиться в чотири рази.

    Select просто дозволяє вибрати зображення на сторінці, клацнувши по
    ньому мишею. Це відбувається за умовчанням. Всі інші засоби вимагають,
    щоб зображення спочатку було вибране.

    Розміщення тексту поверх GIF-зображення

    Це — унікальний механізм. Коли ви вводите текст поверх зображення,
    FrontPage запам’ятовує ім’я файла початкового зображення, текстовий
    рядок, який ви ввели, і параметри шрифту, який при цьому
    використовувався. Потім цей текст зберігається в новому зображенні, в
    файлі з ім’ям, що автоматично генерується і потім вже відображає
    поєднання старого і нового зображень. Такий підхід може бути корисним не
    тільки для підписів на зображеннях, але також і для створення заголовків
    з використанням спеціальних шрифтів і колірної палітри. Для створення
    таких заголовків ви можете використати текстуровані поверхні, щільні
    кольори або просто розміщувати їх на повністю прозорих фонових
    зображеннях.

    Rectangular Hotspot позначає прямокутні ділянки зображення як активні
    (hotspots). Під час перегляду натиснення на будь-який піксель всередині
    активної ділянки активізує пов’язане з ним гіперпосилання.

    Circular Hotspot дозволяє позначати як активні окружності на зображенні.

    Polygonal Hotspot позначає як активні області багатокутника з прямими
    сторонами.

    Highlight Hotspots виділяє всі наявні активні ділянки зображення.

    Restore відновлює початковий образ зображення. Однак після збереження
    повернення до початкового стану може виявитися неможливим.

    Крім того, FrontPage дозволяє копіювати, вирізати і вставляти зображення
    (використовуючи традиційні команди і клавіатурні комбінації Windows),
    перетягувати їх по сторінці і змінювати розміри зображень за допомогою
    миші.

    Microsoft PhotoDraw

    До складу Office Premium входить Microsoft PhotoDraw — засіб для роботи
    із зображеннями з величезною кількістю можливостей. PhotoDraw може
    працювати з великою кількістю форматів графічних файлів (в тому числі
    отримувати їх напряму від сканера), крім того, тільки вбудованих функцій
    перетворення зображень в PhotoDraw більше за 500. Ось найбільш важливі з
    можливостей PhotoDraw:

    настройка кольору, насиченості і яскравості;

    застосування сотень різноманітних перетворень, таких як затінення,
    створення рельєфних зображень, розбризкування, змазування і застосування
    текстур;

    перетворення файлів між різними форматами;

    створення зображень на основі текстових рядків з використанням
    будь-якого встановленого в системі шрифту;

    заповнення кольором, малювання і заміна кольорів з використанням самих
    різноманітних інструментів;

    оптимізація палітри і глибини кольорів в ній;

    обертання, обрізання, зменшення і збільшення розмірів зображень.

    Але найбільші можливості PhotoDraw лежать в області збирання зображень з
    вибраних вами елементів (наприклад, фону для кнопки, значка і тексту) і
    збереження їх в рідному форматі. Потім можна працювати з файлом, в якому
    збережені початкові елементи. Така можливість дуже корисна, наприклад,
    коли ви створювали якісь елементи (наприклад, кнопки) деякий час назад і
    не пам’ятайте точно, як ви їх створювали. Якщо ви зберегли їх у форматі
    файлів PhotoDraw (.mic) або експортували їх у формат файлів GIF або JPG,
    PhotoDraw збереже інформацію про використані шрифти та інші елементи.
    Більш того початкові елементи також можна буде використати!

    Microsoft GIF Animator

    Анімовані файли GIF набирають у World Wide Web все більшої популярності.
    На відміну від звичайних файлів GIF-анімовані файли містять в собі цілий
    набір зображень разом з інструкціями про те, як довго показувати кожне
    зображення. Швидка зміна зображень створює ілюзію безперервного руху.

    FrontPage включає в себе простий засіб для створення анімованих
    GIF-файлів, який називається Microsoft GIF Animator. Animator — це не
    редактор зображень і не студія анімації. Ви повинні спочатку створити
    кожне зображення в наборі за допомогою інших засобів, а потім вставити
    ці зображення послідовно в GIF Animator і настроїти час показу. Цей
    засіб важко віднести до розряду витончених, але для простих ситуацій він
    цілком підходить.

    Автоматичне створення вмісту за допомогою компонентів FrontPage

    Щоб прискорити процес створення складних Web-сторінок, у FrontPage
    передбачений набір могутніх засобів — компоненти FrontPage. FrontPage
    здійснює їх вставку у вказане вами місце, запитує у вас додаткову
    інформацію про них і потім при збереженні сторінки генерує для них код
    HTML. Крім коду HTML FrontPage зберігає також введені вами в діалогові
    вікна значення. Це дозволяє відобразити їх при подальшому редагуванні
    або відтворити код HTML.

    Практично завжди компоненти FrontPage забезпечують активні дані на
    виході. Це означає, що їх вміст або зовнішній вигляд можуть змінюватися
    в залежності від подій за межами Web-сторінки, на якій вони розміщені.
    Такими подіями можуть бути:

    виконання скрипта в браузері або на сервері. При цьому скрипт повертає
    результати виконання;

    виконання програми на сервері (наприклад, запиту до бази даних або
    повнотекстового пошуку);

    зміна інформації у Web. При цьому компоненти реагують, враховуючи ці
    зміни.

    До FrontPage входить 18 компонентів. З них 14 описані нижче можуть
    працювати всередині середовища розробки FrontPage або в браузері при
    перегляді. Вони не звертаються ні до яких компонентів на сервері і тому
    не вимагають, щоб на Web-сервер було встановлено будь-яке програмне
    забезпечення FrontPage.

    Categories. Ви вказуєте одну або декілька категорій, і цей засіб
    дозволяє вивести звіт про сторінки, що входять в ці категорії. Ви можете
    настроювати категорії для Web-сторінок як при їх редагуванні, так і при
    редагуванні списку Folder у FrontPage. Для цього треба клацнути правою
    кнопкою миші по файлу, у контекстному меню вибрати Properties і потім
    вибрати Workgroup.

    Banner Ad Manager. На жаргоні Web-дизайнерів такий засіб називається
    банерною рулеткою. Цей компонент показує набір зображень, при цьому для
    кожного зображення встановлений час показу в секундах. Коли б видалені
    користувачі не завантажили сторінку, разом з нею їх браузери завантажать
    апплет на мові Java, яка буде постійно запитувати і відображати нові
    зображення.

    Comment. Цей компонент дозволяє додавати текст, який буде видимим тільки
    у FrontPage (і не буде показуватися в браузері під час перегляду
    сторінки).

    Hover Button. У HTML передбачені кнопки, які звичайно використовуються у
    формах або для виконання певних дій. Однак ці кнопки досить одноманітні.
    Hover Button у FrontPage дозволяє використовувати кнопки різних
    різновидів, в тому числі такі, які міняють свій вигляд в той момент,
    коли користувач наближає до них покажчик миші.

    Include Page. На місці цього компонента відображається вміст іншої
    сторінки того ж Web-сайта. Якщо вам треба відображати однаковий вміст
    відразу на декількох Web-сторінках, який до того ж час від часу
    змінюється, подумайте про цю можливість.

    Insert HTML. Якщо ви розбираєтеся в коді HTML і хочете включити
    будь-який код напряму у Web-сторінку, цей інструмент — для вас. При
    цьому код буде вміщений у Web-сторінку напряму, без будь-якої
    інтерпретації, перевірки або виправлень.

    Marquee. Цей компонент дозволяє створювати текстовий рядок, який буде
    переміщатися по Web-сторінці. Для нього у FrontPage передбачений великий
    вибір кольорів, ефектів і тимчасових настройок для управління елементом
    під час перегляду.

    Деякі браузери (наприклад, Netscape Navigator) не можуть відображати цей
    елемент в русі. У них він буде показаний нерухомим.

    Navigation Bar. FrontPage в режимі Navigaion View відображає ієрархічну
    структуру сторінок у вашому Web. Але звичайно з різних причин при змінах
    нові посилання на сторінки не додаються, оскільки FrontPage не може
    передбачити, як ви хочете оформити або розмістити ці посилання на
    сторінці.

    Navigation Bar — це компонент, який автоматично створює графічний або
    текстовий набір гіперпосилань (звичайно для сторінок, дочірніх по
    відношенню до поточної) і розміщує цей набір у вказаному вами місці
    сторінки. Після цього на всіх сторінках ці набори будуть автоматично
    оновлюватися, відображаючи зміни, які ви зробили в режимі переміщення.

    Navigation Bar може забезпечувати автоматичне відображення посилань не
    тільки до дочірніх, але і до батьківських сторінок, до всіх сторінок
    того ж рівня, за винятком завантаженої, до попередньої і наступної
    сторінки, до початкової сторінки Web або до всіх сторінок верхнього
    рівня. На одній Web-сторінці може бути будь-яка кількість Navigation
    Bars.

    Page Banner. Цей компонент використовується для вставки текстового або
    графічного об’єкта, який містить назву поточної сторінки (яку ви вказали
    в режимі переміщення). Це може виявитися корисним при створенні шаблонів
    сторінок або сторінок з уніфікованими заголовками.

    Scheduled Picture. Цей компонент замінюється вказаним зображенням
    протягом зазначеного вами часу. Після того як цей час закінчиться,
    зображення виводитися більше не буде. Цей засіб застосовується,
    наприклад, коли навпроти будь-якого елемента протягом деякого часу
    (наприклад, місяця) повинна відображатися помітка New!.

    Scheduled Include Page. Працює так само, як і Scheduled Picture. Єдина
    відмінність полягає в тому, що замість зображення використовується
    Web-сторінка.

    Substitution. Замість цього компонента підставляється змінна рівня
    сторінки або Web.

    Table of Contents. Використовується для створення схеми вузла, що
    автоматично оновлюється з гіперпосиланнями до кожної сторінки в Web.

    Timestamp. Компонент замінюється міткою дати і часу останнього оновлення
    сторінки.

    Наступні чотири FrontPage Components виконуються принаймні частково на
    Web-сервері. Перш ніж їх можна буде використати, треба буде встановити
    на Web-сервер FrontPage Server Extensions.

    Confirmational Field. Використовується для відображення даних, щойно
    введених відвідувачем (за звичай для додаткової перевірки. Наприклад,
    якщо відвідувач щойно ввів у форму дані про своє ім’я і адресу, за
    допомогою цього засобу можна відобразити потім їх ще раз, щоб користувач
    підтвердив їх правильність.

    Hit Counter. Цей компонент відображає лічильник, значення якого
    збільшується кожного разу при зверненні до сторінки.

    Save Results. Цей компонент ви не зможете знайти на звичайних панелях
    інструментів. Це параметр діалогового вікна Properties форми HTML. Save
    Results обробляє дані, що вводяться відвідувачами у форму HTML,
    записуючи їх у файл на сервері, пересилаючи їх по електронній пошті або
    додаючи в базу даних.

    Search Form. Створює форму для повнотекстового пошуку у FrontPage Web.
    Відвідувач заповнює форму, вказуючи в них слова, по яких буде зроблений
    пошук, а компонент повертає список гіперпосилань до відповідних
    сторінок.

    Всі компоненти FrontPage вміщуються у Web-сторінки при збереженні їх
    FrontPage. Якщо ви редагуєте Web за допомогою іншого редактора, можливо,
    що компонент FrontPage працювати не буде. Scheduled Image і Scheduled
    Include Page будуть працювати тільки тоді, коли сторінка з ними
    зберігається у час або після вказаного періоду їх дії.

    Використання стандартних активних компонентів

    Web-сторінки надаються сервером в розпорядження клієнта по запиту, що
    дозволяє використати програмні інструкції на будь-якому етапі цього
    процесу. Інтерактивність і можливість використання індивідуальних
    настройок — одна з головних відмінностей Web від традиційних засобів
    масової інформації, таких як газети, журнали, радіо і телебачення.

    Розробники застосовують велике число технологій для збільшення
    “розумності” Web з використанням програмування. До них відносяться:

    Програми CGI, WinCGI і ISAPI. Ці програми виконуються на Web-сервері.
    Результат їх роботи — Web-сторінки. Відвідувачі Web запускають ці
    програми на виконання за допомогою спеціальних запитів на отримання
    Web-сторінок. Сервер посилає створену Web-сторінку клієнту, який послав
    запит. Питання, пов’язані з написанням таких програм, не розглядаються в
    цій книзі, присвяченій FrontPage, але необхідно зазначити, що FrontPage
    надає великий набір вже готових програм, які об’єднані загальною назвою
    FrontPage Server Extensions.

    Мови скриптів. Скрипти — це невеликі відрізки програмного коду, які
    вставляються напряму у Web-сторінки. Вони позначаються спеціальними
    тегами і не показуються при перегляді Web-сторінки. Скрипти можуть
    виконуватися як в браузері, так і на Web-сервері, в залежності від того,
    як реалізований скрипт і в якому середовищі він працює.

    Звичайно скрипти використовуються для двох цілей: вставки інформації
    (наприклад, інформації про поточну дату або про дату останньої зміни
    Web-сторінки) і реакції на дії користувача (наприклад, зміни розміру
    вікна або натиснення на кнопку). Скрипти також можуть взаємодіяти з
    елементами управління ActiveX і Java-апплетами на тій же сторінці або з
    самим браузером або сервером.

    FrontPage підтримує мови скриптів як у вигляді вставок, які автор може
    вмістити в Web-сторінки, так і у вигляді автоматичної генерації коду
    скриптів для стандартних функцій типу підтвердження правильності
    введених значень. FrontPage підтримує обидва найбільш поширених мови
    скриптів — VBScript (Microsoft Visual Basic Scripting Edition) і
    JavaScript.

    Java-апплети. Java — це мова програмування, яка може використовуватися
    практично на будь-якому комп’ютері. Програмісти конвертують
    Java-програми в формат, який називається байтом-кодом (bytecode).
    Байт-код може бути встановлений на будь-якому комп’ютері, на якому є так
    званий інтерпретатор байта-коду Java (Java bytecode interpreter).
    Інтерпретатор створює середовище виконання, яке називається віртуальною
    Java-машиною і яка здатна (принаймні, в теорії) виконувати будь-яку
    програму, написану на Java. У результаті програмістам немає необхідності
    готувати окремі версії програм для кожного типу комп’ютерів.
    Інтерпретатор повинен відповідати типу комп’ютера, а програмі, написаній
    на Java, знати про те, на якому комп’ютері вона виконується, зовсім не
    обов’язково.

    Java-апплет — це програма на мові Java, яка була розроблена для
    застосування як частини Web-сторінки. Апплет звичайно визначає вміст
    частини вікна Web-браузера і реагує на події з боку користувача. З метою
    безпеки було зроблено так, щоб апплети не могли отримувати доступ до
    файлів та інших ресурсів локального комп’ютера. Крім того, вони можуть
    ініціювати встановлення з’єднання по мережі тільки з тим комп’ютером,
    звідки вони були завантажені. (Ці обмеження часто порівнюють з
    пісочницею, в якій повинні грати Java-апплети.) FrontPage — це не
    середовище розробки Java-апплетів, але він підтримує їх розміщення на
    Web-сторінці і перегляд їх початкового коду.

    Як і Java-апплети, елементи управління ActiveX — це програмні об’єкти,
    які призначені для виконання різноманітних функцій в різних середовищах.
    Однак на відміну від Java-апплетів елементи управління ActiveX засновані
    на методах OLE, реалізованих в Microsoft Windows. ActiveX — це дуже
    гнучка специфікація, яка може бути застосована не тільки до об’єктів на
    Web-сторінці, але також і до об’єктів, які повинні виконуватися на
    Web-сервері, в операційній системі і додатках, призначеній для
    використання не у Web.

    Елементи, які призначені для роботи всередині браузера, звичайно
    розміщуються в частині вікна браузера і реагують на події, які
    створюються кодом HTML, відвідувачем або іншими джерелами. У відповідь
    на ці події вони можуть змінювати вигляд ділянки Web-сторінки або
    передавати отримані дані зворотно на Web-сервер. Ті елементи управління
    ActiveX, які призначені для роботи на Web-сервері, не впливають на
    вигляд зображення напряму, а, як правило, виконують деякі функції на
    сервері (наприклад, запис даних, їх отримання з файлів і баз даних).
    Початкові дані вони звичайно отримують від браузера клієнта або від їх
    скрипта, що викликав. Результати роботи можуть повертатися скрипту або
    використовуватися для генерації Web-сторінки, яка буде надана
    відвідувачеві.

    Елементи управління ActiveX компілюються для конкретного типу
    комп’ютерних систем. Тому для кожної платформи необхідні свої версії цих
    елементів. “Пісочниці”, як для Java-апплетів, для них не передбачено,
    але кожний елемент управління забезпечується цифровим підписом, який
    дозволяє відвідувачеві перевірити як його цілісність, так і походження.
    FrontPage — це не середовище розробки елементів управління ActiveX, але
    він підтримує їх розміщення на Web-сторінці і перегляд їх початкового
    коду.

    Plug-ins. Це особлива категорія програмних модулів, вперше розроблена
    фірмою Netscape Communications, які інтегруються у Web-браузер. Звичайно
    вони використовуються для роботи з інтерактивним або мультимедійним
    змістом.

    На відміну від Java-апплетів та елементів управління ActiveX, plug-ins
    не інтегруються автоматично з браузером відвідувача Web—вузла, коли
    Web-сторінка звертається до них. При використанні будьте уважні і
    передбачте можливість встановлення з’єднання з вузлом виробника, з якого
    можна їх завантажити.

    Елементи управління часу розробки. Елементи управління часу розробки
    (design-time controls) призначені для попереднього перегляду функцій Web
    і створення необхідного коду HTML. Тому ці елементи працюють тільки в
    середовищі створення Web-сторінок. HTML або інші об’єкти, що створюються
    ними можуть виконуватися як на сервері (при напрямі на нього запиту),
    так і в браузері (при отриманні ним результатів запиту). Однак як
    сервер, так і браузер взаємодіють тільки з результатами роботи елементів
    управління часу розробки, але не самими елементами. Вважається, що
    елементи управління часу розробки повинні дозволити без проблем додавати
    нові функції в редактори для Web (наприклад, FrontPage). Однак в цей час
    їх можливості обмежені.

    Майстри

    Як і у всіх інших додатках Microsoft Office, у FrontPage передбачені
    майстри для виконання складних операцій. Майстри спочатку в серії
    діалогових вікон запитують у вас всі параметри операції, яку необхідно
    зробити, а потім самостійно виконують цю операцію без участі
    користувача. У результаті певною мірою гарантується цілісність операції
    і мінімізується введення інформації з боку користувача.

    Ось деякі з майстрів FrontPage:

    Corporate Presence Wizard створює стандартний набір Web-сторінок, які
    повинні представити компанію в Інтернет. Майстер створює сторінки, які
    ви можете використати як початкову точку для створення сайта. На
    сторінки вміщені коментарі, які призначені для того, щоб ви замінили їх
    відповідною інформацією про компанію.

    Customer Support Web створює набір Web-сторінок, які призначені для
    компаній, що здійснюють підтримку споживачів через Інтернет. Особливо
    сайт виходить орієнтований на компанії по виробництву програмного
    забезпечення.

    Discussion Web Wizard створює спеціальний FrontPage Web для
    інтерактивних дискусій. Відвідувачі можуть відправляти власні послання,
    заповнивши спеціальну форму, переглядати послання, відправлені іншими
    відвідувачами, або здійснювати пошук за ключовим словами.

    Import Web Wizard додає існуючий набір Web-сторінок до нового або
    існуючого FrontPage Web.

    Personal Web Wizard створює Web, який повинен виступати як особисті
    сторінки приватної особи. У них передбачене місце для розповіді про
    захоплення, любимі сайти і фотографії.

    Майстри, перераховані нижче, покликані допомогти в створенні
    Web-сторінок.

    Form Page Wizard створює форму HTML, основуючись на ваших вказівках про
    типи інформації, для збору якої ця форма призначена.

    Data Access Pages, що створюються Access 2000, призначені для зв’язку
    баз даних Access з Web-сторінками. У результаті відвідувачі Web-сайта
    отримують можливість вносити зміни в ці бази даних з допомогою
    браузерів. FrontPage200X дозволяє редагувати ці сторінки і зберігати їх
    компонування.

    Database Results Wizard дозволяє Web-дизайнеру додавати запити до баз
    даних у Web-сторінки. Запити є динамічними. Це означає, що сторінка буде
    проводити запит і відображати поточні дані з бази даних кожен раз при її
    завантаженні. При цьому як джерело може використовуватися будь-яка база
    даних, відповідна стандарту ODBC (Open Database Connectivity).
    Web-сервер повинен обов’язково бути сумісним з Microsoft Internet
    Information Server.

    One-Button Database Publishing створює базу даних Access, в якій
    передбачені поля для кожного поля у формі HTML, додає її у FrontPage Web
    і змінює форму таким чином, щоб інформація, що вводиться відвідувачами
    зберігалася в базі даних.

    Вбудовані засоби завантаження і публікації

    Ви можете зберігати створені вами Web-сторінки чотирма різними
    способами:

    як окремі файли на локальному диску;

    в складі FrontPage Web на локальному диску;

    в складі FrontPage Web на Web-сервері, що працюють на вашому локальному
    комп’ютері (пам’ятайте, що для цього необхідні FrontPage Server
    Extensions);

    в складі FrontPage Web на Web-сервері, що працюють на видаленому
    комп’ютері (для цього вам також знадобляться FrontPage Server
    Extensions).

    В останніх двох випадках цілком можлива ситуація, коли цей Web-сервер
    буде обслуговувати відвідувачів. Однак більш ймовірно, що для роботи з
    потоком відвідувачів з Інтернету ви виберете інший сервер. У цьому
    випадку вам необхідно буде розмістити на ньому створені вами сторінки. У
    термінології FrontPage цей процес називається публікацією (publishing).

    Якщо на сервері, який є призначенням (target) вашої публікації (тобто на
    тому Web-сервері, який буде обслуговувати відвідувачів з Інтернету),
    встановлені FrontPage Server Extensions, FrontPage200X зможе оптимальним
    чином розмістити на цьому сервері оновлену версію однієї сторінки або
    всю Web.

    Якщо ж на цьому сервері немає FrontPage Server Extensions, FrontPage200X
    дозволяє вам передати файли за допомогою протоколу FTP (File Transfer
    Protocol, стандартний протокол Інтернету для копіювання файлів). Однак
    для цього треба більше часу. Крім того, потрібно враховувати, що ті
    засоби FrontPage, які вимагають наявності FrontPage Server Extensions
    (наприклад, Hit Counter), працювати не будуть.

    Процес публікації можна ініціювати, обравши Publish Web в меню File або
    натиснувши на кнопку Publish Web в панелі інструментів Standart. У
    будь-якому випадку в результаті повинно відкритися діалогове вікно,
    представлене на мал. 9. Введіть або виберіть URL папки розміщення на
    необхідному сайті і натисніть на кнопку Publish.

    Мал. 9. Діалогове вікно вбудованого засобу FrontPage для публікації Web
    на Web-сервері

    Як і всі додатки Office 200Х, FrontPage підтримує Web-публікації з
    використанням нового засобу, який називається Web Folders. Зверніть
    увагу на новий значок Web Folders, який з’являється у вікні My Computer
    після установки Office200Х. Ось як працює цей новий засіб:

    Відкрийте вікно My Computer.

    Двічі клацніть по Web Folders.

    Якщо необхідна адреса Web вже присутня в списку, двічі по ній клацніть.
    Якщо ж її ще немає, створіть її, обравши в меню File New, а потім — Web
    Folder.

    Відкриється вікно Web Folders. Зверніть увагу, що де б фізично не були
    розміщені файли, на файлі-сервері або вашому локальному комп’ютері, все
    рівно відображаються адреси Інтернету.

    Для переміщення файлів і папок між серверами просто перетягніть їх
    мишею.

    Похожие записи